Постанова № 25960385, 22.08.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2170/2012

09 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Гараня С.М.,

при секретарі -Лисенко С.С.,

за участю представників позивача Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Дмитренко О.С., Казіміренко Я.А. -за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Тіньки»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тіньки» адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця у 2011 році в сумі 40 144 грн. 96 коп. та 497 грн. 86 коп. пені за їх несвоєчасну сплату.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити та стягнути з відповідача на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заявлену суму адміністративно-господарських санкцій та пені з мотивів порушення відповідачем вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зазначивши при цьому, що підприємства, установи і організації, які використовують найману працю подають звітність до відповідних органів, організовують та облаштовують робочі місця для інвалідів та самостійно здійснюють їх працевлаштування відповідно до 4% нормативу робочих місць. За невиконання покладених на нього обов'язків до відповідача були застосовані адміністративно-господарські санкції та пеня, суму яких позивач і просить стягнути на його користь.

Відповідач по справі, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов або заяву про відкладення розгляду справи не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення та доводи представників позивача, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців товариство з обмеженою відповідальністю «Тіньки»зареєстроване Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області 31.12.2004 р., ідентифікаційний код 33278344.

Позивачем 16.03.2012 р. була проведена перевірка виконання підприємством нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, за результатами якої був складений акт і встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2011 році в ТОВ «Тіньки»складала 109 осіб. Отже, для відповідача 4-відсотковий норматив на 2011 рік становив 4 робочих місця для працевлаштування інвалідів, 2 з яких були фактично зайняті інвалідами.

Так, зазначений норматив виконаний не був -2 інвалідів працевлаштовані не були, в результаті чого на відповідача були накладені адміністративно-господарські санкції та застосована пеня за час прострочення їх сплати.

Згідно розрахунку позивача за 2 незайняті робочі місця інвалідами підприємству нараховані адміністративно-господарські санкції в сумі 40144 грн. 96 коп. з розрахунку 20 072 грн. 48 коп. середньорічної заробітної плати штатного працівника даного підприємства у 2011 році за кожне не зайняте робоче місце інвалідом, а також 497 грн. 86 коп. пені за період прострочення сплати зазначених санкцій. Таким чином, загальна сума, пред'явлена до стягнення, становить 40 642 грн. 82 коп.

Судом встановлено, що відповідачем звіти форми 3-ПН з відміткою про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості протягом 2011 року не подавались, що підтверджується листом Чигиринського районного центру зайнятості від 17.05.2012 р. № 594 та самими копіями вказаних звітів, у графі «Окрема категорія громадян у рахунок броні, а також інваліди, пенсіонери, студенти та інші»яких не зазначено, що підприємство потребує для працевлаштування вказані категорії населення, інвалідів зокрема.

Приймаючи до уваги, що відповідачем у 2011 році не були виконані покладені на нього обов'язки, а саме -не створені робочі місця для працевлаштування робітників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена група інвалідності, та не подано до місцевого центру зайнятості звітність форми 3-ПН із зазначенням в ній вакансій для працевлаштування інвалідів, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані всі залежні від нього дії для недопущення правопорушення.

Згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі -Закон № 875-XII), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працювало від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця. Вказаний норматив застосовувався і в 2011 році.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 875-XII підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

З огляду на вимоги статті 20 Закону № 875-XII підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.

Відповідно до вимог частини 4 статті 20 Закону № 875-XII, у разі невиконання підприємством в 2011 році встановленого законом нормативу, воно зобов'язане було сплатити адміністративно-господарські санкції не пізніше 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлена відповідальність учасника господарських відносин за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності у випадку, якщо той не доведе, що він ужив всіх залежних від нього заходів для недопущення такого правопорушення.

Частина 3 статті 19 Закону № 875-XII зазначає, що підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно статті 18 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства зобов'язані: 1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, 2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, 3) звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів і належними доказами не підтвердив вжиття всіх залежних від нього заходів для виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Подані письмові докази підтверджують невиконання відповідачем покладених на нього Законом № 875-XII обов'язків щодо повідомлення державної служби зайнятості для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши допустимість кожного доказу окремо, суд встановив наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій та пені.

Виходячи з вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Тіньки»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тіньки», ідентифікаційний код 33278344, на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році в розмірі 40144 (сорок тисяч сто сорок чотири) грн. 96 коп., та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 27 серпня 2012 року.

Суддя С.М. Гарань