Ухвала суду № 25982295, 14.09.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6853/12 Справа № 429/3709/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко В.М. Доповідач - Осіян О.М. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2012 року. м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.

суддів -Колодяжної Н.Є., Максюти Ж.І.

при секретарі -Надтоці А.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2012 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто із відповідача на користь позивача 6000 гривень на відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому внаслідок втрати 60% професійної працездатності у зв'язку із отриманими професійними захворюваннями на виробництві.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» ставить питання про скасування рішення суду, та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд не врахував всі обставини у справі, та неправильно застосував норми матеріального права. Суд не врахував, відсутність доказів про спричинення моральної шкоди позивачу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що професійне захворювання отримане позивачем, пов'язане із виробництвом, оскільки потерпілий працював на підприємстві ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», що підтверджується актом розслідування від 04.08.2009 року. За висновком МСЕК від 26.10.2009 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності у зв'язку із отриманим професійним захворюванням, та третю групу інвалідності.

Факт професійного захворювання сторонами не заперечувався, а також було встановлено, що позивач, постійно відчуває наслідки хвороб, стан його здоров'я є незадовільний, у зв'язку із чим він вимушений постійно лікуватися. Ці обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, що примушує його пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по новому, а тому суд на підставі ст.237-1 КЗпП України обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Визначаючи суму, необхідну на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано врахував розмір проценту втрати позивачем професійної працездатності, ступінь та характер фізичних та душевних страждань, а також вимоги розумності та справедливості.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги відсутність доказів про спричинення моральної шкоди позивачу є безпідставними.

Суд обґрунтовано вказав про те, що на вказані правовідносини не поширюється позовна давність, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.268 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6, ст.13 Закону України «Про охорону праці»обов'язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця.

Не може бути підставою для відмови у задоволенні позову відсутність висновку МСЕК про встановлення факту спричинення моральної шкоди позивачу, оскільки відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України суд може самостійно визначати наявність чи відсутність факту спричинення моральної шкоди, а також визначати розмір відшкодування.

Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»із 2007 року не передбачене відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України. Відповідно до ст. 2371 КЗпП України обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди судом обґрунтовано покладено на підприємство, з вини якого заподіяно моральну шкоду.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків місцевого суду не спростовують, а тому відповідно до вимог ст..308 ЦПК України рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала чинна із моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк.

Судді: