Рішення № 25985643, 13.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.12р. Справа № 21/5005/6536/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту, м. Дніпропетровськ

про стягнення 473 342,59 грн. за договором на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - Денисенко Я.В., дов. № 117юр від 13.08.2012 р.;

від відповідача - Василіцев Л.М., дов. № 01-01/711 від 10.09.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом у якому просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 448 547 грн. 95 коп., пеню - 19 638 грн. 77 коп., інфляційні втрати - 1 283 грн. 68 коп., 3% річних - 3 872 грн. 19 коп.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій від 01.04.11 №865/21/116307 та Типового договору на поставку природного газу по регульованому тарифу по результатам проведення процедури закупівлі за державні кошти від 26.03.12 №865/21/129622 щодо здійснення повної оплати послуг з постачання газу у січні, лютому, березні та травні 2012 року.

Представник позивача у судовому засідання підтримав позовні вимоги викладенні у позовній заяві в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечив, надав пояснення по суті спору.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Дніпрогаз" назву якого змінено у відповідності до вимог Закону України від 17.09.08 №514-VI «Про акціонерні товариства»рішенням загальних зборів засновників (учасників) Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" на Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі - Продавець, Позивач) та Дніпропетровським державним інститутом фізичної культури та спорту (далі - Покупець, Відповідач) був укладений договір на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій від 01.04.11 №865/21/116307 (далі - Договір).

На підставі листа Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту від 23.01.12 (копія листа додається) було укладено додаткову угоду від 23.01.12 про продовження дії договору від 01.04.11 №865/21/116307 до 31 березня 2012 року.

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов'язувався протранспортувати та передати Покупцю у 2011 році природний газ для користування, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити послуги по транспортуванню та газ на умовах цього Договору.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що оплата за природний газ для установ та організацій, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Продавця 100 % вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці (згідно п.2.1. цього Договору) не пізніше 30-го числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок, у відповідності до п.6.3 Договору здійснюється до 01-го числа місяця, слідуючого за звітним відповідно до актів приймання - передачі та актів виконаних робіт.

Загальна ціна газу у відповідності до розділу V Договору за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладання даного договору, складає 4688,7360 грн., в тому числі ПДВ - 20%, що складає 781,4560 грн.

Загальна ціна 1000 кубічних метрів природного газу включає в себе:

- ціну природного газу в розмірі 3 509,0000 грн., крім того ПДВ- 20% - 701,8000 грн., загалом - 4 210,8000 грн.;

- тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом в розмірі 22,50 грн., крім того ПДВ - 20% - 4,50 грн., загалом - 27,00 грн.;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2 відсотки, п що складає 70,1800 грн., крім того ПДВ - 20% - 14,0360 грн., загалом - 84,2160 грн.;

- тариф на послуги с транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі 156,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 31,34 грн., загалом - 188,04 грн.;

- тариф на послуги с транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 148,90 грн., крім того ПДВ - 20% - 29,78 грн., загалом - 178,68 грн.

У січні, лютому, березні 2012 року Позивачем здійснено на адресу Відповідача постачання природного газу в обсязі 95664 м на загальну суму 448 543,26 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт за січень, лютий та березень 2012 року (а.с. 28-30).

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури та спорту направив 11.04.12р. до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" листа № 01.09/248 (а.с. 33) у якому просив укласти Типовий договір на поставку природного газу по врегульованому тарифу по результатам проведення процедури закупки за державні кошти з 01.01.2012р.

Договір на постачання природного газу для потреб бюджетних установ та організацій від 01.04.11 №865/21/116307 був розірваний та укладений між позивачем (далі - Постачальник) та відповідачем (далі -Споживачем) Типовий договір на поставку природного газу по регульованому тарифу по результатам проведення процедури закупівлі за державні кошти від 26.03.12 №865/21/129622 (далі - Типовий договір) та проведено сторнування об'ємів газу за січень, лютий та березень 2012 року по Договору на зазначений Типовий договір.

Відповідно до п.1.1. Типового договору Постачальник постачає природній газ, код державного класифікатора ДК 016-97-11.10.2 (далі -газ) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.4.7. Типового договору оплата вартості послуг з постачання газу за Типовим договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Оплата вартості послуг з постачання газу у відповідності до п.4.6 Типового договору здійснюється Споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розділом VI Типового договору встановлено, що загальна вартість природного газу та послуг з його постачання становить 1 150 146,94 грн. в тому числі ПДВ 191 691,16 грн.

Ціна 1000 кубічних метрів природного газу без урахування збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, тарифів на постачання та транспортування природного газу, податку на додану вартість становить 3 509,0000 грн., крім того ПДВ - 20% - 701,8000грн.

Пунктом 4.2. Типового договору визначено, що до ціни на природний газ додаються:

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2 відсотки, що складає 70,1800 грн., крім того ПДВ - 20% - 14,0360 грн., загалом - 84,2160 грн.;

- тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами в розмірі 156,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 31,34 грн., загалом - 188,04 грн.;

- тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами в розмірі 148,90 грн., крім того ПДВ - 20% - 29,78 грн.. загалом - 178,68 грн.;

- тариф па постачання газу за регульованим тарифом в розмірі 22,50 грн., крім того ПДВ - 20% - 4,50 грн., загалом - 27,00 грн.;

- податок на додану вартість за ставкою 20% - в розмірі 701,8000 грн.

Загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладання даного договору, складає 4688,7360 грн., в тому числі ПДВ - 20%, що складає 781,4560 грн.

В травні 2012 року Позивачем здійснено на адресу Відповідача постачання природного газу в обсязі 1 м на суму 4,69 грн.. що підтверджується відповідним актом виконаних робіт за травень 2012 року (а.с. 31).

Відповідач в порушення умов Договору не здійснив повної оплати послуг з постачання газу у зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем існує заборгованість за постачання та транспортування газу по Типовому договору (з врахуванням сторнування боргу): у січні 2012 року - 91 796,08 грн.; у лютому 2012 року - 274 900,60 грн.; у березні 2012 року - 81 846,58 грн.; у травні 2012 року - 4,69 грн., а всього становить 448 547,95 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та положень ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких вбачається, що у Відповідача виникли перед Позивачем грошові зобов'язання на суму 448 547,95 грн. зі сплати вартості за постачання та транспортування природного газу, які до теперішнього часу є не виконаними належним чином, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Крім того, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

У відзиві на позов відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п. 7.2. Договору, п.6.1., 6.2. Типового договору та ст.625 ЦК України Відповідач має сплатити пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також втрати від інфляції та 3% річних за весь час прострочення у розмірі 19 638,77 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що покупець сплачує пеню за кожен день затримки розрахунку, у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

В підпункті 6.2.2. Типового договору зазначено, що уразі порушення Споживачяем строків оплати, передбечених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в договорі за взаємною згодою сторін передбачено стягнення пені за весь термін прострочення та перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що до стягнення підлягають 19 474,76 грн. пені за період з 06.02.12р. по 18.06.12р.

В частині стягнення 164,01 пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.2 Договору при проведенні несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ покупець (відповідач у справі) зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних з простроченої суми (відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України).

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше п'ятнадцяти днів.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати за період лютого 2012р. по квітень 2012р. становить 1 283,68 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

3% річних нарахована не вірно, тому розмір за період з 06.02.12р. по 18.06.12р. включно становлять 3 870,65 грн.

В частині стягнення 1,54 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 32-36, 44, 49, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05540712) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, буд. 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20262860) основний борг у розмірі 448 547,95 грн. (чотириста сорок вісім тисяч п'ятсот сорок сім грн. 95 коп.), пеню у розмірі 19 474,76 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 76 коп.), інфляційні втрати у розмірі 1 283,68 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят три грн. 68 коп.), 3% річних у розмірі 3 870,65 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят грн. 65 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 463,54 грн. (дев'ять тисяч чотириста шістдесят три грн. 54 коп.), про що видати наказ

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені - 164,01 грн., та 3% річних - 1,51 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 14.09.2012р.