Ухвала суду № 25960838, 06.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року м. Київ К/9991/8100/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Бухтіярової І. О., Приходько І. В.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" та Державної податкової інспекція у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" до Державної податкової інспекція у м. Вінниці про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" (далі ТОВ "Скайтек ЛТД") звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекція у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000372330/0 та №0000382330/0 від 20.08.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року позов ТОВ "Скайтек ЛТД" задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000372330/0 від 20.08.2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року апеляційні скарги ТОВ "Скайтек ЛТД" та ДПІ у м. Вінниці залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ТОВ "Скайтек ЛТД" та ДПІ у м. Вінниці подали касаційні скарги.

ТОВ "Скайтек ЛТД" просить змінити постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ДПІ у м. Вінниці просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Скайтек ЛТД".

ДПІ у м. Вінниці надала письмові заперечення на касаційну скаргу ТОВ "Скайтек ЛТД".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у м. Вінниці в період з 07.07.2010 року по 10.08.2010 року проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Скайтек" ЛТД" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.01.2010 року. по 01.06.2010 року. Результатами перевірки оформлено Актом від 17.08.2010 року № 1769/2330/20094747.

Порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закону України "Про ПДВ") позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ (на рахунок платника) на суму 626232 грн.; на порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 83125 грн., в т.ч.: за лютий 2010 року на 38144 грн., за травень 2010 року на 44981 грн.

Висновками Акту перевірки від 17.08.2010 року №1769/2330/20094747 ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372330/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 626232 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000382330/0 від 20.08.2010 року, яким позивачу донараховано ПДВ за основним платежем в сумі 83125 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36383 грн. на загальну суму 119508 грн.

ТОВ "Скайтек "ЛТД" при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з поставки вживаних автотранспортних засобів використано вартість поставки автотранспортних засобів, встановленої на основі усної домовленості з покупцем. При цьому, при розмитненні товарів позивачем сплачено платежі з ПДВ виходячи з митної вартості зазначеної у графі 12 ВМД з врахуванням акцизного збору, мита та митних зборів. При поставці товару на митній території України база оподаткування визначалася згідно з договірними цінами, які, як зазначено в актах перевірки, є нижчими від звичайної ціни. Податковий орган прирівняв рівень звичайної ціни до митної вартості товару, не встановлюючи рівень звичайних цін на такий же товар на внутрішньому ринку України. Встановлено, що при проведенні перевірки відповідач не скористався правом надати запит платнику податків для обґрунтувати рівня договірних цін. Будь-яких дій, передбачених п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.13 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»для доведення факту, що договірні ціни при поставці товарів на митній території України не відповідають рівню звичайної ціни, відповідач не вчиняв. Податковий орган не вжив заходів для отримання інформації щодо статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів, що постачалися позивачем, на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

П 4.1 ст. 4 Закону України «Про ПДВ»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Проводячи перевірку правильності визначення бази оподаткування, податковий орган мав враховувати рівень звичайних цін на товари (послуги), що поставляються, і в разі встановлення факту заниження позивачем договірних цін порівняно з рівнем звичайних цін більше, ніж на 20 відсотків, повинен був базу оподаткування в таких операціях визначити за звичайними цінами.

П. 1.18 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закону України «Про ОПП»).

П.п. 1.20.1, 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про ОПП»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого п.п. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 цього Закону.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про ОПП», на підставі якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін. Цією нормою передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні ціни при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

При визначенні рівня звичайних цін відповідач діяв не у спосіб, визначений п.п. 1.20.2 п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про ОПП», оскільки не використовував інформацію про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, а використав митну вартість, що містилась у вантажно - митних деклараціях позивача. Позиція відповідача про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України. Застосування для визначення рівня звичайних цін інших правил не передбачено чинним законодавством.

Митна вартість раніше імпортованих в Україну товарів не може бути визнана достатнім обґрунтуванням звичайного рівня цін таких товарів для визначення бази оподаткування операцій з їх подальшої поставки на митній території України. За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна товарів, реалізованих позивачем на митній території України, є нижчою за звичайні ціни.

Відповідач не застосував порядку визначення рівня звичайної ціни, як це визначено п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про ОПП».

Суди попередніх інстанцій вірно прийшли до висновку, що при визначенні зобов'язань з ПДВ в січні - травні 2010 року і визначенні бази оподаткування, позивач правомірно виходив з договірної вартості товарів. Той факт, що зазначена ціна не відповідає звичайній, податковим органом не доведено.

П.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 п.7, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Із вищезазначеного суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що позивачем не завищено бюджетне відшкодування з ПДВ в січні - травні 2010 року на суму 626232 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0000372330/0 від 20.08.2010 року підлягає скасування.

Стосовно вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000382330/0 від 20.08.2010 року, суди попередніх інстанцій дослідили в повному обсязі та прийшли до вірних висновків, що в їх задоволенні слід відмовити. З цими висновками погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек ЛТД" та Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович І. О. Бухтіярова І. В. Приходько