Рішення № 25975292, 05.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/9897-2012 05.09.12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ, ЄДРПОУ 30859524

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант», м.Київ, ЄДРПОУ 21618844

про стягнення 6174,90 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Вельцен С.В. -нач. деп.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ, звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант», м.Київ про стягнення 6174,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Федчишиній Ірині Володимирівні страхового відшкодування за договором №28-1301-0970 від 11.09.2008р., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» перейшло право вимоги до відповідача.

02.08.2012р. на адресу господарського суду м.Києва надійшла заява №11/2948 від 31.07.2012р. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про розгляд справи №5011-62/9897-2012 без участі позивача.

Відповідач з підстав, викладених у відзиві б/н від 31.07.2012р., проти задоволення позову заперечив. Одночасно, у додаткових поясненнях №364 від 15.08.2012р. Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант» заявлено про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Позивач будь-яких додаткових пояснень по суті спору не надав, у судові засідання 15.08.2012р., 05.09.2012р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №0303802736099, №0103020274429.

Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач у судові засідання 15.08.2012р., 05.09.2012р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 11.09.2008р. між позивачем (страховик) та Федчишиною Іриною Володимирівною (страхувальник) було підписано договір добровільного страхування №28-1301-0970, відповідно до якого застраховано наступний транспортний засіб:

марка/модель: CHERY A 15 AMULET,

реєстраційний номер: BC 7701 BC,

кузов/шасі: LVVDAIIB07D168007,

рік випуску -2007.

Згідно із п.п.3.1, 6.1 вказаного договору вигодонабувачем визначено Відкрите акціонерне товариство «Електрон Банк».

Термін дії договору №28-1301-0970 від 11.09.2008р. встановлено з 14.09.2008р. до 13.09.2009р.

Виходячи зі змісту довідки №327 від 28.02.2009р. ВДАІ ГУ МВС України у Львівській області, 25.02.2009р. о 17 годині 05 хвилин на вулиці Львівській у м.Городку Львівської області відбулось зіткнення автомобілів 1. Форд Мондео, номерний знак ВС 7533 АІ, що належить Кульчіцькій-Поливко Наталі Іванівні, водій Яремко Ігор Ількович, 2. ВАЗ 2107, номерний знак ВС 8620 АМ, що належить Берко Богдану Михайловичу, водій Берко Петро Богданович, 3. Чері Амулет, номерний знак BC 7701 BC, що належить Федчишиній Ірині Володимирівні, водій Федчишин Андрій Володимирович.

Наразі, постановою від 25.03.2009р. Галицького районного суду м.Львова по справі №3-739/09 підтверджена наявність вини у зіткненні автомобілів Яремка Ігора Ільковича.

Заявою б/н від 27.02.2009р. страхувальник повідомив позивача про настання страхового випадку.

Страховим актом №УЛК000000311 від 25.03.2009р. позивачем випадок визнано страховим та вирішено виплатити страхове відшкодування в сумі 6174,90 грн., що не перевищує розміру матеріального збитку, визначеного звітом №75/09 від 05.03.2009р. Львівської філії Закритого акціонерного товариства Українського центру післяаварійного захисту «ЕКСПЕРТ-СЕРВІС».

Як встановлено судом, на підставі платіжного доручення №70 від 27.03.2009р. позивач сплатив страхове відшкодування у відповідності до вимог договору №28-1301-0970 від 11.09.2008р. та страхового акту №УЛК000000311 від 25.03.2009р. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Відкритого акціонерного товариства «Фольксбанк»(старим найменуванням якого згідно спеціального витягу від 16.08.2012р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є Відкрите акціонерне товариство «Електрон Банк»).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

За таких обставин, у позивача в силу приписів вказаних норм законодавства виникло право регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Приймаючи до уваги, що за відомостями, наявними у позивача, цивільно-правова відповідальність Яремка Ігора Ільковича, діями якого було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 25.02.2009р., прийнята на страхування Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант» (поліс №ВА/4837852), позивач звернувся до відповідача з заявою №11/59 від 16.06.2011р., яку отримано відповідачем 17.06.2011р., про відшкодування грошових коштів в сумі 6174,90 грн.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обов'язок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» заявлено вимоги про стягнення 6174,90 грн.

Як було зазначено вище, відповідач у додаткових поясненнях №364 від 15.08.2012р. проти позовних вимог заперечив з огляду на пропущення позивачем строку позовної давності.

Суд приймає до уваги твердження відповідача щодо пропущення позивачем встановленого строку позовної давності враховуючи на наступне:

Згідно із ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 вказаного Кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, ч.6 ст.261 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як було зазначено вище, платіжним дорученням №70 від 27.03.2009р. позивач сплатив страхове відшкодування у відповідності до вимог договору №28-1301-0970 від 11.09.2008р. та страхового акту №УЛК000000311 від 25.03.2009р.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене та дату, коли Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» виконало основне зобов'язання (27.03.2009р.) та набуло право на звернення з регресною вимогою, суд дійшов висновку, що право позивача на позов виникло 28.03.2009р.

Правову позицію щодо початку перебігу строку позовної давності з моменту виплати страхового відшкодування викладено у постанові №5023/4833/11 від 28.08.2012р. Верховного Суду України, яка відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

Виходячи з того, що позовна заява №11/2849 від 18.07.2012р. направлена до суду 20.07.2012р. (про що свідчить поштовий штемпель на конверті Приватного акціонерного товариства «Страхова комп?анія «Українська страхова група»), судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності.

При цьому, судом враховано, що вимоги позивача не відносяться до переліку тих, на які позовна давність не поширюється з огляду на приписи ст.268 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 15.08.2012р. господарського суду м.Києва позивача було зобов'язано надати пояснення стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Проте, будь-яких клопотань щодо поновлення пропущеного строку позовної давності в порядку норми ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України або пояснень з вказаного питання від позивача на адресу господарського суду міста Києва не надходило. Крім того, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» не представлено до матеріалів справи доказів зупинення чи переривання перебігу позовної давності.

Одночасно, наявності інших обставин, які зробили своєчасне пред'явлення позову до суду неможливим або ускладненим, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено.

Згідно із п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, з урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант»6174,90 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант», м.Київ про стягнення 6174,90 грн.

У судовому засіданні 05.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 10.09.2012р.

Суддя М.О.Любченко