Постанова № 25998504, 17.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/8975/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Кисельові К.П.

за участю: представник позивача - Гармаш О.О.

представник відповідача - Малега С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» про зупинення видаткових операцій, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» у якому позивач з врахуванням змінених позовних вимог просить: - зупинити видаткові операції на рахунках ЗАТ «Світязь» (код ЄДРПОУ 13459591), а саме: 26000121726051, 26066121726051, ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299; 2600630347502, 2604030347502 ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749.

В процесі розгляду справи відповідач був замінений на Товариство з обмеженою відповідальністю «Світязь».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на обліку в Лівобережній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Світязь», яке має заборгованість перед бюджетом в сумі 83654,49 грн., що стало підставою звернення до суду.

З метою виділення активів у податкову заставу та на виконання ст.ст. 88, 89, 91 Податкового кодексу України Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська направлено на адресу боржника лист від 20.07.12 №15726/10/19-135 та було прийнято рішення від 26.07.12 № 16562/10/19-135 про опис майна ТОВ «Світязь» (код ЄДРПОУ 13459591) у податкову заставу, однак провести опис виявилось неможливим в зв'язку з ненаданням підприємством відповідних документів, про що було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 26.07.12 №16563/10/19-135.

Посилаючись на викладені вище мотиви, представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову та просив суд прийняти рішення щодо його задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення на позов в яких зазначив, що податкову вимогу від 31.05.12 р., № 615 та лист від 20.07.2012р. №15726/10/19-135 ТОВ «Світязь» не отримувало.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення податкової вимоги від 31.05.12р., № 615 датоване 15.06.2012р., однак штамп поштового відділення від 16.06.2012 року, в повідомленні зазначена дата вручення уповноваженій особі за довіреністю 15.06.2012 року, яка Відповідачеві не відома.

ТОВ «Світязь» є Орендарем земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, на підставі Договорів оренди земельної ділянки укладених з Дніпропетровською міською радою.

ТОВ «Світязь» належним чином виконувало свої обов'язки, щодо сплати орендної плати за землю, що підтверджується платіжними дорученнями про оплату.

Однак на сьогоднішній день за ТОВ «Світязь» числиться заборгованість на загальну суму 83 654,49 гривень.

У зв'язку з скрутним матеріальним становищем підприємства, Відповідач звернувся до Дніпропетровської міської ради з листом про надання дозволу на реструктуризацію вказаної заборгованості, шляхом погодження графіку погашення заборгованості.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач, передчасно з незаконними та необгрунтованими вимогами звернувся до суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що на обліку в Лівобережній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі за текстом - Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) як платник податків знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Світязь» (далі за текстом - ТОВ «Світязь»), яке має заборгованість перед бюджетом в сумі 83654,49 грн., що стало підставою звернення до суду.

У зв'язку з виникненням податкового боргу та на підставі ст. 59 Податкового кодексу України Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було направлено на адресу ТОВ «Світязь» податкову вимогу від 31.05.12 № 615.

З метою виділення активів у податкову заставу та на виконання ст.ст. 88, 89, 91 Податкового кодексу України Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська направлено на адресу боржника лист від 20.07.12 №15726/10/19-135 про виділення ліквідного майна для внесення в податкову заставу, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу та вказано проте, що інформацію необхідно надати на адресу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська до 25.07.2012р.

26.07.2012р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було прийнято рішення № 16562/10/19-135 про опис майна ТОВ «Світязь» (код ЄДРПОУ 13459591) у податкову заставу, однак провести опис виявилось неможливим в зв'язку з ненаданням підприємством інформації на лист від 20.07.12 №15726/10/19-135, про що було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 26.07.12 №16563/10/19-135.

Відповідно до ст.1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.88.1 та п.88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з п.89.4 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Згідно з п.91.4. ст.91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Відповідно до п.п.20.1.15. п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) у разі недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті.

Згідно п.п.20.1.16. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Проте в судовому засіданні було встановлено, що лист Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 20.07.2012р. №15726/10/19-135 про виділення ліквідного майна для внесення в податкову заставу та необхідність надати цю інформацію на адресу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська до 25.07.2012р. було направлено на адресу ТОВ «Світязь» поштою та отримано уповноваженою особою підприємства лише 29.07.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (надане до суду представником Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська).

Тому суд доходить висновку, що рішення заступника начальника Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська № 16562/10/19-135 про опис майна ТОВ «Світязь» (код ЄДРПОУ 13459591) у податкову заставу та акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 26.07.2012 №16563/10/19-135 прийнято податковим керуючим Брик В.І. передчасно.

Складений акт щодо відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, заздалегідь несвоєчасно повідомленого Відповідача щодо надання інформації щодо виділення майна для внесення в податкову заставу, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, не свідчить про ненадання документів податковому керуючому Брик В.І. для опису майна ТОВ «Світязь».

Таким чином, суд вважає, що Позивач не надав суду доказів перешкоджання платником податків виконанню податковим керуючим наданих йому повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином з урахуванням системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведені обставини щодо звернення з позовом до суду про зупинення видаткових операцій, та викладені в позовній заяві доводи Позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги адміністративного позову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» про зупинення видаткових операцій є необгрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світязь» про зупинення видаткових операцій - відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 10.09.2012 року.

Суддя Е.О. Юрков