Ухвала суду № 25990500, 28.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6120/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Усенко В.Г.,

при секретарі: Муханьковій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 2»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 2»до Державної податкової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про розгляд повторної скарги,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач -Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство № 2»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України, третя особа: Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва, в якому просив протиправним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації України від 02 квітня 2010 року № 3206/6/25-0215 про розгляд повторної скарги голови правління ВАТ Автотранспортне підприємство № 2»№ 15 від 11.03.2010 року, зобов'язати відповідача розглянути повторну скаргу ВАТ Автотранспортне підприємство № 2»№ 15 від 11.03.2010 року про перегляд податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 02.09.2009 року № 0016201530/0 та скасувати податкову заставу, накладену на активи ВАТ Автотранспортне підприємство № 2».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України від 02.04.2010 р. № 3206/6/25-0215 про розгляд скарги Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 2»закрито.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року в задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 2» відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена камеральна перевірка податкової декларації (розрахунку) ВАТ «АТП № 2»за квітень-червень 2009р., за результатами якої складено акт перевірки від 31.07.2009р. №787/15-30/04012520, на підставі якого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2009р. №0016201530/0 про сплату земельного податку у розмірі 14 440,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 722,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної скарги позивача від 30.12.2009 року № 205, Державною податковою адміністрацією у місті Києві було прийнято рішення від 24.02.2010 року № 1102/10/25-214, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

За результатами розгляду повторної скарги позивача № 15 від 11.03.2010 року, Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення від 02.04.2010 року № 3206/6/25-0215, яким повторну скаргу позивача було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском законодавчо встановленого терміну для її подання.

На думку позивача, залишаючи скаргу без розгляду, відповідач порушив вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», оскільки Товариством не було пропущено строк адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. При цьому, позивач вказує на наявність довідки начальника ОПЗ Київ б/н та без дати, яка підтверджує отримання ним рішення Державної податкової адміністрації України від 02.04.2010 року № 3206/6/25-0215.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері

зовнішньоекономічної діяльності, а також процедура оскарження дій органів стягнення, визначаються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III, який згідно з преамбулою є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 цього Закону).

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

За правилами пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 цього ж Закону, процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

З наявних в справі доказів вбачається, що за результатами розгляду первинної скарги позивача, ДПА у місті Києві прийняла рішення, яким скаргу позивача залишила без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення -без змін. За результатами послідуючого адміністративного оскарження, ДПА України прийняла рішення 02.04.2010 року № 3206/6/25-0215, яким повторну скаргу позивача залишила без задоволення.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач серед іншого просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації України від 02.04.2010 року № 3206/6/25-0215 про розгляд його повторної скарги, проте окремо не оскаржує ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2010 року, якою частково було залишено без розгляду даний позов.

Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Що стосується позову в частині зобов'язання ДПА України розглянути скаргу ВАТ «Автотранспортне підприємство № 2»№ 15 від 11.03.2010 року про перегляд спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів не вбачає для його задоволення, оскільки суд не може собою підміняти інші органи державної влади та перебирати на себе виконання їхніх функцій.

Крім цього, суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії відповідача або визнати неправомірним необґрунтоване зволікання з розглядом питання, однак не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання ДПА України розглянути скаргу ВАТ «Автотранспортне підприємство № 2»за своїм змістом не відповідає визначеному законом матеріально-правовому способу захисту порушеного права, у зв'язку з чим погоджується з позицією суду першої інстанції про відмову в задоволенні вказаних вимог адміністративного позову.

Що стосується позову в частині скасування податкової застави, накладеної на активи ВАТ «Автотранспортне підприємство № 2», колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно аб.4 п.п. п.п 8.2.1. п. 8.2. ст.. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», право податкової застави виникає у разі:

- неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Матеріали справи не містять доказів того, що активи ВАТ «Автотранспортне підприємство № 2» були передані у податкову заставу, а відтак заявлені позивачем вимоги в цій частині є такими, що не підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство № 2»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Усенко В.Г.