Ухвала суду № 25960942, 06.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року м. Київ К/9991/9369/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Бухтіярової І. О., Приходько І. В.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Державна податкова інспекція у м. Черкаси (далі ДПІ у м. Черкаси) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" (далі - ТОВ "Сінніс, ЛТД"), в якому просить стягнути з ТОВ «Сінніс, ЛТД»на користь державного бюджету штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 6135 грн..

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року у позові ДПІ у м. Черкаси відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Черкаси залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м. Черкаси подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ДПІ у м. Черкаси.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Сінніс, ЛТД" зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 22810515, та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у місті Черкаси.

14 січня 2009 року ДПІ у Ленінському районі міста Миколаєва у Херсонській області була проведена планова виїзна перевірка Миколаївської філії ТОВ «Сінніс, ЛТД»з питань дотримання вимог податкового законодавства та встановлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме - не забезпечено щоденне друкування та зберігання фіскального звітного чеку за 29.08.2007 року у книзі обліку розрахункових операцій. Не оприбутковано готівку в касу підприємства 18.07.2007 року в сумі 1159 грн., що є порушенням вимог Положення про ведення касових операцій в Національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (акт від 14.01.2009 року № 68/23-300/25992942).

На підставі вказаного акту позивач рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000212303 від 01.02.2009 року застосував до відповідача штраф у розмірі 5795 грн. за порушення вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в Національній валюті в Україні, та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.02.2009 року № 00000222303 застосував до позивача штраф у розмірі 340 грн. за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідальність за порушення касової дисципліни встановлена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання обігу готівки»№ 436/95-ВР від 12.06.1995 року (далі Указ).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Указу до юридичних осіб усіх форм власності за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань, юридичних чи фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами податків, зборів, обов'язкових платежів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-III).

Ст. 1 Закону №2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

П. 1.5 Закону №2181-III штрафна санкція - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється і з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Порядок здійснення касової дисципліни для суб'єктів господарювання встановлюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року (далі - Положення).

Згідно преамбули Положення воно визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, тобто, не відноситься до податкового законодавства.

Таким чином, порушення у сфері обігу готівки не відноситься до порушень правил оподаткування, а тому застосування до даних правовідносин Закону України № 2181-III є безпідставним.

Ст. ст. 239, 241 Господарського Кодексу України (далі - ГК України), адміністративно-господарський штраф є адміністративно-господарською санкцією, яка стягується з господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Штрафні санкції за порушення порядку ведення касової дисципліни, передбачені Указом Президента України №436, відносяться до адміністративно-господарських санкцій, тому до них застосовується ст. 250 ГК України.

З акту перевірки вбачається, що порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечене щоденне друкування та зберігання одного фіскального чеку за 19.08.2007 року у книзі обліку розрахункових операцій та не оприбуткована готівка в касі підприємства за 18.07.2007 року, за рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000212303 та №00000222303 від 01.02.2009 року винесені відповідачем більше ніж через рік з моменту порушення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович І. О. Бухтіярова І. В. Приходько