Постанова № 25984192, 31.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2012 року № 2а-10301/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист Україна"до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004372240 від 09.07.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004372240 від 09.07.2012.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2012 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтехенерго»згідно договору № 42П\Н від 01.10.2010. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є визнання податковим органом зазначеного договору нікчемними на підставі статті 228 Цивільного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ «Югтехенерго»дійсно було укладено зазначений договір, який мав реальний характер, та за якими було поставлено продукцію використану позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 15.08.2012 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

У судове засідання 15.08.2012 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

22.08.2012 відповідачем через канцелярію суду були подані письмові заперечення, у яких він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали матеріали планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012 (акт перевірки № 639/2240/33156387 від 21.06.2012).

В ході перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Югтехенерго»за договором № 42П\Н від 01.10.2010, за яким виписано податкові накладні ПДВ за якими включено позивачем до складу податкового кредиту.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано акти №873/23-307/37212701 від 24.03.2011 документальної невиїзної перевірки ТОВ «Югтехенерго»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Соло-74»за листопад 2010 року, згідно висновку якого у ТОВ «Югтехенерго»встановлено порушення: частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгу у т. ч. ТОВ «Нафтозахист Україна», та №880/23-307/37212701 від 25.03.2011 документальної невиїзної перевірки ТОВ «Югтехенерго»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Селтік-Юг»за грудень 2010 року, відповідно до якого операції з поставки по ланцюгу ПП «Селтік-Юг»- ТОВ «Югтехенерго»не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства та публічний прядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 10.05.2012 по 07.06.2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва на підставі наказу № 316/22-40 від 28.04.2012 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтозахист Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1711853 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

В ході перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ «Нафтозахист Україна»мало взаємовідносини з ТОВ «Югтехенерго»за договором № 42П\Н від 01.10.2010.

ТОВ «Нафтозахист Україна»в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2010 року та за грудень 2010 року включено податок на додану вартість по податкових накладних виписаних ТОВ «Югтехенерго»на загальну суму 1711853 грн. до складу податкового кредиту.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано акт №873/23-307/37212701 від 24.03.2011 документальної невиїзної перевірки ТОВ «Югтехенерго»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Соло-74»за листопад 2010 року, згідно висновку якого у ТОВ «Югтехенерго»встановлено порушення: частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгу у т. ч. ТОВ «Нафтозахист Україна».

В зазначеному акті викладені відомості, які зазначено в акті № 376/23-2/366712209 від 14.02.2011 «Про результати документальної перевірки ТОВ «Соло-74»(код ЄДРПОУ 36671229) питання дотримання вимог податкового законодавства при розрахунках з ПП «Фобос Транс»(код 33590247) з контрагентами-покупцями за період з 01.10.2010 по 31.12.2010», відповідно до якого встановлено відсутність у ТОВ «Соло-74»об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за жовтень - грудень 2010 року в розумінні статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та враховуючи те, що у зазначено підприємства не виявлені необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, необхідний технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходження згідно частини першої статті 201, частин першої - шостої статті 203, статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період жовтень-грудень 2010 року мають ознаки нікчемності.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано акт №880/23-307/37212701 від 25.03.2011 документальної невиїзної перевірки ТОВ «Югтехенерго»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Селтік-Юг»за грудень 2010 року.

В зазначеному акті викладені відомості, які зазначено в акті №504/23-2/36945220 від 22.02.2011 невиїзної документальної перевірки ПП «Селтік-Юг»питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Фобос Транс»та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2010 по 31.12.2010, відповідно до якого встановлено, що «Селтік -Юг» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ПП «Селтік -Юг»встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Відповідно до акту №880/23-307/37212701 операції з поставки по ланцюгу ПП «Селтік-Юг»- ТОВ «Югтехенерго»не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків, та порушують статтю 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у листопаді та грудні 2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Югтехенерго»та підприємствами -покупцями були укладені без мети настання реальних наслідків, а також встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів зазначеним підприємством (робіт, послуг) підприємству ТОВ «Нафтозахист Україна», а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Нафтозахист Україна»та ТОВ «Югтехенерго»допущено порушення частини першої статті 203, частини першої статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення ними правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, з огляду на що операції купівлі ТОВ «Нафтозахист Україна»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

За результатами перевірки складено акт № 639/2240/33156387 від 21.06.2012

27.06.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтозахист Україна»були подані до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва заперечення на акт перевірки № 639/2240/33156387 від 21.06.2012, за результатами розгляду яких листом № 3072/10/2240 від 06.07.2012 «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки»повідомлено про те, що висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 639/2240/33156387 від 21.06.2012 винесено податкове повідомлення - рішення № 0004372240 від 09.07.2012, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтозахист Україна»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 139 816,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтозахист Україна»не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0004372240 від 09.07.2012, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «Югтехенерго»реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних у ТОВ «Югтехенерго»товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «Югтехенерго», а саме, було укладено договір № 42П\Н від 01.10.2010, предметом якого є здійснення поставки продукції на умовах, в кількості та за цінами визначеними в специфікаціях.

Факт поставки товару за зазначеним договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору № 42П\Н від 01.10.2010, специфікацій № 18Л від 01.11.2010, № 19Л від 09.11.2010, № 20Л від 15.12.2010, № 10КА від 15.12.2010, видаткових накладних № 2116 від 01.10.2010, № 2316 від 09.12.2010, № 2466 від 15.12.2010, № 3244 від 15.12.2010, № 3245 від 15.12.2010 та актів приймання - передачі № 18Л від 01.11.2010, № 19Л від 09.11.2010, № 9КА від 15.12.2010, № 20Л від 15.12.2010, № 10КА від 15.12.2010.

На підтвердження здійснення оплати за товар поставлений відповідно до договору, позивачем надано суду платіжні доручення № 2256 від 12.11.2010, № 2257 від 12.11.2010, № 2258 від 12.11.2010, № 2385 від 09.12.2010, № 2386 від 09.12.2010 та № 2387 від 09.12.2010.

У подальшому отриманий від ТОВ «Югтехенерго»товар за договором № 42П\Н від 01.10.2010 був використаний позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з ТОВ Підприємство "Метриком" за договором комісії № 100К/Н від 20.05.2011, Divinti Business Limited, ТОВ "Виробничо комерційна фірма "ІНФІН" за договором комісії № 200К/Н від 31.05.2011, ТОВ "Екстра 2009" за договором комісії № 30-Н від 11.01.2010, "NEW TORNHILL TRADING INC", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, специфікацій, актів приймання - передачі, звітів комісії, видаткових накладних, вантажно - митних декларацій та виписками з особового рахунку.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, яким останнім здійснювалась постава товару та доказів того, що ТОВ «Югтехенерго»не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «Югтехенерго»не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Югтехенерго»за договором № 42П\Н від 01.10.2010.

Необґрунтованість посилань відповідача на акти №873/23-307/37212701 від 24.03.2011 документальної невиїзної перевірки ТОВ «Югтехенерго»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Соло-74»за листопад 2010 року та №880/23-307/37212701 від 25.03.2011 документальної невиїзної перевірки ТОВ «Югтехенерго»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Селтік-Юг»за грудень 2010 року, як на обґрунтування фіктивності договору укладеного між позивачем та ТОВ «Югтехенерго», зумовлюється тим, що відповідачем не наведено жодних доказів на обґрунтування того, що товар, поставка якого здійснювалась за договором № 42П\Н від 01.10.201 мав бути отриманий ТОВ «Югтехенерго»від контрагентів ТОВ «Соло-74»та ПП «Селтік-Юг», як і доказів того, що зазначені товариства мають будь - яке відношення до фінансово - господарських відносин між позивачем та ТОВ «Югтехенерго». При цьому з акту перевірки позивача № 639/2240/33156387 від 21.06.2012 вбачається, що підчас проведення перевірок за результатами яких було складено акти №873/23-307/37212701 від 24.03.2011 та №880/23-307/37212701 від 25.03.2011 фінансово - господарські взаємовідносини саме між позивачем та ТОВ «Югтехенерго»не досліджувались.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань крім зазначених на підтвердження нікчемності договору № 42П\Н від 01.10.2010 та спростування реальності та товарності зазначеного договору відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Югтехенерго»за договором № 42П\Н від 01.10.2010 мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Отже, реальність та товарність господарських операцій між позивачем ТОВ «Югтехенерго»за договором № 42П\Н від 01.10.2010 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача були наявні правові підстави для формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Югтехенерго»за договором № 42П\Н від 01.10.2010.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанцій про сплату судового збору у сумі 2146 грн.00 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтозахист Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004372240 від 09.07.2012 - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 0004372240 від 09.07.2012.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтозахист Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

.