Постанова № 25975609, 02.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2012 р. справа №28пн/5014/583/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Татенко В.М.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:ОСОБА_8., представник за дов. від 21.09.11 №2-01-153/1414від відповідача:ОСОБА_6, паспортвід третіх осіб: не з»явилисярозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк, Луганської області на рішення господарського суду Луганської областівід21.05.2012 рокуу справі№28пн/5014/583/2012 (суддя Семендяєва І.В.)за позовомДержавного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м. Сєвєродонецьк, Луганської області до відповідача за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк, Луганської області Комунальне підприємство «Сєвєродонецькі теплові мережі»м.Сєвєродонецьк; Комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм»м.Сєвєродонецьк Фізична особа ОСОБА_7 м. Сєвєродонецькпро зобов»язання привести систему централізованого опалення у нежилому приміщенні жилого будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1НОМЕР_1,НОМЕР_2 у попередній станВСТАНОВИВ:

06.03.2012 року Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк, Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк, Луганської області про зобов»язання привести систему централізованого опалення у нежилому приміщенні жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1НОМЕР_1,НОМЕР_2 у попередній стан ( т.1 а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.05.2012р. позовні вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м. Сєвєродонецьк, Луганської області були задоволені (т.2 а.с.92-98).

Зобов»язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 м. Сєвєродонецьк привести мережу централізованого опалення приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (перебудовані квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2) до попереднього стану, а саме: відновити централізоване опалення шляхом приєднання опалювальних пристроїв, а саме батарей до стояків централізованої системи опалення; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк на користь позивача судовий збір у сумі 1073грн.

Рішення суду мотивоване тим, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 в порушення вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 самовільно відключилась від мереж централізованого опалення, не надавши дозвільної документації та не отримавши проектної документації на відключення.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 м. Сєвєродонецьк, звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права (ст.ст.13, 15, 16, 181, 182, 237, 317, 322, 328, 382, 386, 398 ЦК України, ст.32, 32, 34, 39, 181, 202 ГК України, ст.1, 23, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.1,19 Закону України «Про теплопостачання») та процесуального права (ст.ст. 12, 33-35, 54, 63, 80, 81, 82 ГПК України), просив прийняти до провадження дану апеляційну скаргу, встановити, існує чи не існує система теплоспоживання у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2012р., яким позовну заяву повернути без розгляду, а провадження у справі припинити (т.2 а.с. 105-111).

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, також посилається на те, що судом першої інстанції не встановлено, які саме права позивача порушено та у чому саме полягає таке порушення, не визначено норми законодавства, на підставі яких позов може бути задоволений.

Зокрема, апелянт у апеляційній скарзі зазначає, що провадження по справі підлягає припиненню, у зв»язку з непідсудністю спору господарському суду, посилаючись на те, що позивач не є виробником, ні власником будинку, ні його балансоутримувачем, а відповідач не є власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, апелянт зазначає, що між сторонами не існує договору, відповідач не є споживачем комунальних послуг з теплопостачання та немає ніяких господарських правовідносин з позивачем, а відтак спор повинен вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі скаржник наполягає на скасуванні рішення від 21.05.2012р. по справі № 28пн/5014/583/2012 з огляду на те, що позов ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»повинен був залишений без розгляду, оскільки позивачем без поважних причин не подані витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Скаржник зазначає, що позивачем у позові не визначено, яка сама система має бути відновлена та не надано доказів того, яка саме система має бути відновлена за спірним нежитловим приміщенням.

До апеляційної скарги додано клопотання від 14.07.2012р., в якому апелянт просить суд апеляційної інстанції витребувати від Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації Луганської області», яке знаходиться за адресою: 93400, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна,52-А відповідні відомості щодо реєстрації права власності на всі житлові приміщення будинку АДРЕСА_1; від Сєвєродонецької міської ради, ДП «СТЕЦ», КП Житлосервіс «Ритм»та КП «Сєвєродонецькі теплові мережі»договори про утримання майна з власником (власниками) або особою, якій майно було передане власником, про передачу спільної сумісної власності будинку АДРЕСА_1 на баланс.

Крім того, в матеріалах справи наявна адресована Донецькому апеляційному господарському суду заява апелянта про злочин від 14.07.2012р. (т.2.а.с.127-129).

У судовому засіданні апелянт підтримала апеляційну скаргу та додані до неї клопотання та заяву та просила суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2012р. залишити без змін.

Треті особи у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, але своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористалися.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши апелянта та представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін з огляду на наступне.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності зобов»язання відповідача привести систему централізованого опалення у нежитловому приміщенні житлового будинку у попередній стан.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання»від 02.06.2005р. № 2633-1У (далі - Закон № 2633), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою КМУ від 21 липня 2005р. № 630 (далі - Правила), Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758 (далі-Порядок).

Позивач, Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»є юридичною особою (ідентифікаційний код 00131050), діє як державне комерційне підприємство, створене з метою задоволення суспільних потреб споживачів в електричній і тепловій енергії та в іншій продукції і послугах, що надаються підприємством, а також одержання прибутку для задоволення інтересів держави, економічних та соціальних потреб її працівників та здійснює свою діяльність на підставі Статуту (т.1 а.с.11-14). Згідно п.2.2 нової редакції Статуту основними напрямками підприємства, зокрема, є виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; постачання теплової енергії та ін.(т.2.а.с.35-47).

Підприємство має ліцензії Національної комісії регулювання електроенергетики України на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії серії АГ № 500430 (строк дії з 23.08.2006р. по 22.08.2021р.); Міністерства з питань житлово-комунального господарства України на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами серії АВ № 500697 (строк дії з 19.02.2010р. на необмежений термін) та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України на постачання теплової енергії серії АВ № 500698 ( строк дії з 19.02.2010р. на необмежений термін) ( т. 1 а.с.69-71).

Відповідач -фізична особа -суб»єкт підприємницької діяльності ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та витягом з ЄДРПОУ (т. 1 а.с.18-19,99).

Ухвалою суду від 05.04.2012р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Комунальне підприємство «Сєвєродонецькі теплові мережі»та Комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм». Ухвалою суду від 03.05.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено фізичну особу ОСОБА_7 (т.1 а.с.80-82, 121-123).

Правовий статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача підтверджено відповідними статутами та свідоцтвами про державну реєстрацію юридичної особи ( т.1 а.с.105-109, т.2 а.с.51-59).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 09.08.2005року №1314 ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»визначена виконавцем послуг з центрального опалення, центрального постачання гарячої води в житловому фонді міської Ради, а виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій у житловому фонді міської ради є комунальні підприємства: КП «Житлосервіс», «Світанок», КП «Житлосервіс»«Промінь», КП «Житлосервіс «Еврика», КП Житлосервіс «Добробут», КП Житлосервіс «Ритм», КП «Житлосервіс «Злагода» (т.1 а.с.44).

Згідно довідки КП «Житлосервіс «Ритм»№338 від 28.02.2012р. будинок АДРЕСА_1 знаходиться на його балансі, обладнаний централізованим опаленням з верхньою розводкою з вертикальним розташуванням стояків з підключеними опалювальними приборами в усіх житлових та нежитлових приміщеннях, а також водопостачанням (т.1 а.с.10)

Згідно рішення Сєвєродонецької міської ради п»ятого скликання 45 (позачергової) сесії від 06.05.2008р. №2110 КП «Житлосервіс «Ритм»зобов»язано передати зі свого балансу на баланс КП «Сєвєродонецькі теплові мережі»до статутного фонду підприємства активи, які відображені в додатку 2 цього рішення. Згідно додатку 2 до рішення №2110 на баланс КП «Сєвєродонецькі теплові мережі»передані активи (внутрішні будинкові мережі опалення та гарячого водопостачання) за переліком, серед яких значиться будинок АДРЕСА_1 про що складено акт приймання-передачі від 06.05.2008р. (т.1 а.с.110).

КП «Сєвєродонецькі теплові мережі»обслуговує внутрішньобудинкові мережі центрального опалення та гарячого водопостачання м.Сєвєродонецька. Відповідно до акту приймання-передачі від 06.05.2008р. на балансі підприємства знаходяться внутрішньо будинкові мережі опалення та гарячого водопостачання будинку АДРЕСА_1

Зі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 06.07.2005р. вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №1104 від 05.07.2005р., ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є власниками приміщення магазину автозапчастин (спільна часткова власність: по Ѕ частці), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.30).

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №25 від 08.01.2002р. відповідачу було надано дозвіл на торгівлю в автомагазині ІНФОРМАЦІЯ_1по АДРЕСА_1НОМЕР_2 (т.2 а.с.62-63).

Відповідач здійснює підприємницьку діяльність шляхом реалізації автозапчастин в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що автомагазин ІНФОРМАЦІЯ_1знаходиться в нежитловому приміщенні, яке раніше входило до складу житлового фонду як квартири НОМЕР_1, АДРЕСА_1 які в подальшому були реконструйовані та введені в експлуатацію як магазин автозапчастин. Так, згідно Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об»єкта в експлуатацію від 30.08.2001р., квартира АДРЕСА_1 реконструкції була прийнята у експлуатацію (т.1 а.с 103). Даний Акт був затверджений рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1888 від 04.09.2001р. (т.1 а.с 102).

05.08.2003 року виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради рішенням №1334 надав дозвіл гр.ОСОБА_6 та гр.ОСОБА_7 на реконструкцію квартири АДРЕСА_2 з метою поширення існуючого магазину ІНФОРМАЦІЯ_1(т. 2 а.с.69).

В подальшому, після проведеної реконструкції був складений Акт Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири НОМЕР_1, який був затверджений рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №998 від 18.05.2004р.(т.2 а.с.65-68).

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №998 від 18.05.2004р. квартиру АДРЕСА_2 було виведено з житлового фонду та зобов»язано гр.ОСОБА_6 та гр.ОСОБА_7 укласти договори з постачальниками комунальних послуг (т.1 а.с.100).

15.10.2001р. між ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»(за договором -енергопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_6 (за договором - споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №276 (т.1а.с.7-8).

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Договір набуває чинності з 15.10.2001р. та діє до 15.10.2002р. (п.10.1 договору)

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.10.2 договору).

14.09.2010р. відповідач направив позивачу лист, в якому просив вважати розірваним вищевказаний договір, у зв»язку з важким фінансовим станом та незадовільними поставками теплової енергії.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.02.2011р. по справі №28/20пд/2011 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_6 до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк про визнання договору №276 від 15.10.2001р. розірваним з 14.10.2010р., визнання незаконним здійснення відповідачем нарахувань позивачу за надання теплової енергії за договором №276 від 15.10.2001р. в період опалювального сезону 2010-2011 років -відмовлено ( т.2 а.с.22-23).

Рішення господарського суду Луганської області від 22.02.2011р. по справі №28/20пд/2011 у встановленому порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Судовим рішенням встановлено, що оскільки відповідач просив не розірвати договір № 276 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.10.2001р., а визнати його розірваним, в той час як цей договір вже є розірваним і не потребує встановлення цього факту в судовому порядку, у задоволені позовних вимог в частині визнання договору № 276 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.01.2001р. розірваним з 14.10.2010р. відмовлено.

14.09.2010р. відповідач направив позивачу заяву, в якій просив направити співробітника позивача для посвідчення відсутності системи опалення та ізоляції стояків.

У відповіді на вказану заяву позивач повідомив з посиланням на Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005р., що відключення квартири від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води не дозволяється. (т.1 а.с.9).

Згідно Акту обстеження технічного стану та режиму праці автомагазину ІНФОРМАЦІЯ_1від 17.02.2011р. зафіксовано, що опалювальні прибори обрізани самовільно без дозвільних документів, а два транзитних стояки ДУ 25 мм заізольовані (т.1 а.с. 16).

За таких підстав, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з вимогою до відповідача про зобов»язання привести систему централізованого опалення у нежилому приміщенні жилого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1НОМЕР_1,НОМЕР_2 у попередній стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищенням енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання".

Згідно зі ст.24 Закону України №2633 основними обов»язками споживача теплової енергії є, зокрема, забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання.

Порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів врегульовано «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі-Правила).

Вказані Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Пунктом 3 цих Правил встановлено, що послуги надаються споживачам безперебійно, за винятком часу перерв на проведення в установленому порядку ремонтних і профілактичних робіт виконавцем за графіком, погодженим з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями; міжопалювальний період (для систем опалення); ліквідацію наслідків, пов'язаних з дією непереборної сили або аварією.

У разі планування перерви в наданні послуг виконавець зобов'язаний повідомити про це споживача через засоби масової інформації, а також письмово не пізніше ніж за 10 днів до її настання (за винятком перерви, що настала внаслідок аварії або дії непереборної сили). У повідомленні зазначаються причина та час перерви в наданні відповідних послуг.

Відповідно до пункту 6 Правил, послуги повинні відповідати: з централізованого постачання холодної та гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору; з централізованого опалення - нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку; з централізованого водовідведення - нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.

Згідно п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Пунктами 24-28 Правил встановлено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, але таке відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється виключно з дотриманням порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

В цих же пунктах Правил зазначено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Для відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води необхідна наявність технічної можливості такого відключення, що має бути передбачено затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України „Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758 (далі-Порядок), встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та погоджується колегією суддів, опалювальні прибори відповідача входять до єдиної системи централізованого опалення будинку і питання як отримання послуг централізованого опалення, так і відключення від нього регулюються спеціальними нормами.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яким володіють ОСОБА_6 та ОСОБА_7, використовується для підприємницької діяльності відповідача -Приватного підприємця ОСОБА_6, є нежитловим і знаходиться на першому поверсі житлового будинку, тобто відсутня реальна технічна можливість його відключення від мереж централізованого опалення.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем відключення нагрівальних приладів від внутрішньої системи опалення проведене без дотримання Правил, тобто самовільно.

Як зазначено вище, даний факт підтверджується Актом від 17.02.2011р. та відсутністю відповідних документів та дій, передбачених Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

З огляду на викладене та аналізуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що чинним законодавством України встановлено чіткий порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погоджень їх результатів з уповноваженими органами.

Слід зазначити, що рішенням Господарського суду Луганської області від 19.01.2012р. по справі № 24/121/2011 за позовом ДП «Сєвєродонецька теплоцентраль»м. Сєвєродонецьк Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Сєвєродонецьк про стягнення грошових коштів у порядку ст.ст.1212,1213 ЦК України у сумі 9002,08 грн., яке набрало законної сили згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. у даній справі, встановлено, що відповідач належними і допустимими доказами не обґрунтував правомірність відключення від мережі теплопостачання, а отже самовільно здійснив відключення від мережі.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, самовільно здійснив відключення від мережі теплопостачання і його доводи щодо безпідставності вимог позивача спростовуються вищенаведеним.

Вищевказане узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, що викладена у Постанові від 14.11.2011р. у справі №4/142пд.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не приймає доводи скаржника відносно того, що Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання»№4 від 22.11.2005р. не є, на його думку законодавчим актом, а отже не може бути застосований до господарських відносин у частині встановлення необхідності одержання документів дозвільного характеру та їх види, дозвільного органу, уповноваженого видавати документ дозвільного характеру, з огляду на те, що зазначені вище Правила та Порядок, перш за все передбачають відключення будинків (квартир), а не їх власників (орендарів, управителів), та розповсюджуються на всіх суб»єктів господарювання, в т.ч. приватних підприємців.

Посилання скаржника на те, що спір не є господарським та справа не підсудна господарському суду, спростовується наступним.

Згідно ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав мають особи, встановлені ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

В даному випадку сторонами у справі є юридична особа і фізична особа-підприємець, тобто особи, які згідно ст.ст.1,21 ГПК України можуть бути сторонами в господарському процесі. Спірні правовідносини виникли в результаті ведення господарської діяльності позивача і відповідача, мають характер господарського спору, а відтак даний спір підвідомчий господарському суду.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, розглянувши клопотання скаржника від 14.07.2012р. про витребування доказів по справі вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Подане клопотання, як зазначає скаржник, направлено на з»ясування питання про наявність або відсутність права власності на будинок АДРЕСА_1, тому, на його думку, у разі не подання відповідних документів, перелічених у клопотанні, рішення №2111 від 06.05.2008р. Сєвєродонецької міської ради та Акт приймання передачі основних засобів від 06.05.2008р. слід вважати недійсними відповідно до вимог законодавства України.

Предметом спору у даній справі є інші вимоги, а саме: зобов»язання відповідача привести систему централізованого опалення у нежилому приміщенні жилого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1НОМЕР_1,НОМЕР_2 у попередній стан, що виключає можливість його задоволення у даній справі, оскільки згідно вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що аналогічне клопотання було відхилено судом першої інстанції згідно ухвали суду від 10.05.2012р. з посиланням на те, що перелічені документи не є допустимими доказами у справі, оскільки не мають відношення до даного спору та не сприятимуть фактичному з»ясуванню обставин справи ( т. 2 а.с.7-8).

Заявлене у судовому засіданні клопотання апелянта про відкладання розгляду справи з причин неподання відзивів на апеляційну скаргу з боку позивача та третіх осіб, колегія суддів відхиляє, керуючись вимогами ст.96 ГПК України, оскільки подання відзиву є правом сторони, а відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Стосовно заяви скаржника про злочин від 14.07.2012р., судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити про таке.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено розгляд заяви про злочин в порядку господарського судочинства, більш того, не передбачено таку процесуальну дію, як порушення кримінальної справи, тому у прийнятті та задоволенні заяви колегія суддів відмовляє.

З урахуванням вищевикладеного, твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування господарським судом Луганської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшло свого підтвердження, в зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Луганської області.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Сєвєродонецьк на рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2012 року у справі №28пн/5014/583/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 21.05.2012 року у справі №28пн/5014/583/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

В.М.Татенко

Надр.8 прим:1 -у справу; 2-позивачу;3 -відповідачу;4,5,6 -третім особам, 7 -ДАГС;8-ГС Луганської обл.