Рішення № 25995843, 13.09.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2/519/1403/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію,-

В С Т А Н О В И В:

01.03.2012 року позивач пред`явив до власників квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, яка утворилась в період з 01.10.2005 року по 01.02.2012 року, у сумі 10151 гривня 27 копійок, штрафних санкцій в сумі 1299,12 грн. та судового збору, посилаючись на ті обставини, що відповідачі послуги не сплачують та добровільно заборгованість не погашають. Просить поновити строк позовної давності, причину пропуску визнати поважною, оскільки ККП «Маріупольтепломережа»попередньо зверталося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості, однак ухвалою суду від 29.07.2010 року судовий наказ був скасований за заявою ОСОБА_1, тому вважає пропуск строку, передбачений ст. 257 ЦПК України пропущеним не з вини позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розгляд справи вести у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з підстав, вказаним в позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, у зв'язку з тим, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ОСОБА_2, що не заперечується сторонами та підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12.12.2005 року.

Також судом встановлено, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1, користуються послугами позивача, однак не вносять позивачу плату за надані послуги. Згідно з наданим позивачем розрахунком, вбачається, що заборгованість по оплаті послуг по наданню теплової енергії виникла за період з 01.10.2005 року по 01.02.2012 року та складає 10151 гривню 27 копійок, та сума штрафних санкції нарахованих на суму боргу складає 1299 гривень 12 копійок, а всього сума боргу дорівнює 11450 гривень 12 копійок.

Оскільки зазначені особи є співвласниками вказаної квартири, то відповідати перед позивачем по заборгованості повинні саме вони.

За заявою ККП "Маріупольтепломережа" 15.06.2010 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суми заборгованості за користування тепловою енергією за частку спірного періоду в розмірі 5780 гривень 69 копійок, який за заявою боржника ОСОБА_1, яка заперечувала проти вимог стягувача, 29.07.2010р. тим же судом було скасовано та роз'яснено стягувачу його право на звернення до суду з тими ж вимогами в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру) зобов'язані забезпечувати його схоронність. Вказане зазначене і в ст. 322 ЦК України, якою на власника покладене зобов'язання утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказані норми матеріального права встановлюють презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Житловим законодавством встановлюється обов'язок власників житлових будинків, квартир забезпечувати утримання, ремонт, експлуатацію тощо цих об'єкті за власні кошти. У ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»прямо передбачено, що утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників.

Складовою частиною утримання власником квартири є її опалення. Відповідачами здійснюється опалення квартири за рахунок теплової енергії, яку надає позивач.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Вказаного вимагають «Правила користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями»затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 8.10.1992 року , в п.17 яких зазначено «Власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку. Платежі за комунальні і інші послуги власниками квартир вносяться щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлені інші строки».

Наведені вимоги законодавства, а також ст. ст. 162, 179 ЖК України вказують на те, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 повинні сплачувати комунальні послуги, в т.ч. за користування тепловою енергією, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Разом з тим, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України закінчення позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач не надав суду ніяких доказів того, що строк позовної давності пропущений з поважних причин, посилання на те, що строк позовної давності про стягнення заборгованості з 2005 року не пропущено у зв'язку із видачею судового наказу про її стягнення та скасуванням наказу, є неспроможним, оскільки ст. ст. 263, 264 ЦК України така підстава для перебігу строку, його зупинення або продовження, не передбачена.

Тому суд застосовує позовну давність і вважає, що позов слід задовольнити частково, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідачів у дольовому порядку заборгованість за теплову енергію за три останні роки, а саме: за період з 01.03.2009 року по 01.03.2012 року.

Разом з тим, вимоги щодо стягнення з відповідачів штрафних санкцій у розмірі 1299 гривень 12 копійок за прострочення виконання зобов'язання не знайшли підтвердження в судовому засіданні, оскільки застосування норм ст. 625 УК України в тій частині, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, передбачає наявність договору, укладеного між сторонами, а позивачем такий договір суду наданий не був.

На підставі викладеного, з відповідачів у дольовому порядку на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за користування тепловою енергією в період з 01.03.2009 року по 01.03.2012 рік в сумі 5867 гривень 98 копійок, з кожного -по 2933 гривні 99 копійок.

Крім того, з відповідачів в дольовому порядку підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп., з кожного -по 107 грн.30 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 151, 162, 179 ЖК України, ст. ст. 257, 263-264, 267, 322, 509, 526 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2, на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»(р/р 2603333 ПАТ «ПУМБ»м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за користування тепловою енергією за період з 01.03.2009 року по 01.03.2012 року в сумі 5867 гривень 98 копійок, з кожного -по 2933 гривні 99 копійок.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_2, на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»(р/р 26006962486738 ПАТ «ПУМБ»м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33760279) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок, з кожного -по 107 гривень 30 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів після отримання його копії.

Суддя П.І.Папаценко