Ухвала суду № 25991122, 06.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1014/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Золотоніського районного споживчого товариства до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року Золотоніське РСТ звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Золотоніської ОДПІ Черкаської області від 29 лютого 2012 року № 223/0000092301 та № 224/0000102301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ТОВ «Бізнесяльянс»та ТОВ «Альфа-Груп».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Золотоніської ОДПІ Черкаської області -залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Золотоніською ОДПІ Черкаської області було проведено планову виїзну перевірку Золотоніського РСТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2011 року, про що складено акт від 17 лютого 2012 року № 254/2301/01773891.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 29 лютого 2012 № 223/0000002301, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5836 грн. 75 коп., з яких 5334 грн. 00 коп. -за основним платежем та 502 грн. 75 коп. -штрафні (фінансові) санкції, а також від 17 лютого 2012 року № 224/0000102301, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 143506 грн. 00 коп., з яких 115066 грн. 00 коп. -за основним платежем та 28440 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу Золотоніське РСТ звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Золотоніського РСТ суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на валових витрат на підставі документів, складених ТОВ «Бізнесяльянс»та ТОВ «Альфа-Груп».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Бізнесальянс»та Золотоніським РСТ було укладено усну угоду про надання послуг щодо реклами аптек.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивачем був сформований податковий кредит у розмірі 1608 грн. 34 коп. та валові витрати у розмірі 8042 грн. 00 коп.

Золотоніська ОДПІ Черкаської області вважає такі дії Золотоніського РСТ неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Бізнесальянс»наявні ознаки фіктивності. Працівниками податкового органу було проведено перевірку ТОВ «Бізнесальянс»та встановлено його відсутність за юридичною адресою. Також опитано громадянина ОСОБА_2, який згідно реєстраційних документів є засновником та директором вказаної юридичної особи. Згідно пояснень ОСОБА_2, реєструючи ТОВ «Бізнесальянс»він не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, а здійснив реєстрацію на прохання громадянина ОСОБА_3, який самостійно займався укладенням договорів від імені вказаної підприємства.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Бізнесальянс»та Золотоніським РСТ.

Так, виконання угоди про рекламу аптек, укладеного між вказаними юридичними особами, згідно наданих позивачем документів відбувалося 07 липня та 03 серпня 2010 року. Згідно акту перевірки п. 3.2.2 від 17 лютого 2012 року № 254/2301/01773891 перевірку ТОВ «Бізнесальянс»було здійснено 21 лютого 2011 року. З огляду на те, що отримання позивачем послуг від ТОВ «Бізнесальянс»відбулося значно раніше, ніж проведено перевірки вказаної юридичної особи, колегія суддів вважає, що відповідний акт не є належним доказом відсутності ТОВ «Бізнесальянс»за юридичною адресою у ІІІ кварталі 2010 року.

Пояснення ОСОБА_2 були приєднані до матеріалів кримінальної справи № 1-586/11, порушеної за ст. 205 КК України, розгляд якої, згідно листів Соснівського районного суду м. Києва, на час розгляду справи в суді першої інстанції не закінчений.

У зв'язку з цим встановлені під час розслідування вказаної кримінальної справи обставини, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в поясненнях ОСОБА_2, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «Бізнесальянс», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору постачання від 01 грудня 2010 року.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

На підтвердження фактичного виконання ТОВ «Бізнесальянс»умов договору про надання послуг позивач надав суду копії актів виконаних робіт № 3-00000958 від 07 липня 2010 року та № 3-00001421 від 03 серпня 2010 року.

Вказані акти оформлені з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та містять у собі відомості щодо змісту проведених робіт, вартості кожної окремої послуги та місця виконання послуг.

Також позивачем надано суду довідку від 02 березня 2012 року № 57 про те, що станом на 02 березня 2012 року зовнішня та внутрішня реклама встановлена за адресами -с. Богуславець та с. Гельмязів.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне здійснення отримання послуг від ТОВ «Бізнесальянс».

Також судом встановлено, що між Золотоніським РСТ та ТОВ «Альфа-Груп»були укладені договори № 090610 від 09 червня 2010 року та № 040107 від 01 липня 2009 року, згідно яких ТОВ «Альфа-Груп»зобов'язувалося здійснювати на замовлення позивача поставку стартових пакетів, скретч-карток, ваучерів, сім-карт.

На підставі підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем були надані суду копії видаткових та податкових накладних, які підтверджують передачу товару від ТОВ «Альфа-Груп»до Золотоніського РСТ.

Також позивачем були надані копії накладних, які підтверджують подальшу передачу придбаного у ТОВ «Альфа-Груп»товару третім особам.

Золотоніським РСТ на підставі податкових накладних, виданих вказаною юридичною особою, було сформовано податковий кредит на загальну суму 105440 грн. 11 коп.

Відповідач вважає такі дії позивача неправомірними з огляду на те, що за ініціативою ДПІ у Печерському районі м. Києва реєстрацію ТОВ «Альфа-Груп»як платника податку на додану вартість, було анульовано 04 квітня 2011 року.

У відповідності до абз. 1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 квітня 1997 року, норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що податкові накладні ТОВ «Альфа-Груп», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, були видані у період з 01 січня по 30 вересня 2010 року, в той час як свідоцтво платника податку на додану вартість вказаного контрагента було анульовано лише 04 квітня 2011 року.

З огляду на те, що на момент формування позивачем податкового кредиту на суму 105440 грн. 11 коп. ТОВ «Альфа-Груп»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, колегія суддів вважає що дії позивача щодо формування податкового кредиту на підставі виданих ним податкових накладених не можуть вважатися правопорушенням та слугувати підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог Золотоніського РСТ та скасування податкових повідомлень-рішень Золотоніської ОДПІ Черкаської області від 29 лютого 2012 року № 223/0000092301 та № 224/0000102301.

Доводи апеляційної скарги Золотоніської ОДПІ Черкаської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 16 травня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Золотоніської ОДПІ Черкаської області -залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.