Ухвала суду № 25991276, 30.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р.

справа № 2а-692/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства «Дінас»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 16.12.2010р. у справі №2а-692/10/0470

за позовом:

Приватного підприємства «Дінас»

до:

про:

Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції

визнання нечинними скасування податкових повідомлень-рішень №0000222344/0 від 17.11.2009р., №0000222344/1 від 20.01.2010р., першої податкової вимоги №1/53 від 02.02.2010р.,-

В С Т А Н О В И Л А :

13.01.2010р. Приватне підприємство «Дінас» (далі –ПП «Дінас») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області (далі –Західно-Донбаська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000222344/0 від 17.11.2009р..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-692/0/0470 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 2/.

Позовна заява, з урахуванням доповнень до адміністративного позову /а.с. 24-26/, була мотивована тим, що відповідачем за висновками акту перевірки від 30.10.2009р. та за результатами розгляду первинної скарги були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно з якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, які є необґрунтованими та такими, що суперечить нормам діючого податкового законодавства, а тому позивач просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222344/0 від 17.11.2009р., яким визначено ПП «Динас»податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 4218,00грн., в тому числі 2812,00 за основним платежем та 1406,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222344/1 від 20.01.2010р., яким визначено ПП «Динас»податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 4893,00грн., в тому числі 3262,0грн. – за основним платежем та 163,00 за штрафними санкціями, визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу №1/53 від 02.02.2010р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2010р. у справі №2а-692/10/0470 адміністративний позов задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000222344/1 від 20.01.2010р., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (суддя –Чорна В.В.) /а.с. 72-75/.

Позивач –ПП «Дінас», не погодившись з вищевказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу /а.с. 81-85/.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення у справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції від 16.12.2010р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції у даній справі об’єктивно, повно, всебічно досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, прийнято законне та обґрунтоване рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 16.12.2010р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

24.05.2012р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом зареєстровано клопотання Західно-Донбаської ОДПІ, в якому відповідач просить здійснити розгляд справи без участі його представника. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної карги, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду від 16.12.2010р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 30.10.2009р. Західно-Донбаською ОДПІ була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ПП «Дінас»щодо достовірності віднесення до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за січень-червень 2009р. сум податку на додану вартість по податковій накладній, яка виписана за жовтень 2007р..

За результатами перевірки відповідачем складено акт №506-23/3-31572755 від 30.10.2009р. /а.с. 9-10/.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем, в порушення п. 4.5 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податок на додану вартість за лютий-червень 2009р. у сумі 2812,00грн., внаслідок часткового включення платником податків до складу податкового кредиту у лютому-червні 2009р. сум податку на додану вартість по отриманим від ПП «Сабура-1»товарно-матеріальним цінностям згідно податкової накладної №31 від 10.10.2007р., що отримана підприємством в січні 2009р..

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 17.11.2009р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222344/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану у загальному розмірі 4218,00грн., з яких 2812,00грн. за основним платежем, 1406,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 11/, яке було оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Західно-Донбаської ОДПІ вих. №974/10/25-008 від 20.01.2010р. скарга позивача залишена без розгляду, у зв’язку з оскарженням позивачем податкового повідомлення-рішення №0000222344/0 від 17.11.2009р. в судовому порядку.

20.01.2010р. Західно-Донбаською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222344/1, яким збільшено суму донарахованих зобов’язань до 4893,00грн., з яких 3262,00грн. за основним платежем, 1631,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

26.07.2010р. Західно-Донбаською ОДПІ на адресу позивача було надіслано лист вих. № 19556/10/23/2, яким було повідомлено, що у зв’язку з некоректною роботою програми АІС «ОПП»у податковому повідомленні-рішенні №0000222344/1 від 20.01.2010р. було помилково збільшено суму донарахованих зобов’язань до 4893,00грн., з яких 3262,00грн. за основним платежем, 1631,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, і було зазначено, що в податковому повідомлення-рішення №0000222344/1 від 20.01.2010р. відкориговано суми основного платежу та штрафних фінансових (санкцій), та необхідно вважати за основним платежем 2812,00грн., за штрафними (фінансовими санкціями –1406,00грн. по акту невиїзної документальної перевірки №506-23/3-315-72755 від 30.10.2009р..

Відповідно до пп.. а п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України т№253 від 21.06.2001р., у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов’язання податковий орган складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000222344/1 від 20.01.2010р., оскільки раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов’язання не скасовано, скарга позивача по суті не була розглянута.

02.02.2010р. Західно-Донбаською ОДПІ було винесено першу податкову вимогу №1/53 на суму 4218,00грн., з яких 2812,00грн. за основним платежем, 1406,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 29/.

27.02.2010р. податкову вимогу Західно-Донбаської ОДПІ №1/53 від 02.02.2010р. було відкликано, у зв’язку з отриманням відповідачем ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2010р. про відкриття провадження у даній адміністративній справі.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби, та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Відповідно до п. 3.3. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»№266 від 18.04.2008р., метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на першому етапі можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пп.. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що до податкового кредиту січня 2009р. позивачем включено лише 688,00грн., решта суми податку на додану вартість у розмірі 2812,00грн., сплаченого у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), включена позивачем до складу податкових періодів лютого-червня 2009р. частинами, визначеними на власний розсуд.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту наступного податкового періоду на всю суму ПДВ, сплаченого у попередньому періоді, підтвердженого податковою накладною.

Отже з урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає, що відповідач під час проведення перевірки, прийняття податкового повідомлення рішення №0000222344/0 від 17.11.2009р. діяв у межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 16.12.2010р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дінас»- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. у справі №2а-692/10/0470 –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено –20.08.2012р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: М.О. Католікян