Рішення № 25963486, 04.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.12 р. Справа № 29/85пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Бокової Ю.В., Захарченко Г.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Союз", м. Донецьк

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ в особі Філії "Донецька дирекція ПАТ "Банк Камбіо", м. Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвідне підприємство "Донвуглезбут", м. Донецьк

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_1

за участю третіх осіб-2-4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

2). ОСОБА_2,

3). Приватного нотаріуса Донецького нотаріального округу ОСОБА_3,

4). ОСОБА_4

за участю прокуратури Донецької області

про визнання недійсними договорів

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Шевкунова Л.В. за довіреністю.

від відповідача-1: Ауксутіс Е.С. за довіреністю; Оленцевич А.В. за довіреністю.

від відповідача-2: не з'явився.

від третьої особи-1: не з'явився.

від третьої особи-2: ОСОБА_2 особисто.

від третьої особи-3: ОСОБА_3 особисто.

від третьої особи-4: ОСОБА_4 особисто.

від прокуратури: Лисенко С.І. за посвідченням.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

04.09.2012р. з 14.31 год. по 14.42 год.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариства "Союз", м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ в особі Філії "Донецька дирекція ПАТ "Банк Камбіо", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвідне підприємство "Донвуглезбут", м. Донецьк про визнання недійсним договору іпотеки від 09.09.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Ясинуватського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за №5050, та припинення обтяження нерухомого майна; визнання недійсним договору застави від 11.08.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Ясинуватського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за №2542, та скасування заборони відчуження рухомого майна; визнання недійсним договору поруки від 11.08.2009р.; визнання недійсним п.1.4 кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 11.08.2009р.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відсутність ОСОБА_4 повноважень діяти від імені ВАТ «Союз» при укладенні спірних право чинів та вважає неправомірним включення до кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. пункту 1.4 щодо забезпечення його виконання заставою та порукою ВАТ «Союз», оскільки останній не є стороною кредитних зобов'язань.

Ухвалою від 21.10.2010р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №29/85пд.

Судом зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за визначеним у позовній заяві найменуванням відповідача-1 Приватне акціонерне товариство «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 33151640) та отримано витяг АЕ №405702, відповідно до якого за вказаним критеріями пошуку в Реєстрі записів не знайдено.

Разом з цим, як вбачається з наданих відповідачем-1 правоустановчих документів (а.с.а.с.105, 111, 112 том І), рішенням установчих зборів товариства (протокол №1 від 24.09.2009р.) Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальний комерційний банк «Камбіо» у зв'язку з приведенням статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальний комерційний банк «Камбіо». Відповідно до довідки відділу статистики у Печерському районі Головного управління статистики у м. Києві АБ №155229, за кодом 33151640 в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України зареєстровано філію «Донецька дирекція Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо».

З огляду на наведені обставини, суд робить висновок про помилкове визначення позивачем у позовній заяві в якості відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Банк Камбіо", м. Київ в особі Філії "Донецька дирекція ПАТ "Банк Камбіо", оскільки його правильним найменуванням є Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо».

10 листопада 2010р. від відповідача-1 надійшов відзив на позов №08/08 від 09.11.2010р., в якому він заперечив проти позовних вимог, посилаючись на відсутність обмеження повноважень директора ВАТ «Союз» ОСОБА_2 діяти від імені товариства, що свідчить про наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності у представника ВАТ «Союз» за довіреністю ОСОБА_4

11 листопада 2010р. через канцелярію суду відповідачем-1 надане клопотання про роз'єднання позовних вимог по справі №29/85пд та припинення провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним п.1.4 кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 11.08.2009р.) у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки позивач не є стороною цього правочину.

У відповідності до ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Водночас, порушення правил поєднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви без розгляду (п.5 ст.63 України).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості роз'єднання позовних вимог після порушення провадження по справі, відповідне клопотання відповідача-1 судом не задоволено.

Водночас, за змістом п.1-1 ст.80 ГПК України, припинення провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмета спору є закінченням її розгляду за обставин, що повністю відкидають можливість судочинства, в тому числі - у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з вищевикладеного, суд робить висновок, що оскарження п.1.4 кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. поручителем за його виконання не свідчить про відсутність предмету спору, що унеможливлює застосування п.1-1 ст.80 ГПК України до позовних вимог в цій частині, тому зазначене клопотання відповідача-1 судом не задоволено.

Під час судового розгляду справи №29/85пд сторонами неодноразово надавались письмові пояснення по суті спору, які долучено до матеріалів справи.

