Ухвала суду № 25983651, 22.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про часткове закриття провадження у справі

22 серпня 2012 рокум. Київ№ 2а-10033/12/2670Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд"до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування наказу № 319 від 09.04.2012 та визнання дій протиправнимиза участю:

представника позивача: Боднарчука А.Я. (довіреність № 2561 від 12.07.2012)

представника відповідача: Сметанюка І.М. (довіреність № 413/9/10-008 від 26.03.2012)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 319 від 09.04.2012 та визнання дій протиправними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2012 відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість позивачем за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 та складанню акту № 142/22-5/37688432 від 23.04.2012.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, що оскаржується позивачем.

Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.

Акт перевірки є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, так само, як і діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства

З огляду на викладене судом у судовому засіданні 22.08.2012 було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2012 заперечив проти закриття провадження у справі, водночас не зміг надати суду обґрунтувань та доказів на підтвердження того що відповідач використав висновки акту, що у свою чергу має негативні наслідки для позивача.

У судовому засіданні 22.08.2012 представник відповідача не заперечував проти закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, враховуючи те, що як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки та зі складення такого акту не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав, а також те, що позивачем не надано суду доказів того, що відповідачем було використано висновки акту та зазначене мало для нього негативні наслідки, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна точка зору викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 у справі № К - 3537/10.

На підставі викладеного та керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Закрити провадження в адміністративній справі № 2а-10033/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 319 від 09.04.2012 та визнання дій протиправними, в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість позивачем за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 та складанню акту № 142/22-5/37688432 від 23.04.2012.

2.Попередити позивача, що відповідно до частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

3.Ухвалу направити сторонам.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Огурцов