Постанова № 25950175, 11.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.09.2012 р. справа №13/55

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Радіонової О.О., Татенка В.М.за участю представників сторін: від позивача:Александров О.О. за довіреністю б/н від 03.09.2012р.від відповідача:представник не з'явивсярозглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької області від18.07.2012р. (повний текст підписано 23.07.2012р.)у справі№13/55 (суддя Макарова Ю.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста», м. ДонецькдоПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область простягнення 53220,40грн. основного боргу, 2324,08грн. пені, 5777,16грн. інфляційних витрат, 2712,99грн. 3% річнихВ С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 53220,04грн. пені у сумі 6995,07грн., інфляційних втрат у сумі 4853,70грн., 3% річних у сумі 1307,97грн.

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 53220,04грн., пеню у розмірі 4425,92грн., 3% річних у розмірі 1307,97грн., індексу інфляції у розмірі 4853,70грн.

В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 53220,04грн., пеню у розмірі 2324,08грн., 3% річних у розмірі 2712,99грн., індексу інфляції у розмірі 5777,16грн. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.07.2012р. (повний текст підписано 23.07.2012р.) у справі №13/55 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста»суму основного боргу у розмірі 53220,40грн., інфляційні нарахування у розмірі 5777,16грн., 3 % річних у розмірі 2712,99грн., пеню у розмірі 2324,08грн., вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що 14.04.2011р. між сторонами був укладений договір поставки №15/5450; на виконання умов зазначеного договору позивач у квітні, травні та червні 2010 року поставив відповідачу товар в асортименті, а відповідач, відповідно, прийняв цей товар; у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у сумі 53220,40грн., а також позивач нарахував 3% річних у сумі 2712,99грн., пеню у сумі 2324,08грн. та інфляційні втрати у сумі 5777,16грн.; позовні вимоги про стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом.

ПАТ «Енергомашспецсталь», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2012р. у справі №13/55 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Так, скаржник зазначив, що в порушення умов п.п.6.1., 6.2. договору позивач до цього часу не в повному об'ємі надав відповідачу передбачені у п.6.1. договору документи. Таким чином, у даному випадку мала місце прострочка поставки продукції у зв'язку з відсутністю товаросупровідних документів, тому стягнення заборгованості та нарахування відповідачу санкцій за неналежне виконання зобов'язань по даному договору є неправомірними.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. порушено апеляційне провадження у справі №39/104 та призначено розгляд апеляційної скарги на 05.09.2012р. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення 09.08.2012р. та 15.08.2012р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника та зазначив, що в матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу документів відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору поставки.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2012р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), судді Радіонова О.О., Татенко В.М.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2012р. заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судове засідання 05.09.2012р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення з відміткою про отримання 09.08.2012р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача. Також, відповідач не посилався на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підставі для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд»Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк»через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника скаржника.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

14 квітня 2010 року між ТОВ «ТПО «Аріста» (постачальник) та ВАТ «Енергомашспецсталь»(покупець) було укладено договір поставки №15/5450, згідно якого постачальник зобов'язався передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язався у відповідності з умовами цього договору прийняти цей товар та оплатити його (пункти 1.1., 1.2. договору).

Відповідно пункту 1.3. договору, найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами чинного договору.

Загальна кількість товару, який поставлений за договором, складається із кількості товару, що поставляється за всіма специфікаціями, оформленими до цього договору (пункт 1.4. договору).

Ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (пункт 2.1. договору). Орієнтовна сума договору на момент укладення складає 1000000грн. Загальна сума договору є величиною змінною та складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору (пункт 2.2. договору). Ціни за договором вказані з урахування ПДВ (пункт 2.3. договору). У разі перерахування на поточний рахунок постачальника передплати, ціна на товар, що поставляється зміні не підлягає (пункт 2.4. договору).

У розділі 3 договору сторони визначили вимоги до якості продукції.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору, строки та умови поставки товару вказуються в специфікаціях. Датою поставки товару вважається дата його вручення покупцю з додатком пакету документів, обумовлених в п.6.1. договору. Поставка товару без надання документів вважається не поставкою товару. При цьому санкції за прострочку оплати товару, встановлені в п.10.5 договору в період до моменту вручення документів покупцю не застосовуються.

Згідно з пунктом 6.1. договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з товаром наступні документи: рахунок, сертифікат якості, накладну (в накладній обов'язкове посилання на отримувача товару), податкову накладну.

Якщо на момент передачі товару які-небудь із документів відсутні, вони повинні бути надані протягом семи календарних днів після передачі товару (пункт 6.2. договору).

У разі ненадання документів протягом строку, вказаного в п.6.2., постачальник сплачує покупцеві за кожний день прострочки пеню у розмірі 0,05% від вартості товару, поставленого без вказаних документів (пункт 6.3. договору).

У розділі 8 договору сторони визначили порядок прийомки товару. Так, відповідно до пункту 8.1. договору, прийомка товару здійснюється сторонами: по кількості -у відповідності з кількістю, вказаній в рахунку та накладній; по якості -у відповідності з даними сертифіката якості (паспорта, сертифіката відповідності або іншого документу про якість товару) та вимогами нормативних документів на цей товар (ДЕСТ, ДСТУ, ТУ).

Згідно до пункту 8.2. договору сторони погодили застосування в процесі прийомки товару, що поставлений, правил, передбачених Інструкціями Держарбітража при Раді Міністрів РСРС про порядок прийомки товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П-6) та про порядок прийомки товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (П-7).

Відповідно до пунктів 8.3., 8.4. договору, у разі поставки продукції з дефектами, які виникли з вини постачальника та, які можуть бути усунуті на місці, постачальник зобов'язаний протягом 20 днів після отримання відповідної вимоги покупця, якщо інший строк не передбачений стандартами, технічними умовами, іншою документацією або угодою сторін, усунути дефекти в обраний ним спосіб (у тому числі заміни) або відшкодувати витрати, понесені покупцем при усуненні ним дефектів своїми силами. До усунення дефектів в товарі покупець вправі відмовитись від її оплати, а також вимагати від постачальника виплатити штраф встановлений п.10.3 договору.

Сторони погоджуються з тим, що прийомка товару по кількості та якості за цим договором може здійснюватись без додаткового погодження сторін. При цьому, документи, складені представниками вантажоодержувача -акти про прийомку, рекламаційні акти, протоколи відбору проб або зразків, інші документи, - будуть вважатися належними доказами фактичної кількості та якості товару при вирішенні яких-небудь, пов'язаних з цим спорів між покупцем та постачальником (пункт 8.4. договору).

Пунктом 9.1. договору визначено, що оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України.

Покупець здійснює оплату за поставлений товар у строки, зазначені в специфікаціях до договору, при умові отримання документів на товар, вказаних у п.6.1. договору (пункт 9.3. договору).

Строк дії договору встановлений до 31.12.2012р., а в частині розрахунків і зобов'язань постачальника до повного їх виконання (пункт 13.2. договору).

Згідно засвідчених копій Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №608386 та Довідки АБ №378206, які були надані відповідачем до суду, Товариство змінило назву з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

За приписами ст.90 ЦК України організаційно-правова форма юридичної особи є частиною її найменування.

Відповідно до ч.5 п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про акціонерні товариства», приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Отже, у даному випадку ВАТ «Енергомашспецсталь»було перейменовано у ПАТ «Енергомашспецсталь»без зміни організаційно-правової форми юридичної особи та апеляційним судом прийнято до уваги зміну найменування відповідача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.04.2012р. у справі №5006/14/72пд/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2012р., відмовлено у позові ПАТ «Енергомашспецсталь»до ТОВ «ТПО «Аріста»про визнання договору поставки №15/5450 від 14.04.2010р. неукладеним, заявленого з мотивів ненадання відповідачем сертифікату якості товару, у зв'язку з чим сторонами не було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору поставки №15/5450, зокрема, щодо предмету цього договору та якості товару.

В специфікації №1 від 14.04.2010р. до договору визначено найменування товару, кількість, вартість за одиницю та загальну вартість з ПДВ, а також умови оплати товару -протягом 20 банківських днів з моменту її отримання та отримання документів, вказаних у п.6.1. договору. Поставка продукції здійснюється на умовах FCA, м. Донецьк.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Факт передачі товару у квітні, травні та червні 2010 року на загальну суму 89100грн. підтверджується видатковими накладними №160406 від 16.04.2010р. у сумі 18900грн., №300402 від 30.04.2010р. у сумі 27000грн., №280509 від 28.05.2010р. у сумі 16200грн., №020605 від 02.06.2010р. у сумі 27000грн. з підписами в графі «Прийняв»уповноважених представників відповідача, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №808 від 15.04.2010р., №920 від 29.04.2010р., №1138 від 27.05.2010р. При цьому, факт отримання відповідачем всіх документів, передбачених п.6.1. договору, в тому числі сертифікату якості, підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на відповідних актах приймання-передачі документів від 16.04.2010р., 30.04.2010р., 28.05.2010р., 02.06.2010р.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Фактично відповідач прийняв зазначений товар, не відмовився від нього, будь-яких письмових заперечень позивачу не направив, доказів того, що вказаний товар ним не отриманий та не знаходиться в бухгалтерському обліку суду не представив.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що мало місце прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На сплату вартості поставленого товару позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури №679 від 16.04.2010р. у сумі 18900грн., №788 від 30.04.2010р. у сумі 27000грн., №984 від 28.05.2010р. у сумі 16200грн., №1027 від 02.06.2010р. у сумі 27000грн.

Відповідно ст.11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору №15/5450 від 14.04.2010р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки продукції. Разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав. Так, відповідачем вартість отриманого за видатковими накладними товару сплачена частково, а саме 29.04.2010р. перераховано позивачу 16979грн. за видатковою накладною №160406 від 16.04.2010р., а 27.05.2010р. перераховано - 18900грн. за видатковою накладною №300402 від 30.04.2010р.

Між тим, встановлюючи моменти виникнення заборгованості за видатковими накладними №160406 від 16.04.2010р., №300402 від 30.04.2010р., №280509 від 28.05.2010р., №020605 від 02.06.2010р., позивач та суд першої інстанції не врахували, що згідно з ч.3 ст.67 КЗпП у разі, коли святковий або неробочий день (ст.73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому, відповідно до Листа Міністерства праці та соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік»№9681/0/14-07/13 від 25.08.2009р., за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю в 2010 році вихідний день у неділю 4 квітня має бути перенесений на понеділок 5 квітня, вихідний день у суботу 1 травня - на понеділок 3 травня, вихідний день у неділю 2 травня - на вівторок 4 травня, вихідний день у неділю 9 травня - на понеділок 10 травня, вихідний день у неділю 23 травня - на понеділок 24 травня.

Як вбачається з п.3 специфікації №1 від 14.04.2010р. до договору №15/5450 від 14.04.2010р., строк оплати -протягом 20 банківських днів після поставки товару та отримання покупцем документів, вказаних в п.6.1. договору.

Відповідно до постанови Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями»№514 від 03.12.2003р., банківський день це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Отже, під банківським днем слід розуміти день, коли банківська система України дозволяє перераховування коштів.

Враховуючи, що за видатковою накладною №160406 товар разом з пакетом документів був поставлений та відповідно отриманий відповідачем 16.04.2010р., то з урахуванням умов п.9.3 договору та п.3 специфікації до договору строк оплати вартості товару в сумі 18900грн. для відповідача наступив 19.05.2010р., а з 20.05.2010р. почалося прострочення виконання зобов'язання; за видатковою накладною №300402 товар з пакетом документів був поставлений та отриманий відповідачем 30.04.2010р., строк оплати вартості товару в сумі 27000грн. для відповідача наступив 03.06.2010р., а з 04.06.2010р. почалося прострочення виконання зобов'язання; за видатковою накладною №280509 від 28.05.2010р. на суму 16200грн. для відповідача наступив 25.06.2010р., а з 26.06.2010р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання; за видатковою накладною №020605 від 02.06.2010р. в сумі 27000грн. для відповідача наступив 01.07.2012р., а з 02.07.2010р. почалося прострочення виконання зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару.

Довідкою станом на 03.07.2012р., підписаною директором та головним бухгалтером «ТОВ «ТПО «Аріста», наявною в матеріалах справи, підтверджена сума заборгованості у розмірі 53220,40грн.

Отже, на час прийняття рішення у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за отриманий товар за договором №15/5450 від 14.04.2010р. у розмірі 53220,40грн.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 53220,40грн.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, що порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Перелік обставин непереборної сили визначений у розділі 11 договору №15/5450 від 14.04.2010р. Відповідач не навів обставин, які можуть бути віднесені до обставин непереборної сили, визначеними у розділі 11 договору.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 5777,16грн. розрахованих позивачем за період з 01.07.2010р. по 29.02.2012р. на суму боргу 53220,40грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статті 625 ЦК України, рекомендації Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі №62-97р від 04.03.1997р. та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо вимог про стягнення пені у сумі 2324,08грн. за періоди з 15.05.2010р. по 27.05.2010р. (борг 1920,40грн. з урахуванням часткової сплати у сумі 16979,60грн.), з 29.05.2010р. по 25.06.2010р. (борг 10020,40грн. з урахуванням часткової сплати у сумі 18900грн.), з 26.06.2010р. по 30.06.2010р. (борг 26220,40грн. з урахуванням попередніх оплат), з 01.07.2010р. по 14.11.2010р. (борг 53220,40грн. з урахуванням попередніх оплат) та 3% річних у сумі 2712,99грн. за періоди з 15.05.2010р. по 27.05.2010р. (борг 1920,40грн. з урахуванням часткової сплати у сумі 16979,60грн.), з 29.05.2010р. по 25.06.2010р. (борг 10020,40грн. з урахуванням часткової сплати у сумі 18900грн.), з 26.06.2010р. по 30.06.2010р. (борг 26220,40грн. з урахуванням попередніх оплат), з 01.07.2010р. по 20.03.2012р. (борг 53220,40грн. з урахуванням попередніх оплат), суд першої інстанції через невірне визначення моментів виникнення заборгованості за кожною накладною, неправильно визначив періоди за які можливо правомірно нарахувати вказані санкції на заявлені суми боргу, тому необґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

З огляду на вищевикладене, врахувавши правильно визначені моменти виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем за видатковими накладними, беручи до уваги, згідно арифметичного підрахунку, судова колегія вважає правомірним стягнення з відповідача суми пені у розмірі 2285,23грн., яка нараховуються за періоди з 20.05.2010р. по 27.05.2010р. на суму боргу 1920,40грн. (з урахуванням здійсненої часткової оплати 29.04.2010р. у сумі 16979,60грн.); з 04.06.2010р. по 25.06.2010р. на суму боргу 10020,40грн. (з урахуванням здійсненої часткової оплати 27.05.2010р. у сумі 18900грн.); з 26.06.2010р. по 30.06.2010р. на суму боргу 26220,40грн.; з 02.07.2010р. по 14.11.2012р. на суму боргу 53220,40грн. та суми 3% річних у розмірі 2707,92грн., яка нараховуються за періоди з 20.05.2010р. по 27.05.2010р. на суму боргу 1920,40грн. (з урахуванням здійсненої часткової оплати 29.04.2010р. у сумі 16979,60грн.); з 04.06.2010р. по 25.06.2010р. на суму боргу 10020,40грн. (з урахуванням здійсненої часткової оплати 27.05.2010р. у сумі 18900грн.); з 26.06.2010р. по 30.06.2010р. на суму боргу 26220,40грн.; з 02.07.2010р. по 20.03.2012р. на суму боргу 53220,40грн.

За таких обставин, апеляційна інстанція, врахувавши, що суми пені за періоди з 26.06.2010р. по 30.06.2010р., з 02.07.2010р. по 14.11.2010р. та 3% річних за періоди 26.06.2010р. по 30.06.2010р., з 02.07.2010р. по 20.03.2012р. не перевищують розмір, який може бути нарахований за вірно визначені (у межах заявлених) періоди, дійшла висновку щодо частково задоволення позовних вимог про стягнення пені та 3% річних, а саме у сумах пені у розмірі 2285,23грн. та 3% річних у розмірі 2707,92грн. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 5,07грн. та пені у розмірі 38,85грн. слід відмовити.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2012р. (повний текст підписано 23.07.2012р.) у справі №13/55 частково не відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а саме, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 5,07грн. та пені у розмірі 38,85грн., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, у позовних вимогах в цій частині слід відмовити, в решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін, а апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Тому в частині розподілу судових витрат рішення суду першої інстанції також підлягає зміні.

Судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2012р. (повний текст підписано 23.07.2012р.) у справі №13/55 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2012р. (повний текст підписано 23.07.2012р.) у справі №13/55 -скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 5,07грн. та пені у розмірі 38,85грн.

Викласти 1, 2 абзаци резолютивної частини рішення наступним чином:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста», м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 64034,63грн., з яких 53220,40грн. -сума основного боргу, 2324,08грн. -пеня, 5777,16грн. -інфляційні витрати, 2712,99 -3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»(юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове об'єднання «Аріста»(юридична адреса: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 39, код ЄДРПОУ 33221885) суму основного боргу у розмірі 53220,40грн., інфляційні нарахування у розмірі 5777,16грн., 3% річних у розмірі 2707,92грн., пеню у розмірі 2285,23грн., витрати на оплату державного мита у сумі 639,91грн. та інфляційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 235,83грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 5,07грн. та пені у розмірі 38,85грн.»

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2012р. (повний текст підписано 23.07.2012р.) у справі №13/55 -залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 - ДАГС; 1 -ГС