Рішення № 25963616, 03.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/9530-2012 03.09.12

За позовом: Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики"

до: Товариства з обмеженою відповідальнітсю "Паритет індустрія"

про: стягнення 13 396.85 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Череповська Л.В.

відповідача: не з'явилися

Суть спору: стягнення 13.396,85 грн., з яких 12.680,00 грн. -основного боргу; 425,21 грн. -3 % річних та 291,64 грн. -збитків від інфляції за договором купівлі-продажу від 30.12.2009 року № 21/12-36-09.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 30.12.2009 року № 21/12-36-09, позивач втратив інтерес до вказаного договору, тому останній просить суд задовольнити вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 порушено провадження у справі та присвоєно № 5011-45/9530-2012. Розгляд справи призначено на 03.09.2012.

Відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив, в той час як був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуте відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Об'єднанням енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" (далі -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет індустрія" (далі -Відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 30.12.2009 року № 21/12-36-09 (далі -Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Відповідач зобов'язується передати у власність Позивача, а останній прийняти та оплатити товар відповідно до умов Договору.

Як зазначено у п. 1.2 Договору, асортимент, кількість та ціна проданого товару погоджується на кожну окрему партію товару та вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1 загальна вартість Договору складає -179.000,00 грн.

Строк дії Договору вказаний у п. 9.1 останнього, а саме до 01.03.2010.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Позивач, виконуючи умови Договору, перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача суму у розмірі 179.000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 30.12.2009 № 334 та від 30.12.2009 № 119, тим самим оплативши товар, який вказаний у специфікаціях до Договору.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент вирішення судом справи, Відповідач не виконав умов Договору, а саме не передав у власність Позивача товар, вказаний у специфікаціях до Договору, чим порушив права Позивача.

Згідно п. 1. ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, а пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Оскільки продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України). А п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з тим, що Позивач втратив інтерес до предмету Договору, Відповідач частково повернув Позивачеві кошти, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 22.02.2010 № 2, на загальну суму 166.320,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу від 26.04.2011 № 12 про повернення коштів на загальну суму 12.680,00 грн. Проте, як вбачається із матеріалів справи, Відповідач на вказану вимогу Позивача ніяким чином не відреагував та, відповідно, кошти останньому не повернув.

Доказів повернення коштів Відповідачем на користь Позивача суду не подано.

Отже, з огляду на наведене вище, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 12.680,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач прострочив виконання зобов'язання перед Позивачем, то він вважається таким, що порушив зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо 3% річних в сумі 425,21 грн. за період з 04.05.2011 по 15.06.2012, за розрахунками позивача, які перевірені судом, підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 291,64 грн. за період з 04.05.2011 по 15.06.2012, за розрахунками останнього, які перевірені судом, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет індустрія" (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, Н/П № 43, ідентифікаційний код 36086449, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 34, ідентифікаційний код 21677681, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання судового рішення) -12.680 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. -основного боргу, 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 21 коп. -3 % річних, 291 (двісті дев'яносто одна) грн. 64 коп. -збитків від інфляції, 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С. В. Балац

Дата підписання повного тексту рішення: 10.09.2012 року.