Постанова № 25959836, 07.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 р. № 2а-4125/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представників позивача Старецької М.М., Барбадин-Дунець Н.М.,

представника відповідача Змінчак Л.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус» до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус»(надалі -Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 24 листопада 2011 року № 1304012380, № 0000522351 та № 0000512351. Зазначеними рішеннями до Товариства застосовано штрафні санкції за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в сумі 57350 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з комунального податку на 4,40 грн.; визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5989,25 грн.

Зазначені рішення позивач вважає протиправними, оскільки Товариство не вчиняло порушень податкового законодавства, а висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи. Витрати на оплату електроенергії для забезпечення діяльності бази відпочинку у м. Приморську Одеської області проведені на підставі договору між Товариством та ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»від 11.05.2006р. № 11, пов'язані із здійсненням господарської діяльності та включені до складу валових витрат. Первинні документи надавалися податковому органу під час перевірки, проте необґрунтовано не були взяті до уваги. Витрати на послуги за електроенергію ВАТ «Львівобленерго»Сколівський РЕМ на суму 9202 грн. віднесені на витрати майбутніх періодів і до декларації на прибуток не включені. Касова книга у Товаристві ведеться з 2003 року і в ній відображені кошти, що надійшли 23.10.2008р. та 02.09.2010р. У ІІІ кв. 2009р. на Товаристві працювала лише одна особа, тому комунальний податок сплачено правильно; окрім того, з цього податку існує переплата в сумі 39,60 грн. Позивач покликається також на неналежний розгляд заперечень до акту перевірки та відсутність додатків до акту, на які у ньому є посилання, що унеможливлює його розуміння; акт не містить опису первинних документів, що вивчалися під час перевірки, а тому не може бути підставою для нарахування податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та надали пояснення, які збігаються з викладеними у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові пояснення. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що під час перевірки платнику податків неодноразово пропонувалося надати первинні документи. Директор надав частину документів, а щодо відсутніх -надав пояснення про їх відсутність. Оскільки касова книга за 2008-2010 р. товариством не велася, але мали місце готівкові операції, платник податків вчинив порушення касової дисципліни. Сума витрат на електроенергію по ВАТ «Львівобленерго»Сколівський РЕМ безпідставно віднесена до складу валових витрат, оскільки окрім будівництва туристичного комплексу на території смт. Славсько, Товариство не веде господарської діяльності. Витрати на оплату електроенергії ВАТ «Одесаобленерго»Кілійський РЕМ документально не підтверджені і відповідні документи на вимогу податкового органу не надані.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В листопаді 2011 р. ДПІ проводила позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р. За наслідками перевірки складено акт від 08.11.2011р. № 195/23-0/32003442.

Під час перевірки ДПІ встановлено, що Товариство відобразило у Податковому розрахунку комунального податку за 4 кв. 2008 р., за 1 -4 кв. 2009 р., 1 -4 кв. 2010 р. 47,60 грн., в т.ч. за 3 кв. 2009 р. -3,40 грн. Згідно поданого розрахунку середньоспискова чисельність працівників Товариства у 3 кв. 2009 р. становить 1 особу, а нарахована сума комунального податку - 1,70 грн. Фактично, згідно відомостей нарахування заробітної плати середньоспискова чисельність працівників за 3 кв. 2009 р. становить 3 особи. Отже, сума комунального податку повинна становити 3,40 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2011р. № 0000512351 Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з комунального податку на 4,40 грн. за порушення ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993р. (а.с. 7-зв.).

Позивач вважає висновки ДПІ безпідставними, оскільки у 3 кв. 2009 р. в Товаристві працювала лише 1 особа, а не 3. Довідкою № 8 від 12.05.2010р. Управління Пенсійного фонду України встановлено, що станом на 01.01.2007р. в Товаристві числився 1 працівник; протягом 2007, 2008-2010 р.р. прийнятих не було. Крім того, одна особа зазначена як працівник в Розрахункових відомостях про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за 9 місяців 2009 р.

Під час перевірки ДПІ встановлено, що віднесені Товариством до валових витрат послуги за електроенергію по ВАТ «Львівобленерго»Сколівський РЕМ на суму 9202 (в т.ч. за 2008 р. на суму 1929 грн., за 2009 р. -7273 грн.), фактично не пов'язані із господарською діяльністю, оскільки Товариство не здійснює господарської діяльності на території смт. Славсько, крім будівництва туристичного комплексу. Крім того, встановлено, що в період з 01.06.2009р. по 31.12.2009р. до валових витрат підприємства віднесені послуги за електроенергію по ВАТ «Одесаобленерго»Кілійський РЕМ на суму 9578 грн. без наявності підтверджуючих документів. На письмові вимоги ДПІ від 24.10.2011р. та від 01.11.2011 р. первинні документи надані не були.

Враховуючи наведене, податковий орган дійшов висновку про безпідставне відображення у складі валових витрат вартості отриманих послуг по електроенергії на суму 18780 грн., що призвело до завищення валових витрат.

Податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2011р. № 0000522351 Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 5989,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 4695 грн., за штрафними санкціями -1294,25 грн. (а.с. 8)

Під час перевірки ДПІ встановлено, що при наявності операцій з готівкою у 2008 та 2010 роках, посадовими особами підприємства касові книги не велися та первинні касові документи не оформлялися. Зокрема, на рахунок Товариства 23.10.2008 р. внесено 2020 грн., а 02.09.2010р. - 9450 грн., що підтверджується банківськими виписками. Зазначені операції по касовій книзі не проведено.

Податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2011р. № 1304012380 до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 57350 гривень за порушення п. 2.6. Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 та на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95 (а.с. 7).

Товариство з податковими повідомленнями-рішеннями не погодилося і оскаржувало їх в адміністративному порядку. Остаточним рішенням ДПС України від 24.04.2012р. № 7423/6/10-2215 скаргу Товариства залишено без задоволення, а оскаржувані рішення -без змін.

В судове засідання представники позивача надали договір на постачання електричної енергії від 11.05.2006р. № 116 між ТзОВ «Глобус»та ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»з додатком (а.с. 69), платіжні доручення та квитанції, що свідчать про оплату (а.с. 71 -82), касову книгу на 2003 р., в якій є два записи, прибутковий касовий ордер № 1 від 23.10.2008р. на суму 2020 грн. (оплата за оренду бази), прийнято від ОСОБА_4, видатковий касовий ордер № 1 від 23.10.2008р. на суму 2020 грн., прибутковий касовий ордер № 2 від 02.09.2010р. на суму 9450 грн. (оплата за оренду бази), прийнято від ОСОБА_4, видатковий касовий ордер № 2 від 02.09.2010р. на суму 9450 грн.

Представник ДПІ в судовому засіданні надав документи, з яких вбачається, що 24.10.2011р. ДПІ звернулася до Товариства з вимогою про надання документів для перевірки, серед яких касові та банківські документи за період 01.01.2008р. по 31.03.2010 р. (п. 13). Директор Товариства вимогу отримав. 26.10.2011р. ДПІ склало акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку із ненаданням документів (а.с. 127). 27.10.2011р. ДПІ звернулася до Товариства з повторною вимогою про надання документів (а.с. 109), серед яких договори про отримані послуги від ВАТ «Львівобленерго»Сколівський РЕМ та ВАТ «Одесаобленерго» Кілійський РЕМ (п. 8), касові документи (п. 11). 01.11.2011р. ДПІ звернулася до Товариства втретє (а.с. 110) та вимагала серед іншого договори про отримані послуги від ВАТ «Львівобленерго»Сколівський РЕМ (п. 2), банківські документи. Перелік наданих документів зафіксовано в описах (а.с. 111-113), підписаних сторонами. В описі від 01.11.2011 р. зазначено, що надавалася касова книга за 2011 р. -одна. У письмових власноручних поясненнях директора ТзОВ «Глобус»Галія О.З. від 01.11.2011р. зазначено, що «касова книга та касові документи за період з 01.07.2008 по 31.12.2010р. не велися»(а.с 104). В судовому засіданні директор Товариства Галій О.З. визнав, що такі пояснення написані ним власноручно, але в момент їх написання він не розумів, про яку саме книгу йдеться.

За даними Реєстру прав власності на нерухоме майно ТзОВ «Глобус»є власником 7/50 частин бази відпочину за адресою: АДРЕСА_1; незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2; будівель та споруд спортивно-туристичного комплексу за адресою: АДРЕСА_3. (а.с. 106).

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. «Про місцеві податки і збори», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідач не довів, на підставі яких доказів ним зроблено висновок про те, що середньоспискова чисельність працівників Товариства у 3 кв. 2009 р. становила 3 особи. Натомість, надані позивачем письмові докази - довідка № 8 від 12.05.2010р. Управління Пенсійного фонду України, Розрахункові відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за 9 місяців 2009 р., особовий рахунок підтверджують пояснення позивача про те, що насправді в Товаристві працювала одна особа -директор Галій О.З. Відтак, відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011р. № 0000512351, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з комунального податку на 4,40 грн. за порушення ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993р., а тому це рішення слід скасувати.

Відповідно до п. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У п. 5.3.2 передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Таким чином, Товариство не мало права відносити до складу валових витрат витрати на оплату послуг за електроенергію ВАТ «Львівобленерго»Сколівський РЕМ на суму 9202 грн., які пов'язані із проведенням реконструкції бази відпочинку у смт. Славсько, будівництво якої завершене у 2010 р. Проте, позивач пояснив, що витрати на послуги за електроенергію ВАТ «Львівобленерго»Сколівський РЕМ на суму 9202 грн. віднесені не до складу валових витрат, як помилково вважає ДПІ, а на витрати майбутніх періодів і до декларації на прибуток не включені. Ці твердження позивача спростовані не були.

Щодо витрат на оплату електроенергії для забезпечення діяльності бази відпочинку у м. Приморську Одеської області, які проведені на підставі договору між Товариством та ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»від 11.05.2006р. № 11, то Суд вважає, що такі пов'язані із здійсненням господарської діяльності, оскільки база відпочинку надавалася Товариством в оренду підприємцю ОСОБА_4 за договорами оренди від 07.05.2008р., 12.05.2009р. і товариство отримало дохід від оренди. Таким чином, витрати на електроенергію в сумі 9578 грн. правомірно включені до складу валових витрат. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011р. № 0000522351 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення касової дисципліни, то Суд дійшов висновку, що таке мало місце. Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Не зважаючи на неодноразові вимоги ДПІ, касова книга Товариства за 2003 рік для перевірки надана не була. Директор Товариства письмово підтвердив, що така відсутня. Суд відхиляє пояснення директора Галія О.З. про необізнаність із законодавством та нерозуміння вимог ДПІ, оскільки ці обставини не свідчать про протиправність дій відповідача та не звільняють позивача від дотримання податкового законодавства.

Враховуючи наведене, податковий орган правомірно виходив з того, що касова книга Товариством не велась, операції з готівкою в ній не відображалися, і обґрунтовано застосував штрафні санкції у п'ятикратному розмірі. Надання касової книги за 2003 рік в судовому засіданні не спростовує факту відсутності цієї книги під час перевірки та на час винесення оскаржуваного рішення, а відтак і не може бути підставою для визнання його протиправним та скасування.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати (633,45 грн.) розподіляються між сторонами пропорційно до задоволеної частини вимог. З урахуванням суми задоволених вимог, на користь позивача слід стягнути 59,95 гривень.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області від 24 листопада 2011 року № 0000522351 та від 24 листопада 2011 року № 0000512351.

В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус»судові витрати у розмірі 59,95 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2012 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.