Ухвала суду № 25962205, 13.09.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1817/2497/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - КлочкоНомер провадження 11/1890/547/12 Суддя-доповідач - Забара Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Забари І. К.,

суддів - Ященка В. А., Філонової Ю. О.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 13 липня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:

1) 17.11.2011 року за ч. 2 ст. 185, 104 КК України до 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

засуджений:

- за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік;

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і остаточно призначено до відбування 1 рік позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік;

Відповідно до вимог ст. 71 КК України призначено покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком у виді 3 місяців позбавлення волі, і остаточно призначено до відбування 1 рік 3 місяці позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3, а за відсутності в нього достатніх коштів, з його матері ОСОБА_4, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області витрати на проведення судових експертиз в сумі 5717 грн. 52 коп.

Долю речових доказів по справі вирішено в порядку, передбаченому ст. 81 КПК України,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів за наступних обставин.

01 квітня 2011 року, близько 16.00 год., ОСОБА_3, перебуваючи на території дачного кооперативу «Ветеран-2», проник через розбите вікно до дачного будинку НОМЕР_1, звідки таємно викрав майно, належне ОСОБА_5, на загальну суму 841 грн.

Крім того, у березні - травні 2012 року, в лісі між с. В.Чернеччина та с. Токарі, Сумського району, під час викопування відходів з металу з землі ОСОБА_3 знайшов боєприпаси часів Великої Вітчизняної війни, в тому числі 4 патрони, калібру 5,6 мм, 2 корпуси гранат Ф-1, тротил, масою 115 гр., які переніс за місцем свого мешкання АДРЕСА_1, та став зберігати в господарському приміщення без передбаченого законом дозволу.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду відносно ОСОБА_3 скасувати, справу в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, оскільки знайдені боєприпаси він збирав та зберігав виключно як сувеніри, прямий умисел на здобуття чи зберігання бойових, вогнепальних боєприпасів відсутній.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, є обґрунтованими.

Епізод крадіжки особистого майна у ОСОБА_6 в апеляції захисника не оскаржується.

Обґрунтовуючи висновок про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, суд першої інстанції у вироку послався на показання самого ОСОБА_3, який свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, в судовому засіданні сам пояснив, що наприкінці березня 2012 року під час того, як викопував метал в лісі в районі с. В.Чернеччина, Сумського району, знайшов бойові припаси часів Великої Вітчизняної війни, які обережно витяг з землі, переніс додому та став зберігати в сараї свого домоволодіння з метою створити колекцію. В подальшому аналогічним образом він почав шукати за допомогою металошукача в лісах поблизу с. В. Чернеччина боєприпаси та зброю часів Великої Вітчизняної війни. В результаті за весь час він знайшов гранати Ф-1, РГД-33, РГ-42, набої для пістолетів ТТ, рушницю одноствольну з штиком, штик. Гранати РГД, РГ він розібрав, зробив з них муляжі, дві гранати Ф-1 він ще не встиг розібрати, ще одну розібрав 11 травня 2012 року в сараї свого домоволодіння, висипавши з неї тол, який склав у чашку.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що у квітні 2012 року був у гостях у свого товариша ОСОБА_3 та бачив у нього боєприпаси часів Великої Вітчизняної війни. Засуджений розповідав йому, що накопав їх у лісі за селом за допомогою металошукача, що хоче вдома зробити колекцію бойових припасів та зброї часів війни. Після цього вони ще кілька разів ходили до лісу копати метал та боєприпаси.

Вказані покази засудженого та свідка узгоджуються між собою і дослідженими судом доказами.

Також вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується й іншими матеріалами справи, а саме:

- протоколом огляду місця події від 14 травня 2012 року (а.с. 32-35), згідно якого в господарському приміщенні домоволодіння АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено запали гранат з детонаторами, 3 корпуси гранат Ф-1, малокаліберні патрони, 45 патронів калібру 7,62 мм, порцелянову чашку з толом, рушницю «Мусіна» з штиком, штик;

- висновком вибухо - технічної експертизи № 10 від 18.06.2012 року(а.с.135-137), яким встановлено, що 2 корпуси гранати Ф-1 споряджені вибуховою речовиною - тротилом;

- висновком хімічної експертизи №11 від 19.06.2012 року(а.с.128-129), яким встановлено, що зразок речовини з корпусів гранат Ф-1 є вибуховою речовиною бризантної дії;

- висновком балістичної експертизи №81 від 16.06.2012 року(а.с.145-146), відповідно до якого 4 патрони калібру 5,6 мм є гвинтівочними патронами, кільцевого запалення калібру 5,6 мм, які є бойовими припасами, придатними до стрільби.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним в умисному незаконному придбанні, перенесенні та зберіганні бойових припасів та вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Кваліфікація дії засудженого за ч. 1 ст. 263 КК України є вірною.

Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи і мотиви злочину, скоєного ОСОБА_3. Засуджений ОСОБА_3 намагався створити колекцію боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни, його дії щодо придбання, перенесення та зберігання боєприпасів вчинялись без будь - якого умислу використовувати їх за прямим призначенням, для заподіяння з їх використанням комусь зла, проте вказані дії є злочинними.

Отже, доводи апеляції захисника ОСОБА_2 з приводу відсутності прямого умислу на здобуття чи зберігання бойових, вогнепальних боєприпасів, є необґрунтованими.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані про особу засудженого, характеристики на нього, визнання вини, а також обставини, що пом'якшують покарання, зокрема те, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, є неповнолітнім, виховується у неповній сім'ї, добровільно відшкодував шкоду, задану крадіжкою, обставини, що обтяжують покарання, а саме рецидив злочину, та винайшов за можливе призначити покарання з урахуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив злочин в період відбування покарання за попереднім вироком, суд першої інстанції цілком обґрунтовано призначив йому остаточне покарання за сукупністю вироків.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку та задоволення апеляції захисника ОСОБА_2

Керуючись ст.362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 13 липня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2 на цей вирок - без задоволення.

СУДДІ:

Забара І. К. Ященко В. А. Філонова Ю. О.