Рішення № 25963745, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10338-2012 10.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз»

до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз

України»

про стягнення пені, 3% річних

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Варданян Г.С. (довіреність № 110юр від 13.08.2012р.);

від відповідача: Пац В.О. (довіреність № 14-333 від 16.03.2012р.);

10.09.2012р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» (надалі ПАТ «Дніпрогаз», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(надалі ПАТ НАК «Нафтогаз України», відповідач) пені в розмірі 70 196, 99 грн., 3% річних у розмірі 14 077, 86 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № 14/2275/12 прострочено оплату наданих послуг, що є підставою для стягнення з відповідача нарахованих сум пені та 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив, що компанією строки виконання грошових зобов'язань порушені лише на 9 днів при оплаті послуг отриманих у квітні 2012р. та лише на 4 дні за послуги отримані у травні 2012р..

Не заперечуючи право позивача на стягнення 3% річних передбачених ст. 625 ЦК України, відповідач посилаючись на положення ч. 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України просив врахувати, що за спірною угодою у компанії об'єктивно відсутні можливості щодо вчасного виконання грошових зобов'язань перед позивачем, у зв'язку з чим просив задовольнити позов частково відмовивши у задоволенні вимог щодо сплати пені.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2012 року між ПАТ «Дніпрогаз», як газорозподільчим підприємством та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як замовником, укладено договір на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) № 14/2275/12 згідно з умовами якого:

- газорозподільче підприємство зобов'язувалось у 2012 році надати замовнику послуги з транспортування природного газу газорозподільчими мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника (п. 1.1 договору);

- замовник зобов'язувався сплатити газорозподільчому підприємству вартість послуг з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами договору (п. 1.3 договору).

В силу положень договору (п. 2.7, 2.11) надання послуг з транспортування газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування газу ГРМ споживачам замовника; акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільчим підприємством.

Виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується актами приймання-передачі послуг з транспортування газу за березень 2012р. № 3 від 31.03.2012р. на суму 16 693 544, 76 грн., та № 4 від 30.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 7 218 102, 90 грн., які надані до матеріалів справи з доказами їх направлення відповідачу 11.04.2012 згідно супровідного листа № 1840/7/1-3 від 11.04.2012р. та 11.05.2012р. згідно супровідного листа № 2267/7/1-3 від 11.05.2012р. (копії поштових повідомлень про вручення з описами-вкладеннями та повідомлення кур'єрської служби доставки (ТОВ «КСД-Дніпро») про вручення рекомендованих відправлень залучені до справи). Описами-вкладеннями та змістом додатків вказаних супровідних листів підтверджено направлення відповідачу виставлених рахунків на оплату, податкових накладних, актів взаємних розрахунків станом на 11.04.2012р., на 11.05.2012р..

Як про те погоджено сторонами в договорі (п. 4.5) розрахунки за надані послуги здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок газорозподільного підприємства; оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку за умови оформлення обома сторонами акту наданих послуг, який газорозподільне підприємство надає замовнику для підписання до 12-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги; .

Передбачені зазначеними положеннями, строки проведення розрахунків при виконанні договору відповідачем порушувались, що підтверджується наданими до справи банківськими виписками.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням положень п. 4.5 договору від 10.04.2012р. № 14/2275/12 остаточний розрахунок за надані по договору послуги мав бути здійснений протягом 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунків, і при врахуванні підтвердженого факту отримання таких 12.04.2012р. та 14.05.2012р. (повідомлення кур'єрської служби доставки за вих. № 247/1 від 24.07.2012р.) строком виконання зобовязання по оплаті послуг за квітень є 19.04.2012р., за травень -21.05.2012р..

Представленою до справи банківською випискою підтверджується допущення прострочення у проведенні оплати в періодах:

з 20 квітня 2012р. по 27 квітня 2012р. по сумі 7 833 660, 07 грн.,

з 20 квітня 2012р. по 28 квітня 2012р. по сумі 8 859 884, 69 грн.;

з 22 травня 2012р. по 25 травня 2012р. по сумі 7 218 102, 90 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідальність сторін за договором визначена у розділі 6, де у п. 6.2 встановлена відповідальність замовника, і зокрема передбачено, що: у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку позивача, здійсненого у відношенні суми боргу по відповідному періоду за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%) складає 70 196, 99 грн..

Клопотання відповідача щодо нестягнення суми пені (відмови у задоволенні таких вимог) судом відхиляється, оскільки належних доказів які б свідчили про наявність підстав для застосування положень ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суду не надано.

У ст. 617 ЦК України визначені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, та згідно з положеннями вказаної статті особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості здійснення розрахунків за споживання природного газу населенням (кінцевим споживачем) не свідчать про відсутність допущеного відповідачем прострочення в оплаті за надані послуги на умовах договору.

Як те зазначено у п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р., зазначені норми (ст. 551 ЦК України та 233 ГК України) ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно»та «надмірно»є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

В даному випадку суд враховує, що сума пені за несвоєчасну оплату наданих послуг на умовах договору від 10.04.2012р. № 14/2275/12 в розмірі 70 196, 99 грн. не є «значно»чи «надмірно»великою, виходячи із загальної заборгованості по договору та часу прострочення належних до сплати сум кредиторові, матеріали справи не свідчать про намір кредитора (ПАТ «Дніпрогаз») збагатитися за рахунок боржника.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення сплати за надані послуги по договору від 10.04.2012р. № 14/2275/12 згідно проведеного розрахунку 3% річних, сума, що підлягає стягненню з відповідача складає 14 039, 40 грн. при врахуванні кількості днів у 2012 році -366:

7 833 660, 07 грн. х 3% : 366 х 8 = 5 136, 83 грн.;

8 859 884, 69 грн. х 3% : 366 х 9 = 6 535, 98 грн.;

7 218 102, 90 грн. х 3% : 366 х 4 = 2 366, 59 грн..

Факт прострочення сплати суми заборгованості за договором від 10.04.2012р. № 14/2275/12 згідно актів приймання-передачі послуг з транспортування газу за березень, квітень 2012р. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1 685, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 668, 64 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 6, ідент. код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського 5, ідент. код 20262860) 70 196, 99 грн. (сімдесят тисяч сто дев'яносто шість гривень 99 копійок) пені, 14 039, 40 грн. (чотирнадцять тисяч тридцять дев'ять гривень 40 копійок) 3% річних, 1 668, 64 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят вісім гривень 64 копійки) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 12.09.2012

Суддя Р.І. Самсін