Постанова № 25998975, 10.09.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року Справа № 2а-3990/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончева О.С.

за участю представників сторін

від позивача: Коломієць Ю.В., Гурін Д.А. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Панда» Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Панда»(далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 10 травня 2012 року № 0000292340.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 3 вересня 2012 року.

У судовому засіданні, призначеному на 3 вересня 2012 року, за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 10 вересня 2012 року.

10 вересня 2012 року у судове засідання прибув представник позивача, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ураховуючи, що представник відповідача не прибув у судове засідання без поважних причин, суд ухвалив продовжувати розгляд справи без участі представника Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснив, ТОВ «Панда»було продано ПП «Фірма «Володар» товар та задекларовано грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за вказаною господарською операцією на загальну суму 522883,00 грн.

Оскільки ТОВ «Панда»виступало у господарських відносинах із ПП «Фірма «Володар»продавцем і самостійно збільшило суму зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та не формувало податковий кредит, підстави для повторного донарахування позивачу податкового зобов'язання у сумі 522883,00 грн. - відсутні.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи заперечень проти позову, відповідач позов не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У запереченні проти позову відповідач стверджує, що посадові особи Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області при проведення перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено ознаки нікчемності господарських договорів, укладених між ТОВ «Панда»та ПП «Фірма «Володар», що і стало підставою для збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 5 по 9 квітня 2012 року посадовою особою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.4 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Панда»за питань дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП «Фірма «Володар» за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року.

Результати перевірки оформлено актом від 17 квітня 2012 року № 280/22-04/31189253 (далі по тексту -Акт перевірки) (а.с. 22-39).

У ході перевірки встановлено, що між ТОВ «Панда»(продавець) та ПП «Фірма «Володар»(покупець) укладено договір купівлі продажу в усній формі, на виконання якого ТОВ «Панда»виписано податкові накладні на загальну суму 3137300,00 грн., в тому числі ПДВ 522883,32 грн.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними (522883,32 грн.) включено ТОВ «Панда»до податкового зобов'язання за серпень, вересень 2010 року та лютий 2011 року.

У совою чергу, ПП «Фірма «Володар»перераховано на банківський рахунок ТОВ «Панда»грошові кошти на загальну суму 3137300,00 грн.

Стверджуючи про те, що товари за господарським договором між ТОВ «Панда»та ПП «Фірма «Володар»фактично не постачались, перевіряючі на сторінці 10 акту перевірки зробили висновок, що ТОВ «Панда» безпідставно сформовано податкові зобов'язання за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних з продажу ПП «Фірма «Володар»товару на загальну суму 3137300,00. При цьому, згідно акту про неможливість проведення перевірки ПП «Фірма «Володар»від 31 січня 2012 року № 72/23-1/31988783, ПП «Фірма «Володар»безпідставно сформовано податковий кредит за операціями з купівлі товару у ТОВ «Панда».

У той самий час, у розділі «Висновок»акту перевірки зазначено про порушення ТОВ «Панда»вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП «Фірма «Володар»на 522883,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року на 51083,00 грн., за вересень 2010 року на 306183,00 грн., за лютий 2011 року на 165617,00 грн.

На основі висновків акту перевірки, 10 травня 2012 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292340, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Панда»з податку на додану вартість на 522883,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 89318,00 грн. (а.с. 20).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку висновкам відповідача про порушення ТОВ «Панда»вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України в результатів чого підприємством занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП «Фірма «Володар»на 522883,00 грн., суд зазначає наступне.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Як встановлено судом, на виконання умов усного договору купівлі продажу товару, ПП «Фірма «Володар»(покупець) перерахувало на банківський рахунок ТОВ «Панда»(продавець) грошові кошти на загальну суму 3137300,00 грн. (а.с. 166-171).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На виконання вищезазначених вимог, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2010 року № 267610 (а.с. 145-149), за вересень 2010 року № 27054 (а.с. 152-155) та за лютий 2011 року № 9572 (а.с. 159-162) сплачений у ціні товару ПП «Фірма «Володар»податок на додану вартість у сумі 522883,00 грн. позивач включив до власних податкових зобов'язань.

Податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «Фірма «Володар»з продажу цукру-піску позивач не декларував.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд звертає увагу на те, що самостійно визначена платником податку у податковій декларації сума грошового зобов'язання не підлягає повторному донарахуванню контролюючим органом, оскільки в такому випадку відбувається подвійне оподаткування однієї господарської операції.

Разом з тим, незважаючи на те, що ТОВ «Панда»виконано свій обов'язок та задекларовано зобов'язання зі слати податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП «Фірма «Володар»у сумі 522883,00 грн., відповідач збільшив суму грошового зобов'язання ТОВ «Панда»ще на 522883,00 грн.

Оскільки внаслідок зазначених протиправних дій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області створюються умови за яких позивач повинен двічі сплачувати податок на додану вартість за однією господарською операцією, а також штрафні санкції, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 10 травня 2012 року № 0000292340 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявності підстав для збільшення суми зобов'язання позивача з податку на додану варсть з урахуванням того, що ТОВ «Панда» не формувало податкового кредиту за господарськими операціями із ПП «Фірма «Володар» щодо купівлі-продажу цукру-піску.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що належною формою захисту порушеного права позивача є

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 10 травня 2012 року № 0000292340.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 10 травня 2012 року № 0000292340.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Панда» судовий збір із Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2012 року.