Постанова № 25959574, 11.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6613/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4311,73 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4311,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Алчевську Луганської області, як платник страхових внесків з 02.10.2006, що підтверджується наданою заявою. Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування віднесеного до 14 класу професійного ризику виробництва. Відповідно до п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок до Пенсійного фонду України не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. В порушення п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону №2464-VІ відповідач не сплатив єдиний внесок в сумі 4311,73 грн. нарахований у відповідності до розрахунків сум єдиного внеску за звітній період з 20.10.2011 по 01.02.2012, що складає 36,95% (14 клас ризику) від суми нарахованої заробітної плати за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами та оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, що згідно звітів наданих за жовтень 2011 року-лютий 2012 року 6105,00 грн. (6105,00х36,95%=2255,80 грн.) та 3,6% утримання з найманих працівників (6105,00х3,6%=219,78 грн.). Таким чином, заборгованість зі сплати єдиного внеску за період з 20.10.2011 по 01.02.2011 становить 2475,58 грн. З урахуванням сплати заборгованості по єдиному внеску за найманих працівників 36,95% в сумі 1948,88 та по 3,6% в сумі 276,48 грн., загальна сума сплати становить 2225,36 грн., заборгованість по єдиному внеску за найманих працівників становить 250,22 грн. З урахуванням заборгованості, що виникла станом на 20.11.2011 року, загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску за найманих працівників становить 1945,58 грн. Також, в порушення зазначених норм Закону №2464-VІ відповідач не сплатив єдиний внесок в сумі 1698,23 грн. нарахований, у відповідності розрахунків сум єдиного внеску за звітній період з 21.02.2011 по 20.01.2012, та звіту наданого за 2011 рік, згідно якого самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімального страхового внеску, становить 11557,00 грн., розмір сплати єдиного внеску нарахований в сумі 4010,30 грн. (11557,00х34,7%). Боржником сплачено борг частково в сумі 2312,07 грн. Таким чином, заборгованість із сплати єдиного внеску за період з 21.02.2011 по 20.01.2012, нарахованого на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування становить 1698,23 грн. На суму недоїмки у разі виявлення своєчасно не сплачених сум єдиного внеску, відповідно до п.п.10,11 ст.25 Закону №2464, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум та нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожен день прострочення платежу, у зв'язку з чим до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 402,98 грн. та нарахована пеня в сумі 264,94 грн., що підтверджується рішеннями управління ПФУ в м. Алчевську про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №539 від 08.12.2011 та №540 від 08.12.2011, №541 від 08.12.2011, №542 від 08.12.2011, №543 від 08.12.2011, №18 від 13.01.2012, №19 від 13.01.2012, №20 від 13.01.2012, №21 від 13.01.2012, розрахунком заборгованості за несплату штрафних санкцій та пені станом на 02.04.2012 на загальну суму 667,92 грн. З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості перед Пенсійним фондом складає 4311,73 грн. Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську на адресу відповідача було направлено вимогу №Ф 198у від 03.04.2012 року на суму 4311,73 грн. Відповідач суму боргу вказану у вимозі не оскаржив у встановленому законом порядку, та у 10-денний строк із дня отримання вимоги не сплатив. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску за період з жовтня 2011 по грудень 2011, з січня 2012 по лютий 2012 року за найманих працівників, з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафної санкції та пені в загальній сумі 4311,73 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 19.05.2004 року Головним управлінням економіки і ринкових відносин Алчевської міської ради (а.с.5) та з огляду на положення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску. (а.с.7)

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

Згідно з п.4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з п.2, п.3 ч.1 ст. 7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу; для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу;

Частиною 11 статті 8 Закону №2464-VІ встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною 10 статті 25 Закону України №2464 встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною 11 ст.25 Закону України №2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до п.3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та зареєстрованому в Міністерстві юстиції 01.11.2010року за №1014/18309 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем за 2011 рік було подано звіт щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до якого розмір нарахованого єдиного внеску за 2011 рік складає 4010,30 грн. (а.с.11). Відповідачем було частково сплачено суму нарахованого єдиного внеску за 2011 рік в розмірі 2312,07 грн., отже несплаченою залишається сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 1698,23 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.10 зворотній бік).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач також є платником єдиного внеску за ставками 36,95 % та 3,6 %.

СПД ОСОБА_1 були подані звіти, у яких були нараховані суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за найманих працівників за період з жовтня 2011 року по лютий 2012 року включно (а.с.12-33). Згідно із зазначеними звітами сума єдиного внеску за найманих працівників до сплати у загальному розмірі становила 2475,58 грн. та з урахуванням часткової сплати відповідачем суми заборгованості та з урахуванням заборгованості, що виникла станом на 20.11.2011 року несплаченою залишилася сума єдиного внеску за найманих працівників - 1945,58 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.9) та розрахунком суми заборгованості станом на 02.04.2012 року (а.с.37).

У зв'язку з виявленням своєчасно несплачених сум єдиного внеску, відповідно до п.п.10,11 ст.25 Закону №2464 до відповідача рішеннями УПФУ в м. Алчевську Луганської області №539 від 08.12.2011 року, №540 від 08.12.2011 року, №541 від 08.12.2011 року, №542 від 08.12.2011 року, №543 від 08.12.2011 року, №18 від 13.01.2012 року, №19 від 13.01.2012 року, №20 від 13.01.2012 року, №21 від 13.01.2012 року були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня в загальній сумі 667,92 грн., що підтверджується копіями зазначених рішень, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.40-48).

Зазначені рішення були отримані відповідачем, однак оскаржені у встановленому законодавством порядку не були, загальна сума штрафних санкцій та пені відповідачем у повному обсязі сплачена не була.

Внаслідок того, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не сплатив вищезазначені суму єдиного внеску за найманих працівників, суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також нараховані суми штрафних санкцій та пені за ним виникла заборгованість, яка у загальному розмірі склала 4311,73 грн., що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с.37-39).

У зв'язку з тим, що сума єдиного внеску добровільно відповідачем сплачена не була, згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України №2464 УПФУ в м. Алчевську Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 03.04.2012 року №Ф-198 У, відповідно до якої загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що рахується за відповідачем станом на 02.04.2012 складала 4311,73 грн. (а.с.34).

Вимога про сплату боргу була отримана відповідачем 28.05.2012 року, що підтверджується його підписом на поштовому повідомленні про вручення рекомендованого відправлення (а.с.36), однак ані узгоджена з органом Пенсійного фонду, ані оскаржена у встановленому порядку відповідачем не була. Відповідач мав сплатити заборгованість у 10-денний термін, але борг у повному обсязі не сплатив.

На час розгляду справи, відповідач заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4311,73 грн. не сплатив.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4311,73 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4311,73 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 43, код 21792347) заборгованість зі сплати єдиного внеску в загальній сумі 4311,73 грн. (чотири тисячі триста одинадцять грн. 73 коп.), з яких перерахувати суму 2320,42 грн. (дві тисячі триста двадцять грн. 42 коп.) на р/р 37198014001205 ГУДК в Луганській області, МФО 804013; суму 293,08 грн. (двісті дев'яносто три грн. 08 коп.) на р/р 37196083001205 ГУДК в Луганській області, МФО 804013; суму 1698, 23 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім грн. 23 коп.) на р/р 37192076001205 ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 11 вересня 2012 року.

СуддяО.П. Островська