Рішення № 25998083, 06.09.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/6751/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «ІнтерТрансПоліс» про стягнення страхового відшкодування, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування мотивуючи свої вимоги тим, що 07.02.2011 року приблизно о 16 год. 30 хв. на 477 км. автодороги Знам'янка - Луганськ - Ізварино трапилась дорожньо-транспортна пригода за наслідком якої було пошкоджено автомобіль марки Санґ Йонг Корандо д/н НОМЕР_5, який належить йому.

Зазначає, що дорожньо-транспортна пригода трапилась в наслідок порушення ПДД водієм автомобіля марки ГАЗ 330202 д/н НОМЕР_6 ОСОБА_2.

Посилається на те, що відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ № 8442668 Страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» взяла на себе зобов'язання по виплаті суми страхового відшкодування в разі настання страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди) за участю ОСОБА_2

Звертає увагу суду на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. З Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Зазначає, що страхова компанія була повідомлена про настання страхового випадку 07.02.2011 року особами телефонного зв'язку. І відповідно до страхового полісу страховик взяв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку, передбаченого страховим полісом, сплатити страхувальнику страхове відшкодування в межах страхової суми за шкоду пов'язану з настанням страхового випадку. Однак з настання страхового випадку та моменту надання страховику необхідних документів для виплати страхового відшкодування страхувальнику пройшло більш ніж 12 місяців.

Звертає увагу суду на те, що 29.03.2011 року він звернувся до відповідача з заявою про надання можливості ознайомитися з матеріалами страхової справи та надання копії звіту оцінки матеріальної шкоди або ознайомити з можливими варіантами нарахування страхового відшкодування. Однак зазначена заява відповідачем була проігнорована, а ні відповіді, а ні можливості ознайомитись з матеріалами страхової справи йому надано не було.

09.12.2011 року відповідачу було направлено вимогу про сплату страхового відшкодування за шкоду пов'язану з пошкодженням транспортного засобу. І зазначена вимога, як і заява про надання можливості ознайомитись з матеріалами страхової справи відповідачем була проігнорована. Станом на 14 травня 2012 року відповідачем не було надано йому відповіді з приводу даної вимоги, суму страхового відшкодування при настанні страхового випадку відповідачем також не виплачено. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 25 500, 00 грн. страхового відшкодування.

Крім того зазначає, що відповідно до вимог ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором, або законом.

Згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Вважає, що враховуючи вищевикладене, відповідач крім страхової виплати у розмірі 25 500, 00 грн. повинен сплатити йому пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, за період з 14.11.2011 року по 14.05.2012 року, яка становить1 961 грн. 63 коп.

Посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

І таким чином, на його думку, відповідач крім страхової виплати та пені повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, які становлять 841, 50 грн. та 907,52 грн.

Крім того звертає увагу суду на те, що ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зазначає, що протиправними діями відповідача йому та членам його сім'ї було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких він та члени його сім'ї зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього та членів його сім'ї і яку він оцінює в 5 000,00 грн.

У зв'язку з чим звертається з даним позовом до суду.

Позивач, представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомленні вчасно та належним чином, до суду надано заяви відповідно до яких просять справу слухати в їх відсутність.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність вищезазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 07.02.2011 року о 16 год. 30 хв. на 477 км. автодороги Знам'янка - Луганськ - Ізварино трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Санґ Йонг Корандо д/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки ГАЗ 330202 д/н НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_2 під час якої автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно наданої суду Довідки за фактом дорожньо-транспортної пригоди (а.с.14-15), вищезазначена ДТП сталася в наслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Крім того судом встановлено, що дана обставина не заперечується ним самим.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Крім того відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ № 8442668, укладеним з Приватним акціонерним товариством «Акціонерна Страхова Компанія «ІнтерТрансПоліс» (а.с.19).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Крім того до заяви додаються всі документи пов'язанні яз страховим випадком.

Судом встановлено, що 09.02.2011 позивачем відповідачу було подано заяву про настання страхового випадку та заяву про виплату страхового відшкодування та всі необхідні документи за даною подією, яка містить ознаки страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на Страховика покладено обов'язок протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вбачається із наданого Рахунку-фактури № 5043 від 04.03.2011 року (а.с.23-24), вартість відновлюваного ремонту автомобіля Санґ Йонг Корандо д/н НОМЕР_5 після його пошкодження в ДТП складає 39 612, 96 грн.

Договором же обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ № 8442668, встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00 грн. на одного потерпілого.

Судом встановлено, що вищезазначена сума страхового відшкодування, саме 25 500,00 грн. відповідачем позивачу у встановлені законом строки виплачена не була.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Зі змісту п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що суду прийшов до висновку про доведеність порушення відповідачем своїх зобов'язань, а тому вимога позивача про стягнення з останнього пені, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних також підлягають задоволенню.

Крім того відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як вбачається з наданих суду пояснень позивача, діями відповідача йому нанесена також моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він та члени його сім'ї зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього та членів його сім'ї і яку він оцінює в 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вищевикладене, встановленні в судовому засіданні обставини, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення на його користь моральної шкоди, підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 2 000 грн., що відповідає вимогам розумності і справедливості виходячи з усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 342, 15 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 23, 525, 526, 610, 611, 612, 979, 988, 989, 990, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «ІнтерТрансПоліс», що знаходиться за адресою: 04080, м. Київ вул. Фрунзе, 13-є, код ЄДРПОУ 31451838 на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4:

- суму страхового відшкодування в розмірі 25 500 грн. 00 коп.;

- інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення в розмірі 841 грн. 50 коп.;

- пеню в розмірі 1 961 грн. 63 коп.;

- три проценти річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення в розмірі 907 грн. 52 коп.;

- моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. коп.;

- судовий збір в розмірі 342 грн. 11 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко