Постанова № 26000973, 23.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2012 року 13:55 № 2а-8173/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.

за участю сторін:

представник позивача - Педан О.Т.,

представник відповідача - Донська К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-2»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000662311 від 14.02.2012 року,-

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю (надалі -ТОВ «Трансбуд-2», позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС (надалі -ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 14.02.2012р. № 0000662311 за платежем з податку на додану вартість на суму 2 762 701,00 грн., з них за основним платежем - 2 762 700,00 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями -1 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Трансбуд-2»обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України, та у зв'язку з надходженням постанови від 30.11.2011р, винесеної в рамках кримінальної справи № 60-4402 слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва лейтенанта податкової міліції Перепелиці С.С. з 18.01.2012 р. по 24.01.2012 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Трансбуд-2»з питань правомірності формування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «БРУ «ПОЛОНИНА»за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 31.01.2012р.№ 913/23-11/32373468 (надалі -Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «Трансбуд-2» порушило вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст.201, розділу V Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 2 762 700,00 грн. в тому числі по періодам: лютий 2011 року в сумі 768 540,00 грн.; березень 2011 року сумі 862 073,00 грн.; квітень 2011 року сумі 638 087,00 грн.; травень 2011 року сумі 494 000,00 грн.

Висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що прокуратурою Шевченківського району м. Києва за фактом фіктивного підприємництва при створенні ТОВ «Бру «Полонина»порушено кримінальну справу №60-4402 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст 205 КК України.

Так, в актах перевірок вказується на те, що в ході досудового слідства в справі встановлено, що ОСОБА_5, який відповідно до реєстраційних документів є засновником та директором ТОВ «Бру «Полонина», зареєстрував його за винагороду від третіх осіб без наміру займатись господарською діяльністю.

У подальшому невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ «Бру «Полонина», документально оформлювали неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт після чого зазначені документи передавались замовникам для відображення їх в бухгалтерському обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту.

Згідно показань ОСОБА_5, встановлено, що останній із-за скрутного матеріального становища, погодився на пропозицію невстановленої особи зареєструвати на своє ім'я підприємство, без наміру здійснювати фінансового -господарську діяльність. Отримавши винагороду в грошовій формі ОСОБА_5 у подальшому ніякого відношення до діяльності товариства не мав. Документи фінансово -господарської діяльності підприємства не складав, не підписував, печаткою не користувався, оскільки її не мав. Товари, роботи, послуги від імені товариства не поставляв та не виконував.

В подальшому встановлено, що ТОВ «Бру «Полонина» мало фінансово -господарські взаємовідносини з ТОВ «Трансбуд-2».

На допиті в якості свідка ОСОБА_5 надано для огляду первинні документи оформлені ТОВ «Бру «Полонина»на адресу ТОВ «Трансбуд-2», згідно пояснень ОСОБА_5 жодного з представлених документів він не скадав, не підписував, печаткою товариства не користувався, і в даних документах її не проставляв.

З метою перевірки показів ОСОБА_5 у справі призначено судово -почеркознавчу експертизу з метою ідентифікації підписів виконаних від його імені.

Відповідно до висновку експерта від 27.12.2011 р. №865 підписи від імені директора ТОВ «Бру «Полонина»ОСОБА_5 в бухгалтерських документах, оформлених на адресу ТОВ «Трансбуд-2»виконані не ним, а іншою особою.

Відповідач вважає, що зазначеними обставинами підтверджується факт включення ТОВ «Трансбуд-2»до податкового кредиту витрат по сплаті податку, що фактично не підтверджені документально, так як документи підписані не уповноваженою особою і не можуть бути прийняті до уваги.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000662311 від 14.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 2 762 700,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 1,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся із скаргою від 23.02.2011р. до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві вих. від 23.04.2012р. № 2332/10/12-114 про результати розгляду первинної скарги, скарга ТОВ «Трансбуд-2»залишена без задоволення а оскаржуване повідомлення-рішення - без змін.

Позивач не погоджуючись із оскаржуваним податковим-повідомленням рішенням і рішенням ДПС у м. Києві за результатами розгляду скарги подав до ДПС України повторну скаргу від 04.05.2012р.

ДПС України винесла рішення від 22.05.2012р. № 8757/6/10-2115 5 про результати розгляду скарги, яким залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення ДПС у м. Києві за результатами розгляду скарги, а скаргу ТОВ «Трансбуд-2»- без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

В підтвердження законності включення до податкового кредиту сум ПДВ позивач надав суду копії Договору № 01-02/11 від 01.02.2011р. на поставку будівельних матеріалів з ТОВ «Бру Полонина».

За вказаним договором в період з лютого 2011 року по травень 2011 року ТОВ «Бру «Полонина» виписало ТОВ «Трансбуд-2»податкові накладні на загальну суму 16541944 гри., у т.ч. ПДВ 2745324 грн.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. за № 969 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696 (надалі -Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 16 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податкові накладні виписані ТОВ «Бру «Полонина»за договором № 01-02/11 від 01.02.2011р., який став підставою для формування ТОВ «Трансбуд-2» податкового кредиту, підписані ОСОБА_5

Однак, відповідно до пояснень, відібраних у ОСОБА_5 він до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не має, печатною підприємства не користувався, підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Бру «Полонина» не здійснював, податкову звітність підприємства не складав, не підписував та не подавав її до ДПІ, нікого не уповноважував на проведення таких дій і тому податкові накладні, що складені ТОВ «Бру «Полонина»не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Трансбуд-2»суми ПДВ в розмірі - 2 762 700,00 грн.

Вказана обставина підтверджується також висновком експерта від 27.12.2011 р. №865, згідно якого встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Бру «Полонина»ОСОБА_5 в бухгалтерських документах оформлених на адресу ТОВ «Трансбуд-2» виконані не ним, а іншою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

Таким чином, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 762 700,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податков повідомлення-рішення № 0000662311 від 14.02.2012 року винесено відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-2» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 28.08.2012 р.

Суддя В.П. Шулежко