Постанова № 25986981, 11.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5019/859/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

без участі представників сторін:

від позивача - Смоленська А.В. (довіреність №49 від 16.07.2012р.)

від відповідача - не з'явився,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів» на рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/859/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»

с.Проліски Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів»

с.Синів Рівненська область

про стягнення 1 328 811 грн. 22 коп. заборгованості по розрахунках, штрафних санкцій,

інфляційних втрат та річних,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.07.12р. у справі № 5019/859/12 (суддя Павленко Є.В.) задоволено позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Амако Україна»(надалі в тексті - ТзОВ «Амако Україна») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів»(надалі в тексті - ТзОВ «Лендком Симонів») про стягнення 1 328 811 грн. 22 коп. заборгованості по розрахунках, штрафних санкцій, інфляційних втрат та річних.

Відповідно до даного рішення, з ТзОВ «Лендком Симонів»на користь ТзОВ «Амако Україна»підлягає стягненню 1 070 230 грн. 75 коп. основного боргу, 5 544 грн. 68 коп. пені, 96 320 грн. 77 коп. штрафу згідно укладеного договору, а також 10 702 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 18 648 грн. 40 коп. -3% річних та 24 028 грн. 94 коп. витрат по сплаті судового збору.(арк.справи 95-98).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вартість поставлених Позивачем на підставі договору отрутохімікатів складає 1 125 248 грн. 35 коп. Відповідачем Відповідачем не оплачено частково, а лише повернуто частину товару на суму 55 017 грн. 60 коп., то до стягнення з останнього підлягає 1 070 230 грн. 75 коп. основного боргу. При цьому, суд першої інстанції, перевіривши надані Позивачем розрахунки - погодився з нарахованими сумами додаткових позовних вимог.(арк.справи 95-98).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ТзОВ «Амако Україна»відмовити повністю.

Скаржник при цьому зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, за неповного з'ясування всіх обставин по справі та не проводився всебічний аналіз наданих суду документів та висновок суду є невідповідним фактичним обставинам. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням позивачем вимог п.7 ч.3 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст.9 Закону України «Про пестициди і агрохімікати»щодо здійснення виду діяльності, що підлягає ліцензуванню без наявності ліцензій. Окрім того, Скаржник зазначає, що лише частина товару була поставлена в рамках специфікації, що визначена у Додатку №1 до договору з вказівкою на строк оплати. Весь інший товар поставлявся за накладними, за якими строку оплати сторонами визначено не було. Вказує на те, що акт звірки не є зведеним бухгалтерським регістром та первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не може Використовуватись як письмова форма визнання боргу.(арк.справи 106-108).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 13.08.2012р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 104).

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що ліцензія на оптову торгівлю пестицидами та агрохімікатами була видана Позивачу ще 16.11.2007р., отже твердження Скаржника про її відсутність надумане і не відповідають дійсності. Зауважує, що рішення суду першої інстанції від 26.07.2012р. є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані, досліджені та доведені всі обставини, що мають значення для справи.(арк.справи 113-114)

Представник Позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.09.2012р. заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, та просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання 04.09.2012р. не з'явився, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку, натомість представник Відповідача 07.09.2012р. подав через канцелярію апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через неможливість прийняти участь у судовому засіданні.(арк.справи 111-112, 121).

Зазначене клопотання колегією суддів відхилено з огляду на те, що ухвалою апеляційного господарського суду від 13.08.2012р. - явка сторін не визнавалсь обов'язковою, між тим апеляційна скарга може бути розглянута за наявних у справі матеріалів.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Правонаступництво Відповідачем-ТзОВ «Ленд ком Симонів»прав та обов'язків Приватного підприємства «Моріон-Агро»стверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами у справі.(арк.справи 39).

Матеріалами справи стверджується, що Приватне підприємство «Моріон-Агро», діючи як покупець та ТзОВ «Амако Україна»-продавець 12.04.2011р. уклали договір №3449/007353 (надалі в тексті - Договір), за умовами якого продавець взяв на себе обов'язок передати у власність покупцеві засоби захисту рослин у терміни, за ціною, в кількості, асортименті, узгодженими сторонами у відповідних додатках, які є невід'ємною частиною даного договору - Специфікаціях, а покупець - прийняти та оплатити їх вартість.(п.1.2 Договору).

У пункті 4.5 Договору сторони погодили, що передача товару оформлюється накладними та/або актами приймання-передачі, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Товар вважається відвантаженим продавцем і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до фактичної кількості (одиниць виміру); по якості - відповідно до якості, вказаному в сертифікаті якості виробника. Покупець зобов'язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово повідомити продавця. У разі невідповідності товару якісним характеристикам, заявленим продавцем, складається акт про приховані недоліки товару.(п.4.7 Договору).

Акт про приховані недоліки товару повинен бути складений покупцем з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №П-7.(п.4.7.1 Договору). Вимоги покупця у зв'язку з недоліками товару повинні бути заявлені ним в п'ятиденний строк з дня їх встановлення та складання акту про фактичну якість товару. Вимоги розглядаються продавцем і можуть бути визнані обґрунтованими тільки за умови дотримання покупцем вимог пунктів 4.5, 4.7.1 Договору, а також вимог інструкцій виробника, інших нормативно-правових документів по транспортуванню, зберіганню, визначенню якості та застосуванню товару.(п.4.7.2 Договору).

Прострочення оплати за товар зумовлює настання обов'язку покупця сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від загальної вартості неоплаченого в строк товару з урахуванням ПДВ за кожний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно.(п.9.2 Договору).

Договір діє до 31.12.2011р., його підписано генеральним директором ТзОВ «Амако Україна» та директором ПП «Моріон-Агро», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 11-15).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2011р. та 10.05.2011р. сторонами було підписано відповідно Додаток №1 та Додаток №2 до Договору - Специфікації, згідно яких продавець зобов'язався передати у власність покупця отрутохімікати - пестициди, загальна вартість яких з урахуванням ПДВ складає відповідно 282 636,54 доларів США та 16 419,06 доларів США. Специфікації підписано генеральним директором ТзОВ «Амако Україна» та директором ПП «Моріон-Агро», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 16-19).

Згідно з пунктами 2.2 зазначених Специфікацій на дату їх підписання гривневий еквівалент вартості зазначеного товару з ПДВ складав відповідно 2 273 370 грн. 49 коп. та 132 102 грн. 50 коп.

На виконання умов Договору та Додатку №1, фактично через представників Гриб Г.М. та ДрузюкВ.П., згідно видаткових накладних №Т-000339/007353 від 12.04.2011р., №Т-000365/007353 від 15.04.2011р., №Т-000526/007353 від 06.05.2011р., №Т-000695/007353 від 23.05.2011р. та №Т-000755/007353 від 02.06.2011р. - ТзОВ «Амако Україна»передало, а ПП «Моріон-Агро» - прийняло отрутохімікатів в асортименті на загальну суму 1 017 548 грн. 03 коп., що стверджується копіями зазначених накладних, які підписано представниками сторін.(арк.справи 20-22, 25, 29).

З матеріалів справи вбачається, що згідно прибуткової накладної №Т-000000016/007353 від 01.06.2011р. ПП «Моріон-Агро»повернуло ТзОВ «Амако Україна»частину товару на загальну суму 55 017 грн. 60 коп.(арк.справи 35).

На підставі Договору та Додатку №2, через представника Гриб Г.М., згідно видаткових накладних №Т-000593/007353 від 10.05.2011р., №Т-000597/007353 від 16.05.2011р., №Т-000695/ 007353 від 23.05.2011р., №Т-000696/007353 від 23.05.2011р., №Т-000694/007353 від 28.05.2011р., №Т-000728/007353 від 02.06.2011р. та №Т-001186/007353 від 25.07.2011р. - ТзОВ «Амако Україна»передало, а ПП «Моріон-Агро» - прийняло отрутохімікатів (пестицидів) в асортименті на загальну суму 107 700 грн. 32 коп., що стверджується копіями зазначених накладних, які підписано представниками сторін.(арк.справи 23-28, 30).

Відповідно до п.7 Додатку №1 до Договору (Специфікації) покупець зобов'язаний був сплатити продавцю 100% загальної вартості товару на наступних умовах:

- перший платіж, у розмірі 10% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 28 263,65 доларів США, які підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 01 квітня 2011 року.(п.7.1 Додатку);

- другий платіж, у розмірі 10% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 28 263,65 доларів США, які підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 01 вересня 2011 року.(п.7.2 Додатку);

- третій платіж, у розмірі 40% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 113 054,62 доларів США, які підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 01 жовтня 2011 року.(п.7.3 Додатку);

- четвертий платіж, у розмірі 40% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 113 054,62 доларів США, які підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 01 листопада 2011 року.(п.7.4 Додатку);

За пунктом 7 додатку №2 до договору (Специфікації) покупець мав сплатити позивачу 100 % загальної вартості товару згідно наступного графіку:

- перший платіж, у розмірі 10% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 1 641,91 доларів США, які підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 20 травня 2011р. (п.7.1 Додатку);

- другий платіж, у розмірі 10% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 1 641,91 доларів США, які підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 01 вересня 2011р.(п.7.2 Додатку);

- третій платіж, у розмірі 40% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 6 567,62 доларів США, які підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 01 жовтня 2011р. (п.7.3 Додатку);

- четвертий платіж, у розмірі 40% від загальної вартості товару, що складає гривневий еквівалент 6 567,62 доларів США, які підлягають сплаті по курсу перерахунку, до 01 листопада 2011 року.(п.7.4 Додатку).

