Постанова № 25987105, 12.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року Справа № 5004/330/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Сініцина Л.М. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі: Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

прокуратури: Шпинта С.М., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Рівненської області

позивача Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації у Волинській області : не з'явився

позивача Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області: не з'явився

відповідача Фізичної особи-підприємця Тарасюка Сергія Дмитровича: Овчаров А.В., договір про надання правової допомоги

відповідача Луцької міської ради: Матвіїв Я.В., довіреність в справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тарасюка Сергія Дмитровича

на рішення господарського суду Волинської області від 06.06.12 р.

у справі № 5004/330/12 (суддя Шум Микола Сергійович )

за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації у Волинській області та Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області

до Фізичної особи-підприємця Тарасюка Сергія Дмитровича

до Луцької міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення від 04.08.2010 №64/14, визнання недійсним договору, зобов'язання демонтувати малу архітектурну форму

Розпорядженням Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сініциної Л.М. по справі №5004/330/12. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Олексюк Г.Є.

Розпорядженням Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року внесено зміни до складу колегії суддів, у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи №5004/330/12 судді Петухова М.Г., через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М., суддя Олексюк Г.Є.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.06.2012р. у справі №5004/330/125 позов прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації у Волинській області та Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області до Фізичної особи-підприємця Тарасюка Сергія Дмитровича та Луцької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 04.08.2010 №64/14, визнання недійсним договору, зобов'язання демонтувати малу архітектурну форму задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення Луцької міської ради від 04.08.2010р. №64/145 "Про розміщення підприємцем Тарасюком С.Д. зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а та укладення договору особистого сервітуту.

Визнано недійсним укладений 11.08.2010р. між Луцькою міською радою та фізичною особою-підприємцем Тарасюком С.Д. договір про встановлення особистого строкового сервітуту.

Зобов`язано Тарасюка Сергія Дмитровича за власний рахунок демонтувати малу архітектурну форму по пр. Перемоги, 2а в м. Луцьку.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Тарасюка Сергія Дмитровича в доход Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Луцької міської ради в доход Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що підприємцем Тарасюком С.Д. не було погоджено схему прив`язки малої архітектурної форми та генплан розміщення малої архітектурної форми (далі - МАФ) з власником підземної комунікації (балансоутримувачем) - управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Волинській області.

Разом з тим, за відсутності погодження з усіма власниками підземних комунікацій Луцька міська рада прийняла рішення №64/145 від 04.08.2010р., яким дозволила розмістити підприємцю Тарасюку С.Д. зупинку громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а та укласти договір особистого сервітуту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що місцевим судом при винесенні рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що прокурором міста Луцька не обґрунтовано, яким чином, порушені права або підлягають захисту охоронювані законом інтереси Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Волинській області та Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

На думку скаржника, судом не було взято до уваги, що оскаржуване рішення міської ради приймалось на підставі рішення від 07.07.2010р. №62/189 "Про попереднє погодження підприємцю Тарасюку С.Д. місця розташування малої архітектурної форми зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а" та поданих документів, які відповідали всім вимогам законодавства, що діяло на час, коли було надано попередню згоду розпочати процес розміщення підприємцем Тарасюком С.Д. МАФ для здійснення підприємницької діяльності.

Скаржник зазначає, що Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності затвердженого постановою КМУ від 26 серпня 2009р. №982 не вимагає отримання погодження у балансоутримувачів комунікацій, а лише власників підземних комунікацій.

Крім того, скаржник зазначає, що обов`язку у відповідача погоджувати розташування малої архітектурної форми з органом ДАІ чинним законодавством не передбачено

Відсутні докази того, що розміщення зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном (мала архітектурна форма) підприємцем Тарасюком С.Д. знаходиться на відстані менше ніж п`ять метрів до проїзної частини доріг чи вулиць, та ближче ніж двадцять метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що їх позначає.

У письмових відзивах №96-3482 вих.12 від 06.07.2012р. та №29/01-483 від 12.07.2012р. на апеляційну скаргу прокуратура та позивач заперечили проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у відзивах.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 06.06.2012р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача - фізичної особи-підприємця Тарасюка Сергія Дмитровича в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 06.06.2012р. є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представник відповідача - Луцької міської ради в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 06.06.2012р. є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки при прийнятті рішення рада діяла в межах своїх повноважень, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представники позивачів в судове засідання не з'явились, про час, день та місце слухання повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників позивачів, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення прокуратури, представників відповідачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуальногоправа при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 06.06.2012р. у справі №5004/330/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 липня 2010р. за вих. №62/189 Луцькою міською радою було прийняте рішення "Про попереднє погодження підприємцю Тарасюку Сергію Дмитровичу місця розташування МАФ зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а" (а.с.19,т.1).

Листом виконавчого комітету Луцької міської ради від 08.07.2010р. № Т-1384/3-04 повідомлено підприємця Тарасюка С. Д. про те, що для підготовки наступного рішення відповідно до вищезазначеного порядку йому необхідно подати в департамент містобудування паспорт прив'язки малої архітектурної форми, що складається з таких документів: робочий проект конструкції малої архітектурної форми, схему прив'язки малої архітектурної форми, погодженої з усіма власниками підземних комунікації М:500, проект підключення мереж згідно з технічними умовами; кольорове перспективне зображення МАФ та кольорові фасади (а.с.20,т.1).

04 серпня 2010р. за №64/145 Луцькою міською радою прийняте рішення "Про розміщення підприємцем Тарасюком С.Д. зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а та укладення договору особистого строкового сервітуту" (далі - Рішення), яким дозволено підприємцю Тарасюку С.Д. розмістити МАФ (зупинку громадського транспорту з встановленням торгового павільйону) площею 30,0 кв.м. для провадження підприємницької діяльності на пр. Перемоги, 2а строком на 3 роки, на території площею 55,0 кв.м (а.с.21,т.1).

Виконавчий комітет Луцької міської ради листом від 05.08.10р. №Т-1384/5-040-614 повідомив підприємця Тарасюка С. Д. про те, що останньому, для укладення договору особистого строкового сервітуту, необхідно подати в управління земельних ресурсів департаменту містобудування паспорт прив'язки малої архітектурної форми до складу якої входять: робочий проект торгового павільйону; технічні умови на підключення до інженерних мереж; робочий проект електропостачання та водопостачання; генплан розміщення погодити з усіма власниками підземних комунікацій вданому районі; копія рішення міської ради про попереднє погодження місця розташування МАФ (а.с.25,т.1).

На підставі вищевказаного рішення, 11 серпня 2010р. між Луцькою міською радою та підприємцем Тарасюком Сергієм Дмитровичем був укладений договір №129 "Про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми" (а.с.23-24,т.1).

22 серпня 2011р. органами ВДАІ на Тарасюка С. Д. був складений протокол про адміністративне правопорушення №84, згідно якого встановлено, що торговий павільйон по пр. Перемоги у м. Луцьку встановлено без погодження з ДАІ (а.с.45,т.1).

Цього ж дня підприємцю Тарасюку С.Д. був винесений припис №84, яким підприємця Тарасюка С.Д. зобов`язано демонтувати МАФ (а.с.46,т.1).

У зв`язку з невиконанням припису - 25 серпня 2011р. було складено протокол за невиконання припису (а.с.47,т.) та видано повторний припис №85 на демонтаж малої архітектурної форми (а.с.48,т.1).

06 вересня 2011р. органами ДАІ Тарасюка С.Д. було притягнуто до адміністративної відповідальності за встановлення торгового павільйону без погодження з ДАІ, даний штраф ним був сплачений (а.с.49,т.1).

23 вересня 2011р. Постановою Луцького місьрайонного суду у справі №3-4498/2011 Тарасюка С.Д. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.188-28 КУпАП (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.50,т.1).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає в здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08 січня 1999 року у справі №1-1/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, і програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантуванні державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки; охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів господарювання.

"Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" (далі - Закон) Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації.

Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області (далі - Управління) є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади (органу державної влади). Відповідно до ст.3 вищевказаного закону, п. 2.1 - 2.3, 3.1-3.2. Положення про Управління, затвердженого 05.12.2006р. Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, основним завданням управління є забезпечення в області в установленому порядку урядовим зв'язком Президента України, голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, інших посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ та організацій у мирний час, в умовах надзвичайного й воєнного стану, а також у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

На Управління покладені обов'язки щодо забезпечення функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв'язку і Національної системи конфіденційного зв'язку в області. Участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів в інформашйно-телекомунікаційних системах, криптографічного й технічного захисту інформації в області. Здійснення технічної експлуатацію мереж і комплексів державної системи урядового зв'язку, забезпечення їх надійного функціонування, у тому числі в особливих період та у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Забезпечення безперервного та ефективного оперативно-технічного управління підсистемами державної системи урядового зв'язку в області.

Крім того, відповідно п. 1 до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ №341 від 14.04.1997р. (далі - Положення), Державна автомобільна інспекція (далі - Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтошспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції міських і районних органів внутрішніх справ, підрозділи дорожньо-патрульної служби та реєстраційно-екзаменаційної роботи.

Згідно абз.2,8 пп.4 п.4 вищезазначеного положення Державтоіспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України "Про дорожній рух", правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо організації дорожнього руху, виконання власниками автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів вимог безпеки дорожнього руху.

Статтею 3 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що державне управління Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається на Державну автомобільну інспекцію, яка входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

Отже, враховуючи вищевикладене, твердження скаржника про те, що прокурор не вправі був пред'являти позов в інтересах Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Волинській області та Луцького МВ УМВС України у Волинській області є безпідставним та необгрунтовани.

Частиною 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 р. N 982 "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності" (далі - Постанова) визначено, що суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву згідно з додатком 1 до цього Порядку, у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис. До заяви додаються:

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- копія державного акта на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди (за наявності).

Згідно ч. 7. вказаної Постанови сільська, селищна, міська рада реєструє подану заяву про розміщення малої архітектурної форми і в місячний строк приймає рішення щодо попереднього погодження місця розташування малої архітектурної форми та уповноважує виконавчий орган або посадову особу сільської, селищної, міської ради (далі - уповноважений представник) передати суб'єктові господарювання перелік документів, які необхідно подати для прийняття рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту.

З матеріалів справи вбачається, що 07 липня 2010р. за вих. №62/189 Луцькою міською радою було прийняте рішення "Про попереднє погодження підприємцю Тарасюку Сергію Дмитровичу місця розташування МАФ зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а" (а.с.19,т.1).

Листом виконавчого комітету Луцької міської ради від 08.07.2010р. № Т-1384/3-04 повідомлено підприємця Тарасюка С. Д. про те, що для підготовки наступного рішення відповідно до вищезазначеного порядку йому необхідно подати в департамент містобудування паспорт прив'язки малої архітектурної форми, що складається з таких документів: робочий проект конструкції малої архітектурної форми, схему прив'язки малої архітектурної форми, погодженої з усіма власниками підземних комунікації М:500, проект підключення мереж згідно з технічними умовами; кольорове перспективне зображення МАФ та кольорові фасади (а.с.20,т.1).

Тобто, вказаним листом виконавчого комітету Луцької міської ради Тарасюка С.Д. зобов'язано подати в департамент містобудування схему прив'язки малої архітектурної форми, погоджену з усіма власниками підземних комунікацій М:500.

З листа №29/02-181 від 16.03.12р. Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області (дала - Управління) вбачається, що під малою архітектурною формою, яка розміщена за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, 2а, знаходиться споруда кабельної каналізації, яка належить Волинській філії ПАТ "Укртелеком" (а.с.31-32,т.1).

У зв'язку з цим Підприємець Тарасюк С. Д. (скаржник) звертався до ПАТ "Укртелеком" щодо погодження розміщення МАФ, а саме 19.05.2011 року отримано погодження №32 Дільниці з експлуатації лінійно - кабельних споруд №621 Філія „Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" Регіональний центр технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6, а також Центру телекомунікаційних послуг Волинської філії ВАТ "Укртелеком", за умови виконання технічних умов по докладанню телефонної каналізації.

В подальшому підприємцем Тарасюк С.Д. отримані технічні умови №45 (а.с.110,т.1), затвердженні 16.03.2011 року начальником центру з питань технічної експлуатації Волинської філії ВАТ "Укртелеком" на будівництво споруд зв'язку, а саме: на існуючій трасі кабельної каналізації між кабельним колодязем № 1 пр-т. Перемоги, 2 та кабельним колодязем № 2 пр-т. Перемоги, 2, необхідно було зробити добудову з 4-х каналів кабельної каналізації.

На замовлення підприємця Тарасюка С.Д. Волинською філією ВАТ "Укртелеком" розроблено робочий проект докладання трас телефонної каналізації по пр. Перемоги, 2, який погоджений 26.04.2011 року з відділом технічної експлуатації та розвитку телекомунікаційних мереж Волинської філії ВАТ "Укртелеком" та з іншими власниками підземних комунікацій (98-109,т.1).

Після закінчення будівельних робіт по докладанню телефонної каналізації підприємець Тарасюк С.Д. згідно Акту від 13.09.2011 року здав в експлуатацію лінійні споруди (кабельна каналізація) (а.с.117,т.1) та в наступному по Акту від 13.09.2011 року безоплатно передав мережі зв'язку у власність ВАТ "Укртелеком" (а.с.119,т.1).

З матеріалів справи вбачається, що рішення Луцької міської ради "Про розміщення підприємцем Тарасюком С. Д. зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а та укладення договору особистого строкового сервітуту" прийняте 04.08.2010р., договір "Про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми" був укладений між Луцької міською радою та підприємцем Тарасюком С.Д., 11.08.2010р., а дії щодо погодження розміщення МАФ з власником кабельної каналізації ВАТ "Укртелеком", як вбачається з матеріалів справи, були вчинені в 2011р., тобто на день прийняття вказаного рішення та договору погодження було відсутнє, що суперечить нормам чинного законодавства.

Тиким чином, на момент прийняття рішенням Луцької міської ради від 04.08.2010р. №64/145 "Про розміщення підприємцем Тарасюком С. Д. зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а та укладення договору особистого строкового сервітуту" та укладення договору "Про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми" погодження власника кабельної каналізації - ПАТ "Укртелеком" було відсутнє.

В каналах кабельної каналізації, які належать ПАТ "Укртелеком", розташовані кабельні лінії електрозв'язку.

Факт розміщення кабельної лінії електрозв'язку - Управлінням стверджується витягом з акту перевірки стану утримання та технічного обслуговування засобів зв'язку №29/01-644дск від 27.10.2011р., з якого вбачається, що під час проведення перевірки було виявлено встановлення по трасі проходження кабелів спецспоживача С-9 малої архітектурної форми. (а.с.33-34,т.1).

Разом з тим, як вбачається з довідки ПАТ "Укртелеком" в особі Волинської філії №73 від 31.05.2012р., Центр телекомунікаціних послуг Волинської філії ПАТ "Укртелеком" підтвердив факт наявності кабелів та зазначив, що власником каналів кабельної каналізації є ПАТ "Укртелеком", а кабелі, які розміщені в даних каналах між колодязями №1 та №2, належать Управлінню Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області (а.с.132,т.1).

Таким чином, оскільки одним із власників підземних комунікацій (кабельних ліній електрозв'язку) являється Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області, а схему прив'язки малої архітектурної форми необхідно було погодити з усіма власниками підземних комунікацій, тому погодження останнього на розміщення МАФ не виключається.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 5 Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених постановою КМУ № 135 від 19.01.1996р., (далі - Правила охорони ліній електрозв'язку) на трасах кабельних і повітряних ліній електрозв'язку і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони: для підземних кабельних і повітряних ліній електрозв'язку - це смуга землі, обмежена паралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 метрів з кожного боку. Траси підземних кабельних ліній електрозв'язку в містах визначаються відповідною технічною документацією, примірник якої повинен знаходитись у структурному підрозділі з питань містобудування та архітектури місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевої ради. На трасах кабельної каналізації визначаються окремі ділянки землі, на яких забороняється будувати будь-які об"єкти (споруди). Розташування і межі таких ділянок передбачаються в проектах на будівництво цих ліній і наносяться працівниками структурного підрозділу з питань містобудування та архітектури місцевого органу виконавчої влади та виконавчого органу місцевої ради та топографічні карти.

Вимоги Правил охорони ліній електрозв'язку поширюються також на споруди ліній електрозв'язку Держспецзв'язку (абз.2 п.1. Правил охорони ліній електрозв'язку).

Пунктом 6 Правил охорони ліній електрозв'язку передбачено, що у межах охоронних зон ліній електрозв'язку і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку без письмової згоди операторів телекомунікацій (зокрема, управління Держспецзв'язку України у Волинській області), а також без присутності їх представника забороняється: виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати грунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки.

Згідно п. 9 Правил забороняється виконувати будь-які роботи, що можуть порушити нормальне функціонування ліній електрозв'язку, без попереднього перенесення виконавцями робіт споруд обладнання ліній електрозв'язку, узгодженого з операторами телекомунікацій.

Відповідно до п. 10,11 Правил охорони ліній електрозв'язку землі в межах охоронних зон у власників землі та землекористувачів не вилучаються і можуть використовуватися ними з обмеженнями, передбаченими в пунктах 6 і 9 цих Правил. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надані у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, по яких проходять лінії електрозв'язку, несуть відповідальність за проведення робіт на ділянках і зобов'язані вживати належних заходів для збереження цих ліній.

Пунктами 2-4 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку, які є додатком до Правил охорони ліній електрозв'язку, передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни у разі надання їм у встановленому порядку для будівництва земельних ділянок, по яких проходять лінії електрозв'язку, зобов'язані відповідно до пункту 21 Правил охорони ліній електрозв'язку попередньо узгодити питання будівництва з операторами телекомунікацій (в тому числі із Управлінням Держспецзв'язку України у Волинській області). Підприємства, установи, організації та громадяни для проведення у межах охоронних зон робіт, зазначених у пункті 6 Правил охорони ліній електрозв'язку, зобов'язані мати письмову згоду оператора телекомунікацій. Підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують роботи в охоронній зоні підземних кабельних ліній електрозв'язку, зобов'язані до початку робіт викликати представника оператора телекомунікацій, для визначення точного місцезнаходження підземних кабелів та інших споруд кабельних ліній (підземних регенераційних або підсилювальних пунктів, колодязів кабельної каналізації, контурів заземлення та ін.), глибини їх залягання і розташування стосовно споруджуваного об'єкта.

На підставі п. 24 "Порядку використання технічних засобів телекомунікацій і ресурсів телекомунікаційних мереж в інтересах державної системи урядового зв'язку", затвердженого Постановою КМ України від 23.08.2005р. №805, усі види робіт в охоронній зоні ліній електрозв'язку, які використовуються в інтересах державної системи урядового зв'язку, проводяться після узгодження із спец споживачем С-9, яким є Управління Держспецзв'язку у Волинській області.

Отже, враховуючи вищевикладене, підприємець Тарасюк С. Д. був зобов'язаний погодити схему прив'язки малої архітектурної форми з власником підземної комунікації (балансоутримувачем) - управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області.

Погодження проекту документа (поняття) - це його візування. Віза складається з особистого підпису особи, що його візує, та дати.

Однак, схема прив'язки малої архітектурної форми не погоджена з управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області.

Незважаючи на те, що схема прив'язки малої архітектурної форми не погоджена з управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області, Луцькою міською радою 04 серпня 2010р. прийняте рішення за №64/145 "Про розміщення підприємцем Тарасюком С.Д. зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а та укладення договору особистого строкового сервітуту" (далі - Рішення), яким дозволено підприємцю Тарасюку С.Д. розмістити МАФ (зупинку громадського транспорту з встановленням торгового павільйону) площею 30,0 кв.м. для провадження підприємницької діяльності на пр. Перемоги, 2а строком на 3 роки, на території площею 55,0 кв.м (а.с.21,т.1).

Виконавчий комітет Луцької міської ради листом від 05.08.10р. №Т-1384/5-040-614 повідомив підприємця Тарасюка С. Д. про те, що останньому, для укладення договору особистого строкового сервітуту, необхідно подати в управління земельних ресурсів департаменту містобудування паспорт прив'язки малої архітектурної форми до складу якої входять: робочий проект торгового павільйону; технічні умови на підключення до інженерних мереж; робочий проект електропостачання та водопостачання; генплан розміщення погодити з усіма власниками підземних комунікацій в даному районі; копія рішення міської ради про попереднє погодження місця розташування МАФ (а.с.25,т.1).

Однак, вимога виконавчого комітету Луцької міської ради залишилась не виконаною, оскільки підприємцем Тарасюком С. Д. не погоджено генплан розміщення торгівельного павільйону з управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області, що підтверджується витягом з акту № 29/01-644дск від 27.10.2011р., складеним представниками управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області (а.с.33-34,т.1).

Крім того, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції міської та районної Ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади у сфері дорожнього руху належить виконання вимог законодавства та рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух та безпеку.

Відповідно до пунктів 27, 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994р. N198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів,правил користування ними та охорони", у населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць. Забороняється розміщувати малі архітектурні форми: на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім малих архітектурних форм, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків).

Відповідно до п. 4.2 Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро та автомобільного транспорту, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.1995р. №21, на посадочних площадках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв, інших об'єктів та споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та лав з навісом або павільйонів для пасажирів), які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки.

Відділом ВДАІ (по обслуговуванню м. Луцька) та АТІ УМВС України у Волинській області за результатами перевірки правомірності встановлення малої архітектурної форми на зупинці громадського транспорту підприємцем Тарасюком С.Д. по пр. Перемоги встановлено, що технічні умови на її встановлення в ВДАІ не видавались.

Підприємця Тарасюка С.Д. притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.140 ч.2 КУпАП та видано припис №84 від 22.08.2011р. на демонтаж малої архітектурної форми встановлену без погодження з Державтоінспекцїєю. За невиконання припису, на Тарасюка С.Д. складено адміністративний протокол по ст. 188-28 КупАП та видано повторний припис №85 від 25.08.2011р. на демонтаж малої архітектурної форми.

Для прокурорського реагування по факту невиконання припису №84 від 22.08.2011р. Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області було надіслано прокурору м. Луцька лист №54/6-3766 від 13.11.11р. (далі - Лист) (а.с.37,т.1).

Тобто, з наведеного випливає, що розміщення підприємцем Тарасюком С. Д. зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а відбулось з порушенням норм чинного законодавства.

Доповнення до вказаного листа (а.с.39,т.1) судом до уваги не беруться, оскільки інформація, яка викладена в останніх, стосується суб'єкта господарювання, який не є учасником судового процесу.

Згідно зі ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" (з наступними змінами і доповненями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

В даному випадку, позивачем доведено та належним доказами підтверджено, що оспорюваний акт не відповідає вимогам чинного, на момент його прийняття, законодавства, визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт і порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне відмітити, що твердження скаржника, про те, що оскаржуване рішення Луцької міської ради приймалось на підставі рішення останньої від 07 липня 2010р. за вих. №62/189 "Про попереднє погодження підприємцю Тарасюку Сергію Дмитровичу місця розташування МАФ зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а", яке відповідало всім вимогам законодавства, отже відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення, судом до уваги не беруться, оскільки права на розміщення МАФ виникли на підставі рішення від 04.08.2010р. №64/145 "Про розміщення підприємцем Тарасюком С. Д. зупинки громадського транспорту з встановленням торгового павільйону на пр. Перемоги, 2а та укладення договору особистого строкового сервітуту".

Відповідно до підпункту 2 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків передбачені статтями 215, 216 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою та п'ятою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. (п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що договір №129 від 11.08.2010р. "Про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми", уладений між Луцької міською радою та підприємцем Тарасюком С.Д. підставі незаконного рішення рішенням Луцької міської ради від 04.08.2010р. №64/145, підлягає скасуванню як такий, що суперечить ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Волинської області від 06.06.2012 року по справі №5004/330/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця Тарасюка Сергія Дмитровича - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3. Справу повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Олексюк Г.Є.