Постанова № 25983682, 10.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/154

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

10 вересня 2012 року 11:00 № 2а-9714/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ" (далі - позивач, ТОВ "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2011 р. № 0000830701, № 0000840701, № 0000850701, № 0000860701, № 0000870701, № 0000880701, № 0000890701 (далі - ППР № 0000830701, ППР № 0000840701, ППР № 0000850701, ППР № 0000860701, ППР № 0000870701, ППР № 0000880701, ППР № 0000890701).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9714/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-9714/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 01.08.2012 р. прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 01.08.2012 р. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 01.08.2012 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 28.11.2011 р. по 01.12.2011 р. ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, вересень 2011 року, серпень 2011 року, липень 2011 року, червень 2011 року, травень 2011 року, квітень 2011 року, за результатами якої складено акти від 01.12.2011 р. № 13367/07-009/1-32658026, № 13368/07-009/1-32658026, № 13369/07-009/1-32658026, № 13370/07-009/1-32658026, № 13371/07-009/1-32658026, № 13372/07-009/1-32658026, № 13373/07-009/1-32658026 відповідно.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.10, пп. "б" п. 200.14 ст. 200, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі наступних актів перевірки відповідачем прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення:

- на підставі акта перевірки від 01.12.2011 р. № 13373/07-009/1-32658026 відповідачем прийнято ППР № 0000830701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29 738,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 7 434,50 грн.;

- на підставі акта перевірки від 01.12.2011 р. № 13372/07-009/1-32658026 відповідачем прийнято ППР № 0000840701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29 738,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14 869,00 грн.;

- на підставі акта перевірки від 01.12.2011 р. № 13371/07-009/1-32658026 відповідачем прийнято ППР № 0000850701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29 738,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14 869,00 грн.;

- на підставі акта перевірки від 01.12.2011 р. № 13370/07-009/1-32658026 відповідачем прийнято ППР № 0000860701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29 738,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14 869,00 грн.;

- на підставі акта перевірки від 01.12.2011 р. № 13369/07-009/1-32658026 відповідачем прийнято ППР № 0000870701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29 738,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14 869,00 грн.;

- на підставі акта перевірки від 01.12.2011 р. № 13368/07-009/1-32658026 відповідачем прийнято ППР № 0000880701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29 738,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14 869,00 грн.;

- на підставі акта перевірки від 01.12.2011 р. № 13367/07-009/1-32658026 відповідачем прийнято ППР № 0000890701, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29 738,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14 869,00 грн.

22 грудня 2011 року позивач звернувся до ДПС у м. Києві з первинними скаргами №№ 12/22/1, 12/22/2, 12/22/3, 12/22/4, 12/22/5, 12/22/6 та 12/22/7 (вх. ДПА у м. Києві від 23.12.2011 р. № 9406/10, № 9407/10, № 9408/10, № 9409/10, № 9410/10, № 9411/10 та № 9412/10) на ППР № 0000830701, ППР № 0000840701, ППР № 0000850701, ППР № 0000860701, ППР № 0000870701, ППР № 0000880701 та ППР № 0000890701 відповідно.

Рішенням від 21.02.2012 р. № 645/10/12-114 про результати розгляду первинних скарг ДПС у м. Києві залишила без змін ППР № 0000860701, ППР № 0000870701, ППР № 0000880701 та ППР № 0000890701, а первинні скарги від 22.12.2011 р. №№ 12/22/4, 12/22/5, 12/22/6 та 12/22/7 (вх. ДПА у м. Києві від 23.12.2011 р. № 9409/10, № 9410/10, № 9411/10 та № 9412/10) - залишила без задоволення; скасувала ППР № 0000830701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7 433,50 грн., а в іншій частині залишила без змін; скасувала ППР № 0000840701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 868,00 грн., а в іншій частині залишила без змін; скасувала ППР № 0000850701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 868,00 грн., а в іншій частині залишила без змін, а первинні скарги від 22.12.2011 р. №№ 12/22/1, 12/22/2, 12/22/3 (вх. ДПА у м. Києві від 23.12.2011 р. № 9406/10, № 9407/10, № 9408/10) -задовольнила частково.

Позивач не погодився з прийнятими ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ППР № 0000830701, ППР № 0000840701, ППР № 0000850701, ППР № 0000860701, ППР № 0000870701, ППР № 0000880701 та ППР № 0000890701, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Актами перевірки встановлено, що за даними позивача в розділі III "Розрахунки з бюджетом" відповідних уточнюючих розрахунків від 25.11.2011 р. до декларацій з ПДВ за відповідні місяці спірного періоду залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3) становив 0 грн. і відповідно рядок 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду) та рядок 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) теж повинні становити 0 грн. Однак, як зазначено відповідачем, відповідно до вказаних уточнюючих розрахунків рядки 22 та 23.1 дорівнюють одній і тій же сумі за всі місяці спірного періоду - 29 738,00 грн.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що позивачем було порушено вимоги п.п. 200.1 -200.4 ПК України та завищено заявлене бюджетне відшкодування у кожному місяці спірного періоду на однакову суму - 29 738,00 грн.

За наслідками вказаних перевірок відповідач згідно оскаржуваних податкових-повідомлень рішень самостійно зменшив суму бюджетного відшкодування та застосував за перший місяць (квітень 2011 року) штраф у розмірі 25%, а за наступні місяці - штраф у розмірі 50%.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. "б" п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Судом встановлено, що в листопаді 2011 року позивачем було виявлено помилки у заповненні декларацій з ПДВ за період з березня 2011 року по жовтень 2011 року, зокрема, не було заповнено рядок 22 декларацій та не було заповнено рядок 23 декларацій, значення якого не може бути більшим, ніж значення рядка 22 декларації.

Суд звертає увагу, що необхідно було заповнити рядок 22 декларацій з залишком від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, який дорівнює 29 738,00 грн. Даний показник необхідно було відобразити в рядку 23 декларацій (або 23.1, або 23.2).

Судом встановлено, що позивач звертався до ДПС у м. Києві та відповідача за роз'ясненнями практичного порядку застосування норм податкового законодавства, які визначають порядок подання уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ. Так, податковим органом було зазначено, що уточнюючі декларації з ПДВ необхідно подавати з зазначенням правильних показників в кожному рядку 22 і 23 декларації.

Враховуючи наведене, позивачем було подано уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за кожен місяць періоду з березня 2011 року по жовтень 2011 року (включно), підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи копії декларацій та уточнюючих розрахунків (Т. І, арк. 76 -243).

В ході дослідження вказаних уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ судом встановлено, що позивач вказав у кожному рядку 22 і 23.1 декларації суму 29 738,00 грн. як залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (лютий 2011 року), за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду.

З пояснень позивача вбачається, що в спірний період позивачем не здійснювалися операції, оподатковувані ПДВ, тому сума, яка підлягала сплаті до бюджету в спірні періоди, становила 0 грн., однак залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 29 738,00 грн. залишався невідшкодований відповідачем на поточний рахунок позивача, тому позивачем в кожній декларації було визначено в рядку 22 і 23.1 декларації даний невідшкодований відповідачем залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 29 738,00 грн.

Позивач зазначив, що визначення в рядку 22 і 23.1 декларацій суми невідшкодованого відповідачем залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 29 738,00 грн. не було свідомим умисним завищенням сум, що підлягали відшкодуванню на рахунок позивача, а помилками позивача при заповненні декларацій з ПДВ (уточнюючих розрахунків) внаслідок помилкових консультацій податкового органу, оскільки в кожній декларації з ПДВ позивачем вказана одна і та ж сума.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України передбачено, що податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відтак, оскільки норми права, які визначають порядок заповнення уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ, припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платника податків, та зважаючи на неправильне, тобто яке не відповідає чинному законодавству України, роз'яснення контролюючими органами вказаного порядку, суд дійшов висновку, що помилкові дії позивача при заповненні декларацій з ПДВ (уточнюючих розрахунків) не були направленими на завищення сум відшкодування з бюджету, а стали наслідком неоднозначного трактування відповідних прав та обов'язків позивача.

Крім цього, згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевказану норму закону, суд вважає доцільним зазначити, що застосування до позивача штрафу в розмірі 50% від завищених сум бюджетного відшкодування є протиправним, оскільки такий штраф у розмірі 50% застосовується лише в разі повторного протягом трьох років зменшення сум бюджетного відшкодування.

Суми бюджетного відшкодування відповідно до ПК України зменшуються контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням. При цьому, таке зменшення буде вважатися здійсненим в тому випадку, коли відповідне податкове повідомлення-рішення набере законної сили. Відтак, зменшення суми бюджетного відшкодування протягом трьох років буде вважатися здійсненим повторно лише в тому випадку, коли податкове повідомлення-рішення, яким здійснювалося попереднє зменшення суми бюджетного відшкодування, набере законної сили.

Суд звертає увагу, що перше зменшення суми бюджетного відшкодування було здійснено відповідачем за ППР № 0000830701, яке в силу його адміністративного оскарження не набрало законної сили. Усі наступні зменшення сум бюджетного відшкодування за кожний місяць спірного періоду було здійснено в той же день 13 грудня 2011 року за наступними оскаржуваними ППР № 0000830701, ППР № 0000840701, ППР № 0000850701, ППР № 0000860701, ППР № 0000870701, ППР № 0000880701, ППР № 0000890701. При цьому, перше податкове повідомлення-рішення № 0000830701 від 13.12.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на момент прийняття наступних, не набуло законної сили. Відтак, повторності в даному випадку судом не вбачається. Разом з тим, наступними податковими повідомленнями-рішеннями (ППР № 0000840701, ППР № 0000850701, ППР № 0000860701, ППР № 0000870701, ППР № 0000880701, ППР № 0000890701) відповідачем було застосовано штраф як за повторне протягом трьох років зменшення суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведене, суд вважає висновки актів перевірки щодо порушення позивачем вимог п.п. 200.1 -200.4 ст. 200 ПК України помилковими, відтак зменшення позивачу відповідачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень -жовтень 2011 року на загальну суму в розмірі 208 166,00 грн. та нарахування штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем ППР № 0000830701, ППР № 0000840701, ППР № 0000850701, ППР № 0000860701, ППР № 0000870701, ППР № 0000880701 та ППР № 0000890701.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 13.12.2011 р. № 0000830701, № 0000840701, № 0000850701, № 0000860701, № 0000870701, № 0000880701, № 0000890701.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АЙ К'Ю-ТЕХНОЛОДЖІ" у розмірі 627,82 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова