Постанова № 26000841, 31.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2012 року 10:47 № 2а-5997/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про

стягнення 38920809,52 грн.

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" адміністративно-господарських санкцій у розмірі 31151600,48 грн. та пені в розмірі 7769209,04 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік, всього – 38920809,52 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої в судовому засіданні, 31 серпня 2012 року).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" не дотримано вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині виконання обов’язків щодо подання відповідної звітності до фонду, створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, їх фактичного працевлаштування, сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за вказані порушення.

Представники позивача позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили, в обґрунтування заперечень зазначили, що протягом 2007 року відповідач постійно проводив роботу та вживав усіх від нього залежних заходів для забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів ДП "НАЕК "Енегроатом", проте виконання нормативу досягнуто не було, оскільки існували невідворотні обставини, що полягали у фактичній відсутності необхідної кількості інвалідів. Як зазначили представники, такі обставини були зумовлені тим, зокрема, що у відповідних центрах зайнятості на той час були відсутні інваліди, яким би за висновками медико-соціальних експертних комісій було дозволено працювати у підрозділах ДП "НАЕК "Енегроатом", умови праці на яких, здебільшого пов’язані з експлуатацією ядерних установок та мають шкідливий вплив на здоров'я. Також, представники зазначили, що з метою виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем щомісячно подавались до державних центрів зайнятості населення звіти про наявність вакансій, постійно інформувались відповідні фонди соціального захисту інвалідів, громадські організації інвалідів та органи місцевого самоврядування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, опубліковувались оголошення про наявні вакансії для працевлаштування інвалідів.

Разом з тим, як зазначили представники, частину документів, що підтверджують зазначені обставини, відповідач не може надати, оскільки такі документи мають термін зберігання на підприємстві три роки, відповідно після спливу трирічного терміну зазначені документи були знищені, акти знищення вказаних документів теж відсутні.

Крім того, представники заявляли клопотання про залишення адміністративного позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ДП "НАЕК "Енегроатом" адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік без розгляду в зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 21 червня 2012 року провадження у справі зупинялось з метою витребування додаткових доказів у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, зареєстровано 20.12.1996 р. Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, місцезнаходження реєстраційної справи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 2007 рік відповідач мав відокремлені підрозділи: Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 19355964, місцезнаходження: 71504, Запорізька область, місто Енергодар, вул. Промислова, 133 (далі – ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом"); Відокремлений підрозділ "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 20915546, місцезнаходження: 55000, Миколаївська область, місто Южноукраїнськ (далі – ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом"); Рівненська атомна електрична станція, ідентифікаційний код 05425046, місцезнаходження: 34400, Рівненська область, місто Кузнєцовськ (далі – ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом"); Хмельницька атомна електрична станція, ідентифікаційний код 21313677, місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, місто Нетішин (далі – ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом"); Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 26444970, місцезнаходження: 71500, Запорізька область, місто Енергодар (далі – ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом"); Відокремлений підрозділ "Атомремонтсервіс" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 25881800, місцезнаходження: 07100, Київська область, місто Славутич, вул. Ентузіастів, 7 (далі – ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК "Енергоатом"); Аварійно-технічний центр, ідентифікаційний код 20055078, місцезнаходження: 08140, Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка, вул. Прип'ятська, 1 (далі – ВП Аварійно-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом"); Відокремлений підрозділ "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", ідентифікаційний код 26251923, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108-А (далі – ВП Атомкомплект ДП НАЕК "Енергоатом"); Відокремлений підрозділ "Управління справами" ДП НАЕК "Енергоатом", ідентифікаційний код 26200529, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 31-Б (далі –ВП Управління справами ДП НАЕК "Енергоатом"); Науково-технічний центр, ідентифікаційний код 26379406, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30 (далі – ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом").

Як убачається з матеріалів справи, Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подано заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 08.02.2012 р., яка прийнята Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 08.02.2012 р. вх. № 1/5-1312/03. Наведені обставини представниками сторін не заперечувались.

Крім того, відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою №10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становить 34653 особи, з них 574 особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1386 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника – 38364,00 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів – не зазначена.

Відповідно до журналу реєстрації звітів, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік відповідачем було подано 17.02.2012 р. (вх. №3/580).

За фактом подання зазначеного звіту позивачем складено протокол від 17.02.2012 р. №103 про адміністративне правопорушення, яким встановлено порушення вимог частини другої статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що полягало у несвоєчасному поданні звітів форми 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів".

З пояснень відповідача до протоколу вбачається, що Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в 2007 році вживалися всі можливі заходи щодо працевлаштування інвалідів, разом з тим фактичне виконання нормативу з працевлаштування інвалідів стало неможливим через об’єктивні причини відсутності інвалідів з відповідними рекомендаціями, особливостями умов праці на підприємствах ядерної енергетики, тощо. Тому, як зазначив відповідач, підприємство не повинно сплачувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів, оскільки ним виконані всі обов’язки, що пов’язані із зазначеними заходами.

Згідно з даними довідки про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 07.05.2012 р. №391/7667 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зареєстровано Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів з 07.05.2012 р. за №80/391/7667.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII ( у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, далі – Закон №875-XII), з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя).

Згідно зі статтею 19 Закону №875-XII порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома). Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (частина дев'ята).

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що станом на 2007 рік на Державному підприємстві "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" працювало більше восьми осіб, що не заперечувалось представниками сторін, тому відповідач повинен був зареєструватися у відповідному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням, зокрема ще з 2007 року, проте фактично зареєструвався з травня 2012 року, що за висновком суду є порушенням вимог статті 19 Закону №875-XII в частині виконання підприємством обов'язку щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

Як уже зазначалось, згідно з даними звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, подану відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становить 34653 особи, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на ДП НАЕК "Енергоатом" складає 1386 осіб, фактично ж за 2007 рік на підприємстві працювало 574 особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, що не заперечувалось представниками сторін. Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується фактичне не працевлаштування відповідачем у 2007 році ще 812 інвалідів для виконання відповідного нормативу.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша). Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (частина друга).

Представники відповідача в своїх запереченнях стверджували, що не працевлаштування необхідної кількості інвалідів зумовлене об’єктивними причинами та не свідчить про невиконання підприємством нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки підприємством було вжито всі залежні від нього заходи щодо працевлаштування інвалідів.

Згідно з вимогами "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (абзац третій пункту 2).

Разом з тим, суд звертає увагу, що форму звіту про наявність вакансій затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420.

Верховним Судом України неодноразово висловлювалась правова позиція (постанови 02 лютого 2010 року, від 14 квітня 2011 року, від 20 червня 2011 року), згідно з якою адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), а за змістом статті 18 Закону 875-XII обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. При цьому Верховним Судом України зроблено висновок про неможливість покладення відповідальності на підприємство в разі вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З метою встановлення обставин щодо вжиття Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" усіх залежних від нього заходів для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, та їх фактичного працевлаштування, судом пропонувалось надати відповідачу всі докази на підтвердження вжиття таких заходів.

За клопотанням представника відповідача від відповідних центрів зайнятості за місцезнаходженням відокремлених підрозділів відповідача витребовувалась інформація про подання протягом 2007 року відокремленими підрозділами ДП НАЕК "Енергоатом" звітів про наявність вакансій, інших повідомлень про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів, інформація про направлення відповідними центрами зайнятості інвалідів для їх працевлаштування у відокремлених підрозділах.

Відповідно до листа Енергодарського міського центру зайнятості від 19.06.2012 р. №635-13/17 протягом 2007 року ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" подавало звіти за формою №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" за 12 місяців, що також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями звітів ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" за січень-грудень 2007 року. Як зазначено в листі, протягом 2007 року в Енергодарському міському центрі зайнятості перебувало 80 осіб з числа інвалідів, які мали обмеження в трудовій діяльності згідно з медичними рекомендаціями, тому заявлені вакансії не відповідали медичним рекомендаціям. Крім того, в матеріалах справи наявна копія періодичного видання "Время и мы" від 24.05.2007 року №21 (594) в якому міститься оголошення про прийом ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" на роботу інвалідів ІІІ групи. Також відповідачем додано до матеріалів справи копії листів від 07.05.2007 р. №01-11/1480, №01-11/1481, №01-11/1482, №01-11/1483, №01-11/1484, №01-11/1485, згідно з якими ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" зверталося до громадських організацій інвалідів, центру зайнятості із пропозиціями направити інвалідів для працевлаштування.

Згідно з даними довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" фактично не працевлаштовано 22 інваліди із 42 створених робочих місць.

