Постанова № 26000832, 12.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12 червня 2012 року 15 год. 52 хв. № 2а-6955/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Погрібніченко Ю.М., за участю представника позивача Усманової Є.І., представників відповідача Іващенко О.С., Мисливого І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 12 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 22 травня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" (також далі за текстом - позивач, ТОВ "Максі Фуд") до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 27 квітня 2012 року № 0001362280.

Ухвалою суду від 24 травня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 06 червня 2012 року представник позивача надала суду письмову заяву про зміну предмету та уточнення позовних вимог, а саме про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27 квітня 2012 року № 0001332280, № 0001342280, № 0001352280 та № 0001362280 (також далі за текстом - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що відповідач протиправно: податковим повідомленням-рішенням № 001332280 від 27 квітня 2012 року збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 544889,25 грн. у зв'язку з порушенням ним п. 200.1 ст. 200, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України); податковим повідомленням-рішенням № 0001342280 від 27 квітня 2012 року визначив позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 2040620,00 грн. у зв'язку з порушенням ним підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України; податковим повідомленням-рішенням № 0001352280 від 27 квітня 2012 року зменшив позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 121623,00 грн. у зв'язку з порушенням ним підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України; податковим повідомленням-рішенням № 00001362280 від 27 квітня 2012 року зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1280818,00 грн. у зв'язку з порушенням ним п. 200.1 ст. 200, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю. Додатково надала суду для долучення до матеріалів справи письмові докази на підтвердження факту подальшої реалізації товарів, придбаних у товариства з обмеженою відповідальністю "Томкет Груп" (також далі за текстом - ТОВ "Томкет Груп"), приватного підприємства "А.В.П. Тріада" (також далі за текстом - ПП "А.В.П. Тріада") на підставі укладених між ними та позивачем договорів купівлі-продажу.

Представники відповідача у судових засіданнях позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 12 червня 2012 року. Пояснили, що у ході проведеної відповідачем перевірки позивача з питань повноти нарахування та достовірності сплати ПДВ та податку на прибуток по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року з'ясовано, що позивач не проводив операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів, а у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та інше майно, необхідні для здійснення ними фінансово-господарської діяльності. Крім того, зазначили, що перевірка позивача проводилась, зокрема, на підставі постанови про призначення позапланової перевірки від 17 січня 2012 року, прийнятої СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва у кримінальній справі № 79-00227 (також далі за текстом - постанова про призначення перевірки), порушеній за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (також далі за текстом - КК України).

Згідно зі ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 12 червня 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період з 14 березня по 20 березня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 380/23-12/37269559 від 27 березня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань повноти нарахування та достовірності сплати ПДВ та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки), відповідно до висновків якого позивачем порушено:

- п. 200.1 ст. 200, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у загальному розмірі 1722393,00 грн., у тому числі за лютий 2001 року - у розмірі 655240,00 грн., за березень 2011 року - у розмірі 102009,00 грн., за квітень 2011 року - у розмірі 193812,00 грн., за червень 2011 року - у розмірі 188194,00 грн., за липень 2011 року - у розмірі 240247,00 грн., за серпень 2011 року - у розмірі 342891,00 грн.;

- підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 2040619,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року - у розмірі 946463,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - у розмірі 427544,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року - у розмірі 666612,00 грн., а також до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у загальному розмірі 121623,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року - у розмірі 1951,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - у розмірі 51147,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року - у розмірі 68525,00 грн.

Перевірку проведено на підставі виданих відповідачем наказу № 637/23-12 від 13 березня 2012 року та направлення № 604/23-12 від 14 березня 2012 року, згідно з підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та за наявності постанови про призначення перевірки.

Не погоджуючись з актом перевірки, позивачем направлено відповідачу письмові заперечення від 17 квітня 2012 року № 01/380-12 (також далі за текстом - заперечення на акт перевірки), за результатами розгляду яких відповідачем надано позивачу письмову відповідь від 24 квітня 2012 року № 751/10/22-80 про залишення висновків акту перевірки без змін (також далі за текстом - відповідь на заперечення).

На підставі акту перевірки, 27 квітня 2012 року відповідачем складено податкові повідомлення-рішення, а саме: № 001332280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 544889,25 грн.; № 0001342280, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 2040620,00 грн.; № 0001352280, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 121623,00 грн.; № 00001362280, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1280818,00 грн.

При цьому, як вбачається з долучених до матеріалів справи копій постанови про призначення перевірки, акту перевірки (аркуші 8-9, 4), відповіді на заперечення та письмових заперечень представника відповідача проти позову, у провадженні СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва знаходиться кримінальна справа № 79-00227, порушена за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході розслідування кримінальної справи з'ясовано, що, зокрема, ТОВ "Томкет Груп", спільно з іншими суб'єктами підприємницької діяльності у період 2010-2011 років знаходились та використовувались групою осіб у злочинних схемах, спрямованих на надання діючим суб'єктам підприємницької діяльності послуг з незаконного переведення безготівкових грошових коштів у готівку, що призводило до неправомірного зменшення останніми обсягів оподаткування внаслідок безпідставного збільшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Під час проведення 26 грудня 2011 року обшуку за адресою розташування офісного приміщення "конвертаційного центру" поміж багатьох інших печаток вилучено печатку ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада", з якими мало фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Максі Фуд", у зв'язку з чим виникла необхідність у проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ "Максі Фуд" з питань повноти нарахування та достовірності сплати ПДВ та податку на прибуток по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Лист СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва від 17 січня 2012 року № 34/26-09/79-00227 з доданою постановою про призначення перевірки відповідачем для виконання отримано 18 січня 2012 року.

Поряд з цим, як вбачається з долученої до матеріалів справи копії постанови про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 20 квітня 2012 року, прийнятої СВ ДПІ у Подільському районі міста Києва у кримінальній справі № 79-00227 (також далі за текстом - постанова про порушення кримінальної справи), вказану справу порушено 22 червня 2009 року за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Торгова промислова група України" в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення та придбання невстановленими слідством особами відповідних товариств з обмеженою відповідальністю, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

У ході розслідування 20 лютого 2012 року СВ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення та придбання невстановленими слідством особами, зокрема, ТОВ "Томкет Груп", з метою прикриття своєї незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, яку об'єднано з кримінальною справою № 77-00227.

Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами з'ясовано, що ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада" у період 2010-2011 років не мали можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, визначену у їх статутних документах, придбавати та реалізовувати будь-які товарно-матеріальні цінності в адресу їх підприємств-контрагентів, оскільки вказані товариства за юридичною та фактичною адресами не знаходяться, у товариствах відсутні будь-які складські або орендовані приміщення для ведення такої діяльності.

Зокрема, проведеними оперативно-розшуковими заходами з'ясовано місцезнаходження первинних фінансово-господарських документів ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада". За результатами проведених обшуків у кримінальній справі вилучено документи ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада" по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Максі Фуд" за період 2011 року, що підтверджується протоколами обшуків, проведеними у ході розслідування кримінальної справи, протоколами огляду та висновком комп'ютерної експертизи № 12-2012 від 14 лютого 2012 року, згідно з яким, на комп'ютерних носіях, вилучених у ході проведення обшуків, присутні електронні документи по вказаних взаємовідносинах.

Подальшим розслідуванням кримінальної справи встановлено, що службовими особами ТОВ "Максі Фуд" укладено договір купівлі-продажу № 01 від 28 січня 2011 року з ТОВ "Томкет Груп" щодо придбання ТОВ "Максі Фуд" кави. Достовірно усвідомлюючи, що вказаний товар від ТОВ "Томкет Груп" в адресу ТОВ "Максі Фуд" не поставлявся, службові особи ТОВ "Максі Фуд" за результатами документального оформлення первинних бухгалтерських документів (податкові, видаткові накладні) відобразили вказану операцію по взаємовідносинах з ТОВ "Томкет Груп" та безпідставно сформували податковий кредит з ПДВ та валові витрати.

Крім того, службовими особами ТОВ "Максі Фуд" укладено договір купівлі-продажу № 01/05/2011 від 11 травня 2011 року з ПП "А.В.П. Тріада" щодо придбання ТОВ "Максі Фуд" кави. Також достовірно усвідомлюючи, що вказаний товар від ПП "А.В.П. Тріада" в адресу ТОВ "Максі Фуд" не поставлявся, службові особи ТОВ "Максі Фуд" за результатами документального оформлення первинних бухгалтерських документів (податкові, видаткові накладні) відобразили вказану операцію по взаємовідносинах з ПП "А.В.П. Тріада" та безпідставно сформували податковий кредит з ПДВ і валові витрати.

Як наслідок, у кримінальній справі 17 січня 2012 року призначено документальну позапланову перевірку ТОВ "Максі Фуд", відповідно до якої працівниками ДПІ у Шевченківському районі міста Києва складено акт перевірки, згідно з висновками якого, службові особи ТОВ "Максі Фуд" за результатами фінансово-господарських відносин з ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада" в порушення п. 200.1 ст. 200, п. 198.6 ст. 198 ПК України занизили ПДВ за лютий, липень, серпень 2011 року на 441575,00 грн. та в порушення підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України занизили податок на прибуток за І, ІІ, ІІІ квартали 2011 року на 2040619,00 грн.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи з'ясовано, що особа, яка відповідала за достовірність складання первинних бухгалтерських документів, документів податкової звітності ТОВ "Максі Фуд" є головний бухгалтер вказаного товариства ОСОБА_4, відносно якої 20 квітня 2012 року СВ ПМ ДПІ у Подільському районі міста Києва і порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

Підставами для порушення кримінальної справи стали докази, зібрані у ході її розслідування, зокрема акт перевірки, на підставі якого відповідачем 27 квітня 2012 року і складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд не погоджується з правомірністю складання відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням та на підставі даних, з'ясованих у ході розслідування вказаної кримінальної справи, виходячи з наступного.

Так, згідно з п. 58.4 ст. 58 ПК України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Абзац 2 цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Таким чином, за переконанням суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем складено з грубим порушенням п. 58.4 ст. 58 ПК України, оскільки, виходячи з викладених обставин, їх складено після порушення відносно головного бухгалтера позивача кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, та до набрання обвинувальним вироком законної сили або винесення судом рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, а також за відсутності відповідного рішення суду про встановлення несплати податкових зобов'язань позивача за податками.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача, які, зокрема, зазначено в акті перевірки щодо нікчемності (фіктивності) договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада", виходячи з наступного.

Так, в акті перевірки зазначено, що укладені між позивачем та ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада" договори купівлі-продажу є нікчемними (фіктивними). Такі доводи відповідача ґрунтуються на тому, що позивач та його контрагенти не мали реальних фінансово-господарських відносин, зокрема, не здійснювали жодних операцій, спрямованих на реальне настання наслідків за вказаними договорами. Крім того, на думку відповідача, вказані договори суперечать моральним засадам суспільства та є такими, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 203, ст. 204, ч. 2 ст. 215, ч. 3 ст. 228, ч.ч. 1, 2 ст. 234 Цивільного кодексу України (також далі за текстом - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Поряд з цим, в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15 квітня 2009 року викладено правову позицію стосовно того, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (також далі за текстом - ГК України), господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Державним податковим інспекціям, у свою чергу, надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, що передбачено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

З викладених обставин вбачається, що відповідач, у разі необхідності, може звернутись до суду з позовом про визнання правочину недійним, а не самостійно давати правову оцінку таким правочинам.

При цьому, у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 вересня 2011 року № 7319 зазначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач, роблячи висновок про нікчемність (фіктивність) договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада", вийшов за межі своїх повноважень.

Доводи ж відповідача щодо неможливості здійснення контрагентами позивача фінансово-господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у них основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів суд зазначає наступне.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне підприємництво ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада" та здійснення ними незаконної фінансово-господарської діяльності представниками відповідача суду не надано.

Таким чином, за переконанням суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача, які, зокрема, зазначено в акті перевірки щодо безпідставного нарахування позивачем податкового кредиту, виходячи з наступного.

Так, згідно з п. 187.1 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В акті перевірки зазначено, що на підставі договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада", позивачем від вказаних товариств отримано видаткові накладні (їх перелік міститься на аркушах 4-5, 9-10 акту перевірки) та податкові накладні, а також зазначено, що суми ПДВ, включені до податкового кредиту на підставі податкових накладних, відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року.

До того ж, платіжними дорученнями, перелік яких міститься в акті перевірки, підтверджується, що розрахунки між позивачем та його контрагентами проводились у безготівковій формі.

Викладені обставини, за переконанням суду, є належним підтвердженням реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада".

Однак, у ході судового розгляду справи безпосередньо ознайомитись із первинними документами, оформленими за результатами виконання умов договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада", не представилось за можливе, оскільки, як зазначалось вище, такі документи вилучено у ході розслідування кримінальної справи № 79-00227.

При цьому, слід зазначити, що представниками відповідача не заперечується факт наявності первинних документів, посилання на які містяться в акті перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, чинним податковим законодавством передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту сплаченої суми ПДВ, яким є відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податків ПК України не передбачено.

Таким чином, за переконанням суду, позивач, сформувавши податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Томкет Груп", ПП "А.В.П. Тріада", діяв у межах чинного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача надала достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову, не надали.

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судового збору за рахунок бюджетних коштів, суд не присуджує на його користь здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відповідача.

2. Визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 0001332280 державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" (ідентифікаційний код 37269559) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 544889,25 грн. (П'ятсот сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять гривень двадцять п'ять копійок);

- податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 0001342280 державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" (ідентифікаційний код 37269559) визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 2040620,00 грн. (Два мільйони сорок тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок);

- податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 0001352280 державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" (ідентифікаційний код 37269559) зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 121623,00 грн. (Сто двадцять одна тисяча шістсот двадцять три гривні 00 копійок);

- податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 0001362280 державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" (ідентифікаційний код 37269559) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1280818,00 грн. (Один мільйон двісті вісімдесят тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 00 копійок).

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам, роз'яснивши, що згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Крім того, роз'яснити, що відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 18 червня 2012 року