Постанова № 25993886, 23.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-14871/10/2670 (у 5-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами публічного акціонерного товариства «Сан Інбев Україна», спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 р. адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сан Інбев Україна»до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Сан Інбев Україна»(надалі за текстом -«ПАТ «Сан Інбев Україна») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000804240/0 від 01.10.2010 р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 3 505 785 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платника податків від 01 жовтня 2010 р. № 0000804240/0 в частині донарахування податкового зобов'язання на загальну суму 3 329 549 грн., в тому числі: 2 279 532 грн. за основним платежем та 1 050 017 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній сказі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Вказуючи на допущені, на думку Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платника (надалі за текстом -«СДПІ в м. Києві»), судом попередньої інстанції порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати постанову суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Сан Інбев Україна».

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2010 р. між ВАТ «Сан Інбев Україна»та ТОВ «Інтер Прайм Харків»укладено договір поставки № 33 за умовами якого останнє зобов'язалось поставити продукцію, а позивач прийняти та оплатити її.

12.03.2010 р. між позивачем та ТОВ «Транс Індустрія»укладено договір №4600021750 на транспортне експедирування. За цим договором ТОВ «Транс Індустрія»зобов'язалось організувати перевезення вантажів ВАТ «Сан Інбев Україна».

Згідно договору № 4600021863 від 01.03.2010 р. ТОВ «Прод Трейд Тара»зобов'язалось поставити позивачеві скляну тару та здійснювати супутні послуги із збирання, сортування та пакування продукції, що була у вжитку.

На виконання названих договорів контрагентами позивача видано податкові накладні.

У період з 17.09.2010 р. по 20.09.2010 р. посадовцями СДПІ у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «Сан Інбев Україна»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 р. при взаємовідносинах з ТОВ «Інтер Прайм Харків», ТОВ «Транс Індустрія», ТОВ «Прод Трейд Тара».

Результати перевірки оформлено актом № 479/42-40/30965655 від 21.09.2010 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення у квітні, травні, червні 2010 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Інтер Прайм Харків», ТОВ «Транс Індустрія», ТОВ «Прод Трейд Тара»у складі вартості товарів (послуг), що призвело до заниження ПДВ на 2 415 098 грн.

Такий висновок податкового органу вмотивовано тим, що названими контрагентами ТОВ «Сан Інбев Україна»на подано податкову звітність за періоди, що перевірялись.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, СДПІ у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000804240/0 від 01 жовтня 2010 р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 3 505 785 грн., в тому числі 2 415 098 грн. за основним платежем та 1 090 687 грн. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом наведених правових норм правильність формування платником ПДВ податкового кредиту вимагає сплати податку у складі вартості товару (послуги) та підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність господарських операцій з ТОВ «Інтер Прайм Харків»та ТОВ «Транс Індустрія»та неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання на загальну суму 3 329 549 грн., в тому числі: за основним платежем - 2 279 532 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 050 017 грн.

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), податкових накладних.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду попередньої інстанції щодо правомірності нарахування СДПІ в м. Києві ВАТ «Сан Інбев Україна»податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Прод Трейд Тара»на загальну суму 176 236 грн.

Товарність зазначеної господарської операції податковим органом під сумнів не ставилась та підтверджується копією договору поставки та специфікацією до нього, накладними, видатковими накладними, податковими накладними.

Названий висновок окружного адміністративного суду вмотивовано тим, що відповідно до пункту 2 розділу 4 Довідки від 19.03.2012 року №625 з/40-20/30965655 про результати проведення зустрічної звірки ПАТ «Сан Інбев Україна»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Прод Трейд Тара»їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень-липень 2010 р. за результатами опрацювання «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність між даними податкового кредиту позивача та даними податкових зобов'язань його контрагента за червень 2010 року в сумі 135 566 грн. 56 коп. у зв'язку з недійсністю податкової звітності з ПДВ останнього за червень 2010 р.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.

Відповідно до статті 2 Закону № 168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно пункту 10.1 статті 10 Закону № 168/97-ВР особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

За змістом пункту 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР названі платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, виходячи із своєї власної оцінки обставин справи, погоджується з доводами позивача про те, що несплата податку продавцем, неподання ним податкової звітності чи визнання її недійсною податковим органом у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Оскільки ухвалене у справі судове рішення не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, то воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сан Інбев Україна»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000804240/0 від 01 жовтня 2010 р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.