Ухвала суду № 25995617, 13.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3641/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області Державної податкової служби (правонаступник Коростенської ОДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.12р. у справі №2а-3641/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області Державної податкової служби (правонаступник Коростенської ОДПІ у Житомирській області) про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фактор Нафтогаз» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0001431503 від 13.12.11р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.12р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що позивач здійснював оптову торгівлю паливом, а отже в розумінні п.241.1.ст.241 Податкового кодексу України є податковим агентом, а тому зобов'язаний утримувати та сплачувати до бюджету екологічний податок під час реалізації палива.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фактор Нафтогаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.10р. по 30.06.11р., валютного та іншого законодавства за період 01.04.10р. по 30.06.11р., за результатами якої було складено акт перевірки № 549/1-23-30-36134497 від 24.11.11р.

На підставі акту перевірки Коростенською ОДПІ м.Коростень винесено податкове повідомлення-рішення № 0001431503 від 13.12.11р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання на суму 315 579,36 грн., у тому числі: 315 578,36 грн. - основний платіж та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугували встановлені податковим органом порушення позивачем вимог п.249.4 ст. 249 та пп. 250.2.2 п. 250.2 ст. 250 розділу VIII та підрозділу 5 Податкового кодексу України, що полягали у недотриманні позивачем передбаченого податковим законодавством обов'язку нараховувати та сплачувати до бюджету екологічний податок на кожному етапі продажу (перепродажу) палива, незалежно від того, чи було нараховано такий податок контрагентом. Вказане порушення, на думку податкового органу, призвело до заниження екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, за період І кварталу 2011 року - 103 996,27 грн., II квартал 2011 року - 211 582,09 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не придбавав пальне у виробника на території України, а також не імпортував його на територію України; твердження податкового органу про необхідність утримувати екологічний податок на стадії кожного його перепродажу суперечить нормам податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до Довідки з єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності за КВЕД ТОВ «Фактор Нафтогаз»є оптова торгівля паливом, роздрібна торгівля пальним, посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, здавання в оренду власного нерухомого майна.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2011 по 30.06.2011 Товариством задекларовано екологічний податок у сумі 2 474,09 грн.

Згідно актів прийому-передачі та товарно-транспортних накладних ТОВ «Фактор Нафтогаз»в І кв. 2011 та II кв. 2011 здійснювало оптову торгівлю паливом.

З Коростенської нафтобази позивача було реалізовано: в І кв. 2011 - дизельного палива із вмістом сірки не більш як 0,05мас.% - 7 189,132т. (оптова торгівля); бензину неетилового - 136,364т. (оптова торгівля); в II кв. 2011р. - дизельного палива з із змістом сірки не більш як 0,05мас.% -12303,309т. (оптова торгівля); бензину неетилового - 1222,266т., в тому числі: 811,865 (оптова торгівля) -придбаного у суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, 341,717 т. (оптова торгівля) та 68,684т імпортованого в Україну ТОВ «Фактор Нафтогаз», що являється роздрібною торгівлею.

Ставки податку в 2011 році за тонну забруднюючої речовини становлять: бензин не етилований -34 грн., дизельне пальне із змістом сірки не більш як 0,05мас. % - 15 грн.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що сума екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення за І кв. 2011 становить 112 473,36грн., а за П кв.2011 -223 771,70 грн., тоді як позивачем задекларовано за 1 кв. 2011р. - 8477,09 грн., за 2 кв. 2011р. -12189,61 грн., що менше необхідного на 103 996,27 грн. за І кв. 2011 року та 211 582,09 грн. за II квартал 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок податкового органу про порушення податкового законодавства є помилковим.

Так, пунктом 240.2. ст. 240 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива встановленіст 244 Податкового кодексу України.

Із аналізу п.240.2 ст.240 та ст. 244 Податкового кодексу України, вбачається, що чинним податковим законодавством встановлено обов'язок по відношенню до осіб, які використовують паливо в пересувних джерелах забруднення, сплатити певну грошову суму в якості екологічного податку з кожної тони використаного такою особою палива.

Статтею 241 Податкового кодексу України передбачено, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

В свою чергу п.18.1 ст.18 цього Кодексу встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Сукупний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що податковий агент, з метою виконання вимог кодексу, повинен забезпечити включення суми екологічного податку в ціну палива, по якій таке паливо реалізується платнику екологічного податку - кінцевому споживачу.

При цьому, податковий агент повинен забезпечити виконання вимог ст. 244 Податкового кодексу України, тобто в ціні реалізації палива кінцевому споживачу повинна міститись сума екологічного податку у розмірах вказаних ст.244 Податкового Кодексу України.

Пунктом п.241.2 ст.241 Податкового кодексу України встановлено, що до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову торгівлю).

З врахуванням п.18.1 ст. 18 та п.241.2 ст. 241 Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що обов'язок податкового агента з екологічного податку покладено на: суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було придбано у виробника на території України (перший оптовий продавець); суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було імпортовано на митну територію України ( перший оптовий продавець палива на території України); суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було придбано у виробника на території України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку) суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було імпортовано на митну територію України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку).

Посилання апелянта щодо необхідності утримання екологічного податку на стадії кожного його оптового перепродажу суперечать нормам чинного законодавства, оскільки, в такому випадку сплачена платником екологічного податку - кінцевим споживачем сума податку буде знаходитись в прямій залежності від кількості оптових посередників, що в свою чергу суперечить норма ст. 244 Податкового кодексу України, ст. 67 Конституції України та не відповідає загальним принципам оподаткування, що закладені у п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, оскільки призводить до подвійного оподаткування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується зібраними у справі доказами (видаткові накладні, акти приймання-передачі, рахунки) дизельне пальне та бензин продавались ТОВ «Фактор Нафтогаз»в І кварталі та ІІ кварталах 2011 року шляхом оптової торгівлі; позивач не придбавав паливо у виробника на території України, а також не імпортував його на територію України; паливо було придбане у контрагентів, що не є виробниками нафтопродуктів, а займаються оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів; контрагенти позивача, які продавали йому паливо сплатили відповідні суми екологічного податку, при цьому сума екологічного податку була ними ж включена у вартість палива, що підтверджується актами приймання-передачі та не заперечувалось податковим органом.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області Державної податкової служби (правонаступник Коростенської ОДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.12р. у справі №2а-3641/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.12р. у справі №2а-3641/12/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.