Ухвала суду № 25993813, 29.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16853/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

Суддів Грищенко Т.М., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заваллівський графіт»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Заваллівський графіт»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0000187125/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 95282,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 23820,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2012 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 17.10.2011 року по 20.10.2011 року ДПІ у Шевченківському районі у Києва було проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 185/07-114/32921289 від 20.10.2011 року.

25 жовтня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000187125/0, яким позивачу, за порушення пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 95 697,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23 924,25 грн.

Відповідно до Акту перевірки встановлені порушення за січень 2011 року TOB «Заваллівський графіт»не надано підтверджуючих документів стосовно сплати та формування податкового кредиту; у поданій TOB «Заваллівський графіт»податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року допущено арифметичну помилку, що призвело до збільшення суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 416,00 грн.; встановлено завищення податкового кредиту на суму 69 676,46 грн. у зв'язку з тим, що за даними бази даних АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»у червні 2011 року позивачем було проведено господарські операції з TOB «КМСГРУПП», яке у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року відзвітувало з нульовими показниками, а у липні 2011 року позивачем було проведено господарські операції з ПП «Мілен», яке не звітувало у липні 2011 року та не знаходиться за своїм місцезнаходженням.

За таких підстав в Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пункту 198.6 ст. 198 та пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 95 697,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 95 282,00 грн., а висновок Акта перевірки про порушення позивачем пункту 198.6 ст. 198 та пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України є помилковим.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28 квітня 2011 року між TOB «Заваллівський графіт»(Замовник) та ПП «Мілен»(Підрядник) було укладено Договір підряду № 3-4, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконувати відповідно до умов договору будівельно-монтажні роботи, перелік яких визначений договором. Сума договору становить орієнтовно 150 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 25 000,00 грн.

На виконання наведеного договору ПП «Мілен»було виконано роботи з гідроізоляції на суму 15 525,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2 505,00 грн., що підтверджується актом № 1 за травень 2011 року, та гідроізоляційні, штукатурні та побілочні роботи на загальну суму 40 063,80 грн., в тому числі податок на додану вартість 6 677,30 грн., що підтверджується актом № 2 за липень 2011 року.

TOB «Заваллівський графіт»було проведено оплату виконаних ПП «Мілен»робіт згідно договору підряду № 3-4 від 28.04.2011 лише на суму 40 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 6 666,67 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку TOB «Заваллівський графіт»від 29.07.2011 р.

ПП «Мілен»виписали позивачу податкову накладну на суму 40 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 6 666,67 грн., яка була складена на час виникнення податкових зобов'язань ПП «Мілен»в момент оформлення акту № 2 за липень 2011 року, на підставі якого позивач прийняв від свого контрагента виконані ним роботи.

12 квітня 2011 року між TOB «Заваллівський графіт»(Покупець) та TOB «КМСГРУПП»(Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 12/041, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався продати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (товари), асортимент, кількість і ціна якої визначається в рахунках-фактурах та специфікаціях, які є невід'ємною частиною зазначеного договору.

Згідно видаткової накладної № РН-0000345 від 27.06.2011 р. TOB «КМСГРУПП»відпустило, а позивач отримав товару на суму 49 025,99 грн., в тому числі податок на додану вартість 8 171,00 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000347 від 30.06.2011 р. - на суму 37 789,78 грн., в тому числі податок на додану вартість 6 298,30 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000348 від 30.06.2011 р. - на суму 35 251,91 грн., в тому числі податок на додану вартість 5 875,32 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000346 від 30.06.2011 р. - на суму 64 241,93 грн., в тому числі податок на додану вартість 10 706,99 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000336 від 24.06.2011 р. - на суму 193 927,91 грн., в тому числі податок на додану вартість 32 321,32 грн. Загальна вартість отриманих TOB «Заваллівський графіт»за договором купівлі-продажу № 12/041 від 12.04.2011 р. товарів у червні 2011 року склала 380 237,58 грн., в тому числі податок на додану вартість 63 372,93 грн.

Разом з тим, згідно виписки з банківського рахунку TOB «Заваллівський графіт»від 30.06.2011 р. TOB «Заваллівський графіт»було проведено оплату придбаних у TOB «КМСГРУПП»товарів згідно договору купівлі-продажу № 12/041 від 12.04.2011 р. лише на суму 378 058,74 грн., в тому числі податок на додану вартість 63 009,79 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що TOB «КМСГРУПП»виписали позивачеві податкові накладні на загальну суму 378 058,74 грн., в тому числі податок на додану вартість 63 009,79 грн.: № 301 від 17.06.2011 р. на суму 255 919,56 грн., в тому числі податок на додану вартість 42 653,26 грн., № 302 від 22.06.2011 р. на суму 48 628,68 грн., в тому числі податок на додану вартість 8 104,78 грн., № 303 від 23.06.2011 р. на суму 38 668,61 грн., в тому числі податок на додану вартість 6 444,77 грн., № 304 від 30.06.2011 р. на суму 34 841,90 грн., в тому числі податок на додану вартість 5 806,98 грн. Перелічені податкові накладені були складені на час виникнення податкових зобов'язань TOB «КМСГРУПП», а саме складання видаткових накладних, на підставі яких позивач отримав від свого контрагента товари згідно договору купівлі-продажу № 12/041 від 12.04.2011 р.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові та податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Крім того, колегія суддів, зазначає, що контрагенти позивача TOB «КМСГРУПП»та ПП «Мілен»на момент складання податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мали свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість, що підтверджується копіями Свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 95 282,00 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Петрик І.Й.