Постанова № 26000677, 22.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2012 року 12:03 № 2а-7649/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пастушенко С.С.,

за участю сторін:

представників позивача -Логовський В.В., Ковальов С.С.,

представник відповідача - Чигирин К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом колективного підприємства «Українське спеціалізоване управління зв'язку»до регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання протиправною відмови у продовженні процедури викупу майна, зобов'язання вчинити дії,-

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) в судовому засіданні 22 червня 2012 року о 12 год. 10 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось колективне підприємство «Українське спеціалізоване управління зв'язку»(надалі -КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку», позивач) до регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі -РВ Фонду держмайна України по Київській обл., відповідач) про визнання протиправною відмову у продовженні процедури викупу майна, орендованого колективним підприємством «Українське спеціалізоване управління зв'язку», оформлену листом № 13-13-419 від 15.02.2012 p. та зобов'язання вчинити дії, визначені Законом України «Про приватизацію державного майна»щодо викупу майна згідно листа колективного підприємства «Українське спеціалізоване управління зв'язку»№ 9 від 14.02.2012р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відмова у продовженні процедури викупу майна є необґрунтованою та підлягає визнанню протиправною, а дії РВ Фонду держмайна України по Київській обл. незаконними і такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, та зазначив, що згідно пункту 2.2 розділу ІІ «Предмет договору»Договору оренди від 15.04.1991р. термін викупу обмежено 5 роками. Проте орендарем не використано наданого йому права у встановлений строк, тому РВ Фонду держмайна України по Київській обл. позбавлене можливості продовження процедури викупу.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між господарською асоціацією «Електроспецбуд»державного концерну «Нафтогазбуд»та виробничо-будівельним кооперативом «Омега»15.04.1991р. укладено договір оренди на передачу в оренду основних засобів підприємства з правом їх викупу протягом 5 років.

Після розпаду СРСР правонаступником ДК «Нафтогазбуд»став Фонд державного майна України. У зв'язку з цим, 02.12.1991 року внесено зміни до договору оренди від 15.04.1991 року, згідно якого сторонами за договором стали Фонд державного майна України та виробничо-будівельний кооператив «Омега». Умови зміненого договору щодо викупу орендованого майна залишились такими ж.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради народних депутатів № 217 від 05.12. 1991 року кооператив «Омега»був перереєстрований у колективне підприємство «Українське спеціалізоване управління зв'язку».

Між РВ Фонду держмайна України по Київській обл. та КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»28.12.1992 року укладено додаткову угоду № 58, згідно якої сторони переуклали Договір оренди від 15.04.1991 року та доповнення до нього від 02.12.1991 року, виклавши текст Договору оренди у новій редакції, за змістом якої за Орендарем (КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку») так само зберігалося право викупу орендованого майна.

КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»26.11.2010р. звернулось до відповідача з проханням про включення майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. Листом № 14.09.14-2805 від 06.12.2010 року РВ Фонду держмайна України по Київській обл. повідомило КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»про необхідність подання заяви встановленої форми та додаткових документів.

Листом КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»№ 6 від 07.02.2012 р. на адресу відповідача надіслані запитувані документи в доповнення до заяви, прийнятої РВ Фонду держмайна України по Київській обл. 28.12.2011р. за вхідним № 14-14-4363.

Також, КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»звернулося з листом № 9 від 14.02.2012 року на адресу РВ Фонду держмайна України по Київській обл. щодо можливості продовження процедури викупу орендованого майна.

Листом РВ Фонду держмайна України по Київській обл. № 13-13-419 від 15.02.2012 року прийнято рішення про відмову у продовженні процедури викупу майна. Дана відмова вмотивована тим, що термін викупу обмежено 5 роками.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать, зокрема підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (далі - єдиний майновий комплекс підприємства).

Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону України державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Саме державні органи приватизації здійснюють функції суб'єктів владних повноважень у відповідній сфері.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»»від 10.04.1992 року № 2269-ХП орендодавцями, зокрема, є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Стаття 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна, передбачає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається, продовженим, на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір укладений між РВ Фонду держмайна України по Київській обл. та КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»на даний час є діючим та чинним.

Частиною 9 ст. 17 Закону України «Про приватизацію державного майна»від 04.03.1992 року № 2163-XII встановлено, що орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна»(редакція від 14.03.1995р.)

Згідно положень ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється.

Право позивача на викуп майна було передбачено ще Договором оренди від 15.04.1991р. та Додатковою угодою від 28.12.1992р.

Отже, відмова відповідача, оформлена листом № 13-13-419 від 15.02.2012 p., є безпідставною та незаконною.

Крім того, як встановлено судом, відповідач вважає предмет оренди цілісним майновим комплексом, проте, як вбачається з матеріалів справи, предмет оренди не являє собою цілісний майновий комплекс.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Як вбачається з матеріалів справи, до складу орендованого майна увійшли основні засоби, незавершене капітальне будівництво, обладнання, запаси і витрати, в тому числі незавершене виробництво, які були передані за договором оренди від 15.04.1991 року. Вартість основних засобів, що передавалися на момент переукладення договору складала за первісною вартістю 54 569 000 крб.

Згідно з Додатковою угодою від 28.12.1992р., допоміжний корпус не увійшов до складу майна, що передавалось КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку», так як на той момент він уже був у власності останнього.

Окрім того, рішенням Бориспільської міської ради народних депутатів № 141Д від 17.05.1994 року КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»надана земельна ділянка у постійне користування для виробничих потреб загальною площею 2,124 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 30.03.1995 року, виданого Бориспільською міською радою народних депутатів. В подальшому рішеннями Бориспільського міськвиконкому № 429 від 03.10.1995 року та Бориспільської міської ради № 363 від 03.08.1999 року з постійного користування земельною ділянкою у КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку» були вилучені земельні ділянки площами 0,47 га та 0,61 га відповідно.

На даний час у користуванні колективного підприємства «Українське спеціалізоване управління зв'язку»знаходиться земельна ділянка площею 1,044 га, про що свідчать відмітки у державному акті на право постійного користування землею, у розділі «Зміни в землекористуванні», посвідчені начальником Бориспільського міського відділу земельних ресурсів А.В.Скрипкою.

Підставою для прийняття вищезазначених рішень про вилучення із користування земельних ділянок, наданих КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку», рішенням Бориспільської міської ради народних депутатів № 141Д від 17.05.1994 року, стало виникнення права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на вказаній земельній ділянці та їх відчуження.

Окрім того, 31.01.1992 року позивач сплатив до Республіканського бюджету кошти за викуп допоміжного приміщення, що свідчить про початок процедури викупу орендованого майна, передбаченої умовами договору оренди від 15.04. 1991 року.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради народних депутатів Київської області № 485 від 08.07.1997 року на підставі договору оренди від 15.04.1991 року, доповнень до нього від 02.12.1991 року та додаткової угоди від 28.12.1991 року та копії платіжного доручення № 36 від 31.01.1992 року вирішено видати свідоцтво про право власності на допоміжний корпус по вул. Ушакова, 23 КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку».

Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради 04.07.2000 року прийнято рішення № 368 про оформлення права власності ЗAT «Автосервіс»на допоміжний корпус, який знаходиться в м. Бориспіль по вул. Ушакова, 23, а раніше видане свідоцтво на право власності на КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»від 18.08.1997 року погасити. Таким чином, зазначене майно, яке було придбане у держави, на даний час вибуло із власності колективного підприємства «Українське спеціалізоване управління зв'язку».

Крім того, 01.10.2007 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок № 8578 на вирішення якого було поставлене питання, чи є цілісним майновим комплексом майно, орендоване КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку», розташоване за адресою: м. Бориспіль, вул. Ушакова, 23, виходячи зі складу майна та господарської діяльності, передбаченої первинними документами на час утворення КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку».

Згідно вказаного висновку, майно, яке залишилось і перебуває в оренді не дає змогу провадити господарську діяльність, передбачену договором оренди від 15.04.1991 року та доповненнями до договору від 02.12.1991 року, сукупність цього майна не може бути цілісним майновим комплексом з можливістю ведення господарської діяльності, а також зазначене майно лише разом з іншим не орендованим майном КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»використовується в проведені господарської діяльності. Найбільшу цінність представляє нерухоме орендоване майно (головний корпус (інв. № 2), адміністративно-побутовий корпус (інв. № 10), склад (інв. №4), яке можливо розглядати, як окремі об'єкти нерухомого майна.

Окрім того, КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку»було замовлено у ТОВ «Аудиторська фірма «Олеся»аудиторський висновок від 21.03.2011 року про підтвердження вартості витрат та визначення співвідношення державної частки та частки орендаря у вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду.

Згідно зазначеного вище висновку загальна вартість поліпшень, здійснених підрядною організацією, що віднесені на капітальні витрати зі збільшення вартості орендованого майна, за вирахуванням ПДВ, складають 466 064,00 грн.

Зведений кошторис з ремонту адміністративної будівлі головного корпусу та складу було погоджено представником орендодавця, Регіональним відділенням Фонду державного майна України 14.12.2004 року.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди № 58 від 28.12.1991 року, власністю «Орендаря» є майно, створене ним за рахунок своїх коштів, а також матеріальні і інші цінності (що не входять в склад орендованого майна), отримані і придбані за умовами, передбаченими Законом. Вартість невідокремлюваних без шкоди для орендованого майна поліпшень, виконаних «Орендарем»за рахунок власних коштів за згодою «Орендодавця»зменшує на цю суму розмір викупу.

Беручи до уваги вищезазначене, провівши системний аналіз норм законодавства, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у продовженні процедури викупу майна, орендованого КП «Українське спеціалізоване управління зв'язку», оформлену листом № 13-13-419 від 15.02.2012 p. є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не доведено правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги колективного підприємства «Українське спеціалізоване управління зв'язку»задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області у продовженні процедури викупу майна, орендованого колективним підприємством «Українське спеціалізоване управління зв'язку», оформлену листом № 13-13-419 від 15.02.2012 p.

Зобов'язати регіональне відділення Фонду державного майна України у Київській області вчинити дії, визначені Законом України «Про приватизацію державного майна»щодо викупу майна згідно листа колективного підприємства «Українське спеціалізоване управління зв'язку»№ 9 від 14.02.2012р.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 32,19 грн. на користь колективного підприємства «Українське спеціалізоване управління зв'язку»(код ЄДРПОУ 13707735) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко