Рішення № 25963617, 10.09.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 23/76/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/ Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.12 Справа № 23/5005/6076/2012-5009/3268/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс -Центр»( 03115 м. Київ, вул.Краснова,27, ідентифікаційний код юридичної особи 30776789, платіжні реквізити: п/р 26000002540000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»м.Києва, МФО 322904)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Енергомаш»(69115, м. Запоріжжя, ул.Совхозна, б.36 А, ідентифікаційний код юридичної особи 31951233, п/р 26000300367201 в АКБ «Новий», МФО 305062)

про стягнення 490 044,46 грн. основного боргу, 48 897,09 грн. пені, 9473,95 грн. -3% річних, 4851,45 грн. втрат від інфляції.

Суддя Шевченко Т.М.

За участю представників сторін:

від позивача -Борисенко А.Р., довіреність б/н від 03.05.2012р.

від відповідача - не з'явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Савсервіс -Центр»звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Енергомаш»490 044,46 грн. основного боргу, 48 897,09 грн. пені, 9473,95 грн. -3% річних, 4851,45 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови дистриб'юторського договору №00014 від 01.06.2011р., на приписи ст. ст. 15, 16, 509, 525, 610,615, 625, 692 ЦК України.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не направив.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до приписів закону, за юридичною адресою підприємства -відповідача, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (том 2 а.с.22).

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 10.09.2012 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Савсервіс -Центр»(Компанія, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «Енергомаш»(Дистриб'ютор», відповідач у справі) було укладено дистриб'юторський договір №00014 від 01.06.2011р. з додатками та протоколом розбіжностей (далі -Договір). За умовами Договору Компанія поставляє продукцію Дистриб'ютору згідно із замовленням та по цінам, спеціально встановленим для Дистриб'ютора (п.1.1).

Відповідно до п. 2 Договору поставка продукції Компанією здійснюється на умовах оплати вартості продукції на протязі 35 календарних днів з моменту прийому-передачі.

При порушенні строку розрахунків за поставлену продукцію Дистриб'ютор, за вимогою Компанії, зобов'язаний здійснити повернення залишків нереалізованої продукції на склад Компанії в рахунок оплати суми заборгованості (основний борг, неустойка) (пункт 5.3 Договору). Датою виконання грошових зобов'язань за Договором є дата списання відповідної суми з банківського рахунку Дистриб'ютора для оплати Компанії (п. 5.4 Договору в редакції Протоколу розбіжностей).

Згідно з п. 10.2 Договору за порушення строку здійснення розрахунків (п.5.2 Договору) Дистриб'ютор сплачує на користь Компанії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 021 812 грн. 34 коп., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи ( т.1 а.с.42-132).

Відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково, у сумі 491 160,69 грн. Крім того, Дистриб'ютор, згідно з умовами Договору, повернув частково товар, поставлений за вказаними накладними -всього на суму 40 607,19 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним Договором становить 490 044 грн. 46 коп.

19.03.2012 року позивач направив відповідачу претензію із вимогою сплатити заборгованість за Договором. Відповіді на претензію відповідач не надав.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Енергомаш», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс -Центр»основного боргу, втрат від інфляції, 3% річних та пені за порушення грошового зобов'язання стали предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши представлені докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, за наступних обставин.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало постачання відповідачу товару, а обов'язком відповідача -прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 ГК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання -поставив відповідачу товар на загальну суму 1 021 812 грн. 34 коп.

Проте, відповідач у визначені Договором строки оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив.

Отже, відповідач не виконав своє зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства.

Надані у справу докази, у тому числі Акт звірки взаєморозрахунків, підтверджують наявність боргу відповідача перед позивачем у сумі 490 044,46 грн.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості за Договором.

Отже, вимога позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Енергомаш» 490 044,46 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього 4851,45 грн. втрат від інфляції та 9473,95 грн. -3% річних заявлені позивачем обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Розрахунок втрат від інфляції та річних процентів судом перевірено та визнано вірним.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п. 10.2 Договору, яким передбачено, що відповідач відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п. 5.2 Договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день простроченого платежу.

Оскільки відповідачем не виконувались своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати вартості отриманого за Договором товару, позивачем правомірно нарахована до сплати пеня у розмірі 48 897,09 грн. Факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи Правильність розрахунку пені за заявлений позивачем період судом перевірена.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45,22, 33, 34, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс -Центр»(03115 м. Київ, вул..Краснова,27, ідентифікаційний код юридичної особи 30776789, платіжні реквізити: п/р 26000002540000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»м.Києва, МФО 322904) про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Енергомаш»(69115, м. Запоріжжя, ул.Совхозна, б.36 А, ідентифікаційний код юридичної особи 31951233, п/р 26000300367201 в АКБ «Новий», МФО 305062) заборгованості за Дистриб'юторським договором у розмірі 490 044грн.46 коп. основного боргу, 9473грн.95коп. -3% річних, 4851грн.45коп. втрат від інфляції, 48 897грн.09 коп. пені задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Енергомаш»(69115, м. Запоріжжя, ул.Совхозна, б.36 А, ідентифікаційний код юридичної особи 31951233, п/р 26000300367201 в АКБ «Новий», МФО 305062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс -Центр»(03115 м. Київ, вул.Краснова,27, ідентифікаційний код юридичної особи 30776789, платіжні реквізити: п/р 26000002540000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»м.Києва, МФО 322904) 490 044грн.46 коп. основного боргу, 9473грн.95коп. -3% річних, 4851грн.45коп. втрат від інфляції, 48 897грн.09 коп. пені, 11065грн.35 коп. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.М.Шевченко

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "12" вересня 2012 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.