Вирок № 26002301, 10.09.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-163/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Антипової (Онищенко) І.Л.

при секретарі Моргушко Л.В.,Глушкової О.О.

з участю прокурора Іванисенка М.А.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 12 липня 2007 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.. 185 ч.3, 15, 185 ч.3, 186 ч.3, 309 ч.1, 70 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі; 30.01.2009 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.. 186 ч.3, 71 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, 13.07.2011 року звільнився з місць позбавлення волі умовно -достроково з невідбутим строком на 1 рік 2 місяці 18 днів,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4, 01.09.2011 року приблизно 18 год. 25 хв., знаходячись біля будинку № 90-а по проспекту Повітрофлотському в м. Києві, помітивши раніше йому не знайому ОСОБА_2 на плечі якої знаходилась сумка і яка проходила біля вищевказаного будинку, вирішив повторно відкрито викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4, 01.09.2011р., приблизно о 18 год. 30 хв. підійшов до ОСОБА_2, ззаду та повторно відкрито шляхом ривка викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: сумку, вартістю 700 гривень, зірвавшиїї з плеча останньої, в якій знаходився мобільний телефон марки «LG-KG 800», вартістю 800 гривень з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київ-стар», вартістю 50 гривень, на рахунку було 30 гривень, гаманець вартістю 150 гривень, гроші в сумі 1700 гривень. ОСОБА_4, з місця вчинення злочину з викраденим втік, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 3430 гривень.

Крім того, підсудний ОСОБА_4, 17.09.2011, приблизно о 01.50 годин, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 помітивши відкрите вікно в квартирі, яка розташована на першому поверсі вказаного будинку, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4, 17.09.2011 приблизно о 02.00 годин, переконавшись в відсутності мешканців квартири НОМЕР_1 та в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, через відкрите вікно, проник в квартиру АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон марки «Caмсунг-GT-S5620», вартістю 1400 гривень, сімкарткою оператора мобільного зв'язку «Білайн», вартістю 10 гривень, на рахунку якої було 21 гривня, жіночу сумку вартістю 170 гривень, офтальмологічну лінзу для огляду очного дна марки «Окуляр», вартістю 2400 гривень, гаманець шкіряний вартістю 250 гривень, гроші в сумі 100 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг-GT-S3650», вартістю 1700 гривень, з сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київ-стар», вартістю 50 гривень, на рахунку якої було 20 гривень, флеш картку марки «Трансенд», вартість 100 гривень.

ОСОБА_4 з викраденим з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 6221 гривень.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України не визнав та показав, що 01.09.2011 року він шукав собі роботу та зайшов в офіс фірми, за адресою проспект Повітрофлотський в м. Києві, однак там нікого не було, стояла жіноча сумка, а поряд лежав мобільний телефон, які він взяв та вийшов з офісу, переліз через огорожу, після чого із сумки забрав 1600 чи 1700 гривень і пішов до Солом'янського ВКВІ проходити реєстрацію. Після цього, був затриманий працівниками міліції, де написав явку з повинною по вчиненню грабежу, оскільки йому працівники міліції пообіцяли обрати міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд. З часом, коли він приїхав в райвідділ його затримали, оскільки відносно нього була порушена кримінальна справа за ст. 185 ч. 3 КК України і він написав явку з повинною, оскільки він дійсно вчинив даний злочин. Після чого, він відмовився щодо причетності його до вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і розповів слідчому дійсні обставини справи, а саме крадіжки речей за адресою: проспект Повітрофлотський,90 в м. Києві. Після чого, він писав скарги в прокуратуру і в слідчий відділ, просив провести слідчий експеримент щодо непричетність його до грабежу, але йому було відмовлено. Явку з повинною він писав без адвоката, хоча він перебуває на обліку у лікаря-нарколога, про що було відомо слідчому. Потерпілу вперше він побачив у райвідділі міліції.

Підсудний ОСОБА_4 по епізоду вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України вину визнав повністю, та пояснив, що точного числа він не пам'ятає, проходячи між будинками по вул. Донця, точної адреси він не знає, та побачив, що біля вікна лежить решітка, саме вікно було відчинене, він заглянув в середину квартири та подав туди голос, але ніхто не відповів. Він заліз до квартири та зайшов у кімнату, де спав чоловік, і взяв телефон та жіночу сумку та вийшов з квартири. Далі він зайшов на територію інтернату, висипав все із сумки, взяв з неї телефони «Самсунг», 100 грн. і пішов. Після чого, був затриманий працівниками міліції.

