Рішення № 25986952, 11.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року справа № 5020-827/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді Алсуф'єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради

(вул. Ген. Мельника, буд. 1а, м. Севастополь, 99023),

до Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»

(вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Житлово-будівельного кооперативу № 47

(пр. Перемоги, буд. 27, м. Севастополь, 99046)

про скасування оперативно-господарської санкції рішення комісії ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго» з розгляду акту від 15.02.2012 № 0106764 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом № 44 від 28.02.2012 про донарахування КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради 12 847,90 грн вартості недоврахованої електричної енергії,

за участю представників сторін:

позивача -Михайлова Н.В., довіреність № 16 від 01.01.2012;

відповідача -Бойко А.Ф., довіреність № 19/0/2-12 від 03.01.2012.

третьої особи - Шайдурова В.П., протокол №2 від 31.03.2011.

Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»про скасування оперативно-господарської санкції рішення комісії ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго»з розгляду акту від 15.02.2012 № 0106764 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом від 28.02.2012 № 44 про донарахування КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради 12 847,90 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

Позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 20, 235, 237 Господарського кодексу України та п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, мотивовані тим, що відповідачем порушений встановлений порядок проведення перевірок електроустановок споживачів, порядок складення відповідних актів у разі встановлення порушень і, як наслідок, безпідставно донараховано позивачеві 12 847,90 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 07.07.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Житлово-будівельний кооператив № 47 (далі - третя особа).

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, з підстав зазначених у відзиві на позов та, зокрема, просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на факт невірного обрання позивачем способу захисту порушеного права (а.с. 96-97).

Представник третьої особи навів свої пояснення щодо обставин даної справи, підтримавши правову позицію позивача у справі.

У судовому засіданні 11.09.2012 оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 11.09.2012 з підстав передбачених ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

в с т а н о в и в :

Працівниками Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»15.02.2012 був проведений огляд електроустановок, розташованих за адресою: житловий будинок по проспекту Перемоги, 27 стосовно господарського освітлення.

За результатами цього огляду був складений акт від 15.02.2012 № 0106764 про порушення, в якому зафіксовано, що позивачем (КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2») порушено п. 7.6. Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), в якості порушення зазначено: «безоблікове користування». Огляд, згідно даних акта, був проведений у присутності наступних осіб: «представника РЕП2 Сусоєва В.В. та представника ЖБК-47 Шайдурової»(а.с. 16-17).

У вказаному акті також зазначено: «представник РЕП2 від підписання акту відмовився», стосовно вручення акта представникові ЖБК-47 дані в акті відсутні.

Листом від 16.02.2012 № 2596/012-12 (а.с. 18) ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»запросило директора Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради чи іншого представника підприємства взяти участь

у засіданні комісії з розгляду акту про порушення № 0106764, складеного 15.02.2012. Цей лист був одержаний позивачем 22.02.2012, про що на ньому зроблено відповідну відмітку.

За результатами засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»був складений протокол від 28.02.2012 № 44 (а.с. 28), в якому зазначено, що згідно акту № 0106764 складеного 15.02.2012, споживачем - Комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради -допущено порушення ПКЕЕ, а саме: «підключення до електричної мережі поза схемою обліку» та вирішено провести нарахування розміру відшкодування збитків за 6 місяців. Розрахунок виконаний на підставі п.п. 7 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 і позивачеві нараховано до сплати 12 847,90 грн, з ПДВ, проте, в якості порушення визначено: «підключення до електромережі, яка є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів та електропроводки поза зоною розрахункових приладів обліку електроенергії без порушення схеми обліку».

В протоколі від 28.02.2012 № 44 зроблено примітку про те, що споживачеві виставлено рахунок від 01.03.2012 № 11531 на вищевказану суму, який направлений

на адресу споживача поштою та визначено, що нарахована сума має бути сплачена

до 31.03.2012.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства

та доказами наданими сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1. ПКЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають

в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

У відповідності з п. 1.2. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом

і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 1.3. ПКЕЕ).

Точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії (п. 1.4. ПКЕЕ).

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику»визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

На виконання вказаних приписів, між сторонами укладений договір від 17.05.2005 №185 на поставку електричної енергії (а.с. 48-52), у відповідності з яким постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач -оплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов даного договору та додатків до нього, який скріплений фірмовими печатками підприємств позивача та відповідача.

За умовами п. 7.1. вказаного договору на підставі показань приладів обліку електроенергії у відповідності з Додатком № 3 «Перелік місць установки електролічильників та застосовуваних тарифів, за якими здійснюються розрахунки за поставлену електроенергію», оформлюються наступні документи:

- Акт про обсяги поставки електроенергії;

- Акт результатів замірів електричної потужності.

Струмоприйомники споживача для кожної тарифної групи мають бути забезпечені окремими розрахунковими приладами обліку електроенергії. Господарські потреби житлових будинків (освітлення сходинкових клітинок, робота ліфтів, насосів і т. ін.) мають бути забезпечені окремими розрахунковими приладами обліку електроенергії.

Відповідальність за технічний стан розрахункових засобів обліку несе організація,

на балансі якої вони знаходяться чи організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі договору з їх власниками (п. 7.2. договору).

Позивачем в обґрунтування своєї правової позиції надано суду копії актів про використання електричної енергії за період з 08.09.2011 по 13.03.2012, складених відповідачем, з яких вбачається наявність за адресою проспект Перемоги, 27, приладу обліку електроенергії № 053345 та вказівкою на те, що його віднесено до відання ЖБК-47.

В обґрунтування неперебування у нього на балансі вказаного житлового будинку та розташованих у ньому електромереж, позивачем надано суду відповідну довідку від 03.08.2012 № 861 (а.с. 54).

Зі змісту договору № 3-Ж на утримання будинку ЖБК і прибудинкової території укладеного 01.07.2002 між власником житлового фонду ЖБК-47 в особі голови Шайдурової В.П. (Замовник) та КП «РЕП-2»в особі директора Трибрата А.В.(Виконавець) слідує, що предметом Договору є передача Замовником Виконавцю функцій по утриманню житлового будинку і прибудинкової території, ведення карток прописки і проведення розрахунків з квартиронаймачами та власниками житлових приміщень. Мета Договору - забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинку належних умов проживання.

Оскільки а ні житловий будинок № 27 по пр. Перемоги у м. Севастополі, а ні наявні

у ньому внутрішньобудинкові електромережі та прилади обліку електроенергії на балансі позивача не перебувають, зазначення працівниками Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» у вказаному акті про порушення № 0106764 від 15.02.2012 в якості споживача Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради є некоректним з огляду на умови п. 7.2. договору від 17.05.2005 №185 (а.с. 48-52)

При вирішенні даного спору суд приймає до уваги також правову позицію викладену у постановах Верховного Суду України від 04.04.2011 у справі № 2-24/912-2010 та від 16.05.2011 у справі № 2-28/2397-2010 якими визначено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

Аналогічної думки дотримується і Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 30.12.2011 №01-06/1872 про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії (за матеріалам справ, розглянутих

у касаційному порядку Вищим господарським судом України)

Відповідно до частини другої статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6.42 Правил споживач має право оскаржити рішення комісії

в суді.

Отже, висновок відповідача про те, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав і законних інтересів, є неправильним.

Статтею 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Відповідно до положень частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто саме відповідачем, в обґрунтування заперечень проти позову, повинен був бути доведений факт вчинення споживачем - Комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради -порушення ПКЕЕ та, як наслідок, наявності у ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго»підстав для застосування до позивача оперативно-господарських санкцій.

Крім того, суд зазначає, що порядок і процедуру складення акту про порушення закріплено в п. 4 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики, від 04.05.2006, № 562 "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" (надалі Методика).

Зокрема, акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається

в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Однак, відповідач вказавши в акті про порушення присутність двох споживачів, вказує про відмову від підпису тільки представника РЕП 2. В той же час, записів в акті про те, що другий споживач відмовився від підпису не має.

Акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в додатку 3 Методики та складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ. Проте, представником Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради в акті про порушення вказано Сусоєва В.В. який

є покрівельником та згідно з посадовою інструкцією не має права підписувати жодних документів від імені підприємства (а.с. 56-57).

Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження

та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Згода або незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку фіксується в акті про порушення.

Згідно вимог п. 2 Методики поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Але в акті про порушення від 15.02.2012 №0106764 не було зазначено, яким саме засобом вимірювання було встановлено переріз проводу, яким відбулось самовільне підключення, що є порушенням вимог ч. 2 п. 6.41 ПКЕЕ. Відсутні відповідні посилання і в протоколі комісії від 28.02.2012 № 44 (а.с. 28). Доводи відповідача про те, що вказаний в акті переріз проводу (кабелю) 3х4 визначений відповідно маркування нанесеного на кабель заводським способом, судом оцінюється критично, оскільки вилучення зразка проводу під час перевірки не було та в ході судового засідання відповідач таких доказів суду не надав, що в свою чергу, свідчить про те, що відповідачем під час перевірки та складення акту від 15.02.2012 №0106764 було грубо порушено вищенаведені вимоги Методики щодо визначення поперечної площі перерізу проводів (кабелів), у зв'язку з чим, наведені відповідачем доводи не можуть бути розцінені судом як належні докази, якими обґрунтовуються пояснення щодо наявності факту самовільного підключення позивача до електромережі та безоблікового споживання електричної енергії.

