Рішення № 25986434, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/9928-2012 10.09.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4882,65 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Бузінський А.В. на підставі довіреності № 1047 від 30.12.2011 р.

від відповідача: Атаманчук Б.В. на підставі довіреності № 75 від 22.07.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4882,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Просто- страхування" на підставі договору № 201120 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 18.03.2010 р. внаслідок настання страхового ризику -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер АА 1133 ВК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника автомобіля "DACIA logan", реєстраційний номер АА 3202 HT, Сивоголовка Юрія Івановича, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/2740202), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-39/9928-2012, розгляд справи призначено на 10.09.2012 р. о 15:30 год., в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію щодо умов полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/2740202.

06.08.2012 р. через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 18990/7-3-11 від 01.08.2012 p. у відповідь на запит суду, до якого додано витяг з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 10.09.2012 p., подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позову, зокрема, посилаючись на рахунок № РН-1799 від 20.05.2011 р. зазначив, що до позовних вимог незаконно було включено вартість мийки в розмірі 50,00 грн. Відзив на позовну заяву передано до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

В судовому засіданні 04.09.2012 р. встановлено, що позов подано до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", тоді як станом на час звернення з позовом до суду тип вказаного акціонерного товариства був приведений в відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців за електронним запитом судді № 14633208 від 08.09.2012 р. Отже, станом на час розгляду справи по суті вірним найменуванням відповідача є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова".

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.09.2012 p., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити позивачу в позові.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.09.2012 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.03.2010 р. між Закритим акціонерним товариством "Просто-страхування", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (позивач, страховик), та Васильєвою Оксаною Володимирівною (страхувальник) було укладено договір № 201120 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів (надалі - договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер АА 1133 ВК. Строк дії договору страхування визначений з 19.03.2010 р. по 18.03.2011 р.

13.02.2011 р. в м. Києві на вул. Ватутіна, 2 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер АА 1133 ВК, який належить Васильєву J1.P., яким керувала Васильєва Оксана Володимирівна, та автомобіля "DACIA logan", реєстраційний номер АА 3202 НТ, яким керував власник Сивоголовко Юрій Іванович. Наведене підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Києві про дорожньо- транспортну пригоду.

ДТП сталася в результаті порушення Васильєвою Оксаною Володимирівною п. 12.1, п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2011 р. у справі № 3-1500/11, відповідно до якої Васильєву Оксану Володимирівну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Крім того, спірна ДТП сталася також і в результаті порушення Сивоголовком Юрієм Івановичем п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2011 р. у справі № 3-1500/11, відповідно до якої Сивоголовка Юрія Івановича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля "Mitsubishi Outlender", реєстраційний номер АА 1133 ВК, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 14374/798 з оцінки транспортного засобу, що складений 16.09.2011 р. оцінювачем Дроновим Дмитром Сергійовичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 5209 від 14.07.2007 р.) становить 9885,30 грн.

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту від 24.03.2011 р. по договору № 201120 серії АТК від 18.03.2010 p., було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 9765,29 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 5365 від 07.04.2011 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 13.02.2011 р.) передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Наявним в матеріалах справи витягом з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі - витяг з бази МТСБУ) підтверджується, що транспортний засіб, яким в тому числі спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування ВАТ "Страхова компанія "Нова" (відповідач), про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/2740202 (надалі - поліс ВЕ/2740202), страхувальником за яким є Сивоголовко Ю.І., строк дії наведеного полісу з 21.10.2010 р. по 20.10.2011 р.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом ВЕ/2740202, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406- 07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

Наявними в матеріалах справи доказами (довідка УДАІ ГУ МВС України у місті Києві) підтверджується, що спірна ДТП сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України обома її учасниками - водіями Сивоголовком Ю.І. та Васильєвою О.В.

Постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 18.03.2011 р. у справі № 3-1500/11 обох водіїв визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до них адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати страхової компанії позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 14374/798 з оцінки транспортного засобу, складеним 09.03.2011 р., а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена таким висновком.

Враховуючи наведене, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву стосовно завищення позовних вимог на 50,00 грн. вартості мийки автомобіля.

Суд також бере до уваги приписи статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якими передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Оскільки, у матеріалах справи відсутній поліс ВЕ/2740202, а з наявного в матеріалах справи витягу з бази МТСБУ вбачається, що ліміт відповідальності по майну фактично не визначений, а франшиза встановлена в розмірі 0 грн., то право регресу до страховика винної особи переходить по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика з урахуванням з урахуванням приписів п. З ч. 1 ст. 1188 ЦК України за наявності вини обох водіїв у спірному ДТП.

Так, відповідно до п. З ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність однієї з винних осіб у ДТП, зокрема, Сивоголовка Ю.І., належить сума 4882,65 грн. (9765,29 грн. (сума матеріального збитку підтверджена звітом з оцінки транспортного № 14374/798 від 09.03.2011 р.) : 2 - 0 грн. (франшиза)).

Згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (п. 37.1) (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 13.02.2011 р.) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання

страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача з боку відповідача є саме неотримання позивачем коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання останнім регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою на виплату страхового відшкодування в сумі 4882,65 грн. (вих. № 04-2106 від 20.03.2012 р.), яка була отримана відповідачем 26.03.2012 р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (копії регресної вимоги та поштового повідомлення наявні в матеріалах справи).

Враховуючи відсутність доказів здійснення виплати на користь позивача згідно вищевказаної регресної вимоги, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 4882,65 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11; ідентифікаційний код 31241449) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) 4882,65 грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні 65 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

2. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.09.2012 р.

Суддя Гумега О. В.