Ухвала суду № 25992874, 13.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"13" вересня 2012 р. Справа № 2а/1770/1258/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Луценку Т.М. ,

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" Костопільський військовий лісгосп та Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" травня 2012 р. у справі за позовом Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" Костопільський військовий лісгосп до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Державне підприємство "Львівський військовий комбінат" Костопільський військовий лісгосп звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000113540 від 23 березня 2012 року, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 452928,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 84902,50 грн.

За клопотанням Державної податкової служби в Рівненській області судом першої інстанції допущено заміну первинного відповідача на належного - Костопільську міжрайонну державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби (далі Костопільська МДПІ).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції форми "Р" № 0000113540 від 23 березня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебуває у загальнодержавній власності на суму 386 762,25 грн., в тому числі за основним платежем - 316 679,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 70 083,25 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду в частині відмови у задоволенні позову, ДП «Львівський військовий лісокомбінат» подало апеляційну скаргу в якій просить постанову суду в названій частині скасувати та прийняти нову - про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що суд безпідставно не надав оцінки доказам щодо перерахунку коштів, що давало право на включення зазначених сум до валових витрат.

Також, Костопільська МДПІ звернулася з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог, прийнявши нову - про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд не надав належної оцінки тим обставинам, що угоди, укладені з суб"єктами підприємницької діяльності є нікчемними, а тому включення витрат на придбання послуг у вказаних осіб на загальну суму 1 266 717 грн. є безпідставними.

В судове засідання представники сторін не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заявлені клопотання про відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції залишає без задоволення, оскільки з їх змісту не убачається, що неявка представників обумовлена поважними причинами.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Костопільського військового лісгоспу ДП "Львівський військовий лісокомбінат" складено акт перевірки від 05.03.2012 p. № 4/16-30/24298010 (а.с. 8-49 том 1).

23 березня 2012 pоку, на підставі акту перевірки, Костопільською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000113540, яким ДП "Львівський військовий лісокомбінат" Костопільський військовий лісгосп нараховано податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 452928,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 84902,50 грн. (а.с. 67 том 1).

Згідно висновків податкового органу, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, товариством порушено вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та занижено валові доходи в рядку декларації 01.1 Декларації "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" всього на суму 246 855 грн. у зв"язку із виключенням із валового доходу частини вартості лісопродукції, відпущеної для ДП "Львівський військовий лісокомбінат".

Також, податковим органом встановлено порушення підприємством пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо включення до складу валових витрат частину адміністративних витрат, які не пов"язані безпосередньо з господарською діяльністю самого підприємства на суму 298 140 грн. та включення в рядок 04.1 Декларації "доходи від продажу товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11", послуги суб"єктів підприємницької діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 На думку відповідача, зазначені господарські операції позивача з його контрагентами є нікчемними (безтоварними).

Задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Костопільської МДПІ форми "Р" № 0000113540 від 23 березня 2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебуває у загальнодержавній власності на суму 386 762,25 грн., в тому числі за основним платежем - 316 679,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 70 083,25 грн., суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що висновки податкового органу щодо порушення підприємством пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при включенні в рядок 04.1 Декларації "доходи від продажу товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11", послуги суб"єктів підприємницької діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не відповідають приписам зазначених правових норм.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинним на час виникнення правовідносин) - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

За змістом п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 даного Закону не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Костопільський військовий лісгосп зареєстровано на підставі рішення Міністерства оборони України №115/1/3264 від 26.08.1997року. Лісгосп є відокремленим підрозділом і входить до складу Державного підприємства MO України "Львівський військовий лісокомбінат". Форма власності-державна. Перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 06.09.1997 року за №19 та станом на 08.02.2012 року перебуває на обліку в Костопільській МДПІ.

За період, який перевірявся, суб'єкт господарювання був платником: податку на прибуток, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, земельного податку збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення, податку з доходів фізичних осіб. Проте, не був платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи убачається та не заперечується податковим органом, що в серпні 2009 року між Костопільським ВЛГ "Замовник" та СПД ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_2 "Виконавцем" укладено договір підряду на виконання робіт №48. Аналогічні договори укладалися і в 2010 та 2011 роках.

Обсяг виконаних робіт та їх вартість підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт СПД ОСОБА_5, копії яких знаходяться в матеріалах справи та яким судом надана належна правова оцінка (а.с. 55-178 том 2, ас.57-90 том 3).

01 вересня 2009 року, 04 січня 2010 року та 03 січня 2011 року між Костопільським ВЛГ "Замовник" та СПД ОСОБА_8 ідентифікаційний код НОМЕР_3 "Виконавцем" укладалися договори підряду на виконання робіт №49.

Обсяг виконаних робіт та їх вартість підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт СПД ОСОБА_8 копії яких знаходяться в матеріалах справи та яким судом надана належна правова оцінка (а.с. 205-234 том 2, а.с.91-135 том 3).

03 березня 2010 року та 03 січня 2011 року Костопільським ВЛГ укладалися договори підряду на виконання робіт з СПД ОСОБА_7, ідентифікаційний код НОМЕР_4 .

Обсяг виконаних робіт та їх вартість підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт СПД ОСОБА_7 копії яких знаходяться в матеріалах справи та яким судом надана належна правова оцінка (а.с. 235-250 том 2, а.с.1-56,136-151 том 3).

03 вересня 2010 року Костопільським ВЛГ укладався договір підряду на виконання робіт №61а між "Замовник" та СПД ОСОБА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_5 "Виконавцем".

Обсяг виконаних робіт та їх вартість підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт СПД ОСОБА_6 копії яких знаходяться в матеріалах справи та яким судом надана належна правова оцінка (а.с. 179-204 том 2).

Також, здійснення таких господарських операцій з вищевказаними контрагентами підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими касовими ордерами ( а.с. 200-250 том 1).

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства у зв"язку з відсутністю у підрядників необхідні умов для здійснення господарської діяльності, оскільки зазначені обставини не можуть впливати на господарську діяльність позивача.

Як встановлено судом та не заперечується податковим органом усі господарські операції з вказаними контрагентами відображені Костопільським ВЛГ в бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХГУ та п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положення вказаної статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV кореспондуються з приписами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Так само, є безпідставними доводи податкового органу щодо порушення позивачем ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які, на думку відповідача, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг.

За змістом ч. 3 ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Статтею 67 ГК України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов"язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, а надання інформаційних та маркетингових послуг не суперечить чинному законодавству України, оскільки не існує нормативно-правового акту, який би забороняв або обмежував таку діяльність.

Також, судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права та обов"язки.

З аналізу договорів, які укладено позивачем з приватними підприємцями, які передбачають придбання послуг убачається, що вони мають ознаки господарської діяльності. Зміст договорів про надання послуг та їх особливість в цілому полягає в тому, що вони споживаються в процесі вчинення певної дії (ст. 901 ЦК України). Тобто результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника.

В акті перевірки, при розгляді справи в суді першої інстанції, а також подачі апеляційної скарги, податковим органом не надано доказів того, що укладені Костопільським ВЛГ з приватними підприємцями договори поставки не відповідають приписам ст. 215,228 ЦК України та суперечать цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Окрім того, судом встановлено, що укладені правочини, вчинені особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину є вільним і відповідає їх внутрішній волі та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог відсутні.

Також, відсутні підстави і для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позову, що стосується частини донарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на прибуток з порушенням останнім пункту 4.1 статті 4, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР з наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року у загальній сумі 8797069 грн. встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій із реалізації лісу, пиломатеріалів, матеріалів та інше.

На порушення пункту 4.1 статті 4, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з наступними змінами та доповненнями, платником податку занижено валові доходи, рядку 01.1 Декларації "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" всього на суму 246 855грн., в тому числі за І квартал 2011р. на 246855грн., в зв'язку із виключенням із валового доходу частину вартості лісопродукції відпущеної для ДП "Львівський військовий лісокомбінат" (всього відпущено лісу та пиломатеріалів на суму 540 000 грн.) шляхом подання уточнюючого розрахунку в травні 2011 pоку.

Судом встановлено, що в ході своєї господарської діяльності на протязі періоду, що перевірявся, Костопільський ВЛГ відпускав ліс та пиломатеріали для ДП "Львівський військовий лісокомбінат" за яку останній розраховувався, в основному, безготівковими коштами через установи банків, вказуючи в платіжних дорученнях на перерахування коштів, підставу для оплати - за отриманий ліс, отримані пиломатеріали, попередня оплата.

Отже, виходячи зі змісту платіжних доручень, вся продукція відпущена Костопільським ВЛГ для ДП "Львівський військовий лісокомбінат" оплачувалась останнім, а тому є доходом платника податку, яким є Костопільським ВЛГ відповідно до приписів пп.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованим висновок податкового органу про донарахування податкових зобов"язань та штрафних санкцій позивачу з податку на прибуток в порушення п.п.4.1 ст. 4 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме безпідставне заниження доходів від продажу лісопродукції ДП "Львівський військовий лісокомбінат".

Так, за пунктом 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Доводи позивача про те, що зазначена продукція переміщувалася в межах однієї юридичної особи, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки поставка продукції не здійснювалася на виконання державного замовлення чи державного завдання, а реалізовувалася підприємством самостійно за відповідну плату.

Є обґрунтованими висновки суду першої інстанції і щодо безпідставного включення підприємством до валових витрат частину адміністративних витрат, які не пов'язані безпосередньо з господарською діяльністю самого підприємства в порушення пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, судом встановлено, що Костопільським військовим лісгоспом завищено валові витрати на 298140грн. в т. числі 1 квартал 2010р. на 59536грн.; 2 квартал 2010р. на 66656 грн.; 3 квартал 2010р. на 74964 грн.; 4 квартал 2010р. на 35936грн.; 1 квартал 2011р. на 61 048грн. Зазначені кошти сплачено позивачем ДП "Львівський військовий лісокомбінат" відповідно до п.3.6 Положення, за яким, лісгосп повинен відносити до собівартості своєї продукції частину загальнозаводських витрат ДП "Львівський військовий лісокомбінат".

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що такі витрати передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", Методичними рекомендаціями по калькулюванню виробничої собівартості на підприємствах лісового господарства по формуванню оптових цін на лісопродукцію і продукцію деревообробки, Державним комітетом лісового господарства України від 16.11.2000 року та Статутом ДП "Львівський військовий лісокомбінат".

Проте, погодитися з такими доводами не можна, оскільки вищезазначені нормативні документи не регулюють порядок віднесення зазначених коштів до валових витрат.

Натомість, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до валових витрат платника включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Таким чином, зважаючи на те, що пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено віднесення до валових витрат виключно витрати самого платника податків, а не його основного підприємства.

З огляду на викладене, суд прийшов до правильного висновку, що податковим органом правомірно збільшено позивачу податкове зобов'язання за І квартал 2010 року на суму 14 884 грн., ІІ квартал 2010 року на суму 16 664 грн., за ІІІ квартал 2010 року на суму 18 741 грн., за ІV квартал 2010 року на суму 8 984 грн., за І квартал 2011 року на суму 74 535 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позову відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,196,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державного підприємства "Львівський військовий лісокомбінат" Костопільський військовий лісгосп та Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання сторонами копії ухвали .

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Львівський військовий лісокомбінат" Костопільський військовий лісгосп вул.Рівненська,70,м.Костопіль,Рівненська область,35000

3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.С.Руданського,5,м. Костопіль,Рівненська область,35000