За клопотанням позивача, строк розгляду справи №29/85пд продовжений на 15 днів відповідно до ст.69 ГПК України та неодноразово відкладався згідно зі ст.77 ГПК України. Провадження по справі №29/85пд неодноразово зупинялось на підставі ч.1 ст.79 ГПК України.

За клопотанням відповідача-1, ухвалою суду від 16.05.2012р. до участі у справі №29/85пд в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Донецького нотаріального округу ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Листом №05/1-04-12 від 18.05.2012р. прокуратура Донецької області повідомила про вступ у справу №29/85пд.

08 серпня 2012р. від третьої особи - Приватного нотаріуса Донецького нотаріального округу ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи №29/85пд за її відсутності, до якого додано витребувані судом документи, на підставі яких посвідчено довіреність №5145 від 08.09.2008р. на представництво ОСОБА_4 інтересів ВАТ «Союз».

20 серпня 2012р. через канцелярію суду третьою особою - ОСОБА_4 надані письмові пояснення по справі №29/85пд, в яких вона повідомила про достатність обсягу повноважень, наданих їй відповідно до довіреності №5145 від 08.09.2008р., для укладення оспорюваних правочинів від імені ВАТ «Союз».

Цього ж дня господарським судом отримані пояснення третьої особи - ОСОБА_2, в яких він наполягав на укладенні спірних договорів у відповідності до чинного законодавства та за наявності в нього необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення таких правочинів.

03 вересня 2012р. через канцелярію суду позивачем надані пояснення, в яких міститься додаткове обґрунтування недійсності договору іпотеки від 09.09.2008р., договору застави від 11.08.2009р. та договору поруки від 11.08.2009р. з огляду на припинення зобов'язань за ними у зв'язку з припиненням позичальника за кредитним договором №362/02-2008 від 05.09.2008р. - ТОВ ДП «Донвуглезбут».

Ухвалою суду від 03.09.2012р. провадження по справі №29/85пд припинено в частині позовних вимог до відповідача-2 на підставі п.6 ст.80 ГПК України.

В судовому засіданні 04.09.2012р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві. Представник прокуратури підтримав позицію відповідача. Представники третіх осіб-2-4 повідомили про відповідність чинному законодавству оспорюваних правочинів. Представник третьої особи-1 в судове засідання не з'явився з невідомих підстав.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. За клопотанням позивача, судом здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч.7 ст.81-1 ГПК України.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

05 вересня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальний комерційний банк «Камбіо» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Досвідне підприємство «Донвуглезбут» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №362/02-2008 (відзивна кредитна лінія), далі - кредитний договір.

Відповідно до п.1.1, банк відкриває позичальнику кредитну лінію і надає його кредитні кошти на виробничо-фінансові потреби та поповнення власних обігових коштів зі сплатою 20% річних. Ліміт кредитної лінії не може перевищувати 10 000 000,00 грн. Строк повернення кредиту - 04.09.2009р. (п.п.1.2-1.3 договору).

В п.1.4 кредитного договору міститься застереження щодо забезпечення зобов'язань за ним договором застави нерухомого майна поручителя - ВАТ «Союз», яке розташовано за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с/рада Спартаківська, 71 км, Дачний проїзд, буд. 1, який необхідно укласти до 09.09.2008р.

Другим розділом кредитного договору сторонами узгоджений порядок повернення та сплати кредиту, оформлено доручення позичальника банку самостійно здійснювати списання його грошових коштів на підставі ст.26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Права та обов'язки сторін кредитного договору визначені його третім розділом, відповідальність сторін за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань - четвертим розділом кредитного договору.

Згідно з п.5.3 зміни та доповнення до кредитного договору оформлюються додатковими угодами в письмовій формі, які є невід'ємними частинами договору. Кредитний договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.5.6).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст.ст. 345-346 ГК України.

У відповідності до п.1.4 кредитного договору, 09.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальний комерційний банк «Камбіо» в особі Повзло Олександра Васильовича, який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_10 14.01.2008р. за реєстровим №123 (далі - іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Союз» в особі ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 08.09.2008р. за реєстровим №5145 (далі - іпотекодавець), яке є майновим поручителем позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Досвідне підприємство «Донвуглезбут» укладений договір іпотеки, яким згідно з п.1.1 забезпечуються вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №362/02-2008 від 05.09.2008р., за умовами якого іпотекодержатель надає позичальнику кредитну лінію в розмірі 10 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язується перед іпотекодержателем в строк до 04.09.2009р. повернути кредитні кошти шляхом сплати всієї суми не пізніше 04.09.2009р., тобто виконати основне зобов'язання, а також сплачувати відсотки з розрахунку 20% річних щомісячно.

Згідно з п.1.2, іпотекодавець за цим договором передає в іпотеку наступне майно- будівлі загальною площею 7 501,80 кв.м, розташовані за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с/рада Спартаківська, 71 км, Дачний проїзд, буд. 1 (предмет іпотеки):

- цегляна будівля адмінуправління літ.А-2 загальною площею 458,90 кв.м;

- шлакоблочна будівля цеху з виробництва меблі літ.Л-1, Л'-1 загальною площею 1 761,40 кв.м;

- шлакоблочна будівля гаражу літ.В-2 загальною площею 611,10 кв.м;

- шлакоблочна будівля складу №2 літ.Б-1 загальною площею 721,10 кв.м;

- цегляна будівля котельної літ.Г-1 та будівля складу літ.С-1 загальною площею 200,80 кв.м,

- цегляна будівля трансформаторної підстанції літ.Д-1 загальною площею 10,40 кв.м,

- цегляна будівля прохідної літ.Ж-1 загальною площею 70,00 кв.м,

- будівля модуля №2 з металевих панелей літ.К-1 загальною площею 1 297,90 кв.м;

- будівля модулю «Орск» (склад №4) з металевих панелей літ.И-1 загальною площею 1 297,90 кв.м,

- шлакоблочна будівля складу №1 літ.З-1 загальною площею 398,60 кв.м,

- цегляна будівля складу №6 літ.Н-1 загальною площею 338,70 кв.м,

- цегляна будівля складу №5 літ.М-1 загальною площею 335,00 кв.м,

- огорожа з залізобетонних плит №1,2.

Згідно з п.1.3, предмет іпотеки оцінюється сторонами за їх домовленістю в сумі 12 293 696,80 грн. На момент укладання договору іпотеки заставна не видається (п.2.17 договору).

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 договір іпотеки вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання основного зобов'язання в повному обсязі або до припинення права іпотеки з інших підстав, передбачених діючим законодавством.

09 вересня 2008р. договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за №5048. Обтяження іпотекою зазначеного в п.1.2 нерухомого майна ВАТ «Союз» зареєстровано в Державному реєстрі іпотек за №7881493. На предмет іпотеки нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_1 накладено заборону відчуження, яку зареєстровано в реєстрі за №5050.

Проаналізувавши зміст договору іпотеки №5048 від 09.09.2008р., суд дійшов висновку, що зазначена угода за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання §6 Глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України „Про іпотеку".

Відповідно до п.5.3, 11 серпня 2009р. сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору №362/02-2008, яким викладено в новій редакції його перший розділ, зокрема, збільшено ліміт кредитної лінії до 20 000 000,00 грн., підвищено розмір відсоткової ставки до 23% річних, строк повернення кредиту продовжено до 11.08.2010р.; в п.1.4 забезпеченням зобов'язань за кредитним договором визначено договір застави нерухомого майна та обладнання поручителя - ВАТ «Союз», яке розташовано за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с/рада Спартаківська, 71 км, Дачний проїзд, а також договір фінансової поруки ВАТ «Союз».

У зв'язку зі зміною основного зобов'язання, відповідні зміни за згодою сторін внесено до договору іпотеки №5048 від 09.09.2008р. договором від 11.08.2009р., які зареєстровано в Державному реєстрі іпотек.

11 серпня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальний комерційний банк «Камбіо» в особі заступника голови правління Потапової Р.В., яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 (далі - заставодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Союз» в особі ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 08.09.2008р. за реєстровим №5145 (далі - заставодавець), яке є майновим поручителем позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Досвідне підприємство «Донвуглезбут» укладений договір застави, яким згідно з п.1.1 забезпечуються вимоги заставодержателя за кредитним договором №362/02-2008 від 05.09.2008р., за умовами якого іпотекодержатель надає позичальнику кредитну лінію в розмірі 20 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язується перед іпотекодержателем в строк до 11.08.2010р. повернути кредитні кошти шляхом сплати всієї суми не пізніше 04.09.2009р., а також сплачувати відсотки з розрахунку 23% річних щомісячно за користування кредитними коштами, неустойку в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором №362/02-2008 від 05.09.2008р. та договором про внесення змін від 11.08.2009р. Строк виконання кредитного договору - не пізніше 11.08.2010р.

В забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу рухоме майно, а саме:

№п/п Найменування Рік випуску Зав. № Кількість, шт.

1 Компресор TIDY 20 з осушувачем рефрижераторного типу т.р. +3 С, DK-160 і мікро фільтром G150MX 2007 20489 1

2 Верстат STREAM B1 SOFT 2007 87333 1

3 Верстат SKIPPER 100L свердлильний 2007 87304 1

4 Гвинтовий компресор на ресивері TIDY 20 2007 20521 1

5 Верстат ROVER A 3.30 фрезерний 2007 87335 1

6 Верстат ЕВТ 108 2007 87348 1

7 Витяжна шафа FT-504 2007 0611030299

0611030301 2

8 Витяжна шафа FT-502 2007 0603028549

0706032608

0509026781 3

Згідно з п.1.4, вартість предмета застави за цим договором за домовленістю сторін становить 3 800 000,00 грн. і знаходиться в розпорядженні заставодавця. Предмет застави розташований за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с/рада Спартаківська, 71 км, Дачний проїзд, буд. 1 (п.1.5 договору застави).

Відповідно до п.4.1, договір застави вступає в силу з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором або при настанні одного з випадків, передбачених ст.ст.28, 29 Закону України «Про заставу».

Договір застави 11.08.2009р. посвідчено приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за №2542. Обтяження заставою зазначеного в п.1.2 рухомого майна ВАТ «Союз» зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №8959468.

Проаналізувавши зміст договору застави №2542 від 11.08.2009р., суд дійшов висновку, що зазначена угода за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання §6 Глави 49 ЦК України та Законів України „Про заставу", «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

11 серпня 2009р. між Товариством з обмеженої відповідальністю «Універсальний комерційний банк «Камбіо» (далі - кредитор), Відкритим акціонерним товариством «Союз» (далі - поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Досвідне підприємство «Донвуглезбут» (далі - боржник) укладений договір поруки, відповідно до п.1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків боржника щодо повернення суми боргу за кредитної лінією в розмірі 20 000 000,00 грн., що випливають з кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. (далі - основний договір).

Згідно з п.1.2 договору поруки, у разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Розділом 3 договору поруки обсяг відповідальності визначений наступним чином: відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми в розмірі 20 000 000,00 грн. та відсотків за користування кредитом; поручитель відповідає за відшкодування боржником збитків та за сплату відсотків, неустойки (штрафу, пені) за основним договором.

Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст.559 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши зміст договору поруки від 11.08.2009р., суд дійшов висновку, що зазначена угода за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання §3 Глави 49 ЦК України та Закону України „Про іпотеку".

Обґрунтовуючи недійсність п.1.4 кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 11.08.2009р.) позивач посилається на його невідповідність приписам закону, оскільки оспорюваним пунктом встановлюється зобов'язання ВАТ «Союз» забезпечити заставою (іпотекою) виконання кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р., в якому він не є стороною. За змістом п.1.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 11.08.2009т року встановлено, що зобов'язання позивача забезпечуються договорами застави рухомого, нерухомого майна та фінансовою порукою позивача. За позицією позивача така вказівка в кредитному договорі порушує його права та створює зобов'язання укласти відповідні договори.

За змістом ч.1 ст.345 ГК України у кредитному договорі передбачаються крім іншого види забезпечення зобов'язань позичальника. Як вбачається з матеріалів справи зміни до кредитного договору щодо посилання на види забезпечення зобов'язань відповідача-2 вносилися до кредитного договору одночасно з укладанням відповідних договорів забезпечення з позивачем. Таким чином суд не вбачає порушення прав позивача з боку відповідачів 1, 2 , оскільки останні виконали вимоги закону щодо врегулювання всіх умов кредитного договору.

Крім зазначеного, враховуючи приписи ст.ст. 11, 509, ч.1 ст.511 ЦК України , суд робить висновок, що наявне в п.1.4 кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 11.08.2009р.) застереження щодо забезпечення його виконання майновою порукою ВАТ «Союз» не зумовлює виникнення в останнього перед банком відповідних зобов'язань як заставодавця.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання недійсним п.1.4 кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 11.08.2009р.) не ґрунтується на чинному законодавстві, тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Підставою визнання недійсними договору іпотеки від 09.09.2008р., договору застави №2542 від 11.08.2009р. та договору поруки від 11.08.2009р. (далі -забезпечувальні угоди) позивачем визначено відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності в особи, якою від імені ВАТ «Союз» їх підписано - представника за довіреністю ОСОБА_4, оскільки за приписами ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє, в той час як у голови правління ВАТ «Союз» ОСОБА_2 відсутні повноваження на вчинення право чинів, спрямованих на відчуження майна, до яких позивачем віднесено договори застави (іпотеки) та поруки.

Як вбачається з матеріалів нотаріальної справи, копії яких надані на вимогу суду Приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_1 (а.с.а.с.18, 75, том ІІ, а.с.51, том V), станом на момент укладення оспорюваних забезпечувальних угод посаду голови правління ВАТ «Союз» займав ОСОБА_2 Наявність у зазначеної особи статусу керівника підприємства позивача на момент укладення спірних правочинів сторонами по справі №29/85пд не оспорюється.

За змістом п.3.1 статуту Відкритого акціонерного товариства «Союз» (далі - Товариство), затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів товариства №2/2007 від 05.11.2007р. в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину, зареєстрованого Ясинуватською районною державною адміністрацією 08.11.2008р., (далі - Статут), останнє є юридичною особою за законодавством України.

Згідно з п.6.1 Статуту, органи управління позивача: вищий орган - загальні збори Товариства, виконавчий орган товариства - правління, контролюючий орган товариства - ревізійна комісія.

Пунктом 6.3 Статуту визначено перелік повноважень, віднесених до виключної компетенції загальних зборів товариства, що не можуть передані іншим органам товариства, який кореспондується з п.п.б, д, е, ї ч.5 ст.41 Закону України «Про господарські товариства» в чинній на момент укладення договорів редакції. Відповідно до п.6.4.9, до компетенції загальних зборів також належить прийняття рішень стосовно розпорядження (купівля, продаж, здавання в оренду, міна, дарування, іпотека, внесення до статутного капіталу, найм, лізинг, застава та/або безоплатне користування) рухомим та нерухомим майном Товариства.

Згідно з п.6.9 Статуту, керівництво поточною діяльністю Товариства здійснює правління, роботою якого керує Голова правління, який відповідно до п.6.12.2 підписує від імені Товариства договори, контракти та інші документи, розпоряджається його майном, а також коштами згідно з цілями та предметом діяльності Товариства.

До компетенції спостережної ради товариства віднесено узгодження операцій по придбанню, відчуженню, списанню з балансу рухомого та нерухомого майна, що відносить до основних фондів, придбання прав користування землею, водою й іншими природними ресурсами, узгодження інших питань, пов'язаних з фінансовими і господарськими ризиками (п.п.6.15.4, 6.15.6 Статуту).

Проаналізувавши зміст наведених положень Статуту ВАТ «Союз», судова колегія дійшла висновку, що повноваження щодо прийняття рішення щодо розпорядження майном, зокрема, по наданню майна товариства у заставу, не віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів ВАТ "Союз" ні законом, ні статутом відповідача, обмежень для розпорядження майном товариства спостережною радою ВАТ "Союз" статутом відповідача не визначено.

Як вбачається за матеріалів справи та наданих позивачем до матеріалів справи копій протоколів загальних зборів ВАТ «Союз», 16.04.2008 року загальні збори товариства прийняли рішення делегувати частину власних повноважень наглядової раді та правлінню. Так, за змістом протоколу № 1/2008 (арк. 81 т.4) загальні збори уповноважили наглядову раду та правління приймати рішення щодо передання в заставу майна по зобов'язаннях третіх осіб, правлінню самостійно приймати рішення щодо передачі майна в заставу та прийняття гарантійних зобов'язань за третіх осіб. 27 квітня 2009 року загальні збори ВАТ вирішили делегувати зазначені повноваження наглядової раді (арк. 85 т.4).

За результатами засідання спостережної ради ВАТ «Союз», за участю голови правління, оформленого протоколом №5-2/2008 від 07.08.2008р., прийнято рішення передати в заставу нерухоме майно ВАТ «Союз»: цегляна будівля адмінуправління літ.А-2 загальною площею 458,90 кв.м; шлакоблочна будівля цеху з виробництва меблі літ.Л-1, Л'-1 загальною площею 1 761,40 кв.м; шлакоблочна будівля гаражу літ.В-2 загальною площею 611,10 кв.м; шлакоблочна будівля складу №2 літ.Б-1 загальною площею 721,10 кв.м; цегляна будівля котельної літ.Г-1 та будівля складу літ.С-1 загальною площею 200,80 кв.м, цегляна будівля трансформаторної підстанції літ.Д-1 загальною площею 10,40 кв.м, цегляна будівля прохідної літ.Ж-1 загальною площею 70,00 кв.м, будівля модуля №2 з металевих панелей літ.К-1 загальною площею 1 297,90 кв.м; будівля модулю «Орск» (склад №4) з металевих панелей літ.И-1 загальною площею 1 297,90 кв.м, шлакоблочна будівля складу №1 літ.З-1 загальною площею 398,60 кв.м, цегляна будівля складу №6 літ.Н-1 загальною площею 338,70 кв.м, цегляна будівля складу №5 літ.М-1 загальною площею 335,00 кв.м, огорожа з залізобетонних плит №1,2; та доручено голові правління Захарчику Віктору Олександровичу від імені ВАТ «Союз» підписати договір іпотеки.

В підтвердження укладення договору іпотеки №5048 від 09.09.2008р. з перевищенням повноважень з боку іпотекодавця позивач посилається на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. по справі №41/17а, якою визнано недійсним рішення спостережної ради про передання у заставу нерухомого майна відкритого акціонерного товариства "Союз" та доручення голові правління відкритого акціонерного товариства "Союз" Захарчуку В.А. права підпису договору іпотеки, прийнятого 07.08.08 року на засіданні спостережної ради відкритого акціонерного товариства "Союз" та зазначеного у пункті 2 порядку денного цього засідання спостережної ради.

Проте, в судовому засіданні 04.09.2009р., представники відповідача-1 повідомили про скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011р. по справі №41/17а за результатами її перегляду в касаційній інстанції. Судом проаналізовано зміст постанови Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. по справі №41/17а та встановлено, що наразі залишено в силі рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2011р. по справі №41/17а, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Союз" та доручення голові правління відкритого акціонерного товариства "Союз" Захарчуку В.А. права підпису договору іпотеки, прийнятого 07.08.08 року на засіданні спостережної ради відкритого акціонерного товариства "Союз" та зазначеного у пункті 2 порядку денного цього засідання спостережної ради.

За результатами засідання спостережної ради ВАТ «Союз», оформленого протоколом №2-1/2009 від 29.07.2009р. прийнято рішення виступити майновим поручителем ТОВ ДП «Донвуглезбут», розповсюдивши іпотеку вищевказаних об'єктів нерухомого майна на збільшений до 20 000 000,00 грн. ліміт кредитної лінії боржника; передати в заставу наступне обладнання для виробництва меблі 2007 року випуску: компресор TIDY 20 з осушувачем рефрижераторного типу т.р. +3 С, DK-160 і мікро фільтром G150MX 2007 (№20489), верстат STREAM B1 SOFT (№87333), верстат SKIPPER 100L свердлильний (№ 87304), гвинтовий компресор на ресивері TIDY 20 (№ 20521), верстат ROVER A 3.30 фрезерний (№ 87335), верстат ЕВТ 108 (№87348), 2 одиниці витяжної шафи FT-504 (№№0611030299, 0611030301), 3 одиниці витяжної шафи FT-502 (№№0603028549, 0706032608, 0509026781) та доручено голові правління Захарчику Віктору Олександровичу від імені ВАТ «Союз» підписати необхідні документи з оформлення фінансової та майнової поруки для пролонгації та збільшення ліміту кредитної лінії ТОВ ДП «Донвуглезбут». Таким чином наглядова рада ВАТ фактично схвалила дії уповноважених осіб по укладанню договору іпотеки у 2008 році та вирішила збільшить обсяг відповідальності ВАТ по зобов'язаннях ТОВ ДП «Донвуглезбут» за рахунок застави рухомого майна та поруки.

В ході судового розгляду справи дійсність вищевказаного рішення спостережної ради ВАТ «Союз», оформленого протоколом №2-1/2009 від 29.07.2009р., сторонами не оспорювалась, доказів визнання його недійсним до матеріалів справи №29/85пд не надано. Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів ВАТ «Союз» № 1/ 2009 від 27 квітня 2012 року (арк. 84 т.4) наглядова рада у даному випадку діяла у межах власних повноважень, які їй делеговані загальними зборами.

Беручи до уваги актуальну дійсність рішень спостережної ради ВАТ «Союз», оформлених протоколом №5-2/2008 від 07.08.2008р. та №2-1/2009 від 29.07.2009р., судова колегія дійшла висновку про спростування матеріалами справи тверджень позивача про відсутність у ОСОБА_2 повноважень укладати договори застави, іпотеки та фінансової поруки, оскільки відповідні повноваження були йому надані компетентним органом товариства - спостережною радою у відповідності до визначеної статутом процедури.

Довіреністю від 08.09.2008р., посвідченою приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованою в реєстрі за №5145, Відкрите акціонерне товариство «Союз» в особі голови правління - ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту, зареєстрованого Ясинуватською районною державною адміністрацією 08.11.2008р., уповноважило ОСОБА_4 представляти інтереси Відкритого акціонерного товариства «Союз» у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами, в органах нотаріату, установах банку, в інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування, форми власності та галузевої належності з питань укладення усіх без обмежень дозволених чинним законодавством України цивільно- та господарсько-правових договорів (правочинів), включаючи, але не обмежуючись: договорів купівлі-продажу майнових прав, рухомого та нерухомого майна, міни, дарування, застави, іпотеки, підряду, оренди, лізингу, позики, договорів про отримання та надання кредиту (кредитної лінії), договорів поруки, страхування, факторингу, франчайзингу, попередні договори, договори про внесення змін до існуючих договорів тощо. Цією довіреністю ОСОБА_4 надається право від імені Відкритого акціонерного товариства «Союз» підписувати будь-які договори, угоди, листи, подавати заяви та будь-які інші документи, отримувати довідки, дозволи, рішення тощо, оформлені на ім'я Відкритого акціонерного товариства «Союз», документи від усіх осіб, установ, підприємств та організацій, у тому числі з Національного та інших банків, пошти та телеграфу за всіх підстав, підписувати договори, договори про внесення змін до основних договорів та інші документи, провадити розрахунки по укладеним угодам, отримувати належні Відкритому акціонерному товариству «Союз»: майно, гроші, цінні папери, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані з цією довіреністю, які на її думку будуть доцільними для виконання повноважень по цій довіреності.

Отже, з урахуванням ст.238 ЦК України та в умовах чинності на момент укладення оспорюваних забезпечувальних угод довіреності №5145 від 08.09.2008р., не спростованої сторонами, суд робить висновок про наявність у повіреної ОСОБА_4 необхідного обсягу цивільної дієздатності укладати від імені ВАТ «Союз» договір іпотеки від 09.09.2008р.; договір застави від 11.08.2009р. та договір поруки від 11.08.2009р., що спростовує твердження позивача про невідповідність спірних правочинів ч.2 ст.203 ЦК України.

Водночас, виходячи зі змісту глави 49 Цивільного кодексу України, порука та застава є одними з видів забезпечення зобов'язань. Зі змісту вищевикладеного вбачається, що за своєю правовою природою застава та порука носять акцесорний характер щодо основного зобов'язання та спрямована на забезпечення його належного виконання.

Як свідчить системний аналіз глави 49 ЦК України, Законів України «про заставу», «Про іпотеку», можливість задоволення вимог кредитора за рахунок предмету застави випливає з правової природи застави, що полягає в забезпеченні майнових інтересів кредитора за основним зобов'язанням шляхом надання йому права звернути стягнення заборгованості на предмет застави або стягнення коштів за порукою в разі неналежного виконання зобов'язання, забезпеченого заставою або порукою.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Водночас, належне виконання основного зобов'язання унеможливлює звернення стягнення на предмет застави або стягнення коштів за порукою.

З вищевикладеного вбачається, що перехід до заставодержателя передбачених законом прав щодо предмета застави або прав вимоги до поручителя є негативним наслідком, викликаним порушенням основного зобов'язання, що, разом з цим, не зумовлює спрямованість застави на відчуження предмету застави та не свідчить про наявність в договорі застави або поруки ознак правочину про відчуження майна/коштів.

За таких обставин, оспорювані договори застави, іпотеки та поруки є способами забезпечення виконання зобов'язання, та безпосередньо не спрямовані на відчуження майна ВАТ «Союз». Аналогічний за змістом висновок щодо відсутності в договорі застави ознак правочину розпорядження майном міститься в постанові Верховного Суду України від 12.09.2011р. по справі №33/341, який є обов'язковим відповідно до ст.111-28 ГПК України.

Водночас, судовою колегією відхиляються доводи позивача щодо протиправного обмеження його права власності на майно, передане в заставу за договором №5048 від 09.09.2008р. та договором застави №2542 від 11.08.2009р., через незаконність вказаних договорів, оскільки за змістом ч.7 ст.319 ЦК України, діяльність власника щодо розпорядження майном може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законом. Відтак, певні обмеження повноважень заставодавця (іпотекодавця) щодо розпорядження належним його майном зумовлені суттю забезпечувальних угод, якими опосередковується майнова порука у вигляді застави (іпотеки), ґрунтуються на приписах закону (ст.17 Закону України «Про заставу», ст.9 Закону України «Про іпотеку») та фактично спрямовані на гарантування заставодержателю (іпотекодержателю) відновлення його майнових прав за рахунок заставленого майна у випадку порушення основного зобов'язання.

Додатково обґрунтовуючи недійсність забезпечувальних угод, позивач посилається на припинення їх дії внаслідок припинення основного зобов'язання у зв'язку з ліквідацією боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвідне підприємство "Донвуглезбут".

За приписами ст.609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Водночас, припинення основного зобов'язання є підставою для припинення зобов'язань за договорами застави (іпотеки) та поруки, якими забезпечувалось його виконання (ч.1 ст.559, п.1 ч.1 ст.593 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Позивачем до матеріалів справи №29/85пд надано довідку Державної реєстраційної служби України АА №233639, за відомостями якої 22.08.2012р. зареєстровано припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвідне підприємство "Донвуглезбут" у зв'язку з визнанням її банкрутом. Доказів наявності правонаступників Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвідне підприємство "Донвуглезбут" не надано, тому суд робить висновок про їх відсутність.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що припинення основного зобов'язання тягне за собою припинення забезпечувальних зобов'язань. Так, припинення кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. у зв'язку з ліквідацією позичальника, зумовлює припинення угод, укладених в забезпечення його виконання - договору іпотеки № 5050 від 09.09.2008р., договору застави №2542 від 11.08.2009р. та договору поруки від 11.08.2009р.

Проте, суд вважає помилковим ототожнення позивачем припинення зобов'язань і визнання недійсними договорів, оскільки припиненням є закінчення дії у часі дійсних зобов'язань внаслідок настання певних обставин, передбачених законом або узгоджених сторонами, в той час як недійсність правочину характеризує його з моменту вчинення з недотриманням встановлених законом вимог та перешкоджає розповсюдженню його дії у часі, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 09.09.2008р.; договору застави від 11.08.2009р., договору поруки від 11.08.2009р.; визнання недійсним п.1.4 кредитного договору №362/02-2008 від 05.09.2008р. (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 11.08.2009р.) необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, тому відмовляє в їх задоволенню.

Підставою для припинення обтяження нерухомого майна, переданого в іпотеку за договором №5048 від 09.09.2008р., та скасування заборони відчуження рухомого майна, переданого в заставу за договором №2542 від 11.08.2009р., позивачем визначено недійсність відповідних забезпечувальних угод. Вищевикладений висновок суду про необґрунтованість вимог ВАТ «Союз» про визнання недійсними вищевказаних договору іпотеки від 09.09.2008р. та договору застави від 11.08.2009р. зумовлює відмову суду у задоволенні позовних вимог про зняття обтяжень з переданого за ними в заставу рухомого та нерухомого майна позивача.

До того ж, згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» підставами для припинення іпотеки є : припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; інші підстав, передбачених цим Законом. З наведеного вбачається що іпотека припиняється згідно закону з моменту настання будь-якого з наведених вище юридичних фактів. За таких обставин суд позбавлений права припиняти обтяження іпотекою нерухоме майно за власним рішенням.

Згідно п. п.2.8 договору застави рухомого майна, укладеного між позивачем та відповідачем 1, учасниками договору встановлена заборона на реалізацію предмета застави. Вимоги позивача щодо скасування заборони відчуження рухомого майна суд розуміє як скасування встановлених договором умов щодо заборони відчужувати рухоме майно. Аналізуючи зміст ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України , глави 53 ЦК України , суд приходить до висновку про обрання позивачем невірного способу захисту, тому він не може бути застосований судом.

Керуючись ст.129 Конституції України, ст.82 Господарського кодексу України, ст.ст.92, 143, 202, 626, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, Законами України „Про господарські товариства", Законами України «Про іпотеку», «Про заставу», ст.ст.1, 4, 22, 27, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Союз" м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" м. Київ в особі філії "Донецька дирекція ПАТ "Банк Камбіо" м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Ясинуватського районного нотаріального округу ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Донецького нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю прокуратури Донецької області про визнання недійсними договорів - відмовити повністю.

У судовому засіданні 04.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 10.09.2012р.

Головуючий суддя Демідова П.В.

Суддя Бокова Ю.В.

Суддя Захарченко Г.В.