Постанова № 25987042, 12.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 5004/772/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Саврій В.А. ,

судді Бригинець Л.М.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ширма Ю.В.

відповідача - Бубенко А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Житомирського орендованого підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" на рішення господарського суду Волинської області від 02.08.12 р. у справі № 5004/772/12

за позовом Житомирського орендованого підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" м.Житомир

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (м.Луцьк)

про розірвання кредитного договору

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.08.2012р. у справі №5004/772/12 (суддя Гарбар І.О.) відмовлено в позові Житомирського орендованого підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про розірвання кредитного договору.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 02.08.2012 року у справі №5004/772/12 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 02.08.2012 року по справі №5004/772/12 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Житомирського орендованого підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго".

Скаржник Житомирське орендоване підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" вважає, що рішення прийнято господарським судом Волинської області при неповному з'ясуванні обставин, з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Житомирського орендованого підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

До початку розгляду справи розпорядженням В.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. у справі №5004/772/12 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Саврій В.А., суддя Бригинець Л.М.

У судове засідання апеляційної інстанції представник позивача з'явився та підтримав доводи апеляційної скарги, а також надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, також, що господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладенні в рішенні, не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задоволити.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2007 р. між КБ ТОВ "Західінкомбанк" правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк" (кредитор) та Житомирським орендованим підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (позичальник) укладено кредитний договір №300807/2063-192, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику довгостроковий кредит у вигляді відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності, на виплату заробітної плати та сплати обов'язкових платежів, з максимальним лімітом лінії у розмірі 10 000 000,00 грн. на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 18 процентів річних. (п.1.1. Договору.)

Термін користування кредитними коштами встановлюється до 29 серпня 2012 року включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора. Термін чергового траншу кредитування не повинен перевищувати три місяці. (п.1.2. договору)

У разі порушення (невиконання) умов даного договору позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми. (п.3.2.15. договору)

У разі порушення (невиконання) умов даного договору позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 3 (три ) проценти від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень. (п.3.2.16 договору)

У разі неповернення кредиту в термін, передбачений п.1.2. даного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами підвищується на 10 (десять) відсотків річних. (п.3.2.17 договору)

Сторони дійшли згоди, що черговість погашення заборгованості, згідно з кредитним договором, визначається кредитором в односторонньому порядку, але при наявності простроченої заборгованості по процентах при надходженні до позичальника коштів на погашення заборгованості згідно даного кредитного договору у першу чергу погашається прострочена заборгованість по процентах. (п.6.3. договору)

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором було укладено договір поруки від 30.08.2007 р. поручителем по договору поруки є виконавчий комітет Житомирської міської ради.

Згідно п. 1.1. договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником в повному обсязі боргових зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору № 3000807/2063-192 від 30.08.2007 р. і додаткових до нього договорів, укладених між кредитором та позичальником.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2012р. Постановою Вищого господарського суду України за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про стягнення 11 513 023,74 грн. та за зустрічним позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" про визнання недійсним договору поруки, скасовано Постанову рівненського апеляційного господарського суду та залишено в силі рішення господарського суду Житомирської області, чим визнано недійсним договір поруки від 30.08.2007 р. укладений між публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" та виконавчим комітетом Житомирської міської ради.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарські зобов'язання згідно положень ст.173 Господарського кодексу України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору у рамках ст. 652 ЦК України, повинна довести, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які призвели до зміни обставин, відсутня.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що позивач не надав жодних доказів про умови, які б потягли за собою розірвання даного договору та не довів, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Разом з тим, апеляційним господарським судом не встановлено обставин, які б підтверджували одночасну наявність чотирьох умов для розірвання спірного договору, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

У п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» наголошено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки господарського суду таким вимогам відповідає, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського орендованого підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" на рішення господарського суду Волинської області від 02.08.2012р. у справі №5004/772/12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області - без змін.

Справу №5004/772/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Бригинець Л.М.