Ухвала суду № 25951249, 08.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 р.Справа № 2-а-11298/10/1570

Категорія:8.3.2Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Тіртрансекспорт-СА", третя особа засновник товариства з обмеженою відповідальністю "Тіртрансекспорт-СА" - ОСОБА_1 про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року податковий орган звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що товариство з обмеженою відповідальністю «Тіртрансекспорт-СА» згідно запису № 3 від 13.08.2010 року державного реєстратора Ренійської районної державної адміністрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи - ТОВ «Тіртрансекспорт-СА» за вказаною адресою, що є підставою для постановлення рішення про припинення державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності юридичної особи в порядку п. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд припинити юридичну особу ТОВ «Тіртрансекспорт-СА» (І/К 35549672).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі податкового органу зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2009 року Ренійською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано юридичну особу ТОВ «Тіртрансекспорт-СА» та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 4004175. 07.05.2009 року відповідач був взятий на облік ДПІ в Ренійському районі Одеської області за № 5559.

Посадовими особами ДПІ в Ренійському районі Одеської області 01.07.2010 року було складено акт № 8/23-35549672 про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Тіртрансекспорт-СА». 02.07.2010 року посадовими особами ДПІ в Ренійському районі Одеської області було направлено запит № 4009/23 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків ТОВ «Тіртрансекспорт-СА». На виконання запиту № 4009/23 від 02.07.2010 року податковою міліцією Ізмаїльської ОДПІ було проведено перевірку місцезнаходження відповідача, та складено акт № 17/26 від 11.08.2010 року, згідно якого, перевіркою встановлено, що ТОВ «Тіртрансекспорт-СА» не знаходиться за юридичною адресою м. Рені, вул. Дунайська, 188.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13.08.2010 року державним реєстратором Ренійської районної державної адміністрації Одеської області внесено запис № 1545143 0002 000534 щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Відповідач подавав до ДПІ в Ренійському районі Одеської області звітність щодо своєї підприємницької діяльності, а саме: податковий розрахунок комунального податку від 20.04.2010 року № 9001227262 за січень 2010 року, декларацію з податку на прибуток підприємства від 22.04.2010 року № 9001332895 за 1-й квартал 2010 року, податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.05.2010 року № 9001693318 за квітень 2010 року.

Позивач разом з позовною заявою надав до суду довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ДПІ в Ренійському районі Одеської області № 8181/10/19039 від 26.10.2010 року, згідно до якої ТОВ «Тіртрансекспорт-СА»станом на 26.10.2010 року не має заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем позов до суду був поданий у порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», так як у відповідності до розділу 8 Наказу ДПА №80 від 19.02.1998 року «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)» при наявності довідки про відсутність податкової заборгованості перед бюджетом, внесення відомостей державним реєстратором про припинення юридичної особи на підставі рішення суду є підставою для зняття платника податків з обліку в органах державної податкової служби.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, згідно п. 15 ст. 58 ГК України скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду, або в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу" податкові органи мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ІV неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Ч. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частиною 1 ст.59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Тобто, діяльність суб'єкта господарювання може бути припинена як у добровільному порядку (з ініціативи самого суб'єкта господарювання або його засновників), так і в примусовому порядку (на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України). Перелік підстав, за якими можливо примусове припинення діяльності суб'єкта господарювання, є вичерпним і вільному тлумаченню не підлягає.

Частиною 6 ст.59 ГК України визначено підстави, за яких відбувається припинення суб'єкта господарської діяльності, в тому числі і у примусовому порядку.

За наявності вказаних підстав органом державної реєстрації здійснюється припинення державної реєстрації суб'єкту підприємницької діяльності шляхом виключення його з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності після надання документів, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців".

Згідно ст. 5 Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Статтею 33 Закону передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Крім того, частиною 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи державному реєстратору надаються документи, перелік яких визначений ст.34 вказаного Закону.

У судовому порядку відповідно як до вимог ст.52 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» так і відповідно до ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» органи державної податкової служби у випадку неподання протягом року органам ДПІ податкових декларацій та документів фінансової звітності мають право звернутися до суду з вимогами або про припинення юридичної особи або про ліквідацію підприємства, а саме припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, при цьому спосіб захисту порушеного права суб'єкт звернення до суду вибирає самостійно з огляду на обставини справи та повноваження, надані кредитору законом.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону.

Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією, відповідне повідомлення.

Документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, у порядку, який встановлено частинами першою - п'ятою статті 36 або частинами першою - шостою статті 37 цього Закону.

У відповідності до частини 2 статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року №755-ІУ підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року №755-ІУ юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки. У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Пунктами 11.4- 11.7 розділу 11 Наказу ДПА України № 552 від 17.11.1998 року передбачено, якщо взятий на облік платник податків не надав у встановлений термін податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, то підрозділи з оподаткування юридичних/фізичних осіб та примусового стягнення податків негайно зупиняють операції на всіх рахунках платників податків у банках, встановлюють факт відсутності платника податків за місцезнаходженням (фізичної особи - за місцем проживання) та передають матеріали в підрозділи податкової міліції на розшук керівників та засновників підприємств. Якщо платники податків, місцезнаходження яких підрозділом з оподаткування не встановлено, не мають заборгованості перед бюджетом або мають заборгованість меншу від 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то списки таких платників податків передаються підрозділам податкової міліції для можливого використання в роботі. До матеріалів, що передаються підрозділу податкової міліції, включаються всі реквізити платників податків із журналів за ф. N 3-ОПП та ф. N 7-ОПП, акт перевірки місцезнаходження платника податків, відомості про суму заборгованості, інформація про відкриті/закриті поточні рахунки. Якщо платник податків, місцезнаходження якого не встановлено, має заборгованість перед бюджетом, яка перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то підрозділи з оподаткування юридичних/фізичних осіб передають матеріали щодо такого платника податків до підрозділу податкової міліції для здійснення розшуку платника податків і притягнення його до відповідальності за ухилення від сплати податків.

Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Наказу ДПА України від 28 лютого 2007 року №110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків»щодо організації роботи щодо зняття з обліку платника податків за рішенням суду (господарського суду) щодо припинення платника податків передбачено, що прийняттю рішення про подання позову до суду має передувати відповідна робота, зокрема, вжиття заходів для подання податкових декларацій, встановлення фактів наявності/відсутності ведення господарської діяльності, зокрема, отримання інформації від фінансових установ про відсутність руху коштів по рахунках платника, повноти сплати податків, встановлення фактичного місцезнаходження та фактичного місцезнаходження проживання посадових осіб юридичної особи, тощо.

Відповідно до пункту 5.2.8. розділу 5 Наказу ДПА України від 28 лютого 2007 року № 110 після отримання від державного реєстратора відомостей про внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням підрозділ реєстрації та обліку платників податків повідомляє про це всі структурні підрозділи органу ДПС. Протягом десяти днів структурні підрозділи надають висновки щодо доцільності подання позову про прийняття судового рішення про припинення та документи (довідки), необхідні для звернення до суду (довідку про відсутність заборгованості, інформацію від фінансових установ, митних органів та інших контролюючих органів, яка підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності тощо). За результатами розгляду висновків та після отримання витягу з ЄДР підрозділ реєстрації та обліку платників податків здійснює заходи, передбачені пунктом 6.2 цього Порядку.

Відповідно до п. п. 12, 14 ст. 19 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято довідку № 8181/10/19039 від 26.10.2010 року про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ДПІ в Ренійському районі Одеської області у ТОВ «Тіртрансекспорт-СА», оскільки згідно з інформацією, наданою Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт»(від 29.12.2010 року вих. № 362) на рахунку відповідача № 26005041089001 за період з 17.06.2009 року по 23.12.2010 року відбувався рух коштів на виконання умов договору № 3 від 24.02.2010 року, укладеного з ФГ «Ізмаїлзаготсільгоспторг».

Наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є підставою, відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», для припинення юридичної особи.

Також колегія суддів зазначає про помилкове застосування судом першої інстанції Наказу ДПА №80 від 19.02.1998 року «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)» з огляду на те, що Наказ втратив чинність (згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 979), що в свою чергу не стало наслідком неправильне вирішення справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на відповідні документи та норми Закону не довів обґрунтованість заявлених ним вимог. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі № 2-а-11298/10/1570 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян