Постанова № 25999065, 12.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року Справа № 2а-3908/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Демченко Г.М. (за довіреністю)

від відповідача: Ядвіжина Д.О., Солнцев Р.Ю. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс» Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 12 березня 2012 року № 0000132302.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийняте на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ «Фастів Будсервіс»вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «РІП».

Позивач стверджує, що придбав послуги у ТОВ «РІП»правомірно, тому підстави для визнання укладеного договору нікчемним відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Згідно пояснень представника позивача, між Благодійним фондом «Фастівчани»та ТОВ «Фастів Будсервіс»укладено договір про виконання будівельних робіт. З метою забезпечення виконання господарських зобов'язань за вказаним договором, ТОВ «Фастів Будсервіс»укладено договір субпідряду з ТОВ «РІП», яке і виконувало будівельні роботи.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження ТОВ «Фастів Будсервіс»грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів Будсервіс»зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 17 січня 2008 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 294143 (а.с. 84-88).

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 березня 2012 року № 200035998, ТОВ «Фастів Будсервіс»перебуває на податковому обліку у Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби (а.с. 79).

Відповідно до матеріалів справи, у період з 21 лютого 2012 року по 27 лютого 2012 року посадовою особою Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Фастів Будсервіс»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2011 року. Результати перевірки оформлено актом від 3 березня 2012 року № 1/1/2302-32932312 (а.с. 16-30).

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ «Фастів Будсервіс»вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16333,00 грн. Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ТОВ «Фастів Будсервіс»показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «РІП».

На підставі висновків акту перевірки, 12 березня 2012 року Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132302, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Фастів Будсервіс»з податку на додану вартість на 16333,00 грн. та застосовано фінансову санкцію у розмірі 4083,25 грн. (а.с. 31).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення правомірним, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2011 року між ТОВ «Фастів Будсервіс»та ТОВ «РІП»укладено договір підряду № 06/11 (а.с. 63-64). Згідно умов вказаного договору, Підрядник (ТОВ «РІП») приймає на себе виконання будівельних ремонтних робіт по ремонту 2-го поверху дитячого будинку, який розташований за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Мічуріна, будинок 22, а Замовник (ТОВ «Фастів Будсервіс») зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором підряду № 06/11 виписано: акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (а.с. 65-66), локальний кошторис № 2-1 на оздоблювальні роботи «Ремонт дитячого будинку» (а.с. 67-69), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2011 року (а.с. 70), довідку про договірну ціну на будівництво «Ремонт дитячого будинку», що здійснюється у 2011 році (а.с. 71), підсумкову відомість ресурсів за червень 2011 року (а.с. 71-72), підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1 на оздоблювальні роботи (а.с. 73), накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 1 червня 2011 року (а.с. 115), податкову накладну від 30 червня 2011 року № 349 на загальну суму 98000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16333,00 грн. (а.с. 80).

Грошові кошти за виконані будівельні роботи ТОВ «Фастів Будсервіс»на банківський рахунок ТОВ «РІП»не перераховувало.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У силу вимог пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV. В іншому випадку, відповідно до підпункту пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.10 вказаної статті, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд встановив, що директором ТОВ «РІП»(контрагента ТОВ «Фастів Будсервіс») є ОСОБА_4.

Саме від імені ОСОБА_4 підписано додані до позовної заяви первинні бухгалтерські документи за господарськими операціями між ТОВ «Фастів Будсервіс»і ТОВ «РІП»та податкову накладну від 30 червня 2011 року № 349.

Разом з тим, згідно протоколу допиту від 18 червня 2012 року, ОСОБА_4 пояснив, що наміру реєструвати ТОВ «РІП»не мав, про фінансово-господарську діяльність підприємства ТОВ «РІП»не знав, договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних чи інших фінансово-господарських документів ТОВ «РІП»не підписував (а.с. 122-125).

Зазначені обставини вказують на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності підписані не директором ТОВ «РІП», а невідомими особами, а, отже, оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року № 21-421а11.

Суд також звертає увагу на те, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

В такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності послуг тощо.

Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності послуг, наданих за договором підряду № 06/11, суд зазначає наступне.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року було витребувано у позивача документи, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договором підряду, укладеним з ТОВ «РІП», зокрема, документи щодо закупівлі будівельних матеріалів для виконання робіт, товарно-транспортні накладні щодо перевезення будівельних матеріалів, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, складські документи, виробничі документи.

Позивачем вимог ухвали суду не виконано. При цьому, на запитання суду представник позивача відповів, що надав усі докази на підтвердження позовних вимог.

Необхідно зазначити, що специфіка виконання будівельних робіт обумовлена необхідністю використання при виконанні робіт витратних матеріалів, обладнання, залучення кваліфікованих працівників.

Так, підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 договору підряду № 06/11 встановлено, що Замовник (ТОВ «Фастів Будсервіс») зобов'язаний передати Підряднику (ТОВ «РІП») підготовлений для роботи будівельний майданчик, будівельні матеріали та затверджену проектну документацію із відміткою «для виконання робіт». Згідно із пунктом 2.3.1 вказаного договору, замовник комплектує об'єкт будівництва власним устаткуванням, транспортом, та матеріалами, які передаються на відповідальне зберігання.

Документів щодо закупівлі ТОВ «Фастів Будсервіс»будівельних матеріалів, їх транспортування та зберігання позивачем не надано. У свою чергу, ТОВ «РІП»не могло виконати будівельні роботи без відповідних матеріалів.

Крім того, операції з виконання будівельних робіт ТОВ «РІП»не підтверджуються стосовно місцезнаходження майна, наявності ресурсів, які економічно необхідні для виконання будівельних робіт про що свідчить відсутність: робітників, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до акту перевірки від 7 вересня 2011 року № 1984/23-03/32163147, за даними декларації з податку на прибуток основних засобів ТОВ «РІП»не має, рядки 4.10, 07 декларації з податку на прибуток прокреслені, що свідчить про відсутність у ТОВ «РІП»трудових ресурсів.

Згідно із базами даних «Інформаційно-пошукова система», місцезнаходження ТОВ «РІП»не встановлено. На запит податкового органу ТОВ «РІП»не надано документів щодо фінансово-господарських операцій із ТОВ «Фастів Будсервіс»(а.с. 127-139).

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи, факт виконання будівельних робіт за договором підряду № 06/11 не підтверджується.

Суд не бере до уваги надані позивачем первинні документи за господарськими операціями між ТОВ «Фастів Будсервіс»та Благодійним фондом «Фастівчани», оскільки вони не містять даних щодо договору підряду від 25 травня 2011 року № 06/11 та не підтверджують факт його виконання.

У довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах приймання виконаних будівельних робіт за договором між ТОВ «Фастів Будсервіс»та Благодійним фондом «Фастівчани»(а.с. 57-62) ТОВ «РІП»не вказано у якості субпідрядника.

За таких обставин, досліджені судом документи не дають підстав вважати, що ТОВ «РІП» виконувало будівельні роботи як субпідрядник за договором, укладеним між ТОВ «Фастів Будсервіс»та Благодійним фондом «Фастівчани».

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Ураховуючи вищезазначене суд констатує, що позивачем не надано належних документів та не доведено факту виконання господарських зобов'язань за договором підряду № 06/11 із ТОВ «РІП», отже відсутні належні докази здійснення господарської операції.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або в разі якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Ураховуючи вищезазначене суд вважає висновок відповідача про порушення ТОВ «Фастів Будсервіс»вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «РІП»законним та обґрунтованим. Тому, податкове повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 12 березня 2012 року № 0000132302 є правомірним і скасуванню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2012 року № 0000132302, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «Фастів Будсервіс»задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2012 року.