З опису зазначеного в Акті, неможливо встановити конкретне місце приєднання електропроводки, способу її прокладення та можливості безоблікового електроспоживання за її допомогою, тоді як необхідність зазначення цих даних передбачена Правилами.

При вирішенні даного спору суд звертає увагу також на ту обставину, що згідно з даними офіційного сайту Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua) Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго»є монополістом природних монополій міста Севастополя, яке здійснює передачу та розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Відповідно до пункту 4 Методики під час здійснення перевірки електроустановок представники енергопостачальника мали право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, але не реалізували його в даній спірній ситуації, за умови відмови від підпису зазначених ними в акті про порушення представників споживача, що унеможливлює з'ясувати наявність факту самовільного підключення яке повинно фіксуватися належним чином.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного підключення безоблікової електропроводки до електромережі та безоблікового споживання позивачем електричної енергії, тоді як виходячи з аналізу вимог Правил перерахунок обсягу електричної енергії здійснюється при наявності як самого порушення, так і мети, в даному випадку, безоблікове споживання.

Таким чином, оскільки акт від 15.02.2012 №0106764 не відповідає вимогам п. 6.41 ПКЕЕ так як не містить вихідні дані та докази, необхідні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, він не може бути підставою для застосування до позивача оперативно-господарської санкції.

Інших доказів на підтвердження факту самовільного підключення електропроводки до електричних мереж, безоблікового використання електроенергії та правильності даних, які визначені в акті та є необхідними для здійснення обґрунтованого та правильного розрахунку вартості не облікованої електроенергії, відповідачем суду надано не було.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що співставляючи складені енергопостачальною організацією документи: акт про порушення № 0106764 від 15.02.2012, протокол № 44 від 28.02.2012 та розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії

до вказаного акту про порушення, неможливо встановити, за яке саме порушення ПКЕЕ

до споживача застосовано оперативно-господарську санкцію, оскільки згідно акту про порушення № 0106764 від 15.02.2012 споживачем допущено: «безоблікове користування»,

у відповідності з протоколом № 44 від 28.02.2012 порушенням є «підключення

до електричної мережі поза схемою обліку», а розрахунком визначено, що порушенням

є: «підключення до електромережі, яка є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів та електропроводки поза зоною розрахункових приладів обліку електроенергії без порушення схеми обліку», що у свою чергу є порушенням вимог п. 6.41. ПКЕЕ, у відповідності з яким в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення

із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що виходячи з тексту вступної частини Договору на поставку електричної енергії від 17.05.2005 № 185 його укладено між: «Відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»діючого на підставі ліцензії ПСр №887 на постачання електроенергії за регульованим тарифом, іменоване надалі "Постачальник", в особі голови правління Богуренко В.А. діючого на підставі статуту та ___ іменованого надалі "Споживач", в особі директора Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради Жемпалух Олександра Олександровича, діючого на підставі статуту і прав за посадою», що не відповідає загальним засадам чинного цивільного законодавства України (а.с. 48-52).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність факту самовільного підключення (фактичного) до електричних мереж та відповідно факту безоблікового споживання позивачем електричної енергії, а також правильності визначених в акті про порушення даних необхідних для здійснення обґрунтованого та правильного розрахунку.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється у тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості та відповідності.

На підставі вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про скасування оперативно-господарської санкції рішення комісії ПАТ «Енергетична компанія «Севастопольенерго»з розгляду акту від 15.02.2012 № 0106764 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом № 44 від 28.02.2012 про донарахування КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради 12 847,90 грн вартості недоврахованої електричної енергії, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача суд відхиляє як такі, що суперечать вищенаведеним обставинам справи та не відповідають чинному законодавству.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073,00 грн відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено учасникам судового процесу про час виготовлення повного рішення.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати оперативно-господарську санкцію - рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 05471081) з розгляду акту від 15.02.2012 № 0106764 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом № 44 від 28.02.2012 - про донарахування Комунальному підприємству «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради (вул. Ген. Мельника, буд. 1а, м. Севастополь, 99023, ідентифікаційний код 22287686) 12 847,90 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 22287686) на користь Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 2»Севастопольської міської Ради (вул. Ген. Мельника, буд. 1а, м. Севастополь, 99023, ідентифікаційний код 22287686) 1 073,00 грн (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 14.09.2012.

Суддя В.В. Алсуф'єв