Рішення № 25986253, 04.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.12 р. Справа № 5006/39/63пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Чергинець І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Донецькоблгаз», м. Донецьк

до відповідача: Мар'їнської міської ради, м. Мар'їнка

про визнання права власності

За участю представників сторін:

від позивача: Філіповський Є.В. - за довіреністю;

від відповідача: Гусейнов В.М. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації

«Донецькоблгаз», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Мар'їнської міської ради, м. Мар'їнка, про визнання права власності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на заяву про реєстрацію права власності від 04.05.2012 р., договір про спільні дії № 203/01 від 02.03.2001 р., додаткову угоду від 27.01.2006 р. про залік взаємних вимог до договору про спільні дії № 203/01 від 02.03.2001 р., акт від 27.01.2006 р. про приймання-передачу об'єкту незавершеного будівництва за договором про спільні дії № 203/01 від 02.03.2001 р., додаток № 1 до договору про спільні дії № 203/01 від 02.03.2001 р., наказ № 258 від 02.11.2005 р., платіжні доручення № 7384 від 17.04.2012 р., довідку № 06-875 від 22.07.2009 р., технічний паспорт, накладні № 1 від 20.02.2006 р., № 2 від 20.02.2006 р., постанову Донецького окружного адміністративного суду № 2-а-24058/08 від 05.11.2008 р., державний акт на право постійного користування землею І-ДН № 000835, рішення Мар'їнської міської ради № 111/15-8 від 06.06.2001 р., лист № 505/05-04 від 24.04.2008 р., № 655-1/05-02 від 11.06.2012 р., № 654-1/05-02 від 11.06.2012 р., відмову від права постійного користування земельною ділянкою від 27.01.2006 р.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2012 р. провадження у справі № 5006/39/63пн/2012 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено, у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи.

У зв'язку з закінченням експертного провадження та отримання судом висновку будівельно-технічної експертизи № 36861591.12.02 від 17.08.2012 р., провадження у справі № 5006/39/63пн/2012 згідно з ч.3 ст. 79 ГПК України поновлено, розгляд справи призначений на 04.09.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог, просив суд визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог Товариства не заперечував.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд встановив.

02.03.2001 р. між позивачем (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька регіональна виробничо-технологічна компанія «Глобус» (сторона 2) укладено договір про спільні дії, за умовами якого сторони зобов'язалися спільно діяти для задоволення економічних інтересів.

В межах даного Договору сторона 1 діє з метою часткового погашення заборгованості підприємств області за транспортування та поставку їм природного газу. Сторона 2 діє з метою отримання матеріальних активів (у тому числі векселів) з відстроченням розрахунків по них для використання у будівництві власних виробничих об'єктів (газова заправка в м. Мар'їнка, культурно-розважальний центр в Калінінському районі та системи кабельного телебачення в Ленінському районі м. Донецька) (п. 2 Договору).

У відповідності з п. 3 Договору сторона 1 вилучає за погодженням зі стороною 2 матеріальні активи у підприємств, що мають кредиторську заборгованість перед нею, та передає їх стороні 2 для подальшого використання.

Загальна сума активів, що підлягає передачі за договором згідно з п. 4 Договору визначена у 600 000,00грн.

Згідно з п. 7 Договору протягом одного року: з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р. сторона 2 зобов'язується сплатити на розрахунковий рахунок сторони 1 вартість переданих активів. До загальної суми, яка підлягає сплаті згідно з п. 7 цього Договору включається вартість переданих активів у випадку їх прямого використання стороною 2 у будівництві своїх об'єктів, чи вартість фактичної реалізації у випадку реалізації активів стороною 1 за погодженням зі стороною 2.

27.01.2006 р. між сторонами до договору про спільні дії № 203/1 від 02.03.2001 р. підписано додаткову угоду про залік взаємних вимог.

У відповідності з п.2 означеної Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що внаслідок фінансової неспроможності сторони 2 сплатити в грошовій формі вартість переданих активів на розрахунковий рахунок сторони 1 в розмірі 378 070, 97 грн., сторона 2 передає стороні 1 об'єкт незавершеного будівництва: газову автозаправочну станцію, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Заводська, 44-а, на земельній ділянці площею 0,1915 га, кадастровий № 1423310100:02:00:002, у складі технологічної частини для заправки автомобілів, будівлі адміністративного призначення та розміщення ремонтних майстерень, автомагазину, під'їзних шляхів до автозаправки, а також технологічного обладнання та будівельних матеріалів, технічної документації та інш. Повний опис об'єкту, що передається та його частин наведений у акті приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даної угоди.

27.01.2006 р. сторонами на виконання даної Додаткової угоди підписано акт приймання-передачі, у відповідності з яким сторона 2 передала, а сторона 1 прийняла об'єкт незавершеного будівництва: газову автозаправочну станцію, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Заводська, 44-а, на земельній ділянці площею 0,1915 га, кадастровий № 1423310100:02:00:002.

Зазначений об'єкт розташований на земельній ділянці площею 0,1915 га, кадастровий номер 1423310100:02:00:002, яка на підставі рішення Мар'їнської міської ради № 111/15-8 від 06.06.2001 р. передана стороні 2 в постійне користування для розміщення газової автозаправлювальної станції відповідно до державного акту на право постійного користування І-ДН № 000835.

27.01.2006 р., у зв'язку з передачею розміщеного на наведеній земельній ділянці об'єкта нерухомості позивачу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька регіональна виробничо-технологічна компанія «Глобус» в письмовій формі було подано заяву про відмову від права постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 1423310100:02:00:002).

За змістом п. а) ч. 1 ст. 141 ЗК України добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Згодом позивач, маючи намір оформити правоустановчі документи на спірну нерухомість та земельну ділянку під нею, звернувся до Мар'їнської міської ради з заявою щодо оформлення права власності на газову автозаправочну станцію та права користування земельною ділянкою.

Відповідач згідно листів № 505/05-04 від 24.04.2008 р., № 655-1/05-02 від 11.06.2012 р., № 654-1/05-02 від 11.06.2012 р. відмовив позивачу в оформленні правоустановчих документів на спірний об'єкт та права користування земельною ділянкою під ним, з підстав відсутності у позивача документів, що підтверджують право власності на нього.

На думку позивача, така відмова Мар'їнської міської ради, порушує його права та охоронювані законом інтереси як власника даного майна, що обумовило звернення до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності викладені позивачем в позовній заяві обставини та представлені в їх обґрунтування докази, господарський суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м. Донецьк підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (п.2 ст. 16 ЦК України).

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту даної правової норми право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно встановлюється за позивачем, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, та створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно. Тобто у позивача є право власності на певне майно і має місце факт оспорювання належного позивачу права.

Як встановлено в ході розгляду справи, спірне майно: об'єкт незавершеного будівництва: газова автозаправочна станція, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Заводська, 44-а, на земельній ділянці площею 0,1915 га, кадастровий № 1423310100:02:00:002, передане позивачеві згідно з договором про спільні дії № 203/1 від 02.03.2001 р. на виконання додаткової угоди від 27.01.2006 р. Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі від 27.01.2006 р., що підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Правочином за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу встановленої ст. 328 ЦК України презумпції правомірності набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Застосування положень наведених вище правових норм ЦК України можливе на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, через продовження існування відносин після 01.01.2004 р.

З огляду на наведене, означене право власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва: газову автозаправочну станцію, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Заводська, 44-а, в силу укладеного правочину, а також норм ст. 328 ЦК України, ст. 66 ГК України виникло на законних підставах.

Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим будівлі, оскільки за матеріалами справи остання розташована на земельній ділянці, а її переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Матеріали інвентаризаційної справи (технічний паспорт) свідчать, що РКП «Мар'їнське бюро технічної інвентаризації», в порядку Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна.

У відповідності з наявним в матеріалах справи висновком судової будівельно-технічної експертизи №3681591.12.02 від 17.08.2012 р. при здійсненні будівництва газової автозаправочної станції, яка розташована в м. Мар'їнка Донецької області по вул. Заводській 44-а дотримано

положення чинних будівельних норм та правил: ДБН А.3.1-5-96 Організація будівельного виробництва, ДБН В.1.1-5-2000 Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах (Частина1. Будинки і споруди на підроблюваних територіях), ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності конструктивної безпеки будівель, спорудження будівельних конструкцій, ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення, ДБН В.2.6-14-97 Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення, ДБН 2.3-15-2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів. СНиП 2.09.04-87* Адміністративні та побутові споруди. ГОСТ 153-39.3-052-2003 Технічна експлуатація газорозподілювальних систем. Газонаповлювальні станції та пункти. Склади побутових балонів.

Процент будівельної готовності Об'єкту за висновком експерта склав 68,85%, у тому числі: фундамент - 100%, стіни, перетинки - 90%, перекриття - 30%, дах - 30%, підлога - 20%, вікна - 20%, двері - 50%.

За приписами п. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За висновком судової будівельно-технічної експертизи будівництво газової автозаправочної станції, яка розташована в м. Мар'їнка Донецької області по вул. Заводській 44-а, рамках закріплених меж землекористування.

Позивач, як власник об'єкта нерухомості у встановленому порядку здійснює сплату земельного податку за землю, про що свідчить долучене до матеріалів справи платіжне доручення № 7384 від 17.04.2012 р.

Приписи ст. 321 ЦК України зазначають, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами ст. 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи, що згідно правової позиції відповідач не визнає право власності позивача на означений об'єкт, суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду з відповідними позовом.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою м. Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Заводська, 44-а - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, ст. 20 ГК України.

З огляду на наведене, позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м. Донецьк про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Заводська, 44-а суд вважає, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За клопотанням позивача, судові витрати, пов'язані з розглядом даного спору покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 27, 33, 34, 35, 36, 41-43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Донецькоблгаз», м. Донецьк - задовольнити.

Визнати за Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації

«Донецькоблгаз», м. Донецьк право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою Донецька область, м. Мар'їнка, вул. Заводська, 44-а та складається з недобудованої будівлі газової автозаправочної станції (літ. А1) - процент будівельної готовності 68,85%, промислової площадки під обладнання (ІІ), замощення (І), замощення (ІІІ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Морщагіна Н.С.