Рішення № 25986539, 10.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2012 р. Справа № 5023/3120/12 (н.р. 5023/9333/11)

вх. номер 3120/12

Суддя Господарського суду Харківської області Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засіданні: Воронько В.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест", с.Руська Лозова Дергачівського району Харківської області,

про стягнення 300614,82 грн.

та зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест", с.Руська Лозова Дергачівського району Харківської області,

до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м.Київ,

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест", с.Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, заборгованість за Договором прямого лізингу № 20-09-202бпл/630 від 02.07.2009р. в розмірі 300614,82 грн., у тому числі: 130819,09 грн. основного боргу, 6692,23 грн. пені, 8654,47 грн. індексації, 3612,39 грн. - 3% річних, 150836,64 грн. збитків. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В процесі розгляду справи відповідачем за первісним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" був поданий зустрічний позов до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про визнання недійсним Договору прямого лізингу № 20-09-202бпл/630 від 02.07.2009 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.01.2012 р. у справі №5023/9333/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 р., відмовлено у задоволенні первісного позову Державного Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" про стягнення 300 614,82 грн.; зустрічний позов ТОВ "Агро-Інвест" до НАК "Украгролізинг" про визнання договору недійсним задоволений.

НАК "Украгролізинг" не погодившись з вищевказаними рішеннями першої та другої інстанцій звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2012 р. касаційну скаргу Державного Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 та рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2012 у справі №5023/9333/11 в частині відмови у задоволенні первісного позову Державного Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" скасовано і в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Абзац третій резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2012 у справі №5023/9333/11 змінено та викладено в наступній редакції: "Визнати недійсним договір прямого лізингу №20-09-202бпл/630 від 02.07.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (код ЄДРПОУ: 30401456) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" (код ЄДРПОУ: 32797012) на майбутнє".

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 та рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2012 у справі №5023/9333/11 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 липня 2012 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "25" липня 2012 р. о 11:45.

У судовому засіданні оголошувались перерви: до 06 вересня 2012 року о 11:45; до 10 вересня 2012 року о 11:00.

Представник позивача у судове засіданні не з"явився. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. В попередніх засіданнях проти позову заперечував, з підстав викладених ним у відзиві на позов, який ним наданий 04 вересня 2012 року через канцелярію господарського суду за вх.№14753, а саме посилаючись на постанову Вищого господарського суду України у справі №5023/9333/11 (попередній розгляд даної справи), якою договір фінансового лізингу №20-09-202бпл/630 від 2 липня 2009 року було визнано недійсним на майбутнє, тому відповідач вважає що підстави для задоволення первісного позову відсутні. За таких обставин посилаюсь на ст. 236 ЦК України, ст. 207 ГК України відповідач просив у задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне,

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі по тексту - Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" (далі по тексту - Відповідач) 02 липня 2009 року уклали договір фінансового лізингу №20-09-202бпл/630 (далі по тексту - Договір), за яким Позивач передає Відповідачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, а Відповідач сплачує за це лізингові платежі.

Свої зобов'язання за Договором Позивач виконав належним чином, передавши Відповідачеві майно, а саме зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" №973, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №38 від 18.09.2009р.

Відповідно до п. 4.1. Договору з моменту підписання Акту Лізингоодержувач (Відповідач) за користування Предметом лізингу сплачує Лізингодавцю (Позивачу) чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- винагороду в розмірі 7 (семи) відсотків річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.2. Договору).

Таким чином, з урахуванням акту приймання - передачі №38 від 18.09.2009 р. та п. 4.1. Договору, Відповідач повинен був сплатити 18.12.2009 р. 34961,79 грн., 18.03.2010 р. - 34551,16 грн. Проте, Відповідач не сплатив зазначені лізингові платежі, чим допустив порушення умов Договору.

Пунктом 8.7. Договору передбачено, що за несплату протягом 30 календарних днів лізингового платежу чи невиконання (неналежного виконання) положень Договору Лізингоодержувачем останній за власний рахунок, в строк не більше 7 (семи) календарних днів, повертає Лізингодавцю Предмет лізингу в комплектному та роботоздатному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення Предмета лізингу, а в разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання його або некомплектності, Лізингодавець проводить експертну оцінку Предмета лізингу.

У зв'язку з невиконанням умов Договору, Предмет лізингу (зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" №973), був повернутий 06.05.2010 р. Позивачу, що підтверджується актом приймання передачі від 06.05.2010 р.

Згідно з додатком №2 до Договору наступний лізинговий платіж після 18.03.2010 р. мав настати 18.06.2010 р. однак з поверненням 06.05.2010 р. зернозбирального комбайну КЗС-9-1 "Славутич" №973, то з 18.03.2010 р. по 06.05.2010 р. Відповідач мав сплатити 18183,54 грн.

В разі дострокового припинення дії Договору Лізингоодержувач (Відповідач) сплачує Лізингодавцю (Позивачу) збитки, в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання Предмета лізингу, недоїмки, пені, штрафи, що виникли внаслідок дострокового припинення дії Договору (п. 7.4 Договору).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 ч.2, ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу.

Згідно з п 6. ч. 1 ст. 10 цього ж закону, встановлено, що лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Пунктом 3.4.8 Договору передбачено, що ТОВ "Агро-Інвест" зобов'язаний забезпечити збереження Предмета лізингу та нести повну майнову відповідальність за його втрату, знищення або пошкодження.

За власні кошти і без подальшої компенсації Лізингоодержувач проводить утримання Предмету лізингу, пов'язане з його експлуатацією, технічне обслуговування і всі види ремонту (п. 3.6 Договору).

Як вже зазначалось вище, в разі дострокового припинення дії Договору ТОВ "Агро - Інвест" сплачує НАК "Украгролізинг" збитки, в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання Предмета лізингу (п. 7.4 Договору).

До того ж, п. 8.7 Договору передбачено, що ТОВ "Агро-Інвест" повертає НАК "Украгролізинг" Предмет лізингу в комплектному та роботоздатному стані з урахуванням його нормального ступеня зносу на підставі акту повернення Предмета лізингу, а в разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання його або некомплектності, НАК "Украгролізинг проводить експертну оцінку Предмета лізингу.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження ринкова вартість зернозбирального комбайну КЗС-9-1 "Славутич" №973 склала 446737,50 грн., залишкова вартість, у відповідності до умов Договору, станом на день вилучення склала 597574,14 грн., що знаходить своє відображення у розрахунку заборгованості.

Розрахункова вартість Предмета лізингу за умови належного користування Лізингоодержувачем, з урахуванням нормального зносу на день вилучення становила 597574,14 грн., однак, у зв'язку з порушенням умов договору, неналежним користуванням та зберіганням Предмета лізингу, ринкова вартість, відповідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження на день вилучення склала 446737,50 грн.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості збитків (різниця між залишковою та ринковою вартістю зернозбирального комбайну) становлять 150836,64 грн.

Слід зазначити, що фактичне користування майном на підставі договору лізингу, до якого застосовуються положення про найм (оренду) (ст.806 ЦК України), унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, так як використання майна - "річ" безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо.

Відповідно до ч.3 ст.207 Господарського кодексу України, у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2012 у справі №5023/9333/11 абзац третій резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2012 змінено та викладено в наступній редакції: "Визнати недійсним договір прямого лізингу №20-09-202бпл/630 від 02.07.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" на майбутнє".

Таким чином з вищевказаної постанови Вищого господарського суду України вбачається, обов"язок ТОВ "Агро-Інвест" сплатити лізингові платежі за час фактичного користування Предметом лізингу, саме з 18.09.2009 р. по 06.05.2010 р. у розмірі 130819,09 грн.

Згідно з ч. 4 ст.631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, відповідальність за порушення умов договору №20-09-202бпл/630 від 02.07.2009 під час його дії лежить на ТОВ "Агро - Інвест".

Також, за Відповідачем рахується заборгованість у сумі 43122,60 грн.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що Лізингоодержувач після укладення Договору, перераховує на рахунки Лізингодавця комісію за організацію поставки техніки в розмірі 7 (семи) відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати комісії є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Так, комісія за організацію поставки техніки складає 45990,00 грн., що знаходить своє підтвердження в додатку №1 до Договору.

Відповідач листом від 03.09.2009 р. №98 просив 45622,60 грн., з перерахованих 45990,00грн. (комісія за організацію поставки техніки за договором №20-09-202бпл/630), зарахувати в погашення заборгованість по лізинговим платежам за іншими договорами.

Так, за даним договором (№20-09-202бпл/630) залишок коштів як комісія за організацію поставки техніки становила 367,40 грн. (45990,00-45622,60= 367,40).

05.10.2009 р. Відповідач сплатив комісію за організацію поставки техніки у розмірі 2500,00 грн. (копія виписки з банку додається).

Отже, заборгованість за договором №20-09-202бпл/630 в частині комісії за організацію поставки техніки склала 43122,60 грн. (45990,00 - 367,40 - 2500 = 43122,60).

Позивач надіслав до Відповідача лист від 14.10.2011 №14/3094, який отриманий Відповідачем 21.10.2011р. з вимогою сплатити 18183,56 (платіж за час фактичного користування предметом лізингу), 43122,60 грн. (комісія за організацію поставки техніки) та 150836,64 грн. (збитки).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу.

Відповідно до ст. 530 з урахуванням вимоги отриманої Відповідачем 21.10.2011 р. термін сплати 18183,54 грн., 43122,60 грн. та 150836 настав 29.10.2011 р.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Отже, з урахуванням розрахунку заборгованості на підставі умов Договору, пеня складає 6692,23 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням розрахунку заборгованості сума індексації основного боргу відповідно до індексу інфляції складає 8654,47 грн. та сума трьох процентів річних від простроченої суми складає 3612,39 грн.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач повинен сплатити лізингові платежі за час фактичного користування Предметом лізингу, саме з 18.09.2009 р. по 06.05.2010 р. у розмірі 130819,09 грн., заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 300614,82 грн. з них 130819,09 грн. сума основного боргу, 6692,23 грн. пеня, 8654,47 грн. сума індексації, 3612,39 грн. сума трьох процентів річних, 150836,64 грн. збитки (різниця між залишковою та ринковою вартістю Предмета лізингу), суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Такої ж позиції притримується і Вищий господарський суд при розгляді тотожних справ у постановах: від 24.02.2011 р. у справі №14/134, від 11.04.2012 р. у справі №5002-2/3655-2011.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" (62332, Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул. Білгородська, буд.1, код ЄДРПОУ 32797012) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, р/р 26001010890607 в ПАТ"Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 30401456) кошти у сумі 300614,82 грн. з них 130819,09 грн. сума основного боргу, 6692,23 грн. сума пені, 8654,47 грн. сума індексації, 3612,39 грн. сума трьох процентів річних, 150836,64 грн. збитки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" (62332, Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул. Білгородська, буд.1, код ЄДРПОУ 32797012) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, р/р 26001010890607 в ПАТ"Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 30401456) державне мито у розмірі 3006,15 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/3120/12

Повне рішення складено 14 вересня 2012 року.