Ухвала суду № 25976546, 05.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13990/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-2000»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Карат -2000», товариства з обмеженою відповідальністю «Основа -простір»про стягнення в доход держави коштів, отриманих за нікчемною угодою, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва (позивач) звернулася Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (Карат - 2000», товариства з обмеженою відповідальністю «Основа простір»про зобов'язання ТОВ «Основа - простір»повернути TOB «Карат 2000»одержані за договором 27- 12/08 від 27.12.2008 року грошові кошти в розмірі 32 685, 75 грн. та стягнути з TOB «Карат 2000» в доход держави повернуті TOB «Основа - простір»грошові кошти в розмірі 32 625,75 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 15.06.2010 року адміністративний позов задовольнив в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач ТОВ «Карат-2000»подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена виїзна документальна перевірка TOB «Карат-2000»з питання правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «Основа - простір»за період 2008 -2009 років.

За результатами перевірки позивачем було складено Акт від 15.10.2009 року № 13093/23-11/30181625.

В зазначеному акті перевірки позивачем встановлено порушення TOB «Карат-2000»п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,

затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про

Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого, занижено податок на додану вартість па

суму 747 550 грн. 58 коп.

В ході перевірки було встановлено, що між TOB «Карат - 2000»(замовник) та ТОВ «Основа - простір»(виконавець) укладено договір від 27.12.2008 року № 27-12/08, предметом якого є надання комплексу послуг, пов'язаних з просуванням товарів під торговими марками клієнта замовника.

Відповідно до умов вищезазначеного договору загальна ціна робіт складає 32 683 грн. 75 коп. в т. ч. ПДВ 5 447, 63 коп.

30.12.2008 року сторони підписали акт здачі-прийняття робіт до договору, з якого вбачається, що сторони виконали свої зобов'язання у повному обсязі.

ТОВ «Основа - Простір»виписало TOB «Карат-2000»податкову накладну від 30.12.2008 року № 30.12.02 на загальну суму 32 685 грн. 75 коп.

TOB «Карат - 2000»відобразило вищезазначену податкову накладну в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) під порядковим номером № 31.

На підставі зазначеної податкової накладної TOB «Карат - 2000»включило до складу податкового кредиту за грудень 2008 року суму сплаченого за договором № 74-12/08 від 27.12.2008 року ПДВ у розмірі 5 447 грн. 63 коп.

У акті перевірки позивачем встановлено порушення TOB «Карат-2000», а саме заниження податку на додану вартість за вересень 2008 року - лютий 2009 року на 747 550 грн. 58 коп.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців керівником TOB «Основа - Простір»є ОСОБА_2.

В матеріалах справи міститься вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 08.04.2009 року відносно ОСОБА_2, якого визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на наступне.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року за № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено право органів державної податкової служби подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим ст. 228 ЦК України вказує на те, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України. Так, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції передбачені ст. 208 ГКУ.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог, з яким погоджується колегія суддів зазначаючи наступне.

Виходячи з положення ст. 204 ЦК України про те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, та, враховуючи те, що згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, тобто учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є недійсним договір від 27.12.2008 року № 27-12/08, укладений між ТОВ «Карат-2000» та ТОВ «Основа-простір»є недійсним в силу закону, тобто нікчемним.

Оскільки ТОВ «Основа-простір»не сплачено податок на додану вартість з вищезазначеного договору, суд дійшов правильного висновку про наявність наміру на вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства лише у однієї із сторін угоди - ТОВ «Основа-простір», та що до такої угоди належить застосовувати наслідки ст. 208 ГКУ.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-2000»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.