Рішення № 25981466, 12.09.2012, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 439/1261/12

Провадження №2/439/239/12

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

12 вересня 2012 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Джерелейко О. Є.

при секретарі Палій Л. Г.

особи, які беруть участь у справі:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи її тим, що він 22 березня 2012 року продав в с.Млинок, Онуфріївського району Кіровоградської області, де знаходився зберігальний склад для зернових культур, ОСОБА_2 зернову культуру «соняшник»в кількості 34,780 кг. на загальну суму 117556 гривень, після чого пообіцяв, що на протязі семи діб тобто до 30 березня 2012 року відповідач поверне всі кошти. ОСОБА_2 до 30 березня 2012 року кошти не повернув, сторони згодились на те, щоб скласти розписку, на що ОСОБА_2 дав згоду. 05 квітня 2012 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку про те, що ОСОБА_2 зобов'язується повернути борг в сумі 117556 грн. до 11 квітня 2012 року. По закінченню зазначеного строку відповідач повернув позивачу 15000 гривень, а решту до цього часу не повернув.

В зв'язку з цим, згідно із уточненими позовними вимогами позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором купівлі-продажу у сумі 102556 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 500 гривень та судовий збір (а.с.2-3,17-19, 46).

Позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві.

Відповідач, будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не увідомив (а.с.57).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи в судовому засіданні, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.692 ЦК покупець зобов»язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із п3) ч.1 ст.208 ЦК у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. (ст.218 ч.1 ЦК).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 22 березня 2012 року продав в с.Млинок, Онуфріївського району Кіровоградської області, де знаходився зберігальний склад для зернових культур, ОСОБА_2 зернову культуру «соняшник»в кількості 34,780 кг. на загальну суму 117556 грн. з розстроченням платежу. 05 квітня 2012 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку про те, що ОСОБА_2, зобов'язався повернути борг в сумі 117556 гривень до 11 квітня 2012 року (а.с. 4). Однак відповідач на час розгляду справи повернув 15000 гривень, а 102556 гривень становить заборгованість.

В судовому засіданні позивачем надано на підтвердження наявності заборгованості оригінал розписки, виданої відповідачем щодо зобов»язання повернення ним боргу позивачу в сумі 117556 гривень. Наявність даної розписки у позивача свідчить про невиконання відповідачем в повному обсязі обов»язку щодо повернення боргу (ст. 545 ЦК). Відповідачем заперечення та докази на їх підтвердження суду не надавались.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача борг за договором позики в сумі 102556 грн.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. У відповідності з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з квитанцією , виданою адвокатом ОСОБА_3 №12/011 від 20.07.2012 року, ОСОБА_1 оплачено адвокату в рахунок надання юридичної допомоги (консультування та складання позовної заяви) 500 грн. (а.с. 20).

Відповідно до пп.3) п.5 Граничних розмірів компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 граничний розмір компенсації у зв»язку із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не може перевищувати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Таким чином, витрати на правову допомогу, які повинні компенсуватися позивачеві відповідачем, відповідно до ст. 84, 88 ЦПК України, складають 500 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На цій підставі слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1025,56 гривень. Решта суми судового збору може бути повернена позивачу за його заявою згідно із ухвалою суду (ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 226 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором купівлі-продажу в сумі 102556 гривень (сто дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) гривень; витрати, пов'язані з оплатою на правову допомогу в сумі 500 гривень (п'ятсот) гривень та витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 1025 (одна тисяча двадцять п'ять ) гривень 56 коп., всього: 104081(сто чотири тисячі вісімдесят одна) гривня 56 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Суддя: О. Є. Джерелейко