Постанова № 25987063, 04.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.09.2012 р. справа №26/5009/182/11-12/5009/4451/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П.суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О.При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. За участю представників сторін: від позивача: Фалілєєва Ю.Д. -представник за довіреністю від відповідача: Плецька Ю.В. - представник за довіреністювід прокуратури: Пономарьов А.О. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Гамма" м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від21 травня 2012р. у справі№ 26/5009/182/11-12/5009/4451/11 (суддя Ніколаєнко Р.А.)за позовом:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій областідо відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Гамма" м.Запоріжжя за участю Прокуратури Донецької області простягнення збитків у розмірі 2 024 728,73грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2012р. по справі № 26/5009/182/11-12/5009/4451/11 (суддя Ніколаєнко Р.А.) задоволено позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Відкритого акціонерного товариства "Гамма" м.Запоріжжя за участю Прокуратури Донецької області.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Гамма" в доход державного бюджету 2 024 728, 73 коп. (два мільйони двадцять чотири тисячі сімсот двадцять вісім) збитків у вигляді неотриманого доходу з орендної плати за договором оренди від 31.07.2007 № 2287.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області довело, що держава не отримала доход, на який розраховувало відділення при укладенні договору оренди державного майна через неможливість орендаря користуватися майном, яке вибуло із державної власності із-за незаконних дій відповідача.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що господарським судом при прийнятті оспорюваного рішення невірно застосовані норми матеріального права, які розмежовують поняття "реальні збитки" та "неодержаний прибуток (втрачена вигода)". Чинним законодавством чітко передбачено, що втрачене майно не є вигодою, а є реальним збитками. Крім того, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та невірним застосуванням норм права, які встановлюють підстави для застосування термінів позовної давності та наслідків їх пропуску.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню, а апеляційна скаргу має бути залишена без задоволення.

Представник прокуратури у судових засіданнях апеляційної інстанції підтримав позицію позивача та зазначив, що судами підтверджено, що договір купівлі-продажу між ВАТ "Гамма" та ЗАТ "Інвестиції та нерухомість"

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, перевіривши повноту досліджених судом обставин та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Гамма", м. Запоріжжя про стягнення збитків в розмірі 2 024 728,73грн., заподіяних державі у вигляді недоотриманої орендної плати за договором оренди від 31.07.2007р. № 2287, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та ТОВ „Західна енергозберігаюча компанія" за період з дня укладання договору до 14.12.2009р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в рішеннях господарського суду Волинської області від 08.09.2009р. по справі №2/98-42, від 14.09.2009р. по справі №02/132-42 , від 11.01.2010р. по справі №2/152-42, якими відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна №2287 від 31.07.2007р., зазначено про неможливість користування об'єктом оренди внаслідок незаконних дій з боку ВАТ „Гамма". Крім того, факт незаконних дій ВАТ „Гамма" щодо відчуження майна, яке є предметом договору оренди №2287 від 31.07.2007р. та, яке є державною власністю встановлений в рішенні господарського суду Запорізької області від 17.04.2008р. по справі №22/394д/07-11/100д/08.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.03.11р. вказані позовні вимоги було задоволено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. зазначене рішення залишено без змін, але постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011р. рішення та постанову скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У вказаній постанову касаційної інстанції було зазначено, що при розгляді спору суди першої та апеляційної інстанцій обмежились констатацією доведеності позовних вимог, але не врахували відзив відповідача щодо його вини та вчинених кредитором заходів для забезпечення отримання доходів.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді спору рішенням від 19.10.2011р. господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні позову, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство відповідача та погашенням вимог позивача.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 28.11.2011р. рішення залишив без змін. Вказані рішення та постанова були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2012р. на підставі того, що судами не було надано оцінки доказам, додатково поданими позивачем під час нового розгляду спору. Справа передана на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2012р. позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області були задоволенні у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Предметом спору є стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок незаконних дій відповідача щодо відчуження державного майна

При розгляді спору господарським судом встановлено, що 31.07.2007. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна енергозберігаюча компанія" був укладений договір оренди державного нерухомого майна №2287, предметом якого були: об'єкти нерухомості автомобільні стоянки у складі: навіс літ.Б. навіс літ.В. навіс літ.Г. навіс літ.Д. сторожа літ.Е. битовка літ.Ж. склад літ.З. битовка літ.К. будівля кафе літ.Л. навіс літ.М. уборна літ.Н. ворота №№1.2.4. паркани № 3.5.7. автостоянка № 6. Об'єкт оренди розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 62. Цільове призначення об'єкту оренди -використання як автомобільна стоянка. Договір оренди був укладений строком до 30.06.2010р.

Пунктом 3.2, 3.3 договору, розмір орендної плати за перший місяць (липень 2007 року) визначений без ПДВ 80 000 грн. збільшений на індекс інфляції липня. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до пункту 3.5. договору орендар повинен сплачувати орендну плату до державного бюджету щомісячно до 7 числа місяця, а пунктом 5.2. договору орендар прийняв обов'язок своєчасно та у повному обсязі її сплачувати.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, орендар не виконував свої обов'язки належним чином, орендну плату не вносив у встановленому порядку, тому Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось з позовом про її стягнення.

Рішеннями господарського суду Волинської області від 08.09.2009р. по справі №2/98-42, від 14.09.2009р. по справі №02/132-42 , від 11.01.2010р. по справі №2/152-42, відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди державного нерухомого майна від 31.07.2007р. Суди дійшли висновку про неможливість користування об'єктом оренди ТОВ "Західна енергозберігаюча компанія", оскільки майно, що є об'єктом оренди по договору, вибуло з володіння держави поза волею власника внаслідок незаконних дій з боку ВАТ "Гамма".

Так, зокрема, в рішенні господарського суду Волинської області від 08.09.2009р. по справі №2/98-42 встановлено, що майно, яке було предметом договору оренди №2287 від 31.07.2007р. не увійшло до статутного фонду ВАТ "Гамма" під час приватизації та було передано ВАТ "Гамма" на відповідальне зберігання на підставі договору №55 від 24.04.2007р., укладеного з Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області. Договір було укладено на строк з 24.04.2007р. до моменту укладення договору оренди з переможцем конкурсу на право оренди спірного майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2008р. по справі №22/394д/07-11/100д/08 встановлений факт незаконних дій ВАТ "Гамма" щодо відчуження майна, яке було передано на зберігання та яке було предметом договору оренди №2287 від 31.07.2007р. Рішення залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009р.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, не отримало доход, на який розраховувало при укладенні договору оренди державного майна №2287 від 31.07.2007р. через неможливість ТОВ "Західна енергозберігаюча компанія" користуватися майном, яке вибуло із державної власності із-за незаконних дій ВАТ "Гамма", а отже позивачу у даній справі спричинені збитки в розмірі 2 024728,73грн. за період з липня 2007р. по листопад 2009р.

Проте, при прийнятті рішення господарський суд не врахував, що у постанові від 20.11.2011р. Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Тобто, слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266 - 6/492).

У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).

Перевіривши обставини справи, судова колегія апеляційного суду встановила, що судом першої інстанції не у повному обсязі досліджено причинний зв'язок між заявленими збитками та протиправною поведінкою відповідача, що сприяло прийняттю невірного рішення з наступних підстав.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включається, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

При цьому, умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

1) протиправність поведінки;

2) збитки, як результат протиправної дії;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

4) вина особи, що заподіяла збитки.

На ряду з зазначеним, цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню збитків настає при наявності зазначених умов у сукупності. Відсутність хоча б однієї з умов є підставою для відмови щодо відшкодування збитків.

Виходячи із зазначених норм права вбачається, що складовою збитків є наявність збитків, противоправна поведінка боржника, причинний зв'язок між противоправною поведінкою та збитками, та вина особи, що спричинила збитки.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ч.1 ст.226 Господарського кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, але не враховано, що про порушення права власності держави на майно, яке було предметом договору оренди, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (позивач) дізналося одразу після укладання вказаного договору.

Так, встановлено, що під час приватизації у 1996р. державного майна -заводу "Гамма", шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство "Гамма", йому у власність було передано у встановленому законом порядку майно, про що складено інвентарний опис майна, яке увійшло до статутного фонду ВАТ, та вилучено вартість об'єктів, що не підлягали приватизації, в тому числі об'єкти цивільної оборони. Майно, яке складається з навісу літ. Б,В,Г,Д,М; туалет літ. Н; 1,2,4 - ворота; 3,5,7 -огородження; 6 -автостоянка; 1 -замощення; сторожка літ. Е, битовка літ Ж, К; приміщення кафе літ. Л,З, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 62, до переліку майна, яке увійшло до статутного фонду, включено не було. Тому вказане майно на підставі договору № 55 від 24.04.2007р., підписаного повноважними представниками РВФДМУ по Запорізькій області та ВАТ "Гамма", було передано товариству на відповідальне зберігання. Договір було укладено строком з 24.04.2007р. до моменту укладання договору оренди з переможцем конкурсу на право оренди спірного майна.

За результатами проведеного Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, як уповноваженим державним органом, на підставі ст. 5 Закону України "Про оренду державного комунального майна", ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007р." конкурсу, спірне майно передано в оренду ТОВ "Західна енергозберігаюча компанія" м. Луцьк, за договором № 2287 від 31.07.2007р. Додатком до договору був підписаний акт приймання-передачі майна, але як встановлено рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2008р. по справі № 22/394д/07-11/100д/08, фактично майно не передавалось з тієї підстави, що 03.08.2007р. ВАТ "Гамма" продало вказане майно ЗАТ "Інвестиції та нерухомість" за договором купівлі-продажу. У вказаному договорі товариство посилалось, що воно є власником майна на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2006р.

28.08.2007р. Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до прокуратури із заявою про порушення порядку відчуження державного майна (т.2 а.с.19-22) і з цього моменту слід вважати, що позивачу стало відомо про порушення прав.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про встановлення права власності було скасовано, а рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2008р. договір купівлі-продажу спірного майна визнаний недійсним. Вказане рішення господарського суду набуло законної сили 25.11.2008р. і постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009р. підтверджено, що вказаний договір був укладений всупереч вимогам статей 203,326 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач -ВАТ "Гамма", здійснив продаж без відповідних повноважень власника майна, яким є орган приватизації (т.1 а.с.137-140). Позивачем у вказаній справі було саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що ВАТ "Гамма" зобов'язано відшкодовувати збитки, завдані з дня укладання договору оренди до 25.11.2008р. (моменту набуття законної сили рішення господарського суду Запорізької області про недійсність договору купівлі-продажу спірного майна), оскільки ним встановлена вина ВАТ "Гамма" у відчужені державного майна.

Щодо неможливості користування орендарем майном та його витребування, то в цій частині збитки не можуть бути покладені на вказане товариство, оскільки майно не знаходилося у його користуванні, воно знаходилося у інших осіб, і зобов'язання витребувати це майно у неналежного користувача покладалося на Регіональне відділення Фонду державного майна України. Вказане відділення знало, що орендар не використовує майно, що воно знаходиться у інших осіб, однак, для зменшення збитків, не розірвав договір коли дізнався про неможливість оренди.

Крім того, судова колегія не погоджується з доводами позивача, які підтримані судом першої інстанції, що збитки у нього виникли після того, як рішенням господарського суду Запорізької області було відмовлено у задоволенні його позову про стягнення з орендаря заборгованості за орендною платою, з огляду на таке.

По-перше, Регіональне відділення Фонду державного майна України при пред'явленні позову про стягнення 1550411 грн. орендної плати та пені, вже знало або повинно було знати, що орендар фактично не користувався майном, тому він не сплачував орендну плату і рішенням від 08.09.2009р. було відмовлено у задоволенні вказаного позову, але незважаючи на це відділення знову звернулося з позовом про стягнення заборгованості з орендаря на загальну суду 2 024 728, 23 грн.

По-друге, якщо орендар не сплачував оренду плату з наступного місяця після укладання договору оренди, то Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області мало пред'явити позов не у 2009 році, а відразу, як було порушено умови договору орендарем і збитки були б значно менші, ніж розраховані при пред'явлені позову.

Отже, приймаючі рішення про стягнення збитків, судова колегія враховує, що протиправна дія відповідача, ВАТ "Гамма", складається з того, що товариство продало неналежне йому майно і це сприяло неможливості орендаря ним користуватись, а тому розмір збитків повинен нараховуватись з цього моменту (з серпня 2007р.) до визнання недійсним договору купівлі-продажу (листопад 2008р.) В подальшому, у виникненні збитків, вина відповідача відсутня. Проте, позивач звернувся з позовом 18.01.2011р. і з врахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів апеляційного суду вважає, що сума збитків повинна розраховуватись з 18.01.2008р. до 25.11.2008р., тому стягненню підлягають збитки у сумі 700 419 грн. 80 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33 ,43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Гамма" м.Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2012р. у справі №26/5009/182/11-12/5009/4451/11 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2012р. у справі №26/5009/182/11-12/5009/4451/11- скасувати частково .

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Гамма" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 14313843) в доход державного бюджету (одержувач: державний бюджет м.Запоріжжя, 22080300, код ЄДРПОУ 34677145, банк одержувача: ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31115094700002) 700 419 грн. 80 коп. збитків у вигляді неотриманого доходу з орендної плати за договором оренди від 31.07.2007 № 2287 за період з 18.01.2008р. по 25.11.2008р.

Стягнути відкритого акціонерного товариства "Гамма" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 14313843) в доход державного бюджету (р/р №31215206783007, одержувач: УДКСУ у м.Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: УДКСУ у м.Запоріжжі (Орджонікідзевський район), МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 7 004 грн. 20 коп. судового збору за звернення з позовною заявою.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіна

Надруковано: 7 прим.

1 прим. -прокурору;

1 прим. -позивачу; 1 прим. - відповідачу;

1 прим. - у справу; 2 прим. -ДАГС; 1 прим. -ГСЗО