Суд, до показів підсудного ОСОБА_4 даних в судовому засіданні, відноситься критично, оскільки вважає, що підсудний ОСОБА_4 усвідомлюючи караність вчиненого ним умисного злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, дав покази не правдиві, намагаючись тим самим полегшити свою участь у даному злочині та вважає їх лінією захисту для пом'якшення покарання, які спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала, що 01.09.2011 року вона затрималась на роботі ТОВ «АРЦ», що знаходиться за адресою проспект Повітрофлотський,90 в м. Києві. В останній день перед відпусткою їй потрібно було доробити всі справи, після чого, закриваючи двері приміщення офісу та направляючись до свого автомобіля, до неї ззаду підбіг хлопець та зірвав сумку. Коли вона підійшла до автомобіля сумки на плечі не було, вона повернулась назад на роботу і зателефонувала в міліцію. В сумці знаходились телефон, гроші в сумі 1800 гривень, документи на автомобіль, посвідчення водія, гаманець, художня книжка і косметичка. Хлопця, який викрав у неї сумку, вона бачила зі спини. Пізніше її викликали в міліцію та показали її телефон та громадянина ОСОБА_4 Підсудний ОСОБА_4 розповідав, як у нього опинилась її сумка і телефон. Ні морального, ні фізичного впливу на ОСОБА_4 працівники міліції не здійснювали. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Також, потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що після скоєння відносно неї злочину, вона сама пішла до Солом'янського райвідділу міліції у м. Києві повідомити про злочин скоєний відносно неї, оскільки в сумці, яку в неї було викрадено, знаходились документи на автомобіль та посвідчення водія. В приміщенні райвідділу вона дала спочатку свої усні пояснення, після чого, їй працівники міліції порадили написати заяву про злочин, що вона начебто виявила сама відсутність своїх документів і не писати заяву про те, що відносно неї скоєно грабіж. Працівники міліції пообіцяли, що знайдуть злочинця та розкриють злочин скоєний відносно неї та повідомлять її про це. В подальшому її викликали до райвідділу, де вона дала свої пояснення, щодо скоєння відносно неї грабежу.

Показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що до райвідділу звернулася громадянка ОСОБА_2, яка дала пояснення щодо скоєного відносно неї злочину, а саме грабежу та повідомила, що коли вона йшла до свого автомобіля, невідомий чоловік зірвав з неї сумку та втік. Після чого, було затримано ОСОБА_4, який визнав свою вину в скоєні злочину та написав явку з повинною. Ні фізичного, ні психологічного тиску ні з його боку, ні з боку працівників міліції до ОСОБА_4 не застосовувалось.

Показами свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні показав, що до відділу міліції звернулась потерпіла ОСОБА_2 про викрадення у неї сумки, в якій знаходився телефон та документи. Даний телефон був наданий на пошукову роздруківку. Згодом телефон знайшли у свідка ОСОБА_8 При допиті свідок, пояснив, що телефон взяв у ОСОБА_4. Підсудний ОСОБА_4 сам розповідав за яких обставин він викрав суму. Ні фізичного, ні психологічного тиску ні з його боку, ні з боку працівників міліції до ОСОБА_4 не застосовувалось.

Показами свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні показала, що в її провадженні знаходилась кримінальна справа відносно ОСОБА_4 який викрав у ОСОБА_2 сумку і мобільний телефон. Вона допитувала потерпілу та свідка. Свідок пояснив, що телефон взяв у ОСОБА_4 покористуватись. Вона обрала ОСОБА_4, міру запобіжного заходу у вигляді застави. Ні якого тиску на ОСОБА_4 не чинила. Вину у вчиненому злочині, ОСОБА_4 визнав повністю. Всі покази ОСОБА_4 заносились в протокол допиту.

Показами свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_4 він знайомий з дитинства. 02.09.2011 року він зустрівся з ОСОБА_4, щоб випити пива. При розмові він сказав, що у нього немає телефону. ОСОБА_4 дістав і подарував йому телефон чорного кольору. Він вставив свою сім-карту, покористувався телефоном і віддав підсудному. Потім приїхали працівники міліції та повідомили, що телефон крадений. Телефон вони продали на радіоринку, за скільки саме він не пам'ятає. Він не запитував у ОСОБА_4, де останній взяв телефон.

Показами свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні показав, що підсудного він не знає та ніколи не бачив. Телефон він купив на радіоринку, без сім-карти та зарядки. Через деякий час йому зателефонували працівники міліції та запросили його в райвідділ, де у нього вилучили телефон.

-протоколом очної ставки від 14.09.2011 року між підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_11, де свідок вказав на підозрюваного ОСОБА_4, у якого знаходився мобільний телефон марки LG та яким він користується (Т.1.а.с. 53-54)

-протоколом огляду місця події від 06.09.2011 року у гр. ОСОБА_10, з правої руки було вилучено мобільний телефон марки «LGKG 800», який він придбав 04.09.2011 року на 150 гривень у раніше йому невідомого чоловіка (Т.1 а.с. 38-39).

Аналіз здобутих доказів свідчить, що покази підсудного по епізоду скоєного злочину за ч.2 ст. 186 КК України не відповідають фактичним обставинам справи, протиріччять зібраним і перевіреним доказам по справі, його вина знайшла повне підтвердження в судовому засіданні.

Як вбачається з пояснень, наданих на досудовому слідстві ОСОБА_4, 01.09.2011 року, проходячи повз будинок № 90-А по проспекту Повітрофлотському в м. Києві він побачив жінку, яка стояла до нього спиною та тримала сумку, після чого, він підійшов до неї ззаду, зірвав дану сумку та побіг через дорогу. Потім, оглянув сумку та забрав собі мобільний телефон та гроші, а все останнє викинув (Т.1 а.с.26-28). Аналогічні обставини були описані в його явці з повинною (Т.1 а.с. 24-25) та в протоколі допиту в якості підозрюваного (Т.1 а.с. 60-61). Проте в подальшому, на стадії пред'явлення обвинувачення, ОСОБА_4 відмовився давати покази (Т.1 а.с.139).

В судовому засіданні ОСОБА_4 змінив покази надані ним на досудовому слідстві та не визнав своєї вини в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а визнав вину в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 КК України та показав суду, що особисті речі потерпілої ОСОБА_2 він викрав з приміщення офісу, за адресою проспект Повітрофлотський,90 в м. Києві, а не вчинив грабіж. Явки з повинною він писав добровільно, оскільки йому працівники міліції пообіцяли обрати міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Однак, дані покази ОСОБА_4 спростовані показами потерпілої ОСОБА_2, яка показала суду, що дійсно 01.09.2011 року відносно неї було скоєно грабіж, а саме невідома їй особа зірвала з неї сумку, в якій знаходились її особисті речі. Заяву про злочин, а саме про втрату документів на автомобіль та посвідчення водія (Т1. а.с. 21), їй порадили написати працівники міліції і вона не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, в матеріалах справи, наявна постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст. 357 КК України від 09.09.2011 року (Т.1 а.с. 19) та наявна постанова про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.09.2011 року (Т.1 а.с. 20), що свідчить про встановлення дійсних обставин справи.

Суд, критично відноситься до показів ОСОБА_4 в частині того, що до нього під час досудового слідства здійснювався психологічний тиск з боку працівників міліції, оскільки вони спростовуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.02.2012 року (Т.1 а.с. 210).

Крім, повного визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, його вина також підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- Показами потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні показала, що у вересні 2011 року, точної дати не пам'ятає, вона прокинулась та побачила, що на кухні побитий посуд та немає сумки. Далі вона побачила, що немає решітки та зрозуміла, що сумку викрали. О 10 год. 00 хв. ранку, зателефонувавши в міліцію, вона повідомила про крадіжку в своїй квартирі за адресою; АДРЕСА_2. В сумці, яку викрали, були: два телефони марки «Самсунг», гаманець, флеш карта, лікарська печатка, лінза в коробці (Т.1 а.с.49-51).

- оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_12, яка на досудовому слідстві показала, 17.09.2011 року вона знаходилась на своєму робочому місці по вул. Г.Севастополя,23 що в м. Києві, до неї підійшов чоловік та запропонував придбати у нього телефон марки «Самсунг». Оглянувши телефон, вона погодилась, заплативши чоловікові 450 гривень, вставивши в телефон свою сім карту, вона почала користуватися ним. (Т.1 а.с. 99).

- оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_13, який на досудовому слідстві показав, що 18.09.2011 року він перебував на вул. Г.Севастополя, що в м. Києві. В цей час до нього підійшов раніше незнайомий йому чоловік та показав мобільний телефон марки «Самсунг»чорного кольору, та запропонував даний телефон у нього купити, за 600 гривень, оглянувши телефон він його купив, вставивши в телефон свою сім карту, та почав користуватися ним. Про походження даного телефону, хлопець йому не повідомляв (Т.1 а.с.101).

- оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_11, який на досудовому слідстві показав, що 17.09.2011 року він знаходився на своєму автомобілі на перехресті вулиць Г.Севастополя та проспекту Комарова в м. Києві, до нього підійшов його знайомий ОСОБА_4 та сів до салону його автомобіля, та попросив допомогти продати мобільний телефон марки «Самсунг». Він погодився йому допомогти, підійшов до жінки, яка торгує в кіоску по вул. Г.Севастополя, та вона оглянула даний мобільний телефон та повідомила, що придбає за 450 гривень. Анатолій погодився з вищевказаною ціною. Жінка передала йому 450 гривень, які він передав ОСОБА_4, останній взяв гроші та пішов у невідомому напрямку. Про походження телефону знайомий нічого не говорив (Т.1 а.с.103-105).

- протоколом огляду місця події від 07.09.2011 року за адресою АДРЕСА_2 було вилучено з підвіконня один слід взуття (Т.1 а.с. 78).

- протоколом огляду місця події від 29.09.2011 року в Солом'янському РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 49 у гр.. ОСОБА_4, було виявлено та вилучено кросівки чорного кольору марки «Найк»(Т.1 а.с. 90).

- протоколом огляду місця події від 24.09.2011 року в Солом'янському РУ ГУМВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський,49 у гр.. ОСОБА_13,1967 року народження, було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг GT-S5620» як пояснив гр. ОСОБА_13, він придбав у раніше невідомого чоловіка (Т.1 а.с. 93).

- протоколом огляду місця події від 24.09.2011 року у гр. ОСОБА_12, було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг»як пояснив гр. ОСОБА_12, вона придбала у раніше невідомого чоловіка даний телефон (Т.1 а.с. 94-96)..

- висновком судово -трасологічної експертизи № 721/тр від 18.10.2011 року фрагмент сліда взуття який вилучений у вигляді цифрової фотографії, яка зроблена 17.09.2011 року на підвіконні АДРЕСА_2 придатний для групової приналежності. Фрагмент сліду взуття на цифровій фотографії вилучені з підвіконня АДРЕСА_2 залишені підошвою з таким же малюнком як і малюнок підошви черевику на праву ногу який надано для порівняння (Т.1 а.с. 83-88).

Дії підсудного слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як умисні дії, які виразились у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Дії підсудного слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно поєднаними з проникненням у житло.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 є рецидив злочину.

Враховуючи дані про особу підсудного ОСОБА_4, вимоги ст. 50 ч.2, ст.. 65 ч.2 КК України, що покарання має бути необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному ОСОБА_4 у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання суд враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України, є тяжкими, особу підсудного, який раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на обліку у лікаря-нарколога.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Стягнути з підсудного ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Стягнути з підсудного ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 3 121 ( три тисячі сто двадцять одну) гривню.

Стягнути із підсудного ОСОБА_4 судові витрати в сумі 911 грн. 74 коп. за проведення експертизи, отримувач платежу -НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області, розрахунковий рахунок № 31257272210699, код 25575285, МФО -821018.

Речові докази -мобільний телефон «LG-KG -800», ІМЕІ НОМЕР_3, що знаходяться, на зберіганні в камері схову речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві -повернути потерпілій ОСОБА_2, в користування та розпорядження; кросівки марки «Найк», що знаходиться в камері речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України -повернути підсудному ОСОБА_4; мобільний телефон «GT -S5620», ІМЕІ НОМЕР_2 та мобільний телефон «GT -S3650», ІМЕІ НОМЕР_4, що знаходяться, на зберіганні в камері схову речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві -повернути потерпілій ОСОБА_3, в користування та розпорядження (Т.1 а.с.97).

Стягнути з підсудного ОСОБА_4 судові витрати в сумі 911 грн. 74 коп. за проведення експертизи, отримувач платежу -НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області, розрахунковий рахунок № 31257272210699, код 25575285, МФО -821018.

Керуючисьст.ст. 78-81, 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_4 призначити у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 71 КК України приєднати до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 30.01.2009 року і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 ( п'яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 30 вересня 2011 року, врахувавши йому в строк відбуття знаходження в Солом'янському РУ ГУ МВС України в м. Києві з 28 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін -утримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 3 121 ( три тисячі сто двадцять одну) гривню.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 судові витрати в сумі 911 грн. 74 коп. за проведення експертизи, отримувач платежу -НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області, розрахунковий рахунок № 31257272210699, код 25575285, МФО -821018.

Речові докази -мобільний телефон «LG-KG-800», ІМЕІ НОМЕР_3, що знаходяться, на зберіганні в камері схову речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві -повернути потерпілій ОСОБА_2, в користування та розпорядження; кросівки марки «Найк», що знаходиться в камері речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України -повернути засудженому ОСОБА_4; мобільний телефон «GT -S5620», ІМЕІ НОМЕР_2 та мобільний телефон «GT -S3650», ІМЕІ НОМЕР_4, що знаходяться, на зберіганні в камері схову речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві -повернути потерпілій ОСОБА_3, в користування та розпорядження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: