Постанова № 25983127, 22.08.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.08.2012 р. Справа № 2а-3433/12/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС,

дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

простягнення заборгованості в сумі 35370,45 грн., В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС з урахуванням уточнених позовних вимог пред'явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 35370,45 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник податків перебуває на обліку ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС та є платником ПДВ та податку з доходів фізичних осіб.

Борг з податку на додану вартість виник на підставі декларацій, за якими відповідач самостійно нарахував податкові зобов'язання, проте сплатив їх в неповному обсязі.

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень 2011 р., за результатами якої складено акт № 3792/171-100/НОМЕР_1 від 03.10.2011 р. (а.с. 31-32).

За наслідками виявлених порушень та на підставі акту перевірки № 3792/171-100/НОМЕР_1 від 03.10.2011 р. до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4,00 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 000482170/1 від 03.10.2011 року (а.с. 31), яке отримане відповідачем 19.10.2011 р.

Борг з податку на доходи фізичних осіб виник на підставі декларації від 14.06.2011 р. № 2641 за 2010 рік, строк сплати якого настав 14.08.2011 року. Сума нарахованого податкового зобов'язання складає 10618,65 грн., сума несплаченого податкового зобов'язання складає 10618,65 грн.

Також згідно розрахунку податкової заборгованості та запиту (а. с. 5-6) за період з 16.03.2010 р. по 30.11.2011 р., відповідачу донараховано пеню у сумі 1036,11 грн., з 30.09.2010 по 05.04.2012 р. - 68,17 грн.

Загальна сума податкового боргу відповідача складає 35370,45 грн.

Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі -ПК України) на Відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПК України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідач у встановленому порядку вимоги позивача про сплату боргу не оскаржив, заборгованість у сумі 35370,45 грн. не сплатив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54004, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 35370 гривень 45 копійок на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов