Ухвала суду № 25990784, 12.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1188/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Духно І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(далі ПАТ КБ «Надра» або позивач) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до Державної виконавчої служби України (далі ДВСУ або відповідач) про оскарження дій державного виконавця при винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2012 року ПАТ КБ «Надра»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДВСУ, у якому просить суд визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВСУ щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 29860509 від 22 грудня 2011 року (далі постанова № 29860509) та скасувати цю постанову.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 лютого 2012 року позов ПАТ КБ «Надра»задовольнив частково, визнав протиправним дії ДВСУ щодо не надіслання позивачу постанови № 29860509 в строк, передбачений Законом України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV). В іншій частині позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ПАТ КБ «Надра»посилається на те, що постанова № 29860509 про стягнення виконавчого збору винесена старшим державним виконавцем з порушенням норм чинного законодавства та в супереч ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2-а 19520/11/2670 від 29.12.2011 року, якою заборонено відділу примусового виконання рішень ДВСУ вчиняти дії щодо стягнення коштів згідно постанови № 29860509.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі ВПВР ДВСУ) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 29860509 від 09 листопада 2011 року з виконання виконавчого листа № 2а-6713/10/2670 від 29 березня 2011 року, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва про стягнення Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ) в дохід держави з ПАТ КБ «Надра»кошти, одержані за кредитними договорами про надання мультивалютної кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №27/6/2008/840-К/79 та №27/6/2008/840-К/78 від 05 грудня 2008 року у розмірі 410 640 292 грн. 91 коп.

22 грудня 2011 року старшим державним виконавцем ВПВР ДВСУ винесено постанову № 29860509, якою стягнуто із ПАТ КБ «Надра»виконавчий збір в розмірі 41 064 029 грн. 29 коп.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, водночас, наявні підстави для визнання протиправними дій ДВСУ щодо не надіслання ПАТ КБ «Надра»постанови № 29860509 в строк, передбачений положеннями Закону № 606-XIV.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі статті 124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 17 Закону №606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що постанова № 29860509 була отримана позивачем 23.11.2011 року, як наслідок, позивач зобов'язаний був в строк до 01.12.2011 року добровільно виконати постанову № 29860509 щодо виконання виконавчого листа №2а-6713/10/2670 від 29.03.2011 року, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення СДПІ в дохід держави з ВАТ КБ «Надра»кошти, одержані за кредитними договорами про надання мультивалютної кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №27/6/2008/840-К/79 від 05.12.2008 року та №27/6/2008/840-К/78 від 05.12.2008 року у розмірі 410 640 292 грн. 91 коп.

Як встановлено судом першої інстанції, вказаний виконавчий лист добровільно позивачем не виконано, кошти одержані за кредитними договорами про надання мультивалютної кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №27/6/2008/840-К/79 від 05.12.2008 року та №27/6/2008/840-К/78 від 05.12.2008 року у розмірі 410 640 292 грн. 91 коп. до Державного бюджету України не повернуто.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону №606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно з частиною 2 статті 28 Закону №606-XIV передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 118 КАС України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Як вбачається із документів виконавчого провадження, вказана ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №2а-19520/11/2670 була отримана відповідачем лише 18.01.2012 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на даній ухвалі

Згідно матеріалів справи 29.12.2011 року на користь позивача було винесена ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 19520/11/2670 щодо забезпечення позову, у якому відповідачем по справі є відділ примусового виконання рішень ДВС України. Зазначеною ухвалою суду: заборонено відділу примусового виконання рішень ДВС України (04053, м.Київ, вул. Артема, 73, ЄДРПОУ: 37471975) вчиняти дії щодо стягнення коштів, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.11.2011 року по виконавчому провадженню № 29860509.

Оскільки постанова по виконавчому провадженню №29860509 була винесена відповідачем 22.12.2011 року, тобто до винесення 29.12.2011 року ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №2а-19520/11/2670, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач на той час правомірно діяв при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору,

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2012 року Вищим адміністративним судом України по справі № К-9991/34768/11 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.11.2010 року, а також ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2011року по справі за № 2а-6713/10/2670 та прийнято нове рішення, яким у позові Спеціалізованій державній податковій інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про стягнення з ПАТ "КБ "Надра" 410 640 292 грн.91 коп. відмовлено повністю.

Суду першої інстанції, який розглянув справу 15.02.2011 року та відмовив в частині позовних вимог про скасування постанови державного виконавця № 29860509, про рішення Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012 року не було відомо. Тому оскаржуване рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2012 року в цій частині є законним.

У ході розгляду справи та у зв'язку із скасуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2012 року, суду апеляційної інстанції було надано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 14.03.2012 року, згідно якої виконавче провадження з примусового виконання по виконавчому листу № 2а-6713/10/2670 від 29.03.2011 року, виданому Окружним адміністративним судом м. Києва, закінчено.

Виходячи з наведеного підстави для скасування винесеної відповідачем постанови № 29860509, а також для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 15 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.