Фактично згідно Додатку №1 до Договору ТзОВ «Амако Україна»поставило ПП «Моріон-Агро», з урахуванням накладної на повернення №Т-000000016/007353 від 01.06.2011р. товару на загальну суму 962 530 грн. 43 коп., а на підставі Додатку №2 - товару на загальну суму 107 700 грн. 32 коп.

Проте, ні ПП «Моріон-Агро», ні його правонаступник обов'язку з оплати вартості отриманого товару у встановлені Договором строки не виконали, заборгувавши таким чином Позивачу 1 070 230 грн. 75 коп.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляціна скарга Відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ст.509 ЦК України,-зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті -ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не присту-пив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або зако-ном.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума основного боргу за Договором - 1 070 230 грн. 75 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, при цьому, Відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Позивачем, а тому позовна вимога останнього в частині стягнення зазначеної суми з ТзОВ «Лендком Симонів», як правонаступника ПП «Моріон-Агро» - підлягає до задоволення.

Розглядаючи додаткові вимоги - 96 320 грн. 77 коп. 10% штрафу, 5 544 грн. 68 коп. пені за період 01.06.2011р. - 30.09.2011р., 10 702 грн. 30 коп. інфляційних втрат за період листопад 2011 р. - березень 2012р. та 18 648 грн. 40 коп. -3% річних за користування коштами протягом 02.11. 2011р. - 31.05.2012р., колегія суддів приймає до уваги наступне:

Відповідно до п.9 Специфікації-Додатку №1 до Договору, в разі порушення покупцем умов оплати товару, він зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 10% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку дійсному в день виникнення у покупця заборгованості. У випадку прострочення оплати за товар, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від загальної вартості неоплаченого в строк товару з урахуванням ПДВ за кожний день прострочення оплати платежу по день оплати заборгованості включно, якщо інша відповідальність не передбачена в додатках до цього договору.(п.9.2 Договору).

Згідно з ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, згідно чинного Договору і Додатку до нього - вартість товару, еквівалент якої визначено в доларах США, на день виникнення у Відповідача зобов'язання по сплаті перераховується у гривню, тобто з цього моменту грошове зобов'язання, яке підлягає виконанню, є гривневим.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові №3-14гс12 від 27.02.2012 року.

Відтак, у даному випадку з моменту настання прострочення виконання зобов'язання, виникла заборгованість у гривні.

Колегія суддів зауважує також, що одночасне стягнення пені та штрафу за порушення господарського зобов'язання передбачено ч.2 ст.231 ГК України та узгоджується із принципом свободи договору, встановленою ст.627 ЦК України.

За таких обставин, перевіривши розрахунок штрафу та пені, який відповідає вимогам ст.ст. 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 546, 549 ЦК України та з огляду на положення п.9.2 Договору, п.9 Специфікації-Додатку №1, місцевий господарський суд правомірно задоволив позов про стягнення з Відповідача 96 320 грн. 77 коп. 10% штрафу та 5 544 грн. 68 коп. пені за період з 01.06.2011р. по 30.09.2011р.

Частина 2 статті 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зміст наведеної норми свідчить, що за своєю правовою природою інфляційні нарахування і річні відносяться до суми боргу.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 18 648 грн. 40 коп. за період з 02.11.2011р. по 31.05.2012р. та 10 702 грн. 30 коп. втрат від інфляційних процесів, нарахованих на суму основного боргу з листопада 2011 року по березень 2012 року., колегія суддів дійшла висновку, що дані розрахунки арифметично вірні, відповідають вимогам чинного законодавства, не суперечить положенням Договору, а відтак правомірно задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

Апеляційний суд також погоджується із доводами Скаржника в частині того, що акт звірки не може бути достатнім доказом підтвердження позовних вимог, оскільки він є бухгалтерським документом, який складається на підставі первинних документів і не може використовуватись як письмова форма визнання боргу. У той же час, акт звірки повинен оцінюватись судом в сукупності з іншими доказами та з огляду на те, що Позивач довів виконання своїх зобов'язань за Договором належними та допустимими доказами, а саме Специфікаціями від 12.04.2011р., 10.05. 2011р. та видатковими накладними, а тому такі твердження ТзОВ «Лендком Симонів» не заслуговують на увагу та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Твердження Скаржника про порушення Позивачем вимог п.7 ч.3 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст.9 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» спростовуються наявною у матеріалах справи копією відповідної ліцензії на оптову торгівлю пестицидами та агрохімікатами зі строком дії з 16.11.2007р. по 16.11.2012р.(арк.справи 118).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на зазначені обставини, колегії суддів вбачається вірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Симонів» на рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2012р. у справі №5019/859/12 -залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №5019/859/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.