Оскільки ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" було подано у 2007 році всі звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, вживались додаткові заходи щодо пошуку інвалідів з метою їх працевлаштування, суд дійшов висновку, що ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" дотримано вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо виконання нормативу з працевлаштування інвалідів.

Згідно з листом Кузнеєцовського міського центру зайнятості від 13.06.2012 р. №04-34-1305 протягом 2007 року ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" було подано 4 звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН. Як убачається зі звіту за листопад 2007 року, у графі 15 зазначено про наявність 4 вакансій для працевлаштування інвалідів. Також в листі зазначено, що впродовж 2007 року Кузнєцовським міським центром зайнятості до ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" було направлено 2 особи з числа інвалідів у відповідності до рекомендацій медико-соціальної експертної комісії, які були працевлаштовані на заявлені вакансії. Документи, що підтверджують вказані обставини, центр зайнятості не може надати у зв’язку з їх знищенням за закінченням терміну зберігання, про що надано акт від 03.02.2012 р. №3.

Відповідно до даних довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом" з наявних 325 вакансій для працевлаштування інвалідів фактично працевлаштовано 247 осіб, кількість нестворених робочих місць складає 78.

З листа Южноукраїнського міського центру зайнятості від 21.06.2012 р. №03-10/1648 вбачається, що ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" подано 11 звітів за формою №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" в яких зазначено про відсутність будь-яких вакансій на даному підприємстві. У матеріалах справи наявні копії звітів за січень, березень-грудень 2007 року в яких у графі 15 вакансій не зазначено. Також, як вказано в листі, протягом 2007 року Южноукраїнським міським центром зайнятості не направлялось інвалідів для працевлаштування на ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" в зв’язку з ненаданням вакансій за формою №3-ПН "Звіт про наявність вакансій".

Як убачається з довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік з 281 робочих місць для працевлаштування інвалідів фактично працевлаштовано 75 осіб, кількість нестворених робочих місць становить 206.

Відповідно до листа Нетішинського міського центру зайнятості від 15.06.2012 р. №51-01/658 протягом 2007 року ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" подано інформацію щодо наявності 179 вакансій, разом з тим вакантних посад для працевлаштування інвалідів не було. З наявних у матеріалах справи звітів за листопад, грудень 2007 року вбачається, що ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" зазначала у графі 15 звіту за грудень 2007 року про наявність однієї вакансії для працевлаштування інваліда ІІІ групи.

Згідно з даними довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" з наявних 208 вакансій для працевлаштування інвалідів фактично працевлаштовано 65 осіб, кількість нестворених робочих місць складає 143.

Щодо ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Аварійно-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Атомкомплект ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Управління справами ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом", то у матеріалах справи відсутні докази подання ними протягом 2007 року до центрів зайнятості звітів за формою №3-ПН "Звіт про наявність вакансій". Представники відповідача зазначали про подання звітів вказаними відокремленими підрозділами, однак доказів у зв’язку зі спливом трирічного терміну зберігання надати немає змоги, позаяк відповідні документи знищені. Водночас представники не змогли надати на вимогу суду актів про знищення документів.

З наявного у матеріалах справи листа ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК "Енергоатом" від 05.06.2008 р. вбачається, що зазначеним відокремленим підрозділом у 2007 році звіти до центру зайнятості не подавались у зв’язку з відсутністю вакансій для працевлаштування інвалідів. Також, в листі ВП Управління справами ДП НАЕК "Енергоатом" від 06.12.2007 р. зазначено, що вказаним відокремленим підрозділом не було створено робочі місця, оскільки основні професії складають водії та прибиральниці.

При цьому, як убачається з довідки до звіту форми №10-ПІ за 2007 рік: на ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" повинно бути працевлаштовано 456 інвалідів, фактично працює 103, кількість нестворених робочих місць 353; на ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК "Енергоатом" кількість інвалідів, які повинні працювати – 32, фактично працевлаштовано – 21, кількість нестворених робочих місць – 11; на ВП Аварійно-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом" кількість інвалідів, які повинні працювати – 10, фактично працевлаштовано – 11; на ВП Атомкомплект ДП НАЕК "Енергоатом" кількість інвалідів, які повинні працювати –3, фактично працевлаштовано –2, кількість нестворених робочих місць –1; на ВП Управління справами ДП НАЕК "Енергоатом" кількість інвалідів які повинні працювати – 6, фактично працевлаштовано – 2, кількість нестворених робочих місць – 4; на ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом" кількість інвалідів які повинні працювати – 3, фактично працевлаштовано – 1, кількість нестворених робочих місць – 2.

Крім того, згідно з зазначеною довідкою на Дирекції ДП НАЕК "Енергоатом" кількість інвалідів які повинні працювати – 20, фактично працевлаштовано –27, при цьому у матеріалах справи наявні звіти Дирекції ДП НАЕК "Енергоатом" за січень-грудень 2007 року, у графі 15 яких вакансій не зазначено.

Таким чином, зважаючи на надані центрами зайнятості письмові докази, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що окрім ВП Атоменергомаш ДП НАЕК "Енергоатом", вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо виконання нормативу з працевлаштування інвалідів дотримано лише ВП Аварійно-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом" та Дирекцією ДП НАЕК "Енергоатом".

Щодо ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Атомкомплект ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Управління справами ДП НАЕК "Енергоатом", ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом", то суд дійшов висновку про невиконання зазначеними відокремленими підрозділами нормативу з працевлаштування інвалідів, та недотримання ними вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в цій частині.

На думку суду, вказаними відокремленими підрозділами відповідача не виконано вимог, передбачених Законом №875-XII щодо працевлаштування інвалідів, у тому числі, в частині подання звітів до відповідних центрів зайнятості про наявність, відсутність вакансій для працевлаштування інвалідів. Не надано відповідачем суду й інших доказів про вжиття підприємством заходів, які б свідчили про намагання ДП НАЕК "Енергоатом" та його підрозділів виконати вимогу Закону №875-XII стосовно повідомлення протягом 2007 року Фонду соціального захисту інвалідів, громадських організацій інвалідів про неможливість створення робочих місць для інвалідів чи відсутність вакансій для інвалідів. На думку суду, про неналежне, недобросовісне виконання вимог Закону №875-XII свідчить і та обставина, що ДП НАЕК "Енергоатом" лише в 2012 році подано заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік. Така бездіяльність відповідача унеможливила вирішення питання центрами зайнятості щодо можливості направлення інвалідів для їх працевлаштування.

Суд не бере до уваги твердження представників відповідача про те, що вказаними підрозділами подавались у 2007 році звіти, проте надати їх немає можливості в зв’язку з їх знищенням за закінченням терміну зберігання, оскільки вказане твердження спростовується повідомленою центрами зайнятості інформацією, відносно підрозділів, інформацію про які просили витребувати представники відповідача. Крім того, та всупереч частині першій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не підтвердив відповідними доказами (зокрема, актами на знищення документів) подання звітів. Про наявність інших доказів представники відповідача суд не повідомили.

Також, на думку суду, не доводять виконання підрозділами відповідача вимог Закону №875-XII щодо повідомлення центрів зайнятості про наявність чи відсутність вакансій для працевлаштування інвалідів і листи, якими центри зайнятості повідомляли відповідача про кількість інвалідів, які в той чи інший період протягом 2007 року перебували на обліку в центрах зайнятості.

Відповідно до статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (частина перша). Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга).

Як уже зазначалось позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 31151600,48 грн. та пеню в розмірі 7769209,04 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік.

Разом з тим, як убачається зі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, середньорічна заробітна плата штатного працівника на ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" складає 37421,00 грн., на ВП Хмельницька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" –37739,00 грн., на ВП Южноукраїнська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" – 38416,4 грн., на ВП Рівненська АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" –38281,00 грн., на ВП Атомремонтсервіс ДП НАЕК "Енергоатом" – 39753,00 грн., на ВП Атомкомплект ДП НАЕК "Енергоатом" – 50583,00 грн., на ВП Управління справами ДП НАЕК "Енергоатом" – 41653,00 грн., на ВП Науково-технічний центр ДП НАЕК "Енергоатом" – 4864,9 грн. При цьому, кількість нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів на вказаних відокремлених підрозділах становить, відповідно 353 особи, 143 особи, 206 осіб, 78 осіб, 11 осіб, 1 особа, 4 особи, 2 особи.

Таким чином, розмір адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування інвалідів по відокремленим підрозділам ДП НАЕК "Енергоатом" становить 13209613,00 грн., 5396677,00 грн., 7913778,40 грн., 2985918,00 грн., 437283,00 грн., 50583,00 грн., 166612,00 грн., 9729,80 грн., відповідно, всього – 30906206,40 грн.

Водночас суд вважає, що перевиконання одним відокремленим підрозділом підприємства нормативу щодо працевлаштування інвалідів не може бути підставою для звільнення іншого підрозділу від виконання обов’язку щодо подання звітності, та не може вважатись таким, що виконав норматив з працевлаштування інвалідів, оскільки в даному випадку, відокремлені підрозділи відповідача мають відмінне місцезнаходження, мають окремий штат працівників, фонд оплати праці працівників, звітують до різних центрів зайнятості. До того ж, Закон №875-XII не встановлює зазначеного виключення.

Згідно з "Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2007 року №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (пункт 2). Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення (пункт 4).

Отже, сума пені за один день прострочення сплати відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2007 році нормативу з працевлаштування інвалідів становить: 30906206,40 грн. Х 0,02% = 6181,24 грн.

Як зазначив представник позивача, кількість днів існування боргу у відповідача у період з 16.04.2008 р. по 27.04.2012 р. із врахуванням дії мораторію згідно рішень господарських судів про порушення провадження у справі про банкрутство (226 днів), складає 1247 днів, що не заперечувалось представниками відповідача. Тобто, сума пені за несвоєчасну сплату відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій складає: 6181,24 грн. * 1247 днів = 7708008,00 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідачем зазначену суму адміністративно-господарських санкцій та пені не сплачено.

Враховуючи викладене, виходячи з меж позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2007 році нормативу з працевлаштування інвалідів в розмірі 30906206,40 грн. та 7708008,00 грн. пені, а всього – 38614214,28 грн.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути 38614214,28 грн.

Щодо строку звернення до адміністративного суду, то відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин щодо обов’язку відповідача подати звіт) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлювалось інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, частиною четвертою статті 20 Закону 875-XII передбачено, що до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом 875-XII, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Інших спеціальних строків щодо звернення до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом 875-XII, законами України не встановлено, відповідно застосування підлягають строки, які передбачались статтею 99 КАС України.

На думку представника відповідача, позивачем пропущено річний строк звернення до суду, встановлений статтею 99 КАС України, оскільки той міг та повинен був дізнатись про можливе порушення прав Фонду соціального захисту інвалідів з боку відповідача щодо несплати адміністративно-господарських санкцій за не виконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році відповідно до вимог Закону 875-XII з 16 квітня 2008 року, дня наступного за граничним днем сплати адміністративно-господарських санкцій, встановленого статтею 20 Закону 875-XII та пунктом 2 "Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 січня 2007 року №70.

Представник відповідача пояснила, що позивачу було відомо про здійснення господарської діяльності ДП НАЕК "Енергоатом", оскільки відповідачем 28.02.2007 р. до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів подавався звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів ДП НАЕК "Енергоатом" за 2006 рік. Вказана обставина представниками позивача не заперечувалась. Крім того, як зазначила представник, позивачем всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою передбачено право відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів проведення перевірок підприємств щодо їх реєстрації, подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, перевірки проведено не було.

За висновком суду, наведені висновки представника відповідача є помилковими. Предметом адміністративного позову є стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання ДП НАЕК "Енергоатом" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік. Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, в якому підприємство самостійно визначило, зокрема, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону 875-XII, середньооблікову кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, суму адміністративно-господарських санкцій, подано підприємством до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 17.02.2012 р. Таким чином, позивач міг дізнатись про виконання (невиконання) відповідачем у 2007 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, про наявність обов’язку сплатити адміністративно-господарські санкції лише після отримання такого звіту. Водночас суд зазначає, що не проведення відділенням Фонду соціального захисту інвалідів перевірки стосовно реєстрації підприємства у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, подання звіту про зайнятість і працевлаштування, сплату адміністративно-господарських санкцій, не звільняє відповідача від обов’язку подати звіт про зайнятість і працевлаштування та сплатити адміністративно-господарські санкції. При цьому, слід зазначити, що "Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю" не встановлено періодичності проведення перевірок підприємств та визначено механізму проведення перевірки підприємств, які уникають реєстрації в Фонді соціального захисту інвалідів.

З огляду на наведені доводи, суд вважає, що позивачем дотримано річного строку звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2007 році.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 38614214,28 грн., у тому числі: адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік у розмірі 30906206,40 грн. та пеню в розмірі 7708008,00 грн.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець