Постанова № 25975255, 26.07.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.07.2012 р. справа №15/62пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Татенко В.М.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Денщик В.І., представник за дов. від 31.12.2011р.від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов»янський курорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»м.Слов»янськ на рішення господарського суду Донецької областівід17.04.2012 рокуу справі№15/62пд (головуючий суддя Мальцев М.Ю., судді Гриник М.М., Соболєва С.М.)за позовомКомунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»м. Донецьк в особі Слов»янського регіонального виробничого управління м.Слов»янськ, Донецька областьдо відповідача Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов»янський курорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»м.Слов»янськпро зобов»язання прийняти спірні пункти договору №10 від 11.01.2011р. та акт розмежування балансової належності мережі в редакції позивачаВСТАНОВИВ:

22.03.2011 року Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»м.Донецьк в особі Слов»янського регіонального виробничого управління м.Слов»янськ, Донецька область звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов»янський курорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»м.Слов»янськ про зобов»язання прийняти спірні пункти договору №10 від 11.01.2011р. та акт розмежування балансової належності мережі в редакції позивача ( а.с.2-7).

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»м.Донецьк в особі Слов»янського регіонального виробничого управління м.Слов»янськ, Донецька область були задоволені частково(а.с.33-36).

Припинено провадження по справі в частині зобов»язання відповідача прийняти акт розмежування балансової належності водопровідної мережі в редакції позивача. Вимоги щодо прийняття п.п.5.2, 5.3, 5.4 договору №10 від 11.01.2011р. в редакції позивача задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов»янський курорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»м.Слов»янськ на користь позивача 85грн.00коп. витрати по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов»янський курорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»м.Слов»янськ звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. по справі № 15/62пд та прийняти нове рішення, яким спірні пункти 5.2, 5.3, 5.4 договору №10 від 11.01.2011р. викласти в редакції відповідача (а.с. 42-44).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі розглянув обставини справи, що мають важливе значення для вирішення спору, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції передчасно зроблені висновки про виконання позивачем п.2 рішення Донецької обласної Ради №5/14-431 від 25.01.2008р. в частині обов»язкового погодження з Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області застосування коефіцієнту корегування діючого тарифу.

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»м.Донецьк в особі Слов»янського регіонального виробничого управління м.Слов»янськ, Донецька область надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 17.04.2012р. -без змін, який судом розглянуто, прийнято до уваги та долучено до матеріалів справи ( а.с.59-61)

Сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судове засідання представник апелянта не з»явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. залишити без змін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін за мотивами, викладеними в постанові, з огляду на наступне.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»м.Донецьк є юридичною особою (ідентифікаційний код 00191678), здійснює свою діяльність на підставі Статуту (а.с.42-44).

Відповідач, Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов»янський курорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»м.Слов»янськ є юридичною особою (ідентифікаційний код 30708792), що підтверджено довідкою із ЄДРПОУ та Статутом (а.с.94-99).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №05/205 від 07.02.2011р. направив на адресу відповідача договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання №10 від 11.01.2011р. з актами розмежування балансової приналежності водопровідних мереж (а.с.15-21).

02.03.2011р. відповідач повернув позивачу зазначений договір разом із протоколом розбіжностей (а.с.22).

Позивач листом №05/406 від 14.03.2011р. повідомив відповідача, що в порядку ст.ст.181, 187 Господарського кодексу України п.5.2, 5.3, 5.4 Договору №10 від 11.01.2011р. та акт розмежування балансової приналежності зі схемою балансової приналежності водопровідної мережі будуть передані на розгляд до господарського суду (а.с.25).

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зобов»язання прийняти спірні пункти договору №10 від 11.011.2011р. та акт розмежування балансової належності мережі в редакції позивача, останній посилається на копії договору №10 від 11.01.2011р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання, протоколу розбіжностей від 01.03.2011р., наказу КП «Компанія «Вода Донбасу»«Про коригування тарифів на послуги з водопостачання КП «Компанія «Вода Донбасу»№261 від 02.10.2008р., рішення Донецької обласної ради №5/14-431 від 25.01.2008р., актів розмежування балансової приналежності та норми Господарського кодексу України тощо.

Позивач стверджує, що сторони не досягли згоди за деякими істотними умовами договору в порядку, передбаченому ст.ст.181, 187 Господарського суду України, що стало підставою для звернення до господарського суду із вимогою про зобов»язання прийняти спірні пункти договору №10 від 11.011.2011р. та акт розмежування балансової належності мережі в редакції позивача.

Відповідач проти задоволення вимог заперечує, посилаючись на те, що законодавство не дає право самостійно змінювати або корегувати тарифи на водопостачання. Крім того, відповідач зазначає, що лінії від точок підключення до вузла обліку на балансі відповідача не знаходяться.

Відповідно до ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів.

Послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ст. 1, п.1ч.1 ст. 13 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" є одним з видів комунальних послуг.

Згідно ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

В силу ч.3 ст.179 ГК України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.6 ст.179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Таким чином, укладання договору на водопостачання та водовідведення є обов'язковим в силу закону.

Відповідно ч.ч.2,3 ст.181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.1 ст.181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. При цьому, згідно ч.4 цієї норми, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

За змістом ч.5 ст.181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. При цьому, за змістом ч.7 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Розглядаючи вимогу позивача про зобов»язання прийняти спірні пункти договору №10 від 11.01.2011р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання в редакції позивача, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до положень Закону України «Про ціни і ціноутворення»повноваження щодо встановлення цін і тарифів у сфері житлово-комунальних послуг належать, зокрема, і відповідним обласним радам.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення»зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, відповідно до пункту 2 рішення Донецької обласної ради №5/14-431 від 25.01.2008р. "Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу", доказів в підтвердження скасування якого згідно нормам чинного законодавства матеріали справи не містять, коригування тарифів на послуги з водопостачання, водовідведення та очистки стічних вод Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" здійснюються у разі зміни цін на енергоносії, розміру ресурсних платежів та мінімальної заробітної плати, виходячи з фактичних даних на кінець кварталу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. №959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення".

Там же зазначено, що право коригування тарифів надається генеральному директору Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" з обов'язковим погодженням з Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області, головним управлінням економіки та головним управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації, а також з постійними комісіями обласної ради з питань економічної політики, бюджету та фінансів і з питань архітектури, будівництва та реформування житлово-комунального господарства (т.1 а.с.28-29).

Згідно Наказу КП "Компанія "Вода Донбасу" №261 від 02.10.2008р. "Про коригування тарифів на послуги з водопостачання комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" у зв'язку із зміною цін на енергоносії, розміру мінімальної заробітної плати та нормативу збору за спеціальне використання водних ресурсів, виходячи з фактичних даних за І півріччя 2008 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. №959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення", керуючись п.2 рішення Донецької обласної ради від 25.01.2008р. №5/14-431 "Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу", враховуючи погодження проекту наказу головним управлінням економіки, головним управлінням економіки, головним управлінням житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, постійними комісіями обласної ради з питань економічної політики, бюджету та фінансів і з питань архітектури, будівництва та реформування житлово-комунального господарства, та отримання висновків державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 04.06.2008р. №328, від 05.09.2008р. №612, застосовано розрахунковий груповий індекс у розмірі 1,317 при коригуванні тарифів на послуги з питного водопостачання для інших споживачів, що надаються комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу", затверджених рішенням Донецької обласної ради від 25.01.2008р. №5/14-431 (т. 1 а.с.26-27).

До матеріалів справи додано копію висновку №612 від 05.09.2008р. заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, з урахуванням скоригованих індивідуальних складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у розрахунку планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, визначених висновком від 04 червня 2008р. №328, де зазначено, що розрахунок планових витрат на виробництво послуг з постачання води питної з урахуванням скоригованих індивідуальних складових планових витрат визначений у розмірі 0 грн. 944 коп. за 1м/куб є економічно обґрунтованим та копію висновку заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області №328 від 04.06.2008р. щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, з урахуванням скоригованих індивідуальних складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у розрахунку планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, визначених висновком від 14 травня 2007р. № 1, де зазначено, що розрахунок планових витрат на виробництво послуг з постачання води питної з урахуванням скоригованих індивідуальних складових планових витрат визначений у розмірі 0 грн. 851 коп. за 1м/куб є економічно обґрунтованим та копію висновку начальника державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 14 травня 2007р. № 1 щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, в якому зазначено, що розрахунок планових витрат на виробництво послуг з централізованого постачання питної води визначений у розмірі 0 грн. 71,7 коп. за 1м/куб є економічно обґрунтованим (т. 2 а.с.23-25).

Слід зазначити, що наказ від 02.10.2008р. № 261 КП «Компанія «Вода Донбасу»містить посилання на отримання висновків державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 04.06.2008р. № 328, від 05.09.2008р. № 612.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо прийняття п. 5.2 Договору № 10 від 11.01.2011р. в редакції позивача: «На момент подписания договора «Производителем», тариф на услуги питьевого водоснабжения составляет 3,75 грн. за 1 м. куб (без НДС), коэффициент корректировки тарифа составляет 1,317. На общую суму начисляется НДС 20%».

Враховуючи те, що згідно п.5.2 Договору №10 від 11.01.2011р., який прийнятий в редакції позивача, коефіцієнт корегування складає 1,317, орієнтована сума договору шляхом перемноження річного об»єму надання послуг, згідно п.2.3 Договору №10 від 11.01.2011р. та тарифу з урахуванням коефіцієнту корегування, згідно п.5.2 Договору, складає разом з ПДВ -1013431,50грн.

Отже, пункт 5.3 Договору №10 від 11.01.2011р., запропонований позивачем: «Ориентировочная сумма договору на дату его подписания «Производителем»составляет 844526,25грн., НДС 20% - 168905,25грн., всего с НДС -1013431,50грн»є також обґрунтованим та доведеним.

Пунктом 38 Постанови Кабінету Міністрів України №959 від 12.07.2006р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»(яка втратила чинність 01.06.2011р.) передбачено, що у разі зміни протягом установленого строку дії тарифів ставок податків і зборів (обов»язкових платежів», рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства, Генеральної, галузевої угод, ставок орендної плати, інших обов»язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси запроваджується механізм коригування тарифів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»від 09.07.2010р. № 2479, до повноважень Комісії належить встановлення тарифів на комунальні послуги суб»єктам природних монополій та суб»єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Згідно ст. 19 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»від 09.07.2010р. № 2479, Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

17.02.2011р. Національною комісією регулювання електроенергетики України була прийнята постанова № 243, якою затверджений Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, пунктом 1.8 якого передбачено перерахування тарифів шляхом коригування складових витрат структури тарифів, за якими відбулися зазначені цінові зміни у бік збільшення або зменшення.

Постановою КМУ від 01.06.2011р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»затверджений Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, п.8 якого передбачається у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов»язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо обгрунтованості прийняття п. 5.4 договору № 10 від 11.01.2011р. в редакції позивача: «При изменении коэффициента корректировки тарифа на услуги водоснабжения или утверджения в соответствии с установленным действующим законодавством порядком новых размеров тарифов «Потребитель»оплачивает услуги по настоящему договору со дня вступления их в силу без дополнительного согласования. Об изменении тарифов или применении (изменении) коэффициента корректировки тарифа «Производитель»обязан уведомить «Потребителя»отдельним письмом».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі щодо вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача прийняти акт розмежування балансової належності водопровідної мережі в редакції позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи - 10.04.2012р. позивач надав протокол узгодження розбіжностей від 16.03.2012р. по акту розмежування балансової належності водопровідних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін зі схемою балансової належності водопровідної мережі до договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання №10 від 11.01.2011р., який підписаний з обох сторін уповноваженими особами, скріплений печатками та в якому зазначено, що сторони дійшли згоди викласти Акт розмежування балансової належності водопровідних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін зі схемою балансової належності водопровідної мережі до договору №10 від 11.01.2011р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання в редакції, запропонованої дочірнім підприємством "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця": межа відповідальності встановлюється за балансовою належністю та знаходиться на вузлі обліку.

Таким чином, спір між сторонами щодо прийняття акту розмежування балансової належності водопровідної мережі в редакції позивача є врегульованим, предмет спору в цій частині відсутній, провадження у справі підлягає припиненню, про що правильно зазначено судом першої інстанції.

Доводи апелянта щодо закінчення строку дії договору колегія суддів не приймає з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємствами питного водопостачання на підставі договору. Іншого договору із строком з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на надання послуг централізованого питного водопостачання не існує, а посилання на договір № 89 від 29.12.2011р. є безпідставним, оскільки стосується іншого договору.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. у справі №15/62пд ґрунтується на всебічному, повному та об»єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов»янський курорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»м.Слов»янськ на рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012 року у справі №15/62пд залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012 року у справі №15/62пд - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

В.М.Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Дон. обл.