Рішення № 25963786, 10.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.12 Справа № 8пд/5014/1920/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер"", м. Луганськ,

до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Київ, в особі Луганського відділення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чижи", місто Дніпропетровськ, -

про визнання недійсним іпотечного договору та відновлення правового стану майна.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності учасників розгляду спору:

від позивача -Ткаченко В.В. -представник, - довіреність №312 від 23.07.12 року;

від відповідача -Крикуненко Ю.А. -представник, - довіреність №105 від 26.04.12 року;

від третьої особи -представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про:

1)визнання недійсним іпотечного договору, укладеного 19.06.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі -ПАТ "Сведбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер"" (ДАЛІ -ТОВ "НВЦ "Файвер"), посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., за реєстром № 850;

2)відновлення правового стану майна, що передане в іпотеку, який існував до підписання іпотечного договору від 19.06.2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "НВЦ "Файвер"", посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., за реєстром № 850, контрольна сума 7Б2Б6Б124В;

- виключення з Державного реєстру іпотек реєстраційного запису №7893892, внесеного 11.09.2008 року приватним нотаріусом Мартиненко В.О. відповідно до іпотечного договору №850 від 19.06.2008 року, за реєстром №850, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О.;

- зняття заборони відчуження будівлі медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення №1 і недобудоване нежитлове приміщення №2) номер за РПВН 7455514, Луганська область, місто Луганськ, квартал Шевченко Т.Г., будинок 116, накладеної приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. 19.06.2008 року, за реєстром № 851.

- виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису №7421183, внесеного 19.06.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., контрольна сума 09Е2Б5Г22В.

Позов мотивовано тим, що укладений договір не відповідає приписам чинного законодавства України, у т.ч. статтям 16 та 18 Закону України "Про іпотеку".

При вирішенні питання про підсудність цієї справи суд керувався наступним.

Згідно частині 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцем знаходження сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші.

Зі спірного договору іпотеки вбачається, що позивач зобов'язаний передати на користь відповідача предмет іпотеки -об'єкти нерухомого майна, зазначені у ньому.

Отже, з урахуванням викладеного, обставин даної справи та наявних у ній доказів цей спір є підсудним господарському суду Луганської області.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 16.08.12 року до 30.08.12 року та з 30.08.12 року до 10.09.12 року -у зв'язку з неявкою 3-ї особи, невиконанням учасниками розгляду спору вимог ухвали в частині надання витребуваних документів та з метою надання відповідачеві можливості надати ухвалу Вищого господарського суду України про відкриття касаційного провадження по справі господарського суду Луганської області №4/120/2011.

До початку судового засідання 10.09.12 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, незважаючи на неодноразові вимоги суду (ухвали від 31.07.12 року, 16.08.12 року та від 30.08.12 року), відзив на позов та витребувані судом документи і докази не надав; в ході розгляду спору позов не визнав, вважаючи його незаконним та необґрунтованим.

16.08.12 року відповідач, посилаючись на пункт 2 частини 1 ст. 80 ГПК України, подав клопотання (вих. №б/н від 16.08.12 року) -про припинення провадження по даній справі, оскільки станом на вказану в клопотанні дату мається постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.12 року по справі №4/120/2011, якою спірний договір іпотеки уже визнано недійсним (а.с.64).

Ухвалою суду від 16.08.12 року це клопотання відповідача було відхилено з посиланням на те, що предметом спору по на даній справі є не тільки визнання договору іпотеки недійсним.

30.08.12 року відповідач подав клопотання (вих. №б/н від 30.08.12 року) про відкладення розгляду справи з метою отримання ним ухвали або постанови Вищого господарського суду України по справі №4/120/2011 та надання відповідних доказів до даної справи (№8пд/5014/1920/2012), оскільки вирішення першої справи, на його думку, має преюдиційне значення.

Ухвалою суду від 30.08.12 року зазначене клопотання було задоволено.

10.09.12 року відповідач подав клопотання (вих. №б/н від 10.09.12 року) про продовження терміну розгляду даної справи відповідно до приписів частини 3 ст. 69 ГПК України, а також про відкладення її розгляду (як він пояснив у судовому засіданні) "на найбільший можливий строк", мотивуючи його необхідністю отримання вищезгаданої ухвали Вищого господарського суду України.

Позивач заперечив проти задоволення обох клопотань відповідача, посилаючись на те, що відповідач вдався до відвертої тяганини по справі, а суд без будь-яких законних підстав йому сприяє у цьому.

Розглянувши обидва клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав:

1)до закінчення терміну розгляду даної справи, встановленого частиною 1 ст. 69 ГПК України, залишається 20 днів; відповідач не надав до справи доказів наявності будь-яких виключних обставин, які б відповідно до приписів частини 3 ст. 69 ГПК України надавали суду право продовжити термін розгляду справи до 15 днів;

2)безпосередньо у цьому судовому засіданні судом було встановлено факт відсутності у системі діловодства господарських судів України доказів наявності у провадженні Вищого господарського суду України касаційного провадження по справі господарського суду Луганської області №4/120/2011, хоча від дня спрямування відповідачем на адресу ВГСУ касаційної скарги (20.07.12 року) (а.с.116-118) пройшло 40 днів;

3)статтею 122 ГПК України передбачена можливість повороту виконання рішення, постанови за наявності вказаних у ній обставин.

Третя особа відзив (пояснення) на позов та витребувані судом документи не надала, до судового засідання не з'явилася без пояснення причин, хоча належним чином була поставлена до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1-2;109-110; 141-142).

Сторони не заперечили проти розгляду справи за відсутності третьої особи.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.43, ч.3 ст. 22,ст.ст.27,32-36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути цей спір за відсутності третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

18.06.08 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (правонаступником якого є відповідач по справі) (далі -банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чижи" (позичальник, - третя особа по даній справі) у простій письмовій формі було укладено кредитний договір № Н080904/К-13/13, відповідно до якого банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування нею та виконати свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені цим договором (п.1.1).

Розмір кредитної лінії становить 620.000 доларів США (п.1.2).

Сторонами укладено ряд додаткових угод до вказаного договору (№№ 1-8) (а.с.95-103).

Згідно із п. 1.3 кредитного договору, з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою №7 від 17.07.09 року, строк користування кредитною лінією встановлено з 18.06.08 року по 20.08.09 року.

Пунктом 5.1.1 зазначеного договору передбачено, що виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою будівлі медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення № 1 і недобудоване нежитлове приміщення № 2) загальною площею 1964,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Луганськ, квартал Шевченко Т.Г., буд. 116, ринковою вартістю 7.213.475,81 грн., яка належить на праві приватної власності позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер"" (а.с.91-94).

На виконання вказаного пункту кредитного договору 19.06.2008 року між ВАТ "Сведбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "НВЦ "Файвер"" (іпотекодавець), у нотаріальній формі, було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., за реєстром №850.

Пунктом 1 цього договору встановлено, що згідно з кредитним договором іпотекодержатель (відповідач по даній справі) надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у сумі 620.000 доларів США.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язаний:

- у строк до 17.06.2009 року або в інших випадках (в тому числі при зміні строків виконання зобов'язань), встановлених кредитним договором, повністю погасити позичкову заборгованість перед іпотекодержателем;

- сплачувати проценти за користування кредитом у терміни і на умовах, визначених кредитним договором;

- сплачувати пеню і штраф у випадках, передбачених кредитним договором.

Згаданий кредитний договір, а також додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між позичальником та іпотекодержателем, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, їх суми та інших умов в подальшому, надалі іменуються "основне зобов'язання".

Сторони цього договору домовились, що іпотека, передбачена умовами договору, розповсюджується на будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, та не потребується державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки за цим договором, іпотекою.

Пунктом 2 іпотечного договору передбачено, що на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: будівлю медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення № 1 і недобудоване нежитлове приміщення № 2), що знаходиться: м. Луганськ, квартал Шевченко Т.Г., буд. 116, загальною площею 1964,7 кв.м та складається з: будівлі медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення № 1 і недобудоване нежитлове приміщення № 2) з підвалом, вхідними ґанками, тамбурами -ІІ/1-2, пд, пд', а, а2, а4, а7, а8, а9, а5, а10, будівлі прохідної з підвалом -ІІ/21-1, замощення -І, огорожі - № 3,4.

Відповідно до п. 11 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо на день, визначений основним зобов'язанням, позичальник не повертає Іпотекодержателю кредит та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить неустойку, та/або іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання (основного боргу та процентів за ним) (а.с.6-7).

Іпотечний договір зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (витяг №19240557 від 19.06.08 року) (а.с.12) та у Державному реєстрі іпотек (Витяг №20728617 від 11.09.08 року) (а.с.10-11).

До цього договору сторони 21.04.09 року та 31.07.09 року уклали договори про внесення змін та доповнень (а.с.8-9).

Як вбачається з наявних у справі доказів (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.12 року по справі №4/120/2011) (а.с.28-34) та підтверджено сторонами в ході розгляду спору, банком були виконані свої зобов'язання за кредитним договором шляхом надання позичальнику кредитних коштів у сумі 620.000 доларів США.

Керуючись ст.ст.32-35 ГПК України, суд вважає даний факт встановленим.

Позивач надав до справи документальні докази того, що вищезгаданий договір іпотеки від 19.06.08 року, за реєстром №850, неодноразово був предметом судових спорів.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від 22.09.11 року по справі №4/140пд/2011 у задоволенні позову ВАТ "НВЦ "Файвер" до ПАТ "Сведбанк" -про визнання іпотечного договору недійсним -відмовлено (а.с.35-42).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року вказане рішення залишено без змін (а.с.43-51).

У 2012 році, у зв'язку з неналежним ставленням позичальника -ТОВ "Чижи" -до виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, ПАТ "Сведбанк" як іпотекодержатель звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ "НВЦ "Файвер" -про звернення стягнення на предмет іпотеки у сумі 502.625,06 доларів США (4.012.807,69 грн.) шляхом реалізації його з прилюдних торгів (справа №4/120/2011).

Рішенням суду від 07.05.12 року позов задоволено частково, а саме: звернуто стягнення на вищезазначений предмет іпотеки та визначено спосіб його реалізації: шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження для погашення частини заборгованості (а.с.21-27).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.12 року рішення суду І інстанції скасовано та прийнято нове рішення, а саме: визнано недійсним іпотечний договір, укладений між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк", м Київ, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер"", місто Луганськ, - посвідчений 19.06.08 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., за реєстром №850.

У задоволенні позовних вимог ПАТ "Сведбанк" відмовлено (а.с.28-34).

Зазначена постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили.

З урахуванням викладеного провадження по даній справі (№8пд/5014/1920/2012) в частині визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк", м Київ, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер"", місто Луганськ, - посвідченого 19.06.08 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О., за реєстром №850, - підлягає припиненню з наступних підстав.

Згідно частині 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 2 частини 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В той же час щодо решти позовних вимог цей спір не вирішено, сторони не змогли його врегулювати у досудовому порядку, що стало підставою для звернення ТОВ "НВЦ "Файвер" з цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов щодо решти позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з обставин даної справи, спірний договір іпотеки відповідач та третя особа на його стороні - ТОВ "Чижи" уклали з метою забезпечення виконання останнім як позичальником основного зобов'язання за кредитним договором.

Види забезпечення виконання зобов'язання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), до числа яких віднесено і заставу.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 575 названого Кодексу визначено окремі види застави, до числа яких згідно частині 1 цієї статті віднесено іпотеку як заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Питання іпотеки врегульовано спеціальним Законом України від 05.06.03 року №898-ІУ "Про іпотеку" (далі -ЗУ №8987-ІУ), відповідно до статті 1 якого іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. За приписами статті 3 вказаного Закону Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В силу частини 5 ст. 3 названого Закону іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Як зазначено у частині 7 цієї статті, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст. 4 Закону "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя.

Порядок державної реєстрації обтяжень та обмежень щодо нерухомого майна, а також її припинення врегульовано спеціальним Законом України від 01.07.04 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 5 названого Закону встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Пунктом 9 частини 1 ст. 34 Закону України від 02.09.1993 року №3425-ХІІ "Про нотаріат" до переліку нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, віднесено накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Зі спірного іпотечного договору вбачається, що в іпотеку було передано нежитлове приміщення № 1 і недобудоване нежитлове приміщення № 2, які знаходяться за адресою: м. Луганськ, кв. Шевченко Т.Г., буд. №116, загальною площею 1964,7 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 0,600 га.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про іпотеку" передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Проте із спірного договору іпотеки та інших доказів, наданих до справи, вбачається, що передача прав на земельну ділянку, на якій розташоване недобудоване нежитлове приміщення, не здійснювалась.

Ця обставина також була встановлена згадуваною у цьому рішенні постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.12 року по справі №4/120/2011, - що стало однією з головних підстав для визнання договору іпотеки від 19.06.08 року, за реєстром №850, - недійсним.

Таким чином, станом на час звернення позивача з цим позовом до суду та на час розгляду спору по суті договір іпотеки є недійсним, але питання про скасування встановлених на його підставі обмежень та обтяжень щодо нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, до цього часу не вирішено, тобто обмеження та обтяження не скасовані.

Статтею 17 Закону "Про іпотеку" визначені підстави припинення іпотеки, до числа яких віднесено визнання іпотечного договору недійсним (абзац 5 частини 1).

Відповідно до частини 3 зазначеної статті відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, основне зобов'язання на час вирішення цього спору по суті є припиненим внаслідок визнання договору іпотеки недійсним.

З урахуванням викладеного, а також в силу приписів частини 5 ст. 3 Закону "Про іпотеку", відповідно до якої іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, - підлягають припиненню усі заходи, вжиті в установленому законом порядку в частині обмеження та обтяження предмету іпотеки.

Відповідно до абзацу 12 підпункту 5.1 пункту 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 року №296/5, зареєстрованого у Мін'юсті України 22.02.12 року за №282/20595, нотаріус, який наклав заборону відчуження майна, скасовує її за рішенням суду.

За таких обставин позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, - тобто у розмірі 536,50 грн. (1073,00 грн. : 2).

Решту суми судового збору (536,50 грн.) на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,546,572,575 Цивільного кодексу України; ст.17 Закону України від 05.06.03 року №898-ІУ "Про іпотеку", керуючись ст.ст.43,32-36,43,44,49,75, п.2 ч.1 ст. 80, ст.ст.82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", місто Київ, в особі Луганського відділення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", місто Луганськ, - в частині вимог про відновлення правового стану майна, переданого в іпотеку, - до положення, яке існувало до підписання іпотечного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" (іпотекодавець), нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. 19.06.2008 року, за реєстром №850, контрольна сума 7Б2Б6Б124В, - задовольнити, а саме:

2.1.Виключити з Державного реєстру іпотек реєстраційний запис №7893892, внесений 11.09.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. відповідно до іпотечного договору від 19.06.2008 року, за реєстром №850, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" (іпотекодавець);

2.2.Зняти заборону відчуження будівлі медичного амбулаторного відділення (складається з двох приміщень: нежитлове приміщення №1 і недобудоване нежитлове приміщення №2), номер за РПВН 7455514, Луганська область, місто Луганськ, квартал Шевченка Т.Г., будинок №116 (сто шістнадцять), - накладену приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. 19.06.2008 року, за реєстром №851;

2.3.Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №7421183, внесений 19.06.2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко О.В., контрольна сума 09Е2Б5Г22В.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", місто Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В, в особі Луганського відділення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", ідентифікаційний код 19356840, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Т.Г.Шевченка, 4, кв. 508, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер", ідентифікаційний код 24208461, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв.Шевченка, 116, - судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Провадження по справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", місто Київ, в особі Луганського відділення Публічного акціонерного товариства "Сведбанк", місто Луганськ, - про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-валеологічний центр "Файвер" (іпотекодавець), нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Мартиненко В.О. 19.06.2008 року, за реєстром №850, - припинити.

5.Сплату решти судового збору у сумі 536 грн. 50 коп. покласти на позивача.

У судовому засіданні 10.09.12 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -13 вересня 2012 року.

Суддя А.